Маршрут вихідного дня: гетьманські місця і легендарний Холодний Яр у Черкаській області
Черкаська область - край, де є безліч цікавих туристичних пам'яток, а природа тут - надзвичайно красива.
Цього разу пропонуємо любителям подорожей вихідного дня поїхати в тур із Києва по "гетьманському" маршруту у Черкаській області і відвідати місця, де боролися за незалежну українську державу.
Ви побачите і відтворену "з нуля" резиденцію Богдана Хмельницького, і Іллінську церкву в Суботові, і тисячолітній дуб Залізняка, і унікальний лісовий масив, який став місцем заснування Холодноярської Республіки.
Основні визначні пам'ятки за цим маршрутом можна встигнути відвідати за один день, якщо поїдете автобусом із будь-якою турфірмою, і за два дні – якщо поїдете своїм транспортом без супроводу гідів (з якими, як правило, програма туру дуже насичена). Якщо ви вирішили вибрати одноденну поїздку, то виїхати з Києва варто рано вранці, щоб повернутися назад о 10-11 годині вечора.
Маршрут вихідного дня: Київ-Чигирин-Суботів-Холодний Яр-дуб Максима Залізняка (хутір Буда)-Київ
У гетьманській столиці, Чигирині, досі панує дух героїчного минулого. Тут ми побуваємо в археологічному музеї, відтвореній резиденції Богдана Хмельницького і подивимося на фортифікації цитаделі гетьманської столиці.
У селі Суботів, відомому як маєток Хмельницького, побачимо Іллінську церкву – усипальницю Богдана Хмельницького і його сина Тимоша. Цій церкві Тарас Шевченко колись присвятив свій вірш "Стоїть в селі Суботові". Зараз Іллінська церква зображена на 5-гривневій банкноті.
Далі поїдемо в Холодний Яр – легендарне для патріотів України місце. У цьому лісовому масиві з ярами та балками колись зародилася Холодноярська республіка, яка трималася в цих лісах ще довго після того, як були розбиті армії Директорії, Гетьманату й Української Народної Республіки.
Також побачимо "Дуб Максима Залізняка" - унікальне дерево, якому сьогодні налічується більше...1100 років. Завдяки такому поважному віку дуба, його вважають одним із найстаріших дерев Європи.
Чигирин - резиденція найвідомішого українського гетьмана
Чигирин, невелике місто в Черкаській області, було засноване у далекому 16 столітті. Розквіт життя міста припав на час, коли він був гетьманською резиденцією легендарного Богдана Хмельницького. Було це у 1648-1657 роках. Потім це місто у якості резиденції обирали для себе й інші гетьмани: Виговський, Хмельницький, Тетеря, Дорошенко. З 1648 по 1712 рік місто було центром Чигиринського полку.
Історія не проходить безслідно, і зараз основні визначні пам'ятки міста так чи інакше пов'язані з добою гетьманщини, козаччини, і боротьби за незалежність України.
Сьогодні місто не втрачає популярності: сюди щороку їздить багато туристів.
Зараз у Чигирині живе майже 9 тисяч людей. Місто входить до складу національного історико-культурного заповідника "Чигирин". Тут обов'язково варто відвідати резиденцію Хмельницького. Мабуть, це найголовніша визначна пам'ятка міста. У цьому місці зібрано все найцікавіше, що пов'язане зі славетним гетьманом.
Екскурсії проводять як місцеві гіди, так і ті, хто приїжджає в заповідник з інших міст. Але ось середині заповідника провести екскурсію має право лише співробітник комплексу.
Первісна резиденція, на жаль, не збереглася: війська турків і татар зрівняли її з землею. Але її повністю відтворили "з нуля" вже в наш час, у 2009 році. Тепер у комплексі є будинок охорони резиденції, канцелярія, скарбниця, оборонні стіни і навіть храм святих Петра і Павла.
Кажуть, що в біографії Богдана Хмельницького набагато більше легенд і домислів, ніж реальних фактів. А все тому, що про гетьмана до наших днів дійшло зовсім мало інформації.
Припускають, що резиденцію в Чигирині для Хмельницького побудували в 1648 році, але проіснувала вона недовго: всього близько десяти років.
