Бетмен проти Кожум'яки

Українські супергерої знаходять особисте щастя в боротьбі за щастя скривджених, а жіночі персонажі оберігають власну матеріальну незалежність

Фестиваль "День українського супергероя", який вперше стартує в Києві 21-22 травня, покликаний ближче познайомити дітей з героями українських казок. Мета організаторів заходу - запропонувати альтернативу закордонним коміксів і супергероїв. Як розповідає доцент кафедри фольклористики Інституту філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Олеся Наумовська, казка – це джерело закодованої інформації окремо взятого народу, яка передається з покоління до покоління.

За словами Наумовской, українські казки і супергерої не менш унікальні, ніж персонажі DC Comics. Котигорошко, Кирило Кожум'яка, Стрілець Молодець і ціла плеяда інших українських героїв відрізняються своєю сміливістю, розумом і благородством.

З нашим Змієм можна домовитися

Фото: Змій/ ящір в українській казці – найархаїчніший персонаж (chytanka.com.ua)

Головний антагоніст у багатьох казках не тільки України, але й інших народів світу, - це Змій, втілення первинного хаосу. Відповідно, герой, який бореться зі Змієм, символізує собою процес творення світу.

У слов'янській міфології змій-ящір вважався могутнім тотемом. Він ковтав сонце, пропускав його протягом ночі по своєму череву, після чого знову "відпускав" світило на небо.

При цьому в українських казках Змій виступає не таким вже "абсолютним злом".

"Наш Змій – особливий і дуже класний персонаж. З ним можна домовитися", - підкреслює Олеся Наумовська.

Фото: Змій в українських казках постає в різних образах. Він міг навіть закохуватися у своїх жертв (about-ukraine.com)

Ще одна риса нашого антагоніста – велелюбність. Наприклад, у західноєвропейських казках Змій, як правило, "над златом чахне". Меркантильному колеги з сусідніх країн протиставляється ласий до дівчат Змій з українських казок.

До речі, як зазначає Наумовська, в такому розвитку подій читається стародавній ритуал жертвоприношень. Змія, проглатывавшего сонце, потрібно було задобрювати. Тому в дружини йому пропонували кращих дівчат. При цьому самі жертви не сприймали це як щось жахливе. Стати дружиною божества вважалося великою честю. Ось чому у більшості наших казок не відшукати описів горя і печалі майбутніх "змієвих наречених". Зверніть увагу на ще один важливий момент! Як правило, в українській казці Змій не прилітає в село і не відбирає там собі дівчат – вони самі приходять до нього, не опираючись рішенням громади.

Любов Змію також не чужа. Часто лиходій закохується в свою жертву, пропонуючи їй стати його дружиною.

Що спільного між Змієм, Чортом і Мачухою?

Фото: "Зміївна" (дочка Змія) також йшла по слідах батька (artfile.ru)

Олеся Наумовська поділяє Змія на два типи. Зовнішній вигляд і характер головного антагоніста змінюється разом з розвитком уявлень людей про оточуючий світ.

Перший тип – Змій архаїчний. Це такий собі ящір, іноді з кількома головами, який живе на своїй території, охороняючи її межі.

"Змій-охоронець ніколи не зазіхає на чужі землі. Зверніть увагу, що основні дії казки розгортаються саме на території Змія. Головний герой сам приходить до лиходія. При цьому Змій часто володіє рисами лицарського благородства. Він ніколи не ініціює бій, навіть уточнюючи прийшов у героя, чи дійсно той хоче битися чи миритися? Коли бій починається, Змій першим пропонує відпочити ("Ти з батьком у полі орав? – Орав! – А він тобі перепочити давав? – Давав! – То давай і ми перепочинемо"). Навіть є тексти, в яких Змій запрошує героя пообідати, просить його навчити яким-небудь новим навичкам. Нашого Змія не можна назвати підлим і підступним", - каже філолог Олеся Наумовська.

Фото: Рис в українській казці – один з образів Змія. Як і Ящір, Чорт також може допомагати героям (liveinternet.ru)

З часом Змій приймає антропоморфні риси. У казках, де Змій дає героєві різні випробування, а не просто вступає з ним у бій, антагоніст постає в образі звичайного чоловіка. Він любить сидіти у себе на ганку, попивати відвар. При цьому його продовжують задобрювати дівчатами, а герої приходять цих дівчат відвойовувати.

"Знову-таки в новому образі Змія складно назвати підлим. Коли герой казки виконує всі завдання лиходія, останній стримує своє слово і віддає дівчину переможцю", - пояснює Наумовська.

