Ісландці майже не емігрують зі своєї країни, не зважаючи на суворий клімат і відсутність громадського транспорту між містами
Вулкани, гейзери, льодовики і річки – основа природи Ісландії. Особливий клімат і погода не могли не вплинути на спосіб життя і менталітет місцевих мешканців. Ісландці не дуже переймаються тим, що в країні через особливі природні умови практично відсутній міжміський транспорт.
Ісландці дуже пишаються своєю країною і вважають себе великими патріотами. До того ж, Ісландію часто визнають найкомфортнішою країною для життя не зважаючи на те, що тут часто складно пройти вулицею через сильний вітер, постійно стаються виверження вулканів, а в серпні, найтеплішому місяці року, температура повітря досягає всього +10С.
У лютому 2018 року один із рейтингів вкотре визнав Ісландію найбільш безпечним і комфортним місцем для життя. В Ісландії значно рідше, ніж у Європі, хворіють на онкологію, а серед місцевих – дуже багато довгожителів. До того ж, в країні мізерний, практично нульовий рівень злочинності, і це робить Ісландію ще більш комфортною для життя.
Щоб більше дізнатись про цю унікальну країну, ми звернулися до досвідченого мандрівника і директора туроператора Nordic Travel Ігоря Кучера.
Минулого разу ми говорили з Ігорем про туризм в Ісландії й про те, як спланувати поїздку в цю країну. Цього разу ми вирішили поговорити про місцевих жителів. І, звісно, дізналися багато цікавого.
Ісландія здавна славиться, зокрема, низьким рівнем злочинності. Люди не бояться ходити вулицями вночі і спокійно відпускають на вулицю вдень дітей.
Низький рівень злочинності багато в чому пояснюється тим, що більшість ісландців належать до середнього класу. Тут мало дуже бідних і дуже багатих. У Міссурійському університеті дослідили класову систему Ісландії, опитавши ісландців. Лише 1,1% мешканців країни віднесли себе до вищого класу й лише 1,5% - до нижчого. Інші 97% назвали себе представниками верхнього середнього, нижчого середнього і робочого класу, повідомляє BBC.
"Злочинців як таких в Ісландії практично немає, якщо не рахувати мізерний відсоток, - розповідає Ігор Кучер. - Всюди в країні і туристи, і місцеві, відчувають себе дуже захищеними. Ми майже всюди ходили із немалими рюкзаками, але лишали речі всюди, де вони ставали нам непотрібними. Потім через кілька годин за ними поверталися. І, звісно, їх ніхто не чіпав".
В Україні часто кажуть про те, що рівень злочинності різко збільшиться, коли легалізують вогнепальну зброю. Проте Ісландія демонструє кардинально протилежний приклад: в Ісландії зброя – у вільному обігу. Звісно, її не можна купити просто так: для цього треба пройти медичну комісію і виконати письмовий тест.
За середніми підрахунками GunPolicy.org, на 300 000 жителів Ісландії припадає близько 90 000 одиниць зброї. Проте рівень злочинності в країні це зовсім не збільшує.
Фото: Більшість мешканців Ісландії - це представники середнього класу. В країні дуже безпечно, а поліцейські не носять із собою зброю (pixabay.com)
"Також в Ісландії немає свого війська. Країну захищає НАТО. Американці час від часу проводять тут навчання, - каже мандрівник. - Але у самих ісландців є лише кілька кораблів берегової охорони. Цікаво, що навіть поліції дуже мало, а поліцейські не носять із собою зброю. За всю поїздку в Ісландію я практично не бачив живих поліцейських! Лише помічав припарковані біля відділку поліцейські автомобілі. В Ісландії мало мігрантів, плюс - із награбованим немає куди тікати. Людину в острівній країні легко буде спіймати".
Зброю в Ісландії носить лише спецпідрозділ "Вікінг", а не звичайна поліція. Але на практиці зброю тут майже не використовують.
Через низьку густоту населення і особливі природні умови в Ісландії буває й так, що магазин чи ресторан зустрічається раз на сотню кілометрів, а то й рідше.
Це часто дивує туристів, які приїздять дослідити країну.
"Навіть зараз магазинів в Ісландії може бути не так багато, як очікує турист. Тому якщо під час подорожі ви натрапили на супермаркет, то краще у ньому щось купити. Або коли побачили ресторан, то краще зупинитись і в ньому поїсти, бо наступний може трапитись лише через сотню кілометрів чи навіть набагато більше", - розповідає Ігор.
Також у Ісландії через непрості природні умови практично немає громадського транспорту. Хіба що спеціально обладнані для пересування горами автобуси, але вони - переважно для туристів. Але, здається, ісландців відсутність транспорту не дуже хвилює: вся країна – дуже невелика, і міст не так багато. Місцеві пересуваються в основному на власних авто. Навіть у магазин, який знаходиться неподалік, теж їдуть на машині.