Після смерті Хмельницького стати новим гетьманом його син Юрій відмовився, і тоді Гетьманщина розкололася на дві частини: Лівобережну (яка опинилася під протекторатом Польщі) та Правобережну (під протекторатом Москви). Пізніше гетьманську столицю новий гетьман Дем'ян Многогрішний переніс у Батунин (нині - Чернігівська область), а в колись процвітаючий Чигирин прийшли складні часи. Місто зруйнували турки і татари.
Заново відродити Чигирин як гетьманську столицю вирішили тільки у 2004 році. Під час президентства Віктора Ющенка вдалося відбудувати велику частину будівель, які там знаходилися. Відтворили також точну копію резиденції Богдана Хмельницького. Оновлений і заново зведений комплекс урочисто відкрили у 2009 році, але будівельні роботи тривали ще кілька років після цього.
Зусилля з відновлення пам'яток гетьманської столиці однозначно того варті! Адже сьогодні Чигирин – популярний серед українців та іноземців туристичний напрям. Це місто щороку відвідують тисячі туристів із різних куточків України.
Холодний Яр - "мекка" патріотів України
Урочище Холодний Яр сподобається як любителям відпочити серед природи, так і любителям історії. Це унікальне місце, в якому відбувалися важливі для всієї країни події: тут жили козаки, проходила визвольна боротьба українців, тут заснували Холодноярську республіку. Холодний Яр застав Коліївщину та партизанський рух.
Рекомендуємо заїхати в хутір Буда, який також відноситься до Холодного Яру.
Фото: У Холодний Яр часто приїжджають патріоти України, аби на власні очі побачити місця, де жили повстанці (Олег Божко)
У цьому місці є мальовничий ліс із крутими підйомами та спусками, річки і балки. В Яру росте багато стародавніх ясенів та дубів. Тут можна знайти багато рослин з Червоної Книги. Урочище займає площу з семи гектарів, а навколо нього знаходяться кілька сіл. У них можна зупинитися на нічліг, скуштувати українські страви. В Яру часто проводять і історичні фестивалі.
Це місце двічі ставало центром визвольного руху українців. У 18 столітті - гайдамаки, а після Першої світової війни повстанці одночасно зі спробами УНР здобути незалежну Україну, заснували тут Холодноярську республіку. Густі ліси і яри сприяли тому, щоб повстанці могли сховатися в них надійніше.
Відомо, що повстанці Холодноярської республіки воювали відразу проти кількох ворогів України, але переважно – проти СРСР. Саме з тих часів до нас прийшов прапор, який знову здобув популярність у 2014 році: у Холодному Яру повстанці воювали під прапором з написом "Воля України, або смерть". Зараз його можна часто побачити на сувенірах, які продаються в холодноярської місцевості.
Історики кажуть: борці за вільну Україну не були налаштовані здаватися, і продовжували воювати ще довго після того, як армію УНР інтернували в Польщі.
Фото: Ще один знаменитий прапор, історія якого пов'язана з подіями в Черкаській області (wikimedia.org)
Зараз Холодний Яр – місце, куди щороку приїжджають патріоти України. Багато хто зупиняється з наметами, інші – селяться в готелях довколишніх сіл. До речі, місцеві гіди радять: перед поїздкою в урочищі можна почитати книгу Юрія-Горліса Горського, який сам був учасником тих подій. Книга під назвою "Холодний Яр" – одна з найяскравіших ілюстрацій подій, які тут відбувалися.
Коліївщина – досить драматичний період, про який багато хто, напевно, чув, коли ще в школі вивчав історію України. Рух Гайдамацької Коліївщини 1768 року зародився саме тут, у Холодному Яру. Тоді люди повстали проти релігійного і національного гніту українців у Речі Посполитій. Очолювали рух Максим Залізняк і сотник Іван Гонта. Ці події увійшли в історію як найбільше повстання проти польської шляхти, а поет Тарас Шевченко надихнувся тими подіями, і присвятив їм вірш "Холодний Яр" та поему "Гайдамаки".
Суботів - село, якому присвячував вірш Тарас Шевченко
В семи кілометрах від Чигирина – наш наступний пункт призначення, село Суботів. Цей населений пункт прославився багатьма подіями, що відбувалися тут у різні часи його історії. Це мальовниче село на березі річки Тясмин, у якому живе близько 800 людей.
