Біткоїн, ефіріум, монеро – криптовалюти, які в Україні з кожним днем використовують все частіше
Сучасні світові тенденції розвитку інформаційних і фінансових технологій сприяють тому, що з’являються нові платіжні способи. Вони поширюються світом з великою швидкістю і проникають в усі сфери суспільства і бізнесу.
Один із таких платіжних способів – криптовалюта. Хоча її не поспішають визнавати рівнозначною іншим валютам, вона набирає все більшої популярності у людей незалежно від країни проживання. Криптовалюту (біткоїн, ефіріум, монеро та інші) можна використовувати для обміну на найрізноманітніші товари.
Хоча країни на офіційному рівні поки не визнають критповалюту валютою, експерти прогнозують: це все-таки може статися в найближчі роки. А поки все виглядає так: країни оглядаються одна на одну, і чекають, доки хтось визнає криптовалюту першою. Так, у вересні стало відомо, що жителі швейцарського міста Кьяссо з 2018 року зможуть вносити податкові платежі в біткоінах, за умови, що вноситися буде не менше 250 швейцарських франків. Про це пише Swissinfo.
Таке рішення було прийняте владою після консультацій з цілою низкою компаній, що розвивають технології блокчейну, які лежать в основі криптовалюти біткоіни, і також планують розмістити свої виробничі та наукові потужності в кантоні Тічино та в місті Кьяссо.
З обережністю до криптовалюти ставиться і офіційний регулятор в Україні. Так, 25 вересня у Нацбанку (НБУ) заявили, що не можуть визнати крипто валюти валютою і попередив про ризики шахрайства.
"Ми можемо сказати, що це точно не валюта, тому що немає центрального емітента. І ми не можемо визнати це платіжним засобом", - пояснив заступник голови НБУ Олег Чурій.
Але, тим не менше, криптовалюта в Україні користуються для обміну її на зовсім різні товари. Адже обмін - це як раз той законний механізм, який дозволяє використовувати криптовалюта (зокрема біткоіни).
Станіслав Куценко, начальник Головного територіального управління юстиції у місті Києві наголошує: віртуальну валюту/криптовалюту Bitcoin варто розцінювати як грошовий сурогат, який не має забезпечення реальною вартістю і не може використовуватися фізичними та юридичними особами на території України як засіб платежу.
"Не може, бо це протирічить нормам українського законодавства та рекомендує громадянам використовувати послуги лише тих платіжних систем, систем розрахунків, які внесені Національним банком України до Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури", - пояснює Станіслав Куценко.
Згідно зі статтею 40 Закону України від 20 травня 1999 року №679-XIV "Про Національний банк України" (далі - Закон № 679) Національний банк України встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб в економічному обігу України із застосуванням як паперових, так і електронних документів, а також платіжних інструментів та готівки, координує організацію розрахунків, дає дозволи на здійснення клірингових операцій та розрахунків, нагадує Куценко.
"Статтею 32 Закону № 679 визначено, що випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняється", - додає експерт.
"В той же час, існує обґрунтована думка, що біткоін за низкою ознак можна віднести до нематеріальних активів, і замість традиційної купівлі товарів та послуг можна укладати договор міни одного активу (біткоін) на інший (товар, майно тощо)" - зазначає Куценко.
Експерти підкреслюють: зараз на криптовалюту можна обміняти практично все: від хліба до дороговартісної нерухомості за мільйон доларів в еквіваленті. Має бути лише бажання обох сторін задіяти в обміні не гривні чи долари, а якусь із криптовалют.
“Продавати свої товари за біткоїни чи за гривні – вирішує не державний регулятор, а кожна людина особисто”, - пояснює в коментарі для Styler Євген Лук'янов, блокчейн-ентузіаст.
На його думку, криптовалюта була створена як справжній лібертаріанський механізм, який усуває вплив держави на вільний ринок економічних відносин.
“Всі ці рухи між фіатом (валюта без внутрішньої вартості, не підкріплена товаром і встановлена у якості грошей державним регулятором – ред.) і криптовалютою і навпаки – це тимчасовий перехідний період, де доводиться рахуватися з регулятором, який має виключне право (встановлене ним самим) на застосування сили і покарання, і оскільки суспільство часто не готове приймати на себе відповідальність і економічну свободу (де не існує центрального регулятора, податків, насилля й війн), то й буде існувати риторика щодо "легалізації" криптовалют. Насправді ж нова криптоекономіка потребує свободи, а не регуляції з легалізацією. Біткоїн, як і створений українськими ентузіастами Карбо, не має кордонів і не потребує легалізацій, тільки природна саморегуляція розставить все на свої місця”, - каже Євген.
