Вдова і син героя АТО запідозрили атаку ботів і накрутку голосів проти перейменування вулиці на честь Юрія Литвинського, який загинув в Іловайську у 2014 році
З 10 серпня по 10 жовтня проходило обговорення питання перейменування вулиці Російської у Дарницькому районі Києва на честь героя АТО Юрія Литвинського. В останні дні обговорень кількість голосів "проти" перейменування почали підозріло різко зростати.
Про це у коментарі для Styler розповів Павло Литвинський, син загиблого героя війни. Він вбачає у цьому активізацію тих, хто не визнає роль захисників України, пам'ять яких пропонується увіковічнити у Києві.
"Проблема полягає в наступному. Станом на 8 жовтня на сайті голосування було близько 349 голосів "за" та всього лише 37 голосів "проти", але за ніч з 8 на 9 жовтня невідомі особи або боти додали майже 400 голосів "проти" і ця позиція продовжувала рости. Це в той час, коли всі, хто знає про Юрія Литвинського, були впевнені, що все добре і кількість "за" набагато більша, ніж "проти". Також, можливо саме через це, сторінка голосування інколи припиняє свою роботу, але якщо вперто клікати, то зайти вдається. 9 жовтня кількість голосів "проти" різко зросла", - пояснює Павло Литвинський.
Фото: Так виглядає кількість голосів станом на 10 жовтня, коли обговорення завершилося. Голоси “проти” наростали дуже швидко, кажуть родичі героя АТО (скріншот)
Станом на ранок 10 жовтня у обговорення було 755 голосів "за" і 820 - проти. Кількість голосів "проти" продовжувала рости і пізніше, підкреслює чоловік. Він підозрює, що це атака ботів, яка активізувалася в останній день обговорення, коли наближався дедлайн голосування.
"Аналогічна ситуація спостерігається і з обговореннями перейменування вулиць Києва на честь інших героїв АТО. Так, за останні кілька діб значно зросла кількість голосів проти перейменування вулиці на честь Аміни Окуєвої", - каже Павло.
Вдова загиблого героя АТО Світлана Литвинська у коментарі для Styler нагадує, що голосування завершилося 10 жовтня о 18 годині, хоча цей час завершення не був зазначений.
"Вважали, що голосуватимуть до кінця доби - 24 години. Вдень сайт постійно зависав, накрутка продовжилась. Голосів "так" було 877, а "ні" - 962. Станом на 8 жовтня було 37 проти. І альтернативних пропозицій висловлено лише три, щоб залишити назву вулиці. Атака була також на обговорення про перейменування вулиць на честь Юрія Глушка, Аміни Окуєвої, Дудаєва, Івана Виговського. Вдалося перемогти лише Окуєвій. Я переконана, що таке масове маніпулювання громадською думкою є засобом інформаційної війни, бо підриває довіру до електронних ресурсів державних установ і формує негативне ставлення до ветеранів АТО", - коментує Світлана Литвинська.
Жінка повідомляє, що вже написала звернення до міського голови Києва із проханням перевірити голосування. Також було звернення від "Об'єднання дружин і матерів бійців АТО" із аналогічним проханням.
Також син загиблого героя АТО разом із активістами намагався звернутися до департаменту Кіберполіції, але на телефонні дзвінки там їм ніхто не відповів.
"Досить дивно, як для Кіберполіції – не відповідати на дзвінки. Там навіть слухавку не взяли, хоча ми готові були відкрито заявити, що йде відверта накрутка голосів, і попросили б їх втрутитись у ситуацію", - каже він.
Юрій Литвинський, позивний "Монгол", був заступником командира з озброєння й начальником технічної частини 2-го батальйону спеціального призначення "Донбас" Північного оперативно-територіального об‘єднання НГУ.
Народився 3 листопада 1967 року у Києві. У лавах Збройних Сил України служив до 2004 року. Ветеран Збройних Сил України. Після звільнення в запас мешкав у Києві, займався підприємницькою діяльністю та садівництвом, патріотичним вихованням молоді.
