The Maneken: "Зовсім скоро українські музиканти стануть частиною світової сцени"

The Maneken: "Зовсім скоро українські музиканти стануть частиною світової сцени"
Фото: "В цілому, мої пісні і альбоми повинні заряджати оптимізмом, адже фанк - веселий стиль!"

Відомий український музикант Євген Філатов розповів Styler про своєму новому альбомі "Sale", досвід виступу на одній сцені з зірками першої величини, новому хобі та перспективи української музики

The Maneken: "Сьогодні дистрибуція компакт-дисків вже не має такого великого значення, Інтернет остаточно стер кордони між країнами. На нинішньому етапі наші виконавці роблять перші кроки в бік зарубіжного ринку, але ці кроки тверді і міцні"

Євген Філатов, один з найбільш достйных представників української електронної сцени, народився в музичній сім'ї. Не прагнучи в що б те не стало отримати академічну освіту, він самостійно опановував різні музичні інструменти і розвивав смак, заслухавшись фанком і соулом 70-х років.

Перш ніж створити власний проект The Maneken і випустити кілька успішних альбомів і синглів, Євген набрався досвіду, виступаючи під ім'ям Dj Major і створюючи аранжування для провідних артистів української сцени. Сьогодні The Maneken впевнено продовжує свій музичний шлях, попутно намагаючись сили і в інших формах творчості.

The Maneken: "Зовсім скоро українські музиканти стануть частиною світової сцени"

Фото: "Ситуація, коли багатотисячний натовп скандує ім'я іншого артиста, може трохи вивести з рівноваги"

Приємно було бачити вас на сцені перед виступом британської групи Everything Everything!

Так, мені теж було дуже приємно зіграти з ними на одній сцені. Я є великим шанувальником творчості групи. Це ще один маленький залік, який я здав самому собі. Я виступав на розігріві у Jamiroquai, Лана Дель Рей, Everything Everything, і у мене було трохи часу поспілкуватися з усіма цими хлопцями. Але особливо було приємно почути слова вдячності пролунали зі сцени від вокаліста Everything Everything. Вони нас слухали на саундчеку перед виступом, потім ми трохи поговорили після концерту. З Джонатаном ми тепер дружимо в Facebook. Загалом, хлопці респектнули нашої творчості. Звичайно, це заряджає і надихає на нові подвиги.

Музиканти наголосили, що The Maneken відмінно розігріли публіку. Наскільки вам комфортно розігрівати народ?

Взагалі, розігрів - справа не дуже вдячна. Наприклад, коли ми виступали перед Jamiroquai у Палаці Спорту, мене весь час мучили думки, що я вийду, а в середині першої композиції публіка буде кричати: "Jamiroquai, Jamiroquai, Jamiroquai!". Ситуація, коли багатотисячний натовп скандує ім'я іншого артиста, може трохи вивести з рівноваги. До того ж, у 2011-му ми ще не часто виступали на таких величезних майданчиках, тому було жахливе хвилювання.

The Maneken: "Зовсім скоро українські музиканти стануть частиною світової сцени"

Фото: "Концепція проекту спочатку передбачала, що я як дизайнер створюю різні музичні колекції, які приміряю на себе, як на манекен"

Але я можу сказати, що той концерт був важливою точкою в творчості групи, тому що дуже багато людей почули про нас вперше. Наш нинішній бас-гітарист Олександр Чунін був тоді в залі серед глядачів і думав: "Ммм, Jamiroquai ще й групу на розігрів з собою возить. Цікаво". Після того, як я вимовив кілька слів у мікрофон, він зрозумів, що ми український проект, і подумав: "Я хочу грати в цій групі!". І через якийсь час так і сталося.

Значить це позитивний досвід в будь-якому випадку?

