ru ua

"Думаєте, в Україні немає нічого унікального?": як село, де живе всього 900 чоловік, прогриміло на весь світ

"Думаєте, в Україні немає нічого унікального?": як село, де живе всього 900 чоловік, прогриміло на весь світ Фото: Село (google.com.maps)

Активіст розповів, як ентузіазм місцевої влади допоміг розбудувати село

Громадський активіст Вячеслав Ільницький розповів історію, як маленьке село, де живе всього 900 чоловік, прославилося на весь світ. Про це він написав на своїй сторінці в Facebook.

Ільницький звернув увагу на острів Сікоку в Японії, який є четвертим по населенню, і відомий насамперед тим, що в своїй більшості він аграрний і депресивний і займає всього 3% у структурі японської економіки.

"На цьому острові є таке село, Умадзі, в префектурі Коті. На початку 80-х років воно було одним із лідерів по депопуляції, перш за все тому, що залежало від монокультури - експорту лісу-кругляка. А ліс має погану звичку закінчуватись", - пише активіст.

Вячеслав розповів, що більшість молоді з цього села виїхала, тому що перспективи не було.

"З 3200 мешканців в ньому лишилось всього 900. Але тут головою став енергійний та підприємливий Тотані Мотіфумі. Він облазив всю округу, і знайшов, що на території Умадзі росте особливий вид цитруса - юдзу. Це такий мандарин із кислуватим смаком а-ля грейпфрут", - продовжив Ільницький.

"Думаєте, в Україні немає нічого унікального?": як село, де живе всього 900 чоловік, прогриміло на весь світ

Скріншот поста (facebook.com/ashnar.lynx)

За його словами, японці взагалі люблять цитруси - в їх кухні використовується близько десятка різних і унікальних плодів, яких немає більше ніде в світі, а юдзу росте тільки в Умадзі.

"І тоді Тотані вирішив зробити ставку на це. Він почав їздити по всіх виставках і просувати продукцію із юдзу - соуси, соки, навіть уксус. В 1988 р. він отримав приз на конкурсі "101 село" за соус "юдзу но мура", і всі гроші, які від нього отримав, вклав в побудову маленького переробного заводика - який назвав дуже поетично "Юдзу-но морі" (Ліс юдзу) - і в посадку нових дерев", - розповідає активіст.

Вячеслав підкреслив, що дерево юдзу треба вирощувати не менше 18 років, щоб воно почало давати скільки-небудь значущий врожай - так що ризик був високий. Тим не менше, селяни почали вирощувати цю рослину.

За 10 років в одному селі вони утворили 190 малих господарств, в кожному із яких вирощували юдзу.

"Думаєте, в Україні немає нічого унікального?": як село, де живе всього 900 чоловік, прогриміло на весь світ

Скріншот поста (facebook.com/ashnar.lynx)

"Однак уже в 1990 році Умадзі виграла черговий приз, на цей раз за "Умадзі мура Гоккун" - авторський мікс із соку юдзу та меда. Сік так припав до душі споживачу, що село отримало тільки від реалізації соку 1 мільярд 500 млн. йєн річного доходу (це 13 млн. дол)", - повідомив він.

Ільницький розповів, що з депресивного це село перетворилось на одне із найбільш динамічних сіл Японії. В ньому навіть почав розвиватись готельний бізнес, бо щорічно туди приїздить кілька сотен делегацій з інших сел, міст і навіть країн - майже в 50 разів більша кількість народу, ніж живе в самому селі.

"До чого я цю історію розказав? А до того, що для того, щоб вийти із затяжної кризи і депопуляції іноді достатньо мати на чолі спільноти такого ось енергійного голову, який знайшов-таки, за що зачепитися. Думаєте, в Україні немає нічого унікального, і ми тільки годні на експорт ліса-кругляка та дешевої рабсили", - розмірковує Вячеслав Ільницький.

"Думаєте, в Україні немає нічого унікального?": як село, де живе всього 900 чоловік, прогриміло на весь світ

Скріншот поста (facebook.com/ashnar.lynx)

Нагадаємо, що письменник висловився про рівень культури в Україні.