"На каву з одним": у Києві особливі діти зустрілися з журналістами

Людей з особливими потребами рідко зустрінеш в громадських місцях. Не тому, що вони не хочуть гуляти по вулицях, а через непристосованість міста до їх потреб

Стандартна картинка в кафе і ресторанах: звичайні люди в звичайних ситуаціях. Все, що виходить за рамки звичної картини світу привертає велику увагу або викликає роздратування. Так, у лютому офіціант в одному з ресторанів Львова попросив відвідувача з діагнозом ДЦП покинути заклад. Як аргумент він назвав "підозрілий вигляд" гостя.

Ситуація, яка трапилася з Романом Кисляком у Львові, отримала великий розголос. Перша леді країни Марина Порошенко публічно запросила його на каву, а сам чоловік влаштував у соціальних мережах флешмоб "На каву з одним". До акції приєдналася команда благодійного фонду "Долоні щастя", созвавшая журналістів на зустріч з сім'ями, де виховуються особливі діти з діагнозом ДЦП.

За кавою мами і малюки розповіли Styler про себе і про труднощі, з якими вони стикаються в Україні.

"Співробітники сказали, що мені не варто з'являтися з сином в громадських місцях"

Фото: Данило з Мамою Наталею/ Інна Соколовська, Styler

Данилові вже шість. Він любить рахувати і спілкуватися з друзями. Хлопчик поки не може розмовляти, але емоції виявляє дуже бурхливо.

"У мене був випадок в магазині, коли співробітники сказали мені, що моя дитина неповносправна, і що мені не варто з ним з'являтися в громадських місцях. Це дуже прикро чути, тим більше що відразу починають засуджувати батьків. Адже люди вважають, що такі особливі малюки з'являються тільки в неблагополучних сім'ях", - розповіла мама Данини Наталія.

Наталя зізналася, що вважає проблему інформування людей про ДЦП важливим питанням, яке необхідно освітлювати. В суспільстві існує багато міфів про дітей з особливими потребами. Як наприклад, пов'язаних з можливістю зараження ДЦП від дитини чи про нереальність його інтеграції в суспільство.

"Не буває ненормальних дітей, бувають особливі"

Фото: Таня, Давид і Олеся/ Інна Соколовська, Styler

Шестирічна Танюша може спілкуватися українською, російською, англійською та івритом. Любить читати книги про Незнайку і Мері Поппінс, слухати класичну музику. Таня з легкістю відрізняє від Моцарта і Бетховена.

"Люди повинні знати, що є такі діти. Це особливі діти з особливими потребами. Нам потрібно звикати до слова "особливий", а не "нормальний" і "ненормальний". Не буває ненормальних дітей, бувають особливі", - говорять її батьки, Давид і Олеся.

"Ловимо на собі осудливі погляди"

Фото: Тіма і Наталія/ Інна Соколовська, Styler

"Ми стикаємося з буденними стресовими ситуаціями, коли ловимо на собі осудливі погляди. Перехожі спочатку дивляться на коляску, потім на мене. Я розумію, що це не пов'язано з агресією, люди так реагують на те, що їм невідоме й незнайоме", - розповіла мама дворічного Тимофія Наталія.

Під час зустрічі Тіма постійно засинав - він звик дотримуватися графік денного сну і дорослі розмови за кавою його втомили. Товариський хлопчик любить грати і цілуватися, але строго за розкладом.

"Я хочу бути футболістом"

Фото: Вова і Юлія/ Інна Соколовська, Styler

Вова вже вміє рахувати і читати. Він дуже чекає нового навчального року, щоб піти в перший клас. Малюк мріє стати футболістом і грати в київському "Динамо". Поки його команда - тато і двоюрідний брат, з якими він тренується на футбольному полі біля будинку.

Мама Вови, Юлія, зізналася: одного разу реабілітолог сказав хлопчикові, що він не зможе стати футболістом, а от хорошим наїзником - з великою ймовірністю.

"Тоді я зрозуміла, що зроблю все можливе, щоб Вова зміг грати у футбол", - каже Юлія.

"Люди не хочуть бачити особливих дітей"

Фото: Сівби і Ірина/ Інна Соколовська, Styler

Мама трьох дітей Ірина розповіла, що її син Сівби народилася здоровою дитиною, але через два дні його стан погіршився. Ядерна жовтяниця, яку переніс новонароджений хлопчик, зруйнувала підкірку головного мозку, що відповідає за рух.

"Нам незручно пересуватися по місту. З коляскою неможливо спуститися в метро, потрапити в кафе і навіть в цирк", - скаржиться Ірина.

"Люди не хочуть бачити особливих дітей. Вони звикли до правильної картинці, де все по стандарту. Якщо б у мам з особливими малюками було більше можливостей їздити в громадському транспорті, відвідувати заклади, люди звикли і не сприймали це як щось дивне", - зазначила мама Севи.

"Неважливо, ким вони стануть, але ніколи не виженуть особливого людини з кафе"

Фото: Михайло і Тетяна/ Інна Соколовська, Styler

Мишкові вже три роки, але поки що він може показати тільки цифру "один". Мама Тетяна водить його на безкоштовні заняття у бібліотеку поруч з будинком. Крім хлопчика там займаються ще кілька дітей. Але ось на платні заняття в школу "Монтессорі" його брати відмовилися, тому що Миша не вміє повзати і сидіти самостійно.

"Ми були на лікуванні в Чорногорії і дізналися, що в місцевих навчальних закладах діти з особливими потребами навчаються разом з іншими. І це правильно, тому що малюки, які виросли в таких колективах виростуть справжніми людьми. І не важливо, ким вони стануть, офіціантами чи президентами, але ніколи не виженуть людини з особливими потребами із кафе", - розповіла Тетяна.

Фото: Зустріч журналістів з сім'ями, де виховуються особливі діти з діагнозом ДЦП/ Інна Соколовська, Styler

Візначимо, що команда фонду "Долоні щастя ДЦП" підготувала пам'ятку для працівників громадських закладів, в якій розповіла, як допомогти людині з діагнозом ДЦП приємно провести час в кафе. В їх планах - поділитися рекомендаціями з усіма кафе і ресторанами України.

Якщо ви зацікавилися в акції "На каву з одним" і хочете взяти в ній участь, "Долоні щастя" з задоволенням знайдуть вам компанію.

Нагадаємо, що з упередженим ставленням люди з особливими потребами стикаються не тільки в закладах громадського харчування. Так, у Львові хлопцеві з ДЦП відмовили у відвідуванні фітнес-клубу.

Фото Інни Соколовської, Styler