"Люди в Києві більш відкриті, ніж у містах Росії": Німецька письменниця розповіла, якою столицю України бачать європейські туристи
Гайке Марія Йогенінґ - популярний у Німеччині автор книг-путівників. Вперше вона побувала в Києві близько двадцяти років тому, і тоді місто здалося їй дуже зеленим і...екзотичним.
Виявилося, що німецьких туристів в Києві по-справжньому дивує радянська мозаїка і сталінська архітектура. А православні церкви й підйомник від Арки Дружби народів до Труханового острова, за словами письменниці, – у списку найперших об'єктів, які планують відвідати в Києві туристи з Німеччини.
Письменник і перекладач Гайке Марія відкриває німецькій публіці Київ, створюючи путівники столицею України. Вона вивчила місто навіть краще, ніж деякі українські екскурсоводи.
"На момент, коли я починала писати про Київ, вже дуже добре його знала. Я вивчала історію мистецтв, і мені інтуїтивно легко впізнати, до якої епохи і якого стилю належить та чи інша будівля", - каже письменниця.
За її словами, інтерес німецьких туристів до Києва колосально зріс у період проведення чемпіонату з футболу "Євро-2012". З тих пір книга Гайке про Київ була перевидана вже тричі, а її нову роботу "Київ архітектурний", написану у співавторстві, презентують на Книжковому Арсеналі. До речі, аналога цій книзі на українському ринку поки немає.
До речі, на зустріч із читачами у Києві Гайке Марію запросила Оксана Забужко, яка є однією із кураторів програм виставки.
Незабаром після Євробачення 2017 і напередодні масштабної книжкової виставки Styler поспілкувався з перекладачем і автором путівників про те, якою бачать столицю України туристи з Німеччини і розпитав, що саме до нас їдуть дивитися іноземці.
"Двадцять років тому англійською у Києві майже ніхто не говорив"
"У Києві я вперше побувала близько двадцяти років тому. Віталій Кличко, завжди дуже популярний в Німеччині, якось сказав: "Ви просто повинні відвідати Київ, він прекрасний!". І я подумала, а чому б не поїхати?. Багато в чому рішення побувати в зовсім невідомому місті й невідомій країні приймається за порадою людини, який має авторитет. З тих пір я побувала в Києві вже дев'ять разів", - розповідає Гайке Марія.
Фото: Книга німецької письменниці про Київі видається в оновленому форматі вже втретє (www.instagram.com/k_honcharova)
"Я говорю російською, але українську мову мені все одно зрозуміти дуже складно. Знаю деякі слова, але проблеми це не вирішує. Коли я приїхала у Київ вперше, англійською тут майже ніхто не говорив. Але зараз бачу, що ситуація радикально змінилася. У знанні англійської бачу просто фантастичний прогрес! Це особливо важливо для моїх туристів. "Моїх" - я називаю так німецькомовних європейців, для яких писала свою книгу".
"У київському метро двадцять років тому зовсім не було вказівників англійською. У той час орієнтуватися по Києву іноземному туристу було просто неможливо! Мені якось писали дві жінки. Їм було далеко за сімдесят, і вони приїхали подивитися Київ. Писали мені, що ніхто, просто ніхто не зміг відповісти їм англійською! Їм навіть молодь не могла підказати, у який бік іти й що де знаходиться. Розуміння, спілкування – це точка, яка "чіпляє" і змушує повернутися. Але коли є повне нерозуміння, то хто захоче приїхати знову?", - говорить про "мовну проблему" письменниця.
Далі автор путівника розповіла про "архітектурні цікавинки" української столиці.
"Під час першої поїздки в Київ архітектура міста здалася мені такою собі сумішшю Європи і Росії. Масивні "сталінки", і в той же час - багато архітектури з Європи. Тут є і бароко, і навіть арт-нуво. Я відразу подумала: Київ - більш європейський, ніж Пітер чи Москва. Люди в Києві - більш відкриті, з більш широким кругозором, ніж у містах Росії".
"Одна з переваг Києва – він розміщується на річці. Це просто чудово. Німецькі туристи захоплюються тим, що пляж знаходиться зовсім недалеко від центру міста. Ось у Берліні, наприклад, такого немає".
