В легких школяра досі залишається понад півсотні осколків від мінно-вибухового пристрою
18 серпня 2017 року Максим Галагаленко, на той момент 13-річний школяр з Станично-Луганського району, знайшов поблизу школи снаряд, який вибухнув в його руках. В результаті нещасного випадку хлопцеві ампутували ліву кисть і частково праву. Протягом року батьки та волонтери безуспішно намагалися отримати статус потерпілого від збройного конфлікту. Про це повідомляє "Громадське радіо"
За словами матері постраждалого Анни Калініної, хлопчик знайшов мінно-вибуховий пристрій біля навчального закладу. Знахідку він приніс додому і став розглядати. У процесі огляду пристрій вибухнув, внаслідок чого школяр отримав багато пошкоджень. Після того, що сталося хлопчик два місяці провів у реанімації та хірургії.
"А потім почалася проблема. Хотіли його виписувати, а у нього задишка, задихається", – розповідає Ганна Калініна.
Крім того, що хлопчик залишився без рук, в його тіло і легкі потрапило безліч осколків.
"Вони там і присутні. Їх не дістали. Сказали, будуть дивитися, як вони себе будуть вести. Безліч осколків залишилося в черевній порожнині. А зараз ми кожен місяць їздимо в "Охматдит" і лікуємо трахею. У нього пішов стеноз трахеї. Кожен місяць ми приїжджаємо, бужируємо трахею", – каже мама хлопчика.
"Лікарі лікують безкоштовно, але препарати доводиться купувати. Плюс дорога кожен місяць", — додала жінка, сказавши, що їм допомагає група волонтерів "Любов не має меж".
Волонтери кажуть, що основною метою лікування хлопчика для них є не забезпечення життєдіяльності, а відновлення нормального функціонування організму. Для цього вони збирають кошти.
"У випадку з Максимом ми намагаємося допомагати купувати медикаменти, допомагати з дорогою. Але наш наступний етап - знайти рішення з приводу протезування його кистей. Зараз Максиму 14 років, все попереду. Від того, як будуть працювати руки, залежить його професія і подальше життя. Наше завдання — знайти організацію, яка якісно робить протези, знайти можливість оплатити це. Зараз ми зробили Максиму біометричний паспорт. Він має можливість поїхати в будь-яку країну, щоб зробити протезування", – розповідає волонтер Ігор Прус.
Фото: (hromadskeradio.org)
Ганна Клиніна також розповіла, що державна допомога не виявляється. Після відвідування ортопедичного заводу родині запропонували укласти договір про оплату, хоча у них є напрямок з соцзахисту про безкоштовне протезування. Ще складніше отримати статус потерпілого від збройного конфлікту.
"Максим не отримав цей статус. Говорили, що отримає. Ми з ним були 3 місяці безвилазно в лікарні. Я всі документи здала Ірині Костан (це начальниця управління соцзахисту). Я їй дзвоню: "Все буде". Але справу закрили. Сказали, що я сама винна, він винен – ніхто його не примушував брати в руки. Я підходила до Золкіна, голови райдержадміністрації, йому говорила, мовляв, так і так: "Де він підібрав? Біля школи підібрав". Експертизу зробили без нього, в експертизі було написано, що він у лісі знайшов", – повідомила мама хлопчика.
Волонтер вважає, що питання соціального статусу потрібно вирішувати через суд. Цей статус у дитини повинен бути, важливо зафіксувати факт.
"Якщо ситуація зміниться, у цих дітей буде якась преференція – це одне. І коли закінчиться війна, будуть виставлятися вимоги про компенсацію збитку. Країна, яка захищалася, буде виставляти претензії до країни, яка напала. Маючи статус, ми зможемо вимагати компенсації наших витрат надалі", – пояснює він.
Зараз Максим закінчує лікування легенів, після чого потрібно буде вирішити, що робити з осколками, і питання протезування.
Нагадаємо, що у селищі Роздольне Старобільського району Луганської області поліція виявила в лісі в районі пасіки велику кількість артснарядів, освітлювальних мін, гранат, патронів і димових шашок.
Відео: video.rbc.ua