В мережі розповіли про волонтерський пункт для бійців АТО на залізничному вокзалі столиці, передає censor.net.
Волонтери відкрили цей пункт в жовтні 2015 року, і зараз змушені закрити його, адже не вистачає людей, які б добровільно там чергували.
Дана Кузмяк - координатор волонтерського пункту "Чисте небо", розташованого на другому поверсі південної частини будівлі вокзалу.
"Ми відкрилися 12 жовтня 2015-го. Спочатку бійцям, звісно, потрібно було розповідати про те, що ми є. І відбувалося це дуже кумедно. Перші півроку тричі на день наші чергові дівчата-волонтери брали тазики із цукерками та обходили з ними весь вокзал. Коли бачили хлопців у формі – підходили, пригощали та запрошували їх у пункт. Чесно кажучи, бійці не завжди йшли на контакт, інколи ставилися до нас з недовірою, лякалися… Але потім, по-перше, серед вояків почало працювати "сарафанне радіо". Ми, звісно ж, запрошували хлопців до себе і через Facebook, де маємо власну сторінку. А по-третє - нам завжди допомагали журналісти. Щоразу, як про нас згадували у ЗМІ, – про нас дізнавалися нові люди", - говорить Дана.
Відзначається, що перепочити у пункті може не кожен бажаючий. Для цього треба показати документи.
Приймають тут також і демобілізованих бійців (до чотирьох місяців після демобілізації), і інвалідів війни, за наявності відповідного документу, виданого після 2014 року, працівників МВС та Нацгвардії (за наявності посвідчення у комплекті з УБД), бійців, що їдуть на лікування або повертаються зі шпиталю чи санаторію. Також, за наявності документів та місць, почекати свого транспорту тут зазвичай можуть волонтери, капелани, парамедики, військові кореспонденти тощо.
Для воїнів-добровольців достатньо довідки.
"Простої довідки від командира про те, що ця людина дійсно є бійцем підрозділу. Зазвичай добробатівці мають такі папери", - пояснює координатор пункту.
Строковиків та резервістів тут не приймають.
"Бувало, що й по три доби у нас "мешкали" хлопці… Їм дійсно не було чим поїхати з Києва. Бувають величезні проблеми із квитками у гарячий сезон", - говорить волонтер Дана.
Фото: Волонтерський пункт (censor.net.ua)
"Так що якихось шалених потреб у нас немає. Нам усього вистачає. Крім людей", - додає вона.
У волонтерському пункті працюють переважно жінки, хоча є і демобілізовані хлопці.
"Я не знаю, чому наші волонтери в основному жінки. Але якось так складається, що це більш жіноча справа.. Чоловіки дивляться на хлопців більш суворо. А наша мета – дати бійцям, які зараз у дорозі, хоча б хвилину домашнього затишку. Хоча б просто пригостити кавою – але з материнською посмішкою. Крім того, жінки спокійніші та витриваліші. Чоловіки ж, якщо виникають якісь проблеми або непорозуміння, часто одразу вибухають. А ситуації ж різні бувають – зокрема, коли приходять до пункту не військові, а якісь " мутні" люди", - вважає волонтер.
Волонтерський пункт на київському вокзалі – не єдиний в Україні. Є схожі місця і в інших великих містах.
На вокзалі на Запоріжжі з осені 2015 року працює волонтерський центр "Солдатський привал. В Одесі на вокзалі міста є пункт "Одеса-Мама", де, за словами одеських волонтерів, захисники завжди можуть "перекусити, випити каву, зарядити телефони, отримати допомогу в придбанні білетів. Схожі волонтерські пости є і у Миколаєві і у інших великих містах півдня і сходу України.
Нагадаємо, що як волонтери Слов'янська допомагають нашим військовим.