Сам собі екскурсовод: Музей історії Києва і вулиця Богдана Хмельницького
Вулиця Богдана Хмельницького – одна з найбільш цікавих центральних вулиць столиці. Розташована вона в Шевченківському районі, і простягається вгору від Хрещатика до вулиці Олеся Гончара.
Завдяки своєму розташуванню в самому центрі Києва, вулиця ставала свідком багатьох історичних подій. Виникла вона в 1830-і роки та носила назву Кадетська, а в 1869 році її назвали Фундуклеївською на честь одного з Київських губернаторів – Івана Фундуклея. Активно забудовували вулицю в кінці 19 і початку 20 століття: саме тоді тут з'явилося багато цікавих будівель, які представляють цінність і зараз.
У приміщенні театру на Хмельницького, 5 виступали Курбас і Кропивницький, а в будинку Колегії Галагана працювали Франко і Пимоненко. У будинку №26 зупинявся поет Олександр Блок, а будинок №42/32 був місцем проживання легендарного хірурга Миколи Амосова.
Кількість цікавих місць на цій вулиці дійсно вражає: на Богдана Хмельницького знаходяться двадцять пам'яток архітектури та історично цінних споруд. Крім того, історичну та архітектурну цінність мають ще тридцять будинків, споруджених на цій вулиці у другій половині 19 і першій половині 20 століття.
Складно знайти багато вулиць в Києві, на яких знаходиться відразу багато музеїв. На Богдана Хмельницького є і музей історії Києва, і науково-природничий музей НАН України, музей медицини і музей літератури.
В 1892 році по вулиці проклали одну з перших ліній Київського трамваю. Приблизно в той же час вулиця набула покриття з бруківки. З приходом в Київ влади більшовиків вулиця отримала назву імені Леніна, яке під час німецької окупації змінили на Театерштрассе (в перекладі - Театральна – ред.). В 1943 році їй повернули назву Леніна, а сучасну назву вона носить, починаючи з 1992 року.
В період СРСР вулиця практично ніяк не змінилася. Хіба що знесли кілька будинків для будівництва інституту "Київпроект". Також в 1930-е роки на розі з Коцюбинського побудували два будинки. Один з них, так званий "Роліт", став місцем проживання багатьох значущих письменників часів радянського союзу.
Сьогодні більшість будівель по вулиці Хмельницького використовуються як офісні. В тому числі і ті, що були збудовані під житло, але пізніше були переведені в нежитловий фонд. На Хмельницького розташовується також посольство Німеччини, кафе і ресторани, кілька фешенебельних готелів.
Список цікавих будівель на цій вулиці настільки великий, що розповісти про всі в одній статті просто неможливо. Редакція Styler вибрала для вас лише деякі з найбільш цікавих будівель на Хмельницького, які вразять навіть самого просунутого туриста.
Богдана Хмельницького, №5 - Театр російської драми, екс-театр Брегоньє
Ця адреса широко відомий любителям театральних вистав: тут знаходиться Театр російської драми імені Лесі Українки. Але мало хто знає, що на цьому місці раніше знаходився театр Брегоньє. Він був заснований в 1868 році підприємцем-французом Огюстом Брегоньє.
Француз, який купив тут земельну ділянку, побудував тут частково-дерев'яне приміщення для цирку. Пізніше – ще й кам'яну двоповерхову будівлю. Незабаром приміщення взяв собі в оренду князь Оболенський для театру-цирку. .
Через кілька років Брегоньє побудував ще одну будівлю для готелю і театру. Будинки почали орендувати драматурги, щоб ставити в них спектаклі. У 1883 році приміщення перебудували під драмтеатр. Більш ніж через десять років у приміщенні стали транслювати фільми, також сюди приїжджали на гастролі італійські оперні трупи. Вже в 20 столітті тут заробив театр мініатюр.
Театр російської драми бере свій початок від театру актора і режисера Миколи Соловцова. У цій будівлі театр Соловцова почав роботу в далекому 1891 році. Навесні 1919 року театр націоналізували.
Фото: Театр російської драми імені Лесі Українки в наш час (РБК-Україна)
У зв'язку з політичною нестабільністю того часу театр припиняв свою роботу і знову відкривався кілька разів. У 1926 році місцевою радянською владою було прийнято рішення організувати в Києві Російську державну драму, і восени того ж року оновлений театр відкрив свої перші спектаклі. Ім'я Лесі Українки театру присвоїли в 1941 році. У 1966 році театр отримав звання академічного.
Знаменитий по всій Україні театр імені Лесі Українки славиться видатним акторським складом. В різний час в театрі грали легендарні актори. Зараз в трупі театру працюють народні артисти Лариса Кадочникова та Тетяна Назарова, Лідія Яремчук і Олександр Гетьманський. Також – багато інших значущих і видатних акторів.