З приходом християнства Змій перевтілюється в Чорта. Потім Чорт стає Гайгаем, Охом. "Залізоноса Баба" - це теж ще одна сутність архаїчного лиходія – Змія. При цьому Баба нічим не відрізняється від звичайної людини – у неї тільки ніс залізний. Потім цей персонаж стає Мачухою, яка також володіє злочинницькими рисами. З часом Змій "став людиною", залишивши позаду луску і виблискуючі вогняні очі. З людським обличчям він став більш зрозумілий нашим предкам.

М'язисті змієборці, порушники заборон, жертви – характер українських супергероїв змінювався з ходом історії

Фото: Силач супергерой, який на рівних б'ється зі Змієм, - самий старий сюжет української казки (vjn.dreamwidth.org)

Разом з антагоністом змінюється і уявлення про ідеальний герой. Супергероїв українських казок Олеся Наумовська також поділяє на кілька категорій.

1. Змієборці – найбільш архаїчні герої. Їх також кілька. Перший тип – герої-велетні (Котигорошко, Ведмеденко, Іван Сученко, Іван-вітер), які не користуються магією. Їх вважають "чудорожденными", з-за чого вони володіють неймовірною силою. Їх боротьба зі Змієм – це чесний бій двох атлантів, в якому хаос програє.

"У змееборцев-силачів немає ніяких чарівних предметів, тільки зброя, що підкреслює їх чинності: булава, палиця, камінь, меч. На відміну від західних супергероїв, наші герої вразливі. Вони всі смертні. Єдине, що може їм допомогти – це "жива" вода. При цьому неймовірному глузді та кмітливості цих героїв казка замовчує. Можемо припустити, що під час появи міфу/казки більше цінувалася фізична сила", - ділиться своїми дослідженнями Наумовська.

Фото: Герой української казки " Кирило Кожум'яка в російському варіанті іменується Микитою Кожемякой (gblor.ru)

Далі з'являються розумні силачі-змієборці (Кирило Кожум'яка перехідною герой між першим і другим типом, Логай, Козак Мамарига). Важливу роль відіграє кмітливість героя. На допомогу йому приходять інші персонажі, магічні предмети, а також жіночі поради, що дуже важливо. Адже відмінна риса таких казок – поява жіночих персонажів. Люди стали замислюватися про роль жінки в суспільстві, про шлюб.

Фото: Казка "Царівна-жаба" розповідає про героя-порушника табу (artvertep.com)

2. Порушники табу. Головний герой порушує визначений заборона, що призводить до негативних наслідків, які він повинен самостійно виправити. Наприклад, казка про Царівну Жабу, коли головний герой кидає шкіру жаби у вогонь. До речі, сюжет цієї старої історії сповнений символів. Спалювання шкіри символізує перехід Царівни в потойбічний світ. Іншими словами, вона вмирає. А головний герой, вирушаючи на пошуки своєї коханої, фактично погоджується на добровільну смерть (все заради того, щоб виправити проступок). Він переходить в потойбічний світ, де справляється з випробуваннями і забирає Царівну назад.

Таким героям на допомогу приходять різні чарівні предмети або тотемні божества (тварини), які повинні бути представниками трьох світів: верхнього, середнього і нижнього. Потім тотемних помічників заміщають антропоморфні герої: Вернидуб, Ломайкамень, Вернигора і т. д. Міфологічна основа також змінюється, помічників може бути не троє (сакральне число), а кілька – в залежності від кількості випробувань головного героя.

Фото: "Летючий корабель" - українська народна казка (we.org.ua)

3. Виктимные герої ("герої-жертви"). Вони представляються ображеними або обділеними. Таких героїв у казці називають "дурниками", але до їх розумових здібностей це ніяк не відноситься. Просто персонажі не такі, як всі, суспільство їх не завжди розуміє. Віктимний герой відрізняється гострим розумом, чесністю, благородством, готовністю прийти на допомогу. Їм рухає неймовірна доброта. Таких персонажів можна зустріти в казках "Про пшеницю, що двічі на рік родила", "Про Янка, котрий вмів гарно грати на сопілці", "Летючий корабель" (підкреслимо, що це українська казка).

Особисте щастя українські супергерої знаходять у боротьбі за щастя скривджених

Фото: Українська казка виховує доброту і благородство (indragop.org.ua)

До якого б типу не ставилися супергерої українських казок, є одна дуже важлива риса, яка їх об'єднує.

