Східні сусіди цинічно привласнили собі десятки споконвічних українських композицій
Велика кількість російськомовних пісень, які багато хто навіть вважав народними, насправді були цинічно вкрадені "совєтськими" авторами і композиторами у українців.
Ми зібрали найяскравіші приклади, у яких прослідковується патологічна потреба росіян до крадіжок, і які доводять те, що у основі культури країни-агресора лежить не що інше, як звичайний плагіат.
Ця пісня, що стала візитною карткою Надєжди Кадишевой і Наташі Корольової, є лише адаптованим варіантом українського романсу XIX століття "В саду осіннім айстри білі".
Відео: YouTube/MusicVideoUA
У цьому випадку росіяни взагалі приписали собі "бандерівську" пісню! Адже автором музики і слів до композиції "Друже Ковалю", яка лягла у основу "білогвардійського" романсу "Поручик Голицын", є повстанець Микола Матола. І була написана вона в 1949 році. А переклали цю пісню російською лише у 1977-му.
Відео: YouTube/Віктор Алекса
Ця пісня часів визвольних змагань 1917-1921 років завжди звучала українською. Чому? Тому що у армії Нестора Махна 98% бійців були етнічними українцями. Власне, навіть у радянському фільмі Олександра Пархоменка, пісня "Любо, братці, любо" співається російською мовою, але з українським акцентом та такими словами, як "порубаних", "не доводиться", "куля", "тужити".
Відео: YouTube/T Zhytynsky
Російська нібито "народна" пісня "Выйду на улицу, гляну на село" насправді є лише адаптацією української дійсно народної "Де б я не їхала, де б я не йшла", без якої не обходиться жодне традиційне українське весілля.
Відео: YouTube/Sergiy Ivanov
Ще одна "російська народна", написана, щоправда, 1954 року... Насправді ж ця композиція була популярна на Вінничині ще у першій половині 1900-х років і співали її з такими словами:
Ой мороз, мороз,
Ще й зима буде,
Прошу я тебе -
Не зморозь мене!
Прошу я тебе -
Не зморозь мене!
Ой не так мене,
Як мого мужа,
Бо в мого мужа
Плоха одежа.
Бо в мого мужа
Плоха одежа.
Кожуха нема
Й чобіток нема,
Кафтан тоненький,
Та й той подертий.
Кафтан тоненький,
Та й той подертий.
Сиджу за столом,
Та й пишу пером,
Та й пишу пером,
Та й плачу жальом.
Та й пишу пером,
Та й плачу жальом.
Відео: YouTube/T Zhytynsky
Російська "Вікіпедія" пише, що текст до пісні "Там вдали, за рекой" був написаний у 1924 році. Але композицію "Прощався стрілець" на той час вже 10 років як співали у корпусі Українських січових стрільців.
Відео: YouTube/Українська пісня
Більш детальніше про вкрадені українські пісні можна прочитати у нашому великому матеріалі.
Нагадаємо, що кумира українських жінок Олега Винника знову звинуватили в плагіаті.