Шкарпетки за 1800 і яблука по 19 грн: чим дивує оновлений ЦУМ
Вигляд величезної будівлі в строгому геометричному стилі з виступаючими вікнами-вітринами завжди викликає у мене приємне відчуття легкої ностальгії. Особливо взимку. У дитинстві, прогулюючись засніженим передноворічним Хрещатиком, ми з батьками обов'язково заходили в ЦУМ – у цю "машину часу", контактний музей радянського минулого. Навіщо? Щоб подивитися на нові надходження, прицінитися ну і погрітися, куди ж без цього.
Обстановка, асортимент товарів та й ставлення персоналу до клієнтів тут не змінювалися з року в рік. За масивними дверима переховувався мармурово-кришталево-золочений інтер'єр "по-бАгатому". При вигляді кришталевих люстр, відполірованих колон, засклених вітрин, на які навіть дихати було не можна, ставало зрозуміло – ти потрапив у центральний універмаг Києва.
При цьому в якому б статусі ти сюди не зайшов, ставлення до тебе буде однаково хамовате. Продавчині, "старі комуністки", будуть дивитися на тебе трохи зарозуміло і з висока зі своїм класичним "якщо не будете брати, тоді і показувати нема чого". При цьому обов'язково скажуть батькам, щоб дивилися за своїм "дитьом", раптом, не дай бог, зачепить стокілограмові мармурові годинники на постаменті. Ще один "атрибут пострадянського сервісу" - прибиральниця з довгою шваброю, яка бурчала на відвідувачів, заносивших на взутті сніг.
Різних товарів тут була сила-силенна. Щоправда, непотрібних. Ікони з бурштину, кубки, графини, розписні тарілки, порцелянові фігурки, набори для письма та ще сотні пережили свій час речей. Так і не зрозуміло, кому все це було потрібно. На наступних поверхах були товари більш практичні: взуття, одяг, парасольки, матраци, шкільна форма. І, звичайно ж, пропахлий старою цукровою пудрою і дешевою кавою буфет.
І, все ж таки, старий добрий універмаг залишався все тим же "дідусем ЦУМом" з похмурим інтер'єром, "ідеологічно підкованим" персоналом і дивним вибором товарів. Одним словом, музей.
Фото: Інтер'єр ЦУМу перед закриттям на реконструкцію в 2012 році (photo.kievjournal.com)
І ось, сталося! Коли музей-універмаг навіть "вихідцям з союзу" стало нецікаво відвідувати, а по всьому Києву один за одним виростали новенькі ТРЦ, столичний ЦУМ закрили на реконструкцію чотирирічну.
Архітектори пообіцяли здерти радянський наліт, розробивши ультрасучасний вау-інтер'єр. При цьому зберегти концепцію класичного універмагу – самообслуговування і продаж товарів з відкритою викладкою.
Офіційне відкриття оновленого ЦУМу відбулося на вихідних 3-4 грудня.
Навколо цієї події навели стільки шуму, що не відвідати новий ЦУМ було складно. На відкриття приходили цілими родинами. Стільки народу цей магазин бачив, напевно, тільки в 1939 році, коли він вперше відкрив свої двері відвідувачам.
Тепер тут немає двоповерхових вітрин з непотрібними товарами, кришталю та позолоти "по-багатому", всі продавці-консультанти вишколені й усміхнені, а прибиральниці більше не кричать вам у спину про брудне взуття... Але і доступних товарів тут теж не виявилося.
Слух про непомірною вартості товарів швидко розлетівся в мережі. Ошелешені відвідувачі попереджають про футболки за 12 тис. грн, курточки за 30 тис. і сумки за 40 тис.
Не вірю! До останнього сподіваюся, що це якась помилка. Незважаючи на "центральний статус" у ЦУМі завжди можна було підібрати товар на будь-який гаманець.
Йду перевіряти...
"Новий #цумкиев – не для простих смертних. Зате красиво"
Ескалатори – перше, на що звертаєш увагу, потрапляючи в оновлений ЦУМ. Шикарно, оригінально, заворожуюче.
"Через модернізацію ескалаторів здається, що люди літають між поверхами", - пишуть в соцмережах.
Саме ескалаторам потрібно вручити "приз глядацьких симпатій". Іноді складалося враження, що люди приходили в ЦУМ тільки заради того, щоб зробити селфи на фоні рухомих сходів з блакитний неоновим підсвічуванням.
Забігаючи наперед скажу, якщо ви не готові витратити мінімум 2-3 тис. доларів на шопінг, тоді ескалатор – ваша єдина розвага на цей вечір.
Серйозно, без жартів. Київ, 2016 рік, а черга на ескалатори в день відкриття була така, як у годину пік у метро.
Треба було скористатися звичайними сходами, скажете ви. Так їх в оновленому ЦУМі немає. Зате є ліфт. Дочекатися який – ще те випробування. Ліфти по кілька хвилин стояли на поверхах, поки обурені відвідувачі вирішували, кому пожертвувати собою і вийти з перевантаженого підйомника.