Так. І концерт Everything Everything - вже третій випадок, коли я граю на розігріві важливих для мене артистів. Ставлюся завжди до такого досвіду вкрай серйозно. Зокрема, спеціально для Everything Everything підготував спеціальний сет, який, на мій погляд, добре проклав цю доріжку від тиші до їх виступу.

Це були пісні, які я рідко граю на концертах. Також прозвучала і композиція з нового альбому "Sale", перша частина якого вийшла 8 грудня. Крім ознайомлення нової аудиторії з твоєю творчістю подібні виступи дають можливість особисто познайомитися з улюбленими артистами, задати їм кілька питань, просто поспілкуватися і побачити, як народжується музика, перебуваючи з ними на одній сцені. Це дуже здорово: додає впевненості, дарує корисний досвід і нові знання.

Нещодавно ви випустили першу частину свого альбому. Як взагалі виникла ідея дозовано ділитися музичним матеріалом зі слухачами?

Це тенденція, яку я спостерігаю останнім часом. Дуже багато незалежних інді-артистів не випускають повноформатні альбоми, які завжди вимагають багато часу на виробництво і запис. А потім викладаєш пластинку і в інформаційному потоці вона на пару тижнів привертає увагу і все. Це схоже на швидко йде поїзд з нескінченною кількістю вагонів, а ти сам відчуваєш себе пасажиром, що їдуть в одному з цих вагонів.

Які ваші емоції у зв'язку з виходом нового диска?

Для мене цей альбом особливо важливий - це нове слово в моїй творчості. Через два роки я нарешті зміг переключитися з режиму саунд-продюсера в режим артиста. У 2013 - 2015 роках я працював з музикою Onuka, Джамали, Івана Дорна. В цілому, всю мою творчу діяльність можна розділити на два напрямки: студійна робота, яка вимагає багато часу і посидючості, і гастролі з нескінченними перельотами, виступами, саундчеками і готелями.

Довгий час мені вдавалося поєднувати, але як тільки відчув, що настав час приділити більше уваги своїй студійній роботі, я переключився з The Maneken на саундпродюсирование, і це затягнулося на два роки. Зараз новий важливий виток творчості, і я не готовий після тривалої паузи відразу видати 15 треків. Я хочу розтягнути це задоволення, тому розбив альбом на три частини.

Що в альбомі буде нового?

В цей раз буде багато запрошених музикантів. У першій частині вже вийшов трек "Go!", у якому головну вокальну партію виконав Андрій Ковальов з групи Brunettes Shoot Blondes. Інші імена поки розкривати не буду, але в новому матеріалі буде кілька фичерингов.

Всі три частини альбому будуть об'єднані загальною концепцією?

Концепція проекту спочатку передбачала, що я як дизайнер створюю різні музичні колекції, які приміряю на себе, як на манекен. Це було придумано спеціально для того, щоб не обмежувати себе рамками якогось одного жанру. У деяких треках більше електроніки, а інші, навпаки, нагадують фанк 70-х.

В цьому альбомі знайшлося місце декількох цікавих експериментів. Музиканти і саунд-продюсери мене зрозуміють, коли я скажу, що дуже легко взяти якусь ідею і почати робити композицію, але зовсім непросто зупинити роботу над нею. Іноді пісня може постраждати із-за того, що над нею занадто довго сидять. Доводиться нагадувати про це самому собі. Так що, створення музики, з одного боку - це робота на благо мистецтва, а з іншого - боротьба з самим собою.

Випускаючи свій перший альбом записали всі музичні та голосові партії самостійно. Скількома інструментами ви володієте?

Якщо оцінювати мої навички з точки зору інструменталістів, то я не граю професійно ні на одному інструменті. В моїй студії дуже багато синтезаторів, електрогітари, бас, перкусія, ударні. В якійсь мірі я володію всіма ними і цього вистачає, щоб реалізувати на записи більшість моїх музичних ідей самостійно. Для складних партій я залучаю талановитих професіоналів. У першій частині Sale, приміром, звучать духові, симфонічний оркестр. Це грають запрошені музиканти.

