"Всупереч нормам ЮНЕСКО": яка доля чекає каплицю УПЦ МП біля фундаменту Десятинної церкви
За останні дні широкого резонансу набули події навколо монастиря УПЦ Московського патріархату, який розташований біля фундаменту Десятинної церкви у історичному центрі Києва.
Наприкінці січня двох киян арештували за спробу підпалити споруду монастиря. Провадження відкрили за статтею про "замах на умисне знищення або пошкодження майна". Затриманими були архітектори Олексій Шемотюк і Олександр Горбань. Найближчих вихідних після їх арешту на акцію в підтримку архітекторів вийшло багато киян.
Водночас зібралося багато і тих, хто став на захист монастиря: прихильники УПЦ провели молебень на захист релігійної споруди. Пізніше підозрюваних відпустили на поруки народних депутатів, а підпал каплиці засудив глава УПЦ київського патріархату Філарет.
На прес-конференції 9 лютого звільнені активісти повідомили, що не мали на меті розпалювати ворожнечу, а лиш спробували привернути увагу до ряду незаконних будівництв у Києві, в тому числі – біля фундаменту Десятинної церкви.
Події навколо каплиці УПЦ МП вкотре збурили дискусію про законність (або незаконність) споруди. Вкотре заговорили також і про "повзучу окупацію" російськими спецслужбами українського культурного простру за допомогою релігійних інституцій.
На сайті КМДА петиція про знесення споруди швидко набрала необхідні для її розгляду 10 000 підписів. 9 лютого у Київраді підтримали петицію про знесення незаконної каплиці УПЦ МП. Каплицю було доручено знести, якщо буде доведена незаконність її спорудження.
А нещодавно активісти створили карту незаконних релігійних споруд у Києві, до формування якої може долучитись кожен бажаючий.
Чим унікальний фундамент Десятинної церкви в Києві і чи законно взагалі будувати поблизу пам'ятки історії будь-яку споруду - у матеріалі Styler.
Перший кам'яний храм Київської Русі
Фундамент Десятинної церкви у Києві – унікальне історичне місце. Церкву спорудили у 989-996 роках за часів князювання Володимира Великого. Він виділив на зведення і підтримку храму десяту частину своїх доходів – десятину. Звідси і пішла назва церкви.
За легендою, Десятинна церква пала у 1240 році разом з людьми, які сховалися у ній від нашестя монголів. Десятинну церкву вважають першою кам’яною церквою Київської Русі. Зараз її фундамент - законсервований. Залишки фундаменту разом із містом Володимира є пам'яткою національного значення.
Розмови про те, що далі робити із фундаментом, велися не один рік поспіль. Кілька разів пропонували відбудувати храм заново. На державному рівні про "відбудову" заговорили у 2000-му році. Та архітектори почали бити тривогу, адже немає жодного достовірного свідчення про те, як виглядала церква, а тому будь-яка її реконструкція буде фальсифікацією.
У 2004-му Кучма підписав розпорядження про музеєфікацію залишків церкви. У 2005-му про те, що потрібно відбудувати храм, заговорив і новий на той час президент - Віктор Ющенко. Паралельно із цим на фундаменті велися розкопки.
"Різні конфесії хотіли відновити на цій території культову споруду церкви, - коментує для Styler адвокат Марина Соловйова. - У 2010 році, коли місія ЮНЕСКО була в Києві і моніторила ситуацію, це питання також піднімали. Досліджували, чи можна щось там будувати. У висновках місії за 2010 рік вказано, що жодної споруди на цих цінних фундаментах, які сьогодні законсервовані в землі, бути не повинно. Ми не знаємо, як насправді виглядала церква".
"Охоронець музею написав службову записку про те, що двоє незнайомих чоловіків проводять обміри території"
Як поруч із фундаментом унікальної Десятинної церкви з'явився релігійна споруда УПЦ МП, в той час як будівництво там забороняється?
Сьогодні активісти та ЗМІ нагадують: у 2007 році все почалося зі звичайного церковного намету. Намет раптом просто з'явилася поруч із фундаментом Десятинної. Священнослужителі запевняли, що це всього лише для одного богослужіння до Великодня.
Через певний час намет обшили металом. А вже через три роки на місці "намету" був дерев'яний храм. Ще пізніше намет "виріс" до Десятинного монастиря Різдва Пресвятої Богородиці - рішення про це було прийнято на засіданні Священного Синоду УПЦ в 2009-му році. Так у буферній зоні об'єкта ЮНЕСКО виникла велика споруда, і про невеликий "МАФ", як говорилося спочатку, вже не йшлося.
Експерт Юрій Духовничий згадує:
"Як це виникло? Є така народна приказка – "дайте води напитися, бо так їсти хочеться, що навіть переночувати ніде". Коли до тодішнього президента Віктора Ющенко підійшли представники цього намету розміром з невеликий квадратик, впали на коліна і благали: "пане президенте, дозвольте! (спорудження храму – ред.)". І він ніби дозволив. Це найкраща демонстрація того, що буває, коли хтось вирішує, що він вищий за закон".
