Гліб Стрижко, боєць 1-го окремого батальйону морської піхоти, який разом з іншими нашими героями обороняв Маріуполь. Він був тяжко поранений, опинився у полоні, а тепер потребує допомоги.
Читайте нижче в матеріалі Styler, як віддячити військовому.
Молодий чоловік за рік до відкритого російського вторгнення змінив активну громадську діяльність на берет морпіха.
Пункт постійної дислокації його батальйону - Миколаїв. На початку грудня була ротація, і підрозділ Гліба опинився північніше Маріуполя.
"На комбінат ім. Ілліча ми перейшли 28 лютого. Звідти бачив зарева на горизонті, уявляв, що з містом, але точно не знав, інформації було мало. Це вже потім, коли був в Києві у лікарні, подивився відео і побачив, що зробили з Маріуполем", - розповів військовий.
На початку березня військові знали, що Маріуполь місто в оточенні.
"Нам казали, що до нас будуть прориватись сили... В нас був чіткий оборонний наказ: не пропустити ворога в місто", - каже Гліб.
У квітні Гліб отримав поранення. Внаслідок танкового пострілу його скинуло з третього поверху і придавило залишками стіни. Піхотинця перевезли на територію шпиталю, де він пробув два дні.
А потім його передали російській стороні (надавати допомогу важкопораненим у таких умовах було фактично неможливо, аби зберегти бійцям життя, їх передавали російській стороні).
"12 квітня я став військовополоненим. Коли передавали, я лежав, не особливо бачив, бо очі були налиті кров’ю через травми. Тільки чув, як говорять: "Ми вас передамо російській стороні, ви їдете в госпіталь. Передаємо на умовах того, щоб зберегти ваше життя. Так я і потрапив в "ДНР"... - розповідає військовий.
Фото: Гліб Стрижко
"Всі 16 днів, які я був у полоні, був жахливий біль у поламаному тілі. Часто вирубало в сон, уявляв себе лісорубом в Канаді чи дальнобійником, який ганяє по Європі і знімає блог. Це відволікало", - додав Гліб.
Знеболююче вкололи вже після обміну полоненими. Його везли у "швидкій" у Запоріжжя і тоді він відчув, як добре - коли не боляче.
"Одразу після повернення мене лікували. 27 червня вперше поставили на ноги. Зараз триває процес реабілітації, вчать ходити, зокрема, привчають до цього мозок", - розповідає військовий.
Поки що лікування оплачує держава. Втім, коли закінчиться певний етап реабілітації, то Глібові треба буде вже за власний кошт ходити в басейн, на тренажери, купувати відповідні ліки та вітаміни, щоб повністю одужати.
"Зараз у мене головний план - одужати і дочекатись рішення лікарів, чи можу я далі служити. Бо я цього хочу і прагну" - додав він.
Допомогти Глібу Стрижку можна за цими реквізитами:
Приват Банк:
5168 7574 2495 4958
5168 7520 1572 7517
- для переказів в доларах: UA713052990262056400933556102 або 4149499373660727
- для переказів в євро: UA363052990262016400933556210 або 5168752015522710
- Mono банка: https://send.monobank.ua/jar/2rDpY6bNGF
- PayPal: hlib.stryzhko@gmail.com
Читайте також розповідь Гліба Стрижка від першої особи.