Коли я записував перший альбом, у мене не було таких технічних і матеріальних можливостей, як зараз. У 2007 році моїм головним бажанням було записати таку музику, яка подобається мені самому, як би на противагу тому, що я писав для інших артистів. Тому я намагався максимально все зробити сам. Я не тільки записав практично всі партії, але і намалював обкладинку альбому. Було всього пару запрошених музикантів. Зокрема, в "If time has gone" все бек-вокали заспівала Джамала. Так ми, до речі, з нею і познайомилися.

Ви вчилися десь співати?

Співаком мене ще ніхто не називав. Моя вокальна манера - це, швидше, данина традиціям диско і фанку 1970-х років. У той час багато провідні виконавці співали фальцетом. Це стало одним із характерних елементів і в моїй манері.

В одному зі своїх інтерв'ю ви сказали, що лірика - не ваш сильний козир. Хто допомагає вам з текстами?

Я завжди працював з авторами, які допомагали мені з текстами або писали їх повністю. Для першого альбому це робив Сергій Козін, в наступних двох - голлівудський режисер і сонграйтер Чарлі Стедлер, а для композицій альбому "Sale" лірику писала Ната Жижченко (Onuka). Написання текстів - це та область, в якій мені найважче себе проявити.

The Maneken: "Зовсім скоро українські музиканти стануть частиною світової сцени"

Фото: "Як правило, музика, над якою працюю, постійно звучить в моїй голові"

Я з дитинства слухаю англомовну музику і звик сприймати вокал як ще один інструмент аранжування музичної композиції. Взяти, приміром, Майкла Джексона: я довгі роки навіть приблизно не розумів, про що він співає. Я легко абстрагуюся від змісту тексту, мені достатньо краси мелодії та аранжування.

Ви завжди хотіли займатися музикою?

В дитинстві я любив футбол і мріяв про професійну кар'єру, поки мій друг, який в підсумку став футболістом, у віці 10 років не повідомив мені, що я запізнився з записом в спортивну школу. До 17-18 років я був звичайним підлітком, поки у мене разом з друзями не з'явилося спільне хобі - ді-джеїнг. Ось тоді й почався мій шлях від платівок до комп'ютера і музичним програмам. Потім був переїзд до Києва і робота в рекламному продакшне, після чого я з свого шляху більше не звертав.

Ви могли б пофантазувати і уявити, ким би були відомі артисти - Іван Дорн, Джамала, Onuka, - якби не ваша участь, як саунд-продюсера?

Іван Дорн і Джамала - самі по собі дуже сильні творчі одиниці. Джамала в альбомі "Подих", можна сказати, сама виступила саунд-продюсером. Зібравши навколо себе цікаву компанію професіоналів, зокрема й мене для кількох пісень, що вона зробила дуже круту платівку.

У Івана є "дорнобанда", що складається з міцних в музичному сенсі хлопців. Його матеріал був повністю готовим, я займався лише оформленням, стайлінгом, зведенням треків, мастерінгом - просто довів все до стану, наближеного до ідеалу.

З проектом Onuka інша ситуація. Тут ми дійсно разом з Натою все придумували з нуля. Я зовсім не диктатор і не визначаю для кожного артиста, як він має звучати або яку музику писати. Для мене велику роль відіграють взаєморозуміння. Як ви правильно помітили, останнім часом я багато працюю з молодими і дуже талановитими музикантами. Ми довіряємо один одному: вони мого досвіду, а я їх таланту. Все відбувається легко і невимушено. Я б не хотів у цьому сенсі акцентувати увагу на своїй скромній персоні.

Що вас надихає?

Цікаві музичні події в моєму житті, такі як концерт Everything Everyhing, після якого я приїхав додому і зрозумів, що не можу заснути через бурхливих емоцій. Мене надихають подорожі, спонтанні вчинки, які містять елемент сюрпризу для мене самого. Нещодавно ми з Натою абсолютно несподівано для себе полетіли в Амстердам, наприклад. Надихає час, проведений у колі своїх близьких та друзів.