Богдана Хмельницького, 6 – будівля Фундуклеевой жіночої гімназії
Цей навчальний заклад не лише стало першою в Києві жіночої гімназії, але й першої жіночої гімназії в Російській імперії.
В 1857 році в Російській імперії розпочалася реформа жіночої освіти. У той час був затверджений проект, згідно з якою передбачалося відкриття у великих містах училищ для дівчат з усіх без винятку соціальних статусів, а не тільки для представниць вищого суспільства. Перше таке навчальний заклад відкрили в Києві.
Урочисте відкриття жіночої гімназії пройшло 7 січня 1860 року. Гімназія отримала назву Фундуклеївській. Губернатор і меценат Іван Фундуклей пожертвував на користь гімназії особисту садибу, і виділив свої особисті кошти на щорічне утримання навчального закладу.
В ній стали вчитися 40 учениць, а серед них – донька тодішнього генерал-губернатора Васильчикова. Він віддав дівчинку на навчання до гімназії, щоб його прикладу пішли і всі інші мешканці Києва. На навчання до гімназії приймали дівчаток від 9 до 13 років. За навчання дівчаток в гімназії платили 25 рублів на рік, але малозабезпеченим можна було не платити таку суму: вони звільнялися від плати. В гімназії дівчинки вивчали французьку мову та арифметику, малювання та рукоділля, польську та німецьку мови, музику, танці та співи. Серед відомих випускниць цього навчального закладу – поетеса Анна Ахматова.
Богдана Хмельницького, 7, Музей історії Києва
Інституція "Музей історії міста Києва" була створена в 1978 році. Першу експозицію відкрили навесні 1982 року до 1500-річчя Києва у Будинку Петра і на Подолі. На той час музейні зібрання були невеликими, так і через брак приміщень там виставлялося всього 5-7% експонатів.
Музей вирішили перемістити до Кловський палац (до речі, мальовничий пам'ятник архітектури). Але за розпорядженням Кабінету Міністрів приміщення передали Верховному Суду України. З 2004 року музей історії Києва закрили для відвідувань і "перемістили" в Український дім, де експонати зберігалися і чекали свого часу.
Тим часом по вул. Хмельницького, 7 йшло будівництво будівлі ТРЦ, воно Йшло непросто, супроводжуючись скандалами. Коли з'явилася інформація про те, що тут має з'явитися торговий центр, громадськість відразу ж висловила бурю невдоволення. І не дарма. Адже на той момент вже протягом восьми років унікальні експонати музею історії Києва змушені були зберігати в Українському домі.
Натиск активістів мав свій результат: в кінці літа 2011 року керівництво КМДА заявило про плани розмістити Музей історії Києва у скандально відомому будинку торгово-офісного центру. На щастя, тепер у одного з найбільш значущих музеїв Києва є свій будинок. Та ще і стильний і сучасний, що відповідає міжнародним вимогам для музейної будівлі. Наприклад, в підніматися або спускатися по поверхах музею можна, як ліфтом, так і по сходах.
Сьогодні це захоплюючий музей, в якому можна дізнатися багато з історії столиці України. У 2012 році до Дня незалежності музей відкрив свої двері в новому сучасному будинку.
Нині музей на Хмельницького, 7 – це тільки частина музейно-виставкової структури. Друга частина музею розташована в Українському домі. У музею є сім філій. Це літературно-меморіальний музей М Булгакова, Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського, Музей Шолом-Алейхема, Музей української діаспори, Київський музей А.с. Пушкіна, Музей окупації Києва та Музей шістдесятниця.
Фото: Експозиції музею історії Києва (РБК-Україна)
Радісно повідомити, що станом на 2017 рік збори "Музею історії міста Києва" нараховує більш 250 000 музейних предметів основного і майже 31 500 науково-допоміжного фондів, складається з археологічної, нумізматичної, етнографічної колекцій, а також з тематичних комплексів сучасного періоду Це різнопланові предмети - від археологічних знахідок із розкопок, що проводилися в Києві, до різних предметів, що належали видатним киянам, підприємствам і організаціям.
З 2012 до 2017 року фонди Музею історії Києва збільшилися на 6500 одиниць.
В холі музею відвідувачів зустрічає барельєф архангела Михаїла. Він колись прикрашав будинок міської ратуші. Зліва від входу є приміщення, яке служить і виставковим простором, і конференц-залом з потрібним обладнанням. Праворуч – ще один зал, де порівняно недавно відкрили кафе. Там відвідувачі можуть випити запашної кави після перегляду експозицій музею.
Богдана Хмельницького, 10 – Мереживний будинок Брадтмана
Цей красивий будинок за адресою Хмельницького, 10 (тоді - Фундуклеївської) назвали на честь відомого в Києві архітектора Едуарда Брадтмана, який спроектував цю будівлю. А "мереживним" будинок став завдяки незвичайному оформлення фасаду, що нагадує мереживо або прикраса. Едуард Брадтман проектував будівлю як п'ятиповерховий прибутковий будинок з двором-колодязем" з бічними крилами.
Замовляв будівництво будівлі відомий підприємець тих часів Фрідріх Михельсон, якому належали й інші будівлі в центрі Києва.
Будинок Брадтмана – колишній прибутковий будинок, побудований в 1903-1904 роках у стилі модерн. У той же час він виконаний у цегляному стилі. Тобто не дивлячись на принципи стилю модерн, архітектор все-таки застосував цегляну кладку. Архітектор вирішив прикрасити фасад будинку арками, пілястрами, геометричними орнаментами. Вся площина будинку ніби зарисовывалась прикрашають елементами, які плавно перетікають один в одного і формують неповторний вигляд будинку.
Незабаром після зведення будинку його приміщення стали здавати в оренду: на верхніх поверхах жили люди, а на першому поверсі розміщувалися магазини, аптека, ресторан, а пізніше - технічне товариство "Трикутник" і канцелярія залізничного округу. Потім у будинку розташовувалося Київське товариство "Мистецтва і літератури", а при ньому – театральне училище. Популярна до радянської влади здача будинку в оренду приносила власникові непогані гроші – 10-12% річних.
Взимку 2015 року в будинку сталася пожежа, і в даний час будівля потребує реставрації.
Богдана Хмельницького, 11 – Музей літератури і екс-будівлю Колегії Павла Галагана
Національний музей літератури України розпочав свою діяльність у 1986 році. Зараз він знаходиться в мальовничому будинку-пам'ятнику архітектури, який звели в 1870 році. Раніше в цій будівлі знаходилася Колегія Павла Галагана. Її вважали одним з найкращих приватних навчальних закладів Києва. Вчитися в неї було по-справжньому престижно.
Будівля для Колегії побудована в стилі пізнього класицизму. Проектував споруду архітектор Олександр Шілле, який працював над багатьма іншими знаменитими тепер будівлями в центрі Києва. З парафій радянської влади в Київ більшовики вирішили ліквідувати Колегію. Вони перетворили її на так звану "трудову школу". Після цього будівлю передали Національній бібліотеці імені Вернадського. Нині у будинку знаходиться Музей літератури.
В будівлі, ще при Колегії, не раз бував видатний український письменник Іван Франко. В той час при Колегії діяла церква Святого Павла. У ній в 1886 році письменник повенчался з Ольгою Хоружинською. З Колегією також пов'язані імена інших видатних особистостей – Житецького, Драй-Хмари, Филиповича.
Національний музей літератури України – центральний музей подібного профілю в Україні. Він має велику експозицію і охоплює всі періоди історії української літератури, починаючи з часів Київської Русі. Тут є унікальні стародавні експонати. Наприклад, перша друкована книга слов'янськими літерами "Апостол" Івара Федорова.
У музеї регулярно проводяться літературні зустрічі, презентації книг. Кожне таке подія – привід поспілкуватися з автором і з любителями літератури.
Богдана Хмельницького, 15 - Національний науково-природничий музей НАН України
Цей музей став по-справжньому знаковим місцем для тих, хто цікавиться природою у всіх її проявах. Науково-природничий музей ещегодно відвідують школярі з усіх регіонів України. Також це місце стає площадкою для проведення фахових зустрічей по самим різним темам, пов'язаним з природою.
Цей музей – науково-просвітницька організація, що є одним з самих цікавих центрів природознавчих досліджень в Україні під егідою НАН України.
Наукові фонди музею і його експозиція з 2001 року складають національним надбанням.
Вартість вхідних квитків в науково-природничий музей (museumkiev.org)
Музей був створений Постановою Ради Міністрів України від 8 серпня 12966 року. В одному комплексі він повинен був об'єднати геологічний, археологічний, палеонтологічний, зоологічний і ботанічний музеї, які раніше належали різним інстанціям. З того часу музей став місцем, яке буде цікаво людям з різними уподобаннями. "Якщо цікавою археологія, розкопки і стародавні експонати – вам сюди. Якщо цікавить природа і світ тварин – вам теж прямо до нас", - кажуть у музеї.
В 1996 році музею надали статус національного. Це в черговий раз підкреслило його загальнодержавне значення. У той же час музей став підпорядковуватися Національної Академії Наук України.
В минулому році відзначали 50-річчя з дня створення музею.
В Зоологічному музеї, який входить до складу природничого, в 2013 році сталася пожежа, у якій згоріла частина експозиції. Як з'ясувалося, причиною загоряння стало коротке замикання. Експозицію змушені були закрити, але вже незабаром вона поновила свою діяльність і стала знову відкрита для гостей.
Богдана Хмельницького, 37 - Музей медицини
Музей медицини варто відвідати, звичайно ж, не тільки якщо ви – медичний працівник. Експозиція музею буде дуже цікава і дітям, і дорослим, які ніяк не пов'язують своє життя з професією лікаря.
Раніше в будівлі, де зараз знаходиться музей медицини, розташовувався Анатомічний театр, належав медичного факультету Київського університету. Будівля була побудована за проектом, розробленим Олександра Беретті. Ідея того, щоб побудувати на цьому місці анатомічний театр, належала відомому в Києві і далеко за його межами анатому, професору Олександру Вальтеру. Будинок збудували в 1853 році. Крім музею, сама по собі будівля теж дуже цікаво: воно зведено в стилі пізнього класицизму і є пам'яткою архітектури 19 століття, про що свідчить табличка, розміщена на фасаді будинку.
В 1960 роках, уже при СРСР, в цьому будинку вирішили зробити музей медицини. А придумав це ще один відомий у Києві чоловік – професор кафедри соціальної гігієни та організації охорони здоров'я університету імені Богомольця Олександр Грандо (1919-2004). Він також був видатним істориком медицини.
Спочатку коштів на пошук і збори фондів музею не було, тому ініціативна група займалася тільки на громадських засадах заради того, щоб музей все-таки відкрив свої двері. Робота небайдужих не залишилася непоміченою: у 1983 році причетних до підготовки та відкриттю музею відзначили Державною премією України в галузі науки і техніки. А в 1999 році самому музей присвоїли статус Національного.
Після відкриття музею головним зберігачем фондів став Леонід Межирів. Сам Олександр Грандо, засновник музею, працював його директором аж до 2004 року. Потім цю посаду зайняв ще один знаменитий лікар – Вадим Шипулін.
Музей розповідає відвідувачам про те, як розвивалася медицина на території сучасної України ще з давніх часів і до сьогоднішнього дня. В основі експозиції – різноманітні унікальні фото, книги, ілюстрації та особисті речі відомих лікарів. Цікаво, що тут представлені і лікарські препарати. А різноманітні колби, пробірки, медичні інструменти добре передають ту атмосферу, в якій працювали лікарі раніше.
до Речі, цей музей – один з найбільших і значущих музеїв цього профілю в Європі. Щорічно музей відвідують відомі лікарі з усіх куточків світу.
Богдана Хмельницького, 68 – "Роліт", житловий будинок письменників
За будинком за цією адресою міцно закріпилася репутація літературного центру СРСР. Роліт – це абревіатура, що походить від назви «Кооператив "Робітник літератури". Це будинок, побудований спеціально для письменників в 1930е роки.
В різні періоди часу тут жили понад 130 літераторів і діячів мистецтв СРСР. До речі, складно знайти в Україні ще один будинок, на якому розміщується так багато меморіальних дощок – зараз на будинку розміщено близько двадцять дев'ять пам'ятних знаків. Першу пам'ятну дошку встановили в 1958 році, а останню в 2011 році.
Фото: Будівля "Ролита" лідирує за кількістю розміщених на ньому меморіальних дощок (РБК-Україна)
Прозаїки, поети, художники і музиканти – хто тільки не жив у цьому домі! Наприклад, Володимир Сосюра, Олесь Гончар, Максим Рильський та багато інших. Це будівля згадувалися у щоденниках і спогадах Уласа Самчука.
Подейкують, що в стінах цього будинку була написана "Пісня про Рушник" Малишка, роман "Собор" Гончара. Також у цих стінах працювали над перекладом на українську мову "Витязя в тигровій шкурі" авторства Шота Руставелли. Багато хто з жителів Ролита переїхали в нього з іншого письменницького кооперативу — харківського будинку "Слово" після перенесення столиці УРСР з Харкова до Києва в 1934 році.
Ідея побудувати цей будинок належала самим письменникам, адже жити в тісних комуналках порядком набридло. Будівництво будівлі Ролита вели на кошти майбутніх мешканців. Для цього вони об'єдналися в житлово-будівельний кооператив. Роліт споруджували як дороге елітне житло.
Два корпуси будинку звели у стилі класицизму та конструктивізму, а сам процес будівництва тривав з 1932 по 1939 рік. Як ви напевно вже здогадалися, тут жили письменники, яких підтримувала радянська влада. А щоб мати в очах радянської влади "добре обличчя", то і писати нерідко потрібно було потрібні, відповідні пропаганді СРСР твору.
Зараз в будівлі розташовується багато офісів. Але, тим не менш, пам'ять про літературному минулому цього будинку живе і зараз. Про неї всім перехожим нагадують меморіальні дошки і особлива літературна атмосфера, яка панує в будинку і зараз.
На найближчих вихідних радимо Парк і дачу Хрущова в Києві і дізнатися, як "віджатий" особняк фармацевта став резиденцією партійної еліти.