Взимку 2013-2014 років з перших днів Революції Гідності перебував на Майдані.
“Він першим повісив траурний вінок на новорічну ялинку після жорстокого побиття студентів”, - згадує дружина Світлана Литвинська.
Під час Революції очолював 3-й взвод 8-ї "афганської" сотні Самооборони Майдану. У ніч на 20 лютого 2014 року під час запеклих протистоянь на вулиці Інститутській отримав вогнепальне поранення плеча.
У травні 2014 року добровольцем вступив до лав 2-го батальйону спеціального призначення "Донбас" Північного оперативно-територіального об‘єднання НГУ (військова частина 3027). Займався організацією забезпечення підрозділу технікою та озброєнням.
Під час антитерористичної операції з липня 2014 року захищав суверенітет і територіальну цілісність України. Брав активну участь у плануванні та проведенні спеціальних операцій, зокрема, щодо звільнення Попасної, Лисичанська, Первомайська та інших населених пунктів. Разом з бійцями батальйону звільняв українські міста та села.
10 серпня 2014 року, коли тривали перші спроби взяти Іловайськ, група бійців разом із підполковником Юрієм Литвинським виявила на одному з мостів ознаки мінування: підозрілі дроти та інші предмети.
Ворог намагався дочекатися заходу за віадук основних сил батальйону і підірвати його.
Гвардійцям на чолі з полковником Юрієм Бойко та підполковником Юрієм Литвинським вдалося запобігти підриву моста. Вони перебили дроти мінування, але були обстріляні із засідки російськими диверсантами. У цьому жорстокому бою обидва офіцери загинули.
"Свідки і учасники того бою стверджують, що більша частина ворогів у засідках були професійними російськими найманцями-диверсантами: інша форма, інша зброя, по-іншому пересувалися. Ціною власного життя герої Бойко і Литвинський забезпечили просування батальйону та врятували десятки, якщо не сотні, життів бойових побратимів і бойову техніку батальйону. 13 серпня 2014 року Юрія Литвинського поховали на Лісовому кладовищі у Києві”, - розповідає син героя АТО Павло Литвинський.
Герой нагороджений орденом "За мужність" III ступеня посмертно, відзнакою Президента України “За участь в антитерористичній операції", Київським міським головою - медаллю “Честь.Слава.Держава”, Патріархом Київської і всієї Руси-України Філаретом - медаллю “За жертовність і любов до України”, відзнакою Міністерства Оборони України “Гордість батальйону “Донбас”. Від громади Києва - нагрудним знаком “Герой Киянин: пам’ять і честь”. Від громади міста Лисичанськ - медаллю “За заслуги перед містом”. Від ГО ВПО учасників АТО “Справедливість”, пам’ятним нагрудним знаком “Іловайськ-2014”. Також - від ГО “Схід і Захід - Україна” медаллю “Захисник-доброволець”.
Ім’я Юрія Литвинського присвоєно танковій роті 46 окремого батальйону спеціального призначення ЗСУ “Донбас-Україна”, а одна з бойових машин носить його позивний - “Монгол”. На фасаді Київської гімназії №117 імені Лесі Українки (вулиця Лютеранська,10) урочисто відкрито меморіальну дошку і музей Юрія Литвинського.
Прізвище полковника Юрія Литвинського викарбуване на Меморіалі співробітникам правоохоронних органів (Солом’янська площа в Києві), на пам’ятному знаку полеглим Героям АТО у військовій частині Національної гвардії України. Спогад про героїзм полковника Юрія Литвинського опублікований у “Книзі пам’яті МВС. Національна гвардія України. Державна служба України з надзвичайних ситуацій”. Ім’я Юрія Литвинського увіковічнено на пам’ятних дошках і електронних сайтах КМДА і Дарницької РДА.
Відео: Наші відважні дівчата у лавах української армії (video.rbc.ua)
Нагадаємо, куратор батальйону “Кривбас” відверто розповів про трагедію Іловайську.
Також ми підготували історію добровольця, який у 2014 році пережив Іловайський котел.