"Якісь роботи почалися у там 2009 році, бо приблизно у той же час охоронець нашого музею написав службову записку про те, що двоє незнайомих чоловіків проводять обміри території. На запитання, що вони робили, відповіли, що роблять обміри для будівництва церкви", - згадує Тетяна Сосновська, директор Національного історичного музею, на території якого зараз розташована споруда УПЦ МП.
Крім того, збереглися два листи, у яких настоятель УПЦ обіцяв не завозити на територію жодних будівельних матеріалів і не проводити жодних робіт без погодження музею.
"Все законно, а інше - політичні маніпуляції та інтриги"
В свою чергу намісник Десятинного монастиря ієромонах Мілхеседек (Гордієнко) каже, що каплиця на фундаменті Десятинної церкви – законна, а скандал навколо нього – маніпуляції і політика.
"У нас є 300 тисяч підписів, рішення суду і свою адресу. Це був нап, і все", - сказав ієромонах Мелхиседек (Гордієнко).
"Я в подробицях не пам'ятаю, що йдеться в рішенні суду, це треба до керівництва звертатися. Але ми пред'явили зібрані підписи, звернення настоятеля, звернення Синоду. Все законно, а все інше - політичні маніпуляції та інтриги", - сказав він.
Він повідомив, що "церкву підпалюють щороку".
"Це у них рекламна атака. Ми до ситуації ставимося прозоро. Хто нападає на слабкого, на церкву, той псує карму до сьомого коліна. І буде відповідати перед Богом", - прокоментував він.
Ієромонах також прокоментував заяву нардепа Ігоря Луценка про те, що в каплиці ... торгують трунами.
“Луценко каже, що ми тут трунами торгуємо. Це маячня взагалі. І це депутат! Він каже, що у нас тут в вагончиках - виробництво трун. Це ж нісенітниця несусвітня”, - сказав він.
Водночас адвокат Андрій Руденко стверджує: в судовому рішення по цій будівлі зазначено, що дана мала архітектурна форма все-таки не є спорудою відповідно до класифікатора. Також вона не підлягає державній реєстрації.
"Тому запис в реєстрі на 133 квадратних метри вже як об’єкт нерухомості є абсолютно незаконний. Крім того, в законі написано, що МАФ (мала архітектурна форма – ред.) має бути за розмірами не більшим за 30 квадратних метрів і не повинен мати фундаментів", - каже адвокат.
Він додає: за угодою про короткострокову оренду землі, термін оренди має бути не більшим за 5 років.
Не за нормами ЮНЕСКО
З місця, де стояла Десятинна церква, йде вся українська історія, каже адвокат Марина Соловйова.
"Там не має бути ніякої забудови, а тим паче незаконної. Каплиця незаконним шляхом внесена до реєстру майнових справ. З цим треба розбиратися виключно у правовому полі", - каже адвокат, висловлюючи готовність допомагати розслідуванню і супроводжувати судові процеси.
У 1988 році Україна підписала конвенцію ЮНЕСКО про охорону культурної і природної спадщини, нагадує експерт. У 1990 році до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО було внесено перші об’єкти – Софію Київську і Києво-Печерську Лавру.
Про те саме нагадує і недавно звільнений з-під варти архітектор Олексій Шемотюк.
За його словами, у України перед ЮНЕСКО є міжнародні зобов’язання по збереженню цього спадку, і будь-яке будівництво на цій території – просто неприйнятне. Він закликає громадськість не забувати про оцей випадок і моніторити його й надалі.
"Коли до цього списку вноситься об’єкт, то обов’язково визначається його буферна зона, - каже Марина Соловйова. - Згідно конвенції, яку підписала Україна, будь-які перетворення у цій зоні – заборонені. Дана споруда розташована саме на території буферної зони Софії. І жодного документу, який би підтверджував, що там були наміри щось збудувати, до ЮНЕСКО спрямовано не було".
Споруда каплиці УПЦ МП знаходиться на території Національного історичного музею. Керівництво музею зараз збирає документи для позову до суду, розповіла директор установи Тетяна Сосновська.
"Хочу підкреслити: споруда, про яку іде мова, побудована не на фундаменті Десятинної церкви. У 2004 році просили дозвіл побудувати на фундаментах. Вона побудована поряд з ними. Але це все одно охоронна зона. Ми збираємо документи і просимо допомогти в тому, щоб ми могли якомога швидше отримати юридично завірені копії документів, які нам потрібні для формування позову. Якщо ці документи сягають 2004-го, 2000-го року, тому для цього потрібна робота в архівах. Тому ці пошуки можуть дуже затягнутися", - сказала Сосновська.
Вона закликала усіх небайдужих допомогти із пошуком документів.
"Але хочу всіх запевнити і заспокоїти: подальшої розбудови цієї церкви категорично бути не може", - додає вона.
До речі, через кілька годин після прес-конференції активістів 9 лютого стало відомо, що в Київраді підтримали петицію про знесення незаконної каплиці УПЦ МП. Каплицю було доручено знести, якщо буде доведена незаконність її побудови.
Архітектори запевняють: зараз багато в чому ситуація буде залежати від того, чи буде активним громадянське суспільство.
"Це анексія нашої української історії": архітектор про будівлю УПЦ МП в Києві.
Також у столиці пройшла акція "Свободу архітекторам".