І все ж, відключаючи снобізм, слід зазначити, що мінімалістичний і дуже стильний інтер'єр столичного універмагу дійсно підкуповує. Нове убрання ЦУМу не йде ні в яке порівняння з його попереднім мармурово-золотим "Пшонка стайл". Тепер і на фоні ескалаторів сфотографуватися не соромно.
"Фестиваль жлобства, божевілля і приниження": ціни в ЦУМі
Ціни в ЦУМі. У найближчому майбутньому, почувши цю фразу, знаючі люди будуть нищівно кивати головою, сумно усвідомлюючи свою, вибачте, ущербність.
З витріщеними очима і збожеволілими посмішками люди виходили з ЦУМу, передаючи естафету подиву іншим, ще ні про що не підозрюють, відвідувачам.
"Валя, тут такі ціни – мама не горюй!" - чуємо на вході.
"Не, ну так а шо ти хотіла? Європейські ціни, в Європу ж йдемо", - посміхається хлопець.
Пройшовши по першому поверху, розумію, що на наступні мені підніматися вже якось не хочеться. Я не те щоб сумку за 30 тис. грн, а брелок до цієї сумці навряд чи собі куплю.
Якщо ви не можете дозволити собі сумку-клатч від Майкла Корса, рюкзак від Марка Джейкобса або якогось ще іменитого дизайнера, зверніть увагу на брелки для сумок. Хоча і тут вас чекає розчарування. Вартість декоративних брелків з пір'я і пластикових очей стартує від 1000 грн.
Прогулюючись по ЦУМу невдовзі розумієш, що сотні людей навколо, не змовляючись, на рівні колективного підсвідомого, організували масову гру-флешмоб – знайди найдорожчу річ в універмазі.
Так як ескалаторами вже проїхалися, фотки зробили, а інших безкоштовних розваг більше немає, залишається тинятися по поверхах і вдивлятися в рожеві цінники.
У п'ятірку безумовних лідерів рейтингу неадекватності потрапляють жіночі шкарпетки TWIN-SET SIMONA BARBIERI за 1786 грн. Вони з бантиком.
Також знайшлися сукні-вишиванки від українського дизайнера Віти Кін. До речі, одна з таких вышиваночок є в гардеробі бурлеск-діви Діти фон Тіз.
Які ж задоволення можна собі дозволити в оновленому ЦУМі, окрім як ходити і фотографувати цінники?
1. На третьому поверсі зробили виставку одягу по різним епохам. До речі, раритетні сукні взяті з фонду музею української моди 40-80-х років.
Фото: В ЦУМі відкрита безкоштовна виставка української моди (РБК-Україна)
2. Нижню білизну. У відділі нижньої білизни можна відшукати речі і за 300, і за 1000 грн, що радує. Хоча на фоні шкарпеток за 1800 грн не зрозуміло, чому жіноче бра, де і тканина краще і викрійка складніше, коштує дешевше. Націнка за бренд? Ну ні, обійдемося.
Фото: Вартість нижньої білизни в ЦУМі цілком прийнятна (РБК-Україна)
3. Одяг від українських дизайнерів. Так, як і було обіцяно, в Цумі також можна знайти одяг від вітчизняних дизайнерів. Саме вона і повинна була зайняти ту саму нішу одягу "для середнього гаманця". Однозначно, сукня від нашого дизайнера за 9 тис. грн виглядає більш привабливо, ніж сукня від американського дизайнера за 20 тис. грн. Однак і ціни на речі від українських виробників неприємно "кусаються".
4. Фрукти. Фудкорт на шостому поверсі відкрито не повністю. У день відкриття тут можна було придбати не тільки каву з десертом, а навіть сиру рибу. Але і тут не все як для людей. Салат в стаканчику з шматочками сьомги обійдеться в 90 грн, 290 г ролів – 299 грн. Зате можна затаритися фруктами. Наприклад, кілограм мандаринок вам зважать за 36 грн, яблук – 19 грн.
5. Безкоштовні магнітики. Було і таке. І до речі, роздача безкоштовних магнітиків в день відкриття користувалася неймовірною популярністю.
"Мовляв нового формату для України, в момент коли у 70%населення практично пі***"
Після реконструкції ЦУМ вже однозначно не той, що був раніше. З похмурого дідка він перетворився в манірного франта. Розкішний, елегантний, але страшенно дорогий.
Цікаво, власники оновленого універмагу продумали, як будуть "відбивати" його реконструкцію? Так як під час офіційного відкриття каси і примірочні самотньо пустували, в той час як на ескалатори шикувалися черги.
Така кількість відвідувачів говорить також про те, що люди сподівалися знайти тут щось і по своєму гаманцю, а замість цього зустріли якийсь недоцільний лиск.
ЦУМ як був, так і залишився музеєм. Тільки якщо раніше там нічого було купувати, то зараз – не за що.
Єдине, що радує – так це зовнішній вигляд оновленого ЦУМу. З настанням темряви, коли включається райдужна підсвітка, конструктивістська будівля перевтілюється у рідкісну прикрасу Хрещатика. Залишається тільки сподіватися, що з часом вікна не завісять огидною рекламою.