Відео: 20 реальних сіл, які немов вийшли з казок (video.rbc.ua)
"В Ісландії громадського транспорту, крім столиці та ще одного міста на півночі країни, в принципі ніколи не було, - підкреслює Ігор Кучер. - Ісландців дуже мало, і щоб відправляти автобус було рентабельно, він має курсувати максимум раз на день, що було б доволі незручно. Зараз, мені здається, абсолютна більшість ісландців їздить на машинах. У столиці, Рейк'явіку, часто бувають великі пробки. Особливо по магістралі на в'їзді до міста. Ця основна траса - дуже широка: по три смуги в кожен бік. Але все одно в годину-пік все забито. І це при тому, що у місті всього живе близько ста тисяч людей".
Фото: В містах Ісландії - прекрасні дороги, а стара архітектура вдало поєднується із сучасною (pixabay.com)
В ісландських родинах зазвичай є не одна машина на родину, а у кожного своя. Особливо у тих, хто живе не у великому місті, а десь на фермі.
"Міжміськими автобусами я їздив тричі, і місцевих у них практично не було: самі лише туристи. Лише одного разу їхала місцева дівчина. Що цікаво, вона не платила за проїзд. Явно була знайома з водієм: сіла поруч із ним, і вони довго розмовляли. Наступного разу бачив чоловіка, і він також не платив за проїзд, а просто спілкувався з водієм. Очевидно, вони були з одного містечка і добре між собою знайомі", - додає він.
Крім того, що в Ісландії багато людей знайомі між собою, дехто несподівано може виявитись хоч і далеким, але родичем.
Ігор Кучер пояснює:
"У Ісландії є додаток і сайт Íslendingabók. Це база даних, у якій можна перевірити, чи не є людина твоїм родичем. Додаток часто допомагає тим, хто збирається одружитись: виявляє, чи не є ваш обранець вашим далеким родичем. Також у базі даних можна прослідкувати своїх родичів мало не до вікінгів. За рахунок того, що країна маленька, було не так складно оцифрувати всі знайдені архіви та викласти їх у вільний доступ".
Фото: Ісландія - країна вулканів, гейзерів, водоспадів (Nordic Travel)
Для збереження автентичності і місцевої культурної спадщини в Ісландії заборонено називати дітей неісландськими іменами. Є національний реєстр імен, якими можна називати дітей. Його веде ісландський комітет з особистих імен: суспільно-державний орган Ісландії. Комітет вирішує, чи вносити у список те чи інше ім'я.
Повідомляється, що у реєстрі міститься близько 3600 імен: варіантів, як назвади дитину, достатньо. А взимку 2018 року стало відомо, що в реєстр не потрапило ім'я Андрій, бо воно має не ісландське, а грецьке походження.
"У ісландців немає прізвищ, але є по батькові. Закінчення "-сон", наприклад, Йохансон означає, що це син Йохана, а не прізвище. Тобто те, що у нас можуть вважати прізвищем, насправді по батькові. Також у місцевих може бути два або навіть більше імен. Хоча у деяких я бачив прізвища, але вони були в основному у емігрантів з Норвегії чи Данії. Також, звісно, є псевдоніми у культурних діячів".
Погода, вулкани і гейзери – це те, що цікавить ісландців набагато більше, ніж геополітика і міжнародні новини. Багато місцевих можуть навіть не знати про важливі для світу події. В тому, що відбувається в світі, багато ісландців орієнтуються дуже умовно. В більшості це пояснюється віддаленістю острова від інших країн.
"Коли був в Ісландії влітку 2016 року і говорив з місцевими, то виявилося, що більшість поняття не мають про те, що у нас в країні війна, - каже Ігор. - Але вони також не знали, що відбувається в цілому в Європі. Ісландців передусім хвилює, коли буде вивергатись вулкан і яка завтра буде погода. У розмовах помітив, що в геополітичних питаннях добре орієнтується лише викладач історії. Та й те, він був не місцевим ісландцем, а німцем".
Зате кожен знає, який вулкан буде скоро вивергатись. Практично кожен добре знає, які ж проблеми є у Світовому океані, в Північному морі, у проблемах екології планети, каже Ігор.
"Те, яка погода буде завтра, має набагато більший вплив на життя ісландця, ніж світові війни і потрясіння", - підкреслює він.
При цьому ісландці – великі патріоти своєї країни. Попри складні погодні і кліматичні умови, з Ісландії практично не емігрують. Часто молодь їде навчатись у європейські університети, але більшість із них повертається додому.