"Великий розділ моєї нової книги про Київ німецькою мовою я присвятила революції на Майдані. Тоді, під час драматичних подій я думала, що у Київ взагалі ніхто не приїде. Але, як бачите, часи змінюються, і туристи знову до вас їдуть. Це не може не радувати".
"Ніколи не отримувала жодного листа від туристів про те, що Київ їх розчарував"
"Багато українців скаржаться, що в країні дуже погані дороги. Але я б не сказала. Дороги стають щораз краще. Принаймні, в самому Києві. Гуляти по центру міста – легко і зручно", - заспокоює німецька письменниця.
"Ви навіть не уявляєте, наскільки важливо з точки зору туризму те, що в Києві пройшло Євробачення 2017! І те, що в наступному році – ліга чемпіонів. Може, цього й непомітно відразу, але крок за кроком європейці відкривають для себе Україну. І багато з них повернуться сюди знову".
"Цього разу я приїхала в Київ зі своїм братом, який хотів потрапити на Євробачення. Він був просто в захваті! Ну і, звичайно, відкрив для себе ще одне приємне і гостинне місто".
"Кожні два роки мені треба приїжджати в Київ, щоб оновлювати інформацію для книги. Одні ресторани закриваються, інші відкриваються. Але в Берліні з цим ще гірше: я рекомендую новий ресторан, а він уже закрився. Якщо я рекомендую заклад, а там його вже немає, то читачі це відразу помічають і пишуть мені листи. А пишуть мені регулярно. Але я не отримувала жодного листа від читачів про те, що Київ їх розчарував. Всі, хто приїжджали, були просто переповнені позитивними емоціями".
"Були і такі відгуки: "Якщо б не було вашої книги, ми поїхали б в інше місце". Тобто в Київ поїхали просто тому, що була моя книга! Мені говорили, що путівники по столиці України німецькою мовою дуже складно було знайти".
"Це що, Київ? Так він, виявляється, дуже красивий!"
"Часто показую в Німеччині друзям фото з поїздок. Захоплюються: "Ого, нічого собі! Це що, Київ? Так він, виявляється, дуже красивий! З одного боку, це добре, а з іншого – сумно. Адже Україна – це прекрасна країна, але про неї просто не знають".
"Не можу не зауважити, що в Україні відбувається просто фантастичний прогрес: у книговиданні, в мистецтві, в музиці. Українські ілюстратори створюють просто неймовірні речі! Але запитати німця, що він знає про це – скажуть, що нічого не знають. У вас є все. Ці досягнення просто потрібно рекламувати за кордоном. Ну або взяти ті ж пам'ятки. Попросіть німця перерахувати три пам'ятки Парижа – він їх назве. Три пам'ятки Києва – ні".
"В Німеччині, звичайно ж, є тенденція будувати нові споруди поруч із древніми будівлями. Наприклад, у Берліні часто можна побачити, як будівля з скла споруджено поруч із стародавнім собором. Особливо популярні дахи із скла. Але коли я побачила будівлю нового театру на Андріївському узвозі, то була просто шокована! Це ж жахливо! Це не театр, а якась коробка темного кольору. Якщо архітектор хотів створити сучасну архітектуру, потрібно було б придумати щось більш цікаве. Наприклад, будівлю зі скла і металу. Це зараз тренд".
"Мені дуже подобається набережна біля Поштової площі. Із сучасної архітектури - будівлі посольства Німеччини і посольства Нідерландів на Подолі. Подобається стадіон біля метро Олімпійська. До речі, його начебто будували німці".
"В Європі багато міст запрошують проектувати будівлі іноземців. Будувати будинки в Європу з'їжджаються архітектори з усього ЄС, але не з України. Це дуже сумно. І це при тому, що в Києві дуже багато талановитих молодих архітекторів, які мислять прогресивно".
"Дуже смішно вийшло з підйомником, яким від арки Дружби Народів спускаються на Труханів острів. До нього шикувалися цілі черги. Я включила підйомник у нове видання мого путівника і навіть винесла на обкладинку його опис як одну з найбільш цікавих "фішок" Києва. Перед поїздкою сказала братові: "Ну що, політаємо над Дніпром!". Приїжджаємо – а підйомника немає! А нове видання книги вже надруковано".
"Європейці люблять розглядати палаци. І замки. Мені українці говорили: та що там дивитися, ось в Європі своїх замків вистачає!. Але це не так