У Києві відкрилась виставка, присвячена Левку Лук'яненку

Лук'яненко не дочекався свого 90-річчя і 27-річчя Незалежності, за яку він боровся

24 серпня святкував свій день народження український політичний та громадський діяч, письменник, радянський дисидент, борець за незалежність України у ХХ сторіччі, автор "Акта проголошення незалежності України" Левко Лук'яненко. 7 липня цього року його не стало. Левко Григорович так і не дочекався свого 90-річчя і 27-річчя Незалежності, за яку він боровся.

23 серпня в Національному музеї історії України відкрилася виставка "Левко Лук’яненко. З вірою в Незалежність України", про що йдеться на сайті музею.

Ця виставка приурочена до річниці проголошення "Акту незалежності". Організатори планували цей проект до святкування ювілею Левка Лук’яненка, та на жаль вийшло так, що виставку присвятили його пам'яті.

"На виставці представлені унікальні матеріали з фондової колекції НМІУ та речі, надані дружиною Левка Григоровича – Надією Іванівною та онукою Ганнусею Жуковіною, які висвітлюють життєвий шлях борця за Незалежність України", - повідомляють в музеї.

Серед експонатів – простий шкільний зошит – чернетка, на якій Левко Григорович написав "Акт проголошення незалежності".

Відео: tsn.ua

Лук’яненко народився 24 серпня 1928 року в с. Хрипівка Чернігівської області.

Співзасновник Української Гельсінської групи. Політик і громадський діяч. Герой України. Письменник. Автор "Акту проголошення незалежності України". Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка 2016 року.

У 1958 році разом зі Степаном Вируном і Василем Луцківим вирішив створити підпільну партію Українська Робітничо-Селянська Спілка (УРСС). У наступному році його однодумцем став Іван Кандиба. Ще через рік відбулася перша організаційна зустріч партії, де обговорили її програму. Вже 22 січня 1961 року підпільників арештували.

А в травні 1961 Львівський обласний суд засудив Лук'яненка до розстрілу за ст. 56 ч. 1 і 64 КК УРСР. Через 72 доби Верховний Суд замінив розстріл 15 роками позбавлення волі. Інші дістали терміни від 10 до 15 років позбавлення волі.

У таборі Лук'яненко познайомився з шістдесятниками. Там вони вели боротьбу з адміністрацією таборів. За організацію страйку в 1974 році Чусовський районний суд засудив трьох ініціаторів, у тому числі Лук'яненко, до тюремного ув'язнення у Владимирській тюрмі.

У 1976 році увійшов до складу Української Гельсінкської групи. Тоді ж Лук'яненко написав звернення до Бєлградської наради 35 країн з приводу дискримінації українців, зокрема, права на еміграцію.

Черговий арешт стався 12 грудня 1977 року. Лук'яненко вирішив оголосити голодування. У червні Чернігівським облсудом засуджений до 10 років позбавлення волі і 5 років заслання та визнаний особливо небезпечним рецидивістом.

Указом ПВР від 30 листопада 1988 Левко Лук'яненко помилуваний, звільнений із заслання. На початку 1989 повернувся в Україну і почав займатися активною політичною і громадською діяльністю.

Помер 7 липня 2018 року.

Раніше повідомлялося, що в Києві запропонували перейменувати дві вулиці на честь Левка Лук'яненка.

Також повідомлялося, що 10 липня у Києві попрощалися з Левком Лук'яненком.

Помер Іван Драч