А буває, що вас несподівано відвідує муза і вам необхідно терміново сісти і записати нову композицію?

Як правило, музика, над якою працюю, постійно звучить в моїй голові, але буває, що ідея приходить спонтанно. Я довіряю своїй інтуїції і часто такі перші швидкоплинні рішення дійсно стають основою для хорошої композиції. Навіть в кінці важкого трудового дня в момент крайньої втоми, якщо мене відвідує муза, я обов'язково приділю увагу творчості.

Які почуття і емоції повинна пробуджувати в людях ваша музика?

В цілому, мої пісні і альбоми повинні заряджати оптимізмом, адже фанк - веселий стиль! Але у мене є композиції, в яких я піднімаю серйозні питання. Наприклад, у пісні "Stop!" я співаю про проблеми екології, зокрема, про глобальне потепління. Важливою є і "Safe connection", яка була написана під час співпраці з фондом "Антиснід". В новому альбомі є композиція "Networked Life", присвячена життю в соціальних мережах, де я міркую про те, скільки це забирає часу і як виглядає з боку.

Вам подобається виступати перед публікою?

Шалено! Процес запису і виступ дарує абсолютно різні по силі емоції. Під час концерту, особливо коли йде обмін енергією з глядачами, відчуваєш щось невимовне. Це взагалі не схоже на відчуття навіть від самої вдалої роботи в студії. Це справжня ейфорія!

У вас є якась глобальна мета в музичному плані?

Я хочу, щоб українська музика, і моя музика зокрема, ставала все більш популярною за межами нашої країни - і привертала до країні додаткову увагу. Так, можна сказати, що новини про Україну в останні роки і так не залишають світові ЗМІ, але в сумному контексті.

The Maneken: "Зовсім скоро українські музиканти стануть частиною світової сцени"

Фото: "Проект існує вже сім років, і я вважаю, що в певному сенсі це вже успіх"

Тим не менше, ці непрості часи в нашій країні так чи інакше сприяли розвитку музичної сфери, пробудили креативні сили. Молодь активно прагне реалізовувати себе - і це чудово. Я б хотів, щоб ця тенденція збереглася, і зі свого боку буду підтримувати її всіма силами. Не сумніваюся, що коли для нашої країни настануть сприятливіші часи наші виконавці та індустрія в цілому на якісно іншому рівні.

The Maneken можна назвати комерційно успішним проектом? Наскільки це важливо для музиканта?

Проект існує вже сім років, і я вважаю, що, в певному сенсі, це вже успіх. Особливо якщо враховувати, що ми починали в 2008 році, коли музику англійською в нашій країні ніхто всерйоз не сприймав. Я можу сказати, що для проекту, який не можна віднести до категорії "поп", ми заробили дуже багато, правда, дуже багато і витратили на його функціонування. Навряд чи можна порівняти успіх The Maneken з успіхом таких артистів, як Тіна Кароль, наприклад. Але мені достатньо того, що у мене є можливість продовжувати займатися улюбленою справою.

Як ви вважаєте, чого не вистачає українській музиці?

Якщо говорити про нової української хвилі, то хотілося, щоб це явище стало масовим. Також хочеться більшої спільності в артистичному середовищі, загальною середовища без поділу на стилі. Я вважаю, що нам потрібно спілкуватися і підтримувати один одного, а не триматися особняком. Зараз якраз зростає покоління молодих музикантів, які згодом, я сподіваюся, представлять музичну Україну, як нове явище на світовій сцені.

Які у вас музичні уподобання?

Мені подобаються електроніка, фанк, соул, рок-музика. Постійно відстежую музичні новинки. Я підписаний на кілька пабликов "ВКонтакте", де регулярно викладають різну музику моїх улюблених жанрів і я, як ді-джей, перескакую між треками і слухаю їх порційно. З останнього прослуханого вразив альбом американської групи MUTEMATH, прихильником якої я є.