"Всі наші супергерої розуміють, що особисте щастя вони можуть знайти тільки в боротьбі за щастя скривджених. Ця риса відрізняє наших героїв від сучасних західних супергероїв, якими часто рухає егоїзм, особиста вигода. Так, у них поштовхом до розвитку дій є особиста образа, помста. У Людини-Павука вбивають дядька, у Бетмена – батьків. Ними рухає жага помсти, і вже потім приходить прагнення боротися за добро. Наші герої готові добровільно жертвувати собою заради інших", - підкреслює Олеся Наумовська.

Мудра і всемогутня: героїням українських казок принци не потрібні

Фото: Мачуха, її донька та падчерка – популярний сюжет не тільки для української казки (liveinternet.ru)

Як каже дослідниця казок, українська героїня – історія окрема і абсолютно унікальна. Героїні українських і західноєвропейських казок – два різних жіночих архетипу.

Наша героїня – розумна, працьовита (і це чи не головна її риса), скромна, ввічлива, з хорошим характером.

"В західноєвропейській казці основна риса дівчини – її неземна краса. Для наших героїнь зовнішність – питання не настільки важливий. Наші дівчата апріорі красиві", - посміхається Олеся Наумовська.

Основний жіночий персонаж українських і західноєвропейських казок – дівчина-сирітка. У неї є мачуха-антагоніст. При цьому в західній казці мачуха, як правило, жінка не стара і теж гарна. Тому вона змагається з сироткой за звання кращої красуні, а це значить, що між ними є конкуренція за увагу чоловіків. Це дуже важливий момент, до якого ми повернемося трохи пізніше.

Фото: Західноєвропейські казкові героїні цінували свою красу і чекали принца (old.subscribe.ru)

В українській же казці мачуха цілком може бути літньою жінкою. Про красу мови взагалі не йде. Але обов'язково у мачухи є своя рідна дочка. І саме між зведеної та рідною дочкою відбувається "прихована боротьба за майно. Так-так! Не за красу, принца або увагу чоловіків, а саме за матеріальний добробут.

На території України колись існувала так звана материзна – майно, яке передавалося винятково по жіночій лінії. Для наших жінок дуже важливо було залишатися матеріально, а значить і соціально, захищеною. Жінка могла брати участь у громадських зборах, вона мала право голосу. Матеріальна забезпеченість дозволяла їй бути незалежною.

У свою чергу, західноєвропейські жінки були залежні від чоловіків.

Фото: Казка про Дівчинку-семирічці розповідає про кмітливості наших героїнь (forum.olgagavva.com)

Ось чому в наших казках дівчина постає благородною, чесною і працьовитою. Краса для неї не настільки важлива. Тому у мачухи є рідна донька, яка може претендувати на майно сирітки. Західну ж красуню завжди рятує принц, який в подальшому забезпечує її і від якого вона залишається залежною до кінця днів своїх.

Другий тип супергероинь в українських казках – це розумні дівчата. Яскравий приклад – казка про Дівчинку-семирічці. Крім того, казка дає гарне уявлення про загадки як системі випробування розуму. У наших предків загадки надавалося сакральне значення. Перед боєм глави військових загонів загадували один одному загадки, якщо хтось не відгадував, то вважалося, що й битися не варто. Важливість загадки ми зустрічаємо у стародавніх весільних обрядах, коли дружина нареченої відчуває розум нареченого загадками.

Третій тип – всемогутня жінка. Героїня не просто виступає як помічниця або порадниця, вона бере на себе обов'язок виконання завдань головного героя. Приклад – казка "Яйце-райце". Героїні подібних казок – такі собі грецькі Медеї. Герой отримує завдання, а його кохана укладає його спати і сама все вирішує. При цьому, як правило, такі героїні залишаються безіменними. Їх здібності відносяться до всім жінкам, які повинні бути розумними, працьовитими, добрими і готовими до звершення подвигів.

Ілля Муромець жив під Черніговом, а Кирило Кожум'яка в Києві: в чому різниця між українськими і російськими казками?

Фото: Микита Кожум'яка царя поважає і боїться (uaua.info)

Як виявилося, споконвічно російських казок існує не так і багато, якщо порівнювати з пластом українських казок. Найбільш повний перелік російських оповідань можна знайти в збірниках Олександра Афанасьєва. При цьому автор не приховував, що більшість текстів були надані українськими фольклористами. Крім того, під деякими сюжетами вказано, що це "малоросійські оповідання". Тому потрібно визнати, що сюжети багатьох російських казок були запозичені у інших народів.

Взяти, приміром, героїчні сказання билини, які передають життя героїв часів Київської Русі. Що вже говорить про їх походження на території нинішньої України.

