BTS, "Гра в кальмара" і дорами: що ви повинні знати про корейську культуру і чому

K-Pop культура

Загальна цікавість світу до медіапродуктів Південної Кореї бере свій початок аж з дев’яностих років, коли внаслідок економічної кризи в країні вибухнула індустрія шоу-бізнесу.

Це явище має власну назву халлю - тобто "корейська хвиля".

Нові корейські хвилі принесли нам новий жанр. Легкі та танцювальні мотиви цього жанру поп-музики стали дуже популярні у світі.

Що й казати: якщо зараз спитати будь-яку українську дитину про BTS, то вона безсумнівно розкаже вам набагато більше про корейців, ніж ви самі знаєте про, наприклад, Потапа.

Хоч би що там було, у самій Кореї за останні роки дебютувало приблизно більше ніж 400 колективів, і понад 50 за останній рік. Така тенденція призвела до психологічного вигорання публіки та виконавців. Тобто усі ці сотні нових гуртів K-Pop жанру, це ультранове покоління в основному направлене на іноземних слухачів, а не на внутрішню аудиторію.

Також, така тенденція зумовлена тим, що свій розквіт K-Pop переживав в Кореї ще в середині 00-х. З того часу виконавці переформатувались, а слухачі втомились від нескінченного потоку K-Pop гуртів.

Зараз серед корейців популярні такі напрямки музики як:

• корейський інді та фолк
• трот
• балади
• творчість не корейських виконавців

Цікавим прикладом є тогорічний топ корейських чартів, у якому перше місце зайняла сольна K-Pop виконавиця. А дві пісні, які завантажували найбільше, були від виконавця троту та балад - Лім Йон Унома.

Корейські ток-шоу та кінематограф

Так само як й музика у світі стали популярні корейські дорами (початково японська назва, яка в наш час використовується стосовно всіх серіалів випущених у Східній Азії) та ток-шоу.

Яскравими представниками популярних проєктів у Кореї, але не таких популярних у світі, стали серіали "Приморське село Ча-ча-ча" (Hometown Cha-Cha-Cha) та "Двадцять п'ять, двадцять один" (Twenty Five Twenty One).

Водночас такі проєкти, як "Гра в кальмара", "Усі ми мертві" та "Поклик пекла" набули вірусної популярності незалежно від культурних або географічних відмінностей.

Зараз популярними є корейські дорами про життя, такі як: "Наш блюз" (Our Blues) та "Щоденник мого звільнення" (My Liberation Notes) - вони є двома з кращих шоу на Netflix у Південній Кореї. Окрім того, ці серіали входять у топ-10 найкращих неангломовних серіалів.

Але жоден з них не увійшов у десятку кращих в США за версією Netflix. Приклад уподобань американської аудиторії є показовим, адже в Штатах, мабуть, найбільше користувачів цього медіа-сервісу та величезна армія фанатів "усього корейського".

З чим пов'язані такі розходження в інтересах

На це питання дав відповідь професор Сеульського жіночого університету Девід Тіззард, який періодично публікується у корейському видані The Korea Times.

За його теорією, існує конкретна різниця між внутрішнім продуктом та тим, що робиться на експорт. Тому продукт на експорт ґрунтується на проблемах та інтересах цільової аудиторії закордонних глядачів, та мало чого має спільного саме з корейцями.

Відповідно контент для внутрішнього ринку і є тим самим, який може розкрити буденні переживання та настрій корейців. Відтак таким продуктом можна назвати історичні серіали, мелодрами та розважальні ток-шоу.

Наостанок професор стверджує, що відстань між "корейською культурою" та "K-pop культурою" збільшується через вознесення та інтерес західних ЗМІ лише до розкручених експортно орієнтованих продуктів.

Між тим слід зазначити, що корейські школярі та студенти дуже заклопотані. Окрім старанного навчання, займаються волонтерством, спортом та іншим. Що, вже казати про дорослих.

Для пізнання корейської сутності, радимо ознайомитись з корейською культурою та історію, ба більше почніть вивчати корейську та дізнайтесь про все, що вас цікавить від самих корейців. В наш час це можливо, як ніколи.

Тож, якщо ви фанат корейської культури, ознайомтесь зі зворотною стороною медалі, аби бути ближчими до сутності корейського лайфстайлу.