ua en ru

Інститут археології України: В країні не існує технологій консервації знахідок на Поштовій площі

Інститут археології України: В країні не існує технологій консервації знахідок на Поштовій площі Фото: Розкопки на Поштовій (Віталій Носач, Styler)

Відсутній як технологія для музеєфікації, так і відповідні фахівці

В Інституті археології Національної академії наук України назвали розмови про музеєфікацію знахідок на Поштовій площі популізмом, адже в нашій країні не існує технологій консервації таких артефактів. Про це повідомляється на офіційному сайті установи.

У зв’язку з поширенням великої кількості суперечливих повідомлень у ЗМІ щодо ситуації з археологічними розкопками на Поштовій площі в Києві, Інститут археології НАН України докладно пояснив свою позицію.

"Питання організації музею на Поштовій площі напряму пов‘язане з вирішенням проблеми консервації археологічних решток, передусім деревини. Керівництво ДП "Центр археології Києва" публічно визнало, що не здатне здійснити консервацію знайденої на Поштовій площі деревини. Це фактично нівелює вимогу активістів-захисників Поштової площі щодо музеєфікації об‘єктів досліджень. На жаль, у цьому випадку про музеєфікацію будівельних залишків "in situ" не може бути й мови. В Україні на сьогодні відсутні методики, фахівці та реставраційні організації, які можуть виконати ці роботи. Тому, розмови про музеєфікацію є звичайним популізмом, який вводить в оману і суспільство, і державні структури", - йдеться в заяві інституту.

Спеціалісти Інституту археології НАН України наголошують, що на сьогоднішній день в нашій країні не існує технологій консервації артефактів, які знайдені на Поштовій площі.

"Особливо некоректним виглядає той факт, що ця "гаряча" тема стає аргументом напередодні виборчих перегонів в Україні. Єдино можливим рішенням є консервація деревини, вилученої з культурного шару та подальше її експонування у спеціальних волого-температурних умовах. Доцільність таких складних та, вочевидь, дуже затратних робіт, особливо враховуючи специфіку ґрунтів та гідрологічного режиму київського Подолу, а також можливих варіантів збереження й подальшого експонування органічних знахідок (деревини), має бути обґрунтована, передусім, відповідними фахівцями", - пояснюють спеціалісти.

Інститут археології НАН України вважає, що цим питанням повинні займатись на політики, а фахівці.

"Долю музеєфікації об’єктів та артефактів, знайдених на Поштовій площі, має вирішити спеціальна комісія в порядку та на підставах, визначених законом. Питання музеєфікації археологічних об’єктів вкрай складне і може вирішуватись різними шляхами залежно від багатьох факторів (геологічної та містобудівної ситуації, технічної спроможності, термінів, фінансової спроможності тощо). У будь-якому разі, рішення має спиратися на узгоджену та затверджену концепцію, обґрунтування, програму та терміни виконання робіт, варіанти передпроектних розробок, попередній кошторис. Всього цього наразі немає", - кажуть в Інституті археології України.