"Всі, з ким я спілкувався, казали, що дуже люблять свою країну. Не хочуть емігрувати, не зважаючи на жорсткі кліматичні умови Ісландії, на вітер, сніг і холод. Мені казали, що ніколи б не переїхали звідти. Хоча, звісно, прекрасно знають про існування кліматично комфортніших країн", - каже Ігор.
Це може здатися дивним, але в Ісландії помітна корупція, хоча скандинавські країни традиційно відомі низьким її рівнем.
Недавно був опублікований свіжий рейтинг, у якому, за оцінками Transparency International, Ісландія стала найбільш корумпованою з північних країн.
Фото: Ісландці – великі патріоти своєї країни. Попри складні погодні і кліматичні умови, з Ісландії практично не емігрують (Nordic Travel)
"Звичайно, в Ісландії не такий космічний рівень корупції, як в Україні. Ці два показники навіть не порівняти, - акцентує увагу мандрівник. - Якщо в Україні багато побутової корупції, коли хабар може взяти навіть найдрібніший чиновник, лікар або поліцейській, то такий вид корупції в Ісландії практично відсутній. Але в той же час в Ісландії є корупція, з якою навряд чи стикнешся у Норвегії, Фінляндії і Швеції".
Справа у тому, що в Ісландії є багато галузей, які сконцентровані в руках кількох сімей. Це так звані ісландські олігархи: у минулому – рибацькі родини, які з давніх часів ведуть вилов риби в країні.
Ігор пояснює:
"Вони мають своїх людей у парламенті, які видають квоти на вилов риби саме цим родинам. Мовляв, навіщо експериментувати і довіряти це комусь недосвідченому, якщо є родини із досвідом у кілька поколінь. За рахунок цих квот ці рибальські родини дуже багаті, і всі ісландці про це прекрасно знають. Корупція полягає передусім у цьому. А от про те, щоб дати хабар в лікарні чи в поліції – про це й мови навіть немає".
Більшості ісландців це, звісно, не подобається. Але революцію з цього приводу вони не готують. В розмові з Ігорем ісландці скаржились, що у них корумпований прем'єр-міністр. Мовляв, у нього підозріло добре останнім часом йде бізнес. Хоча в інших країнах Скандинавії політики бізнесом не займаються.
Раніше риболовля була головним джерелом доходу мешканців Ісландії. Також у Ісландії можна отримати ліцензію на полювання, але коштує вона недешево. Також коштує дорого і ліцензія на риболовлю: за неї треба сплатити близько 1000 євро. На відміну від Фінляндії, де кожен олень має свого хазяїна, в Ісландії всі олені – дикі.
Із розвитком туризму, коли в Ісландію стали частіше їздити з інших країн, місцеві почали заробляти і у сфері обслуговування. Стали будувати готелі і кемпінги, відкривати ресторани.
"Із появою туризму практично в будь-якого ісландця з'явилася можливість заробити хороші гроші. Раніше ж місцевий міг добре заробити, лише якщо був власником рибного судна чи заводу. Зараз туризм в країні розвивається дуже динамічно і приносить хороший прибуток", - згадує мандрівник.
Йому туризм Норвегії здався менш комерційним, в той час як в Ісландії місцеві більше орієнтовані на отримання прибутку. Туристичний сезон в Ісландії триває недовго: зазвичай лише протягом літа, коли погода тут найтепліша. За цей час ісландці намагаються максимально заробити і беруть гроші навіть тоді, коли в Норвегії їх могли б не взяти.
"Часто можна стати свідком ситуації, коли турист ставить намет просто посеред дикої природи, то власник кемпінгу може спеціально приїхати до нього і сказати: "Збирай речі, давай до нас". В Норвегії власнику кемпінгу все одно, поставив ти намет поряд безкоштовно чи у нього за гроші: якщо поставиш навіть у п'яти метрах від кемпінгу, то точно не змусить тебе переселятися до нього".
В Ісландії є закон, згідно з яким при присутності неподалік кемпінгу треба розміститись саме у ньому, а не поряд із ним. Таким законом захищають місцевих підприємців, щоб ті отримували більше прибутку від туризму. Але, з іншого боку, в Ісландії також прийняли інший закон, який копіює норвезький: якщо тебе застає ніч, ти можеш поставити намет на будь-якій приватній території, якщо не псуєш чиїсь саджанці і якщо це не засіяне поле.
"Не зважаючи на бажання заробити, ісландці переважно добре ставляться до туристів. Але тут більш орієнтовані на профіт, ніж данці, норвежці чи фіни", - підбиває підсумок Ігор.
Також ми підготували несподівані факти про Лапландію від українського мандрівника.
Крім того, підбірка цікавих місць в Україні допоможе визначитись, куди поїхати у подорож на весняних вихідних.
Відео: Карнавал в Ріо 2018 (video.rbc.ua)