Проте інші експерти налаштовані щодо крипто валюти більш скептично. НБУ вкотре попереджає про можливі ризики з операціями у криптовалюті і нагадує: це питання в усьому світі настільки неврегульоване, що ризиків при використанні біткоїнів чи інших криптовалют може бути значно більше, ніж вигоди.
Але що ж можна купити за крипто валюту в Україні? Теоретично, на біткоїни або іншу криптовалюту можна обміняти що завгодно! Все лиш залежить від того, чи хоче надавач послуг чи магазин продати вам щось саме у такий спосіб. Але тенденція очевидна: криптовалюту в Україні використовують все частіше.
Ті, хто хоче скористатись послугами або купити товар за крипто валюту, може зайти на сайт, де є список магазинів, готелів чи кав’ярень, які пропонують такий спосіб оплати, каже Євген Лукянов.
За інформацією з відкритих джерел, мав місце продаж піци за біткоіни. Також деякі підприємства зі сфери обслуговування приймають оплату за свої послуги у цій криптовалюті.
Так, деякі інтернет-магазини пропонують оплатити біткоїнами їжу з доставкою. За біткоїни та іншу крипто валюту можна замовити бюргери, піццу, салати чи шашлик. Також – страви китайської чи італійської кухні.
До речі, один із ресторанів навіть пропонує 5% знижку, якщо за їжу клієнт платить саме біткоїнами. Таким чином українців стимулюють до більш частого використання крипто валюти, кажуть експерти.
Купить вироби бренду Vans у Києві ще недавно було дуже проблематично, пишуть в одному з інтернет-магазинів. На український ринок потрапляло багато підробки, а клієнту пропонували частіше не оригінальні моделі, а якість їх була низькою.. Тепер цей бренд доступний в Українію Сумки і рюкзаки пропонують придбати, зокрема, і за крипто валюту.
Такий самий спосіб придбання товару пропонують і в іншому магазині, який спеціалізується на продажі тактичного і мисливського спорядження. Магазин працює цілодобово і без вихідних, організує доставку по всій Україні. На сайті магазині клієнтам пропонують придбати аптечки, бронежилети, каски, захист, топори. Також – рації та інше корисне спорядження. Зокрема – за біткоїни.
Розрахуватися біткоїнами можна і в одному з елітних готелів Києва. Загалом, готель пропонує розрахунок у доларах, гривні, рублях та інших валютах. Окремо – у криптовалюті.
Власники біткоїнів можуть оплатити в готелі розкішний номер зі всіма зручностями, в тому числі – із сніданком, де гостю пропонують широкий вибір страв і продуктів.
Здійснити оплату у криптовалюті пропонує також поліграфія: за біткоїни вам надрукують календар, листівки, візитки. Також – рекламні буклети будь-якого формату. А от однією з перших мереж магазинів гаджетів і аксесуарів, яка приймає оплату в криптовалюті, стала компанія “Цитрус”.
Чому термін "покупка за криптовалюту" не зовсім коректний?
Юристи радять називати операції із криптовалютою, коли за них ми отримуємо собі щось взамін не купівлею, а обміном. Бо в Україні правового механізму купівлі за криптовалюту немає, а от обмін – цілком можливий. Тому вони радять використовувати слово “купівля” в лапках.
"Купити" квартиру за біткоїни? Чому ні! Але от стандартний підхід, коли оформлюється нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна, в такому разі застосувати не можна, бо криптовалюта згідно чинного законодавства України не є платіжним засобом, не є валютною цінністю, каже Валентина Тамаєва, керівник Центру компетенції з правових знань ДП "Будинок Юстиції".
Але криптовалюта вважається нематеріальним активом, який контролюється суб’єктом господарювання шляхом доступу до “електронного гаманця”. Такий гаманець є сховищем та засобом обміну криптовалюти”, - додає вона.
Замість договору про купівлю-продаж треба заключити договір про обмін.
Окремо слід сказати про ризики, які виникають у сторін при укладанні такого договору, нагадує Валентина Тамаєва.
"Для “покупця” нерухомого майна ризики мінімальні – належним чином зареєстроване в Державному реєстрі право власності надійно захищає його майно від зловживань. А от ризики "продавця", який отримує в обмін криптовалюту, більш суттєві", - підкреслює Тамаєва.
Наприклад, криптовалюту можуть вкрасти, якщо електронний гаманець виявиться ненадійним або доступ до нього буде скомпроментований. А ще - криптовалюта може здешевитися чи взагалі обвалитися, підкреслює експерт "Будинку Юстиції".