Так, Ілля Муромець міг дістатися до Києва з Чернігова всього за кілька годин. Багатьох істориків це підштовхує до розуміння, що містечко Муромск (в якому жив богатир), швидше за все, знаходився під Черніговом.

Богатир Кирило Кожум'яка жив у Києві. У російській казці ми зустрічаємо його під ім'ям Микита Кожум'яка. При цьому Кирило і Микита дещо відрізняються.

Коли княжна потрапляє до Змію, вона запитує, хто ж може його побороти. Змій відповідає, що є такий Кирило Кожум'яка, який разом 12 шкір мне. Тоді княжна пише записку (це говорить про те, що вона вміє писати) і голубом відправляє її своїм батькам. Князь відправляє до Кіріла старців, щоб вони попросили його врятувати княжу дочку. Але богатир відмовляється. Тоді до нього надсилають дітей, які на колінах просять силача визволити княжну. Цей момент настільки зворушив Кожум'яку, що він все-таки погоджується.

Фото: Російські казки відрізняються від українських (nkozlov.ru)

У російській казці сюжет відрізняється наступним. Після всіх прохань і відмов до Микити приходять особисто цар з царицею. "Як побачив він царя з царицею, як испужался! Руки його затремтіли і він порвав 12 шкір". В такому, здавалося б, незначному сюжеті вже простежується відмінність між ідеалами українців і росіян.

"Иванушко" - ще одна казка, яка добре розкриває особливості характеру російського персонажа. Радимо до прочитання.

Досліджуючи українські та російські казки, Олеся Наумовська виділяє ще одне розходження. Зверніть увагу на казки "Золота рибка", "По щучому велінню", "Двоє зі скриньки". Тут фігурують персонажі, наділені чарівною силою, які готові виконувати будь-які накази головного героя.

Казки для дорослих: про чоловічу силу і еротиці

Фото: Казка "Пан Коцький" спочатку вважалася непристойною історією (dok.znaimo.com.ua)

Дослідник казок зазначає, що спочатку казка не вважалася розважальним текстом. Казка – це продовження міфу, а міф має у своїй основі певні реальні події. Спочатку казка створювалася як магічний текст.

Наприклад, аборигени Австралії перед початком полювання розповідають один одному казки про тварин (тотемах), щоб вислужитися перед тотемним божеством і попросити у нього дозвіл на полювання. При цьому діти і жінки навіть не мають права ці казки слухати.

Фольклор багатьох народів світу, і Україна не є винятком, базується на двох основних "китах": еротиці і смерті. З часом казки набули розважальний характер, а деякі їх "дорослі" смисли довелося завуалювати.

Наприклад, сон у багатьох казках передбачає смерть, перехід у потойбічний світ.

А ось казка "Пан Коцький" спочатку вважалася непристойною історією. Сюжет цієї казки оповідав про "чоловічу силу". Ось, старого Кота вигнали з хати, він пішов у ліс, де зустрів Лисичку, розповів їй свою історію і Лисичка покликала Кота до себе додому. По-перше, навіщо Лисичка запропонувала Коту перебратися до себе? Потім Лисиця демонструє гостя іншим звірам, розповідаючи всім, який він могутній. Звірі изподтишка дивляться, як Кіт грізно "їсть" і дивується його силі.

Кінь і вовк – головні тотемні тварини українців

Фото: Кінь вважався символом сонця (uarp.org)

Кінь фігурує в багатьох українських казках. Для цього є свої причини.

Вся справа в тому, що кінь був символом сонця. На давніх картинах і малюнках можна побачити, як по небу переміщається кінь, а змій-ящір ковтає його. При цьому в слов'янській міфології у коня не було крил. Крім того, в традиції наших предків він залишався безіменним.

В українських казках кінь відноситься не тільки до "верхнього", але і "нижнього" світу, допомагаючи герою дістатися в потойбічний світ.

Тому наші предки прибивали над дверима підкову – символ сонця і потужний оберіг.

Наступним по значимості йде вовк, іноді виконував також функції коня. Коза – ще одне тотемна тварина українців. Не слід забувати про "представників верхнього світу" - птахи, птахи (орли, соколи).

Як вчить казка: мудрість і розум допоможуть подолати чиновницьке свавілля

Соціально-побутові українські казки можуть навчити багато чому, приміром, як боротися з чиновниками та олігархами.

Нахабного пана український супергерой перемагає розумом, кмітливістю і хорошим почуттям гумору. Персонаж створює таку ситуацію, коли пану більше нічого не залишається, як змиритися зі своєю поразкою.

До речі, в києві у Києві відкрився міжнародний фестиваль культур "Етносвіт".