Міжнародна група вчених з Цюріхського університету пояснила зникнення найбільших океанічних тварин епохи пліоцену. Про це повідомляє "Mirror".
Дослідники вивчали скам'янілості морської фауни з епохи пліоцену та плейстоцену (від 5,3 млн до 9700 р. до н. е..). В ті часи зникла третина найбільших океанічних мешканців. Так, кількість ссавців скоротилося на 55%, морських черепах - на 43%, а морських птахів – на 35%.
В той період вимерло 9% акул, зокрема мегалодонів. Представник цього виду був втричі більший за великого білого кита, - його довжина становила 60 футів. Неймовірний хижак мав набір гострих 6-дюймових зубів і харчувався китами. Проте два-три мільйони років тому мегалодони вимерли. Причиною цього могли бути зміни клімату, конкуренція з іншими хижаками та зменшення кількості видобутку.
Провідний фахівець дослідницького проекту доктор Каталіна Пім`єнто переконана, що на це також вплинули льодовики, які тоді почали формуватися, та різка зміна рівня моря.
"Морська мегафауна була більш вразливою до глобальних змін навколишнього середовища в недавньому геологічному минулому, ніж досі вважалося. Це дослідження може допомогти морським біологам краще зрозуміти, з якими ризиками стикаються сучасні найбільші тварини", - зазначила Пім`єнто.
До речі, у США розкрили загадку морського чудовиська з міфів майя. Дослідник з Університету Джеймса Медісона довела, що величезні зуби мегалодона могли бути джерелом міфів, поширених серед народів Центральної Америки.