Хотіли б поекспериментувати з іншими музичними жанрами?

Цікаво попрацювати з акустичними інструментами і зробити unplugged. До речі, в інтернеті можна знайти кавер-версії декількох пісень, які ми з Натою записували, просто сидячи у себе на кухні. Я в цьому плані відкритий до будь-яких експериментів.

До речі про вашому союзі з Натою, наскільки важко чи легко двом творчим людям співіснувати разом?

Нам дуже легко - ми не тільки любимо один одного, але і доповнюємо. Коли дві людини дивляться в одну сторону і займаються улюбленою справою, відпадають всі нюанси і питання. Ми ідеально один одного знаємо, прекрасно розуміємо, що кожен з нас займається і для чого. Іноді предметом суперечок можуть стати творчі моменти, але ми з повагою приймаємо аргументи один одного і рухаємося далі.

Чим захоплюєтеся, окрім музики?

Ми зараз з вами сидимо в залі, де виставлена ціла колекція старих вітчизняних фотоапаратів (ред. кафе "Хармс") - це якраз одне з останніх моїх хобі. Я захопився фотографією і мені якраз цікава радянська оптика. У кліпі "Місто" Onuka я взяв участь, не тільки як режисер і арт-директор, але і самостійно сконструював оптичну схему і виступив в якості відео-оператора. Кіно і фотографія - це те, що мене зараз цікавить. Останнім часом музичні та візуальні елементи у творчості багатьох артистів стають єдиним цілим. Також люблю пограти у футбол і в інші командні види спорту.

З якими відомими музикантами або групами ви хотіли б попрацювати?

Безумовно, це люди зі світовим ім'ям, на досвід і талант яких я рівняюся - Марк Ронсон, Beck, Daft Punk. Ронсон і Beck ще й чудові продюсери з неймовірними талантами і досвідом. Мені було б дуже цікаво попрацювати або хоча б просто поспілкуватися з ними.

Ви згадували, що самокритичні. Як ви сприймаєте чужу критику?

Легко. Якщо це авторитетний для мене людина, то легко, бо його думку я поважаю. Якщо не авторитетний - то тим більше легко, тому що я не надаю такій критиці особливого значення. В цілому, мені цікаво слухати думки інших людей. Це допомагає мені зрозуміти, як слухачі сприймають мою музику.

Ви один з небагатьох українських музикантів, чиї альбоми продавалися за межами України. Розкажіть, як це сталося?

Ще в процесі створення свого першого альбому 2008 року я підписав контракт з французьким лейблом Somekind Records, і незабаром платівка "First Look" почала продаватися в одному з найбільших музичних магазинів світу - Virgin Megastore, в тому числі і в Японії.

The Maneken: "Зовсім скоро українські музиканти стануть частиною світової сцени"

Фото: "Я впевнений, що зовсім скоро українські музиканти стануть частиною світової сцени. У нас є для цього великий потенціал"

Сьогодні дистрибуція компакт-дисків вже не має такого великого значення, Інтернет остаточно стер кордони між країнами. На нинішньому етапі наші виконавці роблять перші кроки в бік зарубіжного ринку, але ці кроки тверді та міцні. Я впевнений, що зовсім скоро українські музиканти стануть частиною світової сцени. У нас є для цього великий потенціал.

Що скажете наостанок нашим читачам?

Хотів би підкреслити ще раз, що 8 грудня в iTunes з'явилася перша частина мого нового альбому "Sale 30%". А в 2016 році всіх слухачів чекає новий матеріал. Я сподіваюся, що ми зробимо тур по Україні. Обов'язково будуть нові відео-роботи, та й взагалі, багато чого нового! Так що, залишайтеся з нами і не перемикайтеся.

Новини партнерів
On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся