Кнопкові мобільні, "Шанс" зі Скрябіним та перші ТЦ: чим українцям запам'ятались 2000-і

Ми боялися "нульових" через кінець світу, а зараз згадуємо про них із теплотою. Міленіум приніс мешканцям Землі не тільки нове тисячоліття, але і яскраві відкриття і новий стиль життя.

Зараз, в 2016-му, коли біля магазинів шикуються черги за iPhone 7, а в літаках вибухають Samsung Galaxy Note 7, саме час згадати про кнопкові телефони, які ми дбайливо носили на шиї, і комп'ютери з об'ємними моніторами.

Styler вирішив поностальгувати і згадати веселі телешоу з Скрябіном, повільний інтернет і повідомлення в "асьці".

Інтернет

Підлітки, які виросли в часи широкосмугового інтернету, wi-fi і 3G, навіть не знають, з чим зіткнулися живуть у 2000-х. Але зараз, коли модемом можна обладнати навіть кавоварку, ми з ностальгією згадуємо те, що колись нервувало і дратувало через повільну швидкість і дивні звуки.

Для підключення до інтернету використовувалася міська телефонна лінія. Через модем. До 2002-2003 року це було практично єдиним способом підключення в Україні та країнах близького зарубіжжя, доступним домашнім користувачам. Оплата здійснювалася не за трафік, а за час з'єднання.

Підключення відбувалося дуже повільно, адже для цього модему необхідно було додзвонюватися до провайдера. Сам процес супроводжувався звуками, які звучали через динамік на пристрої.

Найбільше невдоволення такий інтернет викликав у любителів поговорити по стаціонарному телефону - адже в той час потрібно було вибирати - або завантажувати пісню улюбленого виконавця зі швидкістю лінивця, або розмовляти по телефону.

Аська

В 1996 році чотири старшокласника випустили один з перших месенджерів ICQ (I seek you" - "Я тебе шукаю"), в народі - "аська".

Саме в "асі" обговорювалися робочі питання, відбувалися віртуальні романи і вирішувалися "світові проблеми" підлітків.

"О-оу", - саме цей звук сповіщав користувачів ICQ про нове повідомлення.

Але ще не все втрачено. За довгі роки у сервісу почала зростати кількість користувачів, а творці пообіцяли впровадити купу нових фішок.

Сайти знайомств

"Не ищи меня ВКонтакте", - співали в 2009-му Потап і Настя Каменських. Але на початку "нульових" шукати любов треба було не в соціальних мережах, а на сайтах знайомств.

Тоді була популярна "Мамба". Саме цей сайт став не тільки місцем зустрічі самотніх сердець, але і "обителлю" шахраїв, представників ескорт-послуг, нав'язливих шанувальників з збоченими еротичними фантазіями та інших персонажів далекими від образу принца на білому коні або зворушливою дами серця.

Хоча сьогодні більшість воліє шукати свою долю в Tinder та інших додатках для мобільних платформ, "Мамба" все ще користується популярністю. Хтось продовжує там фліртувати і чекати справжню любов, а хтось сприймає це як розвага.

Телевізор

Галопом по Європах

Погодьтеся, багато хто мріяв потрапити в потрібний час на очі Ігорю Пелиху або Фоззі та стати героєм програми "Галопом по Європах".

Герою, якого обирала творча група, потрібно було за триста хвилин встигнути знайти того, хто погодиться супроводжувати його у подорожі за кордон, зібратися, улагодити всі свої справи на роботі і вдома, і прибути в аеропорт "Бориспіль". За цим маршрутом спостерігали мільйони телеглядачів — машина, яка возила авантюриста по місту, була нашпигована неймовірним на той час кількістю телекамер.

На жаль, епоха "Галопом по Європах" закінчилася трагічно - смертю Ігоря Пелиха.

"Шейканемо"

У телевізійній грі "Шейканемо" кожен міг виграти 20 тисяч гривень. Для цього необхідно було волею випадку опинитися в Hummer Кузьми Скрябіна та витратити 10 тисяч гривень на різноманітні покупки та послуги за 200 хвилин. Ця передача завжди відрізнялася не сильно гуманними спецзавданнями, які належало виконувати її героям. Але ніякі труднощі не могли зупинити учасників на шляху до мети.

День народження Буржуя

Українсько-російський гостросюжетний серіал знятий студією 1+1 спільно з російським НТВ. Він розповідає про молодого київському бізнесмена, колишнього вихованця дитячого будинку з прізвиськом Буржуй. Він не знає хто його батьки. Одного разу у Буржуя з'являється надія знайти своїх рідних і дізнатися, коли ж він мав святкувати свій день народження. Серіал буквально порвав рейтинги і став головним вітчизняним серіалом того часу.

"Шанс"

"Шанс", створений Ігорем Кондратюком, з ведучими Кузьмою Скрябіним та Наталією Могилевською став ідейним продовженням проекту "Караоке на Майдані". Герої, які перемагали у програмі "Караоке на Майдані", виїжджали на іншу передачу "Шанс", де протягом одного дня над ними працювали стилісти, візажисти і продюсери. В кінці дня кожен з учасників в новому сценічному образі повинен був виконати будь-яку пісню на сцені. Кращих визначали голосуванням. Свого часу завдяки програмі шанс отримали Олександр Воєвуцький, Наталія Валевська, Віталій Козловський, Павло Табаков.