На початку 17 століття селом володів шляхтич і козацький сотник Михайло Хмельницький. Після його трагічної загибелі його син, Богдан Хмельницький, допоміг будівництв ув Суботові двору-фортеці, а потім він зробив палац своєю резиденцією. Але незабаром будівлю зруйнували польські війська.
Під час "періоду Хмельницького" село активно розвивалося, але після його смерті поступово втратило своє значення.
Фото: Зображення церкви на 5-гривневій банкноті 2001 року (wikimedia.org)
Село не раз передавалася із рук в руки, захоплювалося і руйнувалося ворогами. До кінця 18 століття Суботів був у складі Польщі, потім - у складі Російської Імперії.
Увійшов Суботів в історію і повстанням жителів села проти нерівних умов виділення земельних ділянок. Сталася це подія у 1873 році, в той час, коли село входило до складу Російської імперії. Кажуть, повстання не на жарт стурбувало царську владу, і для його придушення сюди направили цілий полк солдатів.
Якщо під час поїздки розпитати місцевих жителів, вони напевно підкажуть вам дорогу до Трьох криниць – гідрологічної пам'ятки природи. Колодязі були викопані ще в за часів Богдана Хмельницького: з них пили коні.
Та головна визначна пам'ятка села Суботів – це Іллінська церква. Саме вона зображена на зворотній стороні 5-гривневої купюри. Цю церкву почали будувати в 1653 році за особистим наказом і коштом Богдана Хмельницького. Церкву в стилі бароко і ренесансу звели поряд з володіннями Хмельницького.
1657 року в Суботові був похований сам гетьман Богдан Хмельницький, але його гробниця не вціліла. Через кілька років польський воєвода Стефан Чарнецький спалив і пограбував Суботів, зруйнувавши при цьому гробниці Богдана і Тимоша Хмельницьких. Подейкують, що їхні тіла він наказав викинути на ринок. Археологічні розкопки і дослідження в 1970-х під час СРСР роках показали, що ні труни, ні тіла Хмельницького на цьому місці немає, а грунт був не раз перекопаний.
З приходом радянської влади у церкві розмістили клуб, а пізніше використовували її в якості складу. Пізніше церкву реставрували.
Влітку 1843 року, а потім восени 1845 року село відвідав Тарас Шевченко. Тут він створив свої знамениті малюнки "Богданові руїни в Суботові", "Богданова церква в Суботові", "Чигирин з Суботівського шляху". У 1845му, вже під час перебування на Полтавщині, Шевченко написав вірш "Стоїть в селі Суботові".
Стоїть в селі Суботові
На горі високій
Домовина України,
Широка, глибока.
Ото церков Богданова.
Там-то він молився,
Щоб москаль добром і лихом
З козаком ділився...
На жаль, під час СРСР Іллінську церкву кілька разів закривали. Але з 1990 року вона знову відкрила свої двері для відвідувачів.
Дуб Максима Залізняка, у який шість разів потрапляла блискавка
Дуб Залізняка - це унікальне дерево і природна цікавинка, аналогів якої немає в країні. Це найбільше дерево в Україні, 1100-літній дуб, що росте поряд з селом Буда в Чигиринському районі. Назвали його на честь Максима Залізняка.
Зараз цей дуб вважають одним із природних чудес України. Згідно розрахункам, його висота становить 30 метрів, а широта охоплення стовбура - 9 метрів. Кажуть, що у дерево в різний час шість разів вражала блискавка. Але, не дивлячись на це, воно вціліло.
Фото: Кажуть, що кора древнього дуба володіє цілющими і мало не магічними властивостями (Олег Божко)
Гіди розповідають: під зеленню цього дуба любили відпочивати Северин Наливайко, Тарас Шевченко та Богдан Хмельницький. Ще при СРСР дуб отримав статус державного пам'ятника місцевого значення.
Втім, від природних процесів нікуди не дітися, і в 1990-х роках дуб почав поступово всихати. Щоб його зберегти, навколо нього закували спеціальні добрива. Зараз дуб охороняє заповідник "Чигирин", а тим часом туристи вже тисячі разів із радістю фотографувалися поблизу його широких зелених крон.
Також радимо відвідати ще один маршрут вихідного дня - унікальний собор в Козельці і Батуринську фортецю.