Реаліті-шоу

Реаліті-божевілля почалося з шоу "За склом", аналогу голландського Big Brother. Формат "застекольщиків" був дуже відвертим, тому шоу змінилося більш "пристойним" "Останнім героєм".

Але справжній переполох на ТБ влаштувало шоу "Дом-2", яке виходить з травня 2004 року і триває досі. Проект налічує 10 сезонів, а кількість учасників, які приходили на шоу і покидали його, вже не піддається обчисленню. Багато хто з них закріпилися в шоу-бізнесі, доля інших досить трагічна – відомо про загибель шести людей, ще дев'ять були засуджені за шахрайство, зберігання або торгівлю наркотиками. Проект неодноразово вимагали закрити із-за великої кількості відвертих сцен, скандалів, бійок і нецензурної лексики в ефірі.

Перший маркет і торгові центри

Спочатку це було в деякому сенсі диво і багато ходили туди не на шопінг, а на екскурсію. У 2000-му відкрився перший в Україні супермаркет Billa на Позняках. У 2001 році в Києві було відкрито відразу два торгові центри - "Глобус" і "Метроград".

До 2001-го року між площею Льва Толстого, Бессарабкою та Хрещатиком розташовувалися довгі підземні переходи. "Метроград" зайняв підземний простір від вестибюля станції метро "Площа Толстого" до вулиці Хрещатик. Його площа становить 25 тис. кв. м, кількість магазинів - 393. У торговому центрі 23 входу в найжвавіших місцях столиці.

Сучасний Майдан Незалежності отримав нинішній вигляд після перебудови в 2001 році. Тоді на ньому з'явилася стела Незалежності, ТРЦ "Глобус", ворота з фігурою Архангела Михаїла і фонтани. Будівництво сучасного торгового центру під самим Майданом на початку двотисячних стало певним символом економічного розвитку країни і прагненням до західних стандартів. Сміливий, багато в чому навіть унікальний проект будівництва був реалізований в рекордні терміни.

Мобільний зв'язок

"Передзвони мені!" "Я на місці", "Ти де?" - це мінімум фраз, які українці навчилися говорити за три секунди в 2000-х. Чому три секунди? Тому що саме стільки оператор виділяв на "безкоштовний розмова".

Але не тільки секунди в 2000-і були безкоштовними. Набравши певний код та номер телефону можна було відіслати повідомлення з проханням "Передзвоніть мені, будь ласка".

Говорячи про мобільного зв'язку не можна не згадати мобільні телефони. Перші мобільники були громіздкими і важкими пристроями з надзвичайно обмеженими можливостями, а коштували майже так само, як авто.

Більшість українців на початку нульових і аж до середини користувалася великими "орехоколами". Їх носили в шкіряних, текстильних футлярах з прозорою вставкою, надягаючи з допомогою кліпси на ремінь брюк. Або вішали на шию. У телефонів навіть були спеціальні роз'єми для шнурів і підвісок.

Одним з найулюбленіших телефонів українців тих часів по праву вважається Nokia 3310. Його вважали безсмертним і ще всі стали писати смс-ки і грали в змійку.

Багато хто з нас довго думав, перед тим як відповісти на дзвінок, адже до 2003 року вхідні дзвінки в Україні були платними. 19 вересня 2003 року набрали чинності зміни до Закону України "Про зв'язок", якими було скасовано плату за вхідні дзвінки. У одного з українських мобільних операторів перші 3 секунди були безкоштовними, що навчило багатьох швидко і чітко задавати питання і породило безліч жартів в популярних тоді комедійних шоу.

З середини двотисячних гаджетомани масово переходять на смартфони, а згодом - на смартфони з тачскріном. Сенсорні екрани спочатку реагували на стилус і великою проблемою було посіяти ту саму "паличку", незабаром вони стали не потрібні, а в 2007 з'являється і рве всіх перший iPhone.

У жовтні 2009 року відбулося введення так званого європейського стандарту набору номерів (з номера телефону пропала цифра 8) було здійснено всіма українськими операторами. Це можна вважати своєрідною даниною нульовим, що минають.

Субкультури

Саме на 2000-і припадає розквіт субкультур в Україні. В ті часи можна було зустріти в метро сумних емо нависає на очі чубчиком і всесвітньою тугою в очах або наткнутися в парку на замріяних готовий в темних шатах. Перші вбиралися в кеди і чорно-рожеві вбрання з дитячими елементами – смугасті шкарпетки або шпильки–бантики допомагали моментально виділити таких підлітків в натовпі. Все це найкращим чином відображало філософію субкультури – емо-кідс (emo + англ. kid — молода людина; дитина) сповідували самовираження у всіх його проявах і намагалися не стримувати свої емоції. Другі виглядали не менш відсторонено, але при цьому незмінно привертали увагу своїми оригінальними нарядами. Високі черевики на шнурівці і платформі, срібні прикраси, сітчасті панчохи, спідниці в підлогу і корсети у дівчат, шкіряні штани, жилетки і сорочки у хлопців і інші елементи готичної моди підкреслювали стиль їх власника. На хвилі захоплення готикою було організовано ряд тематичних фестивалів, найбільш значущим з яких став "Діти Ночі: Чорна Рада", який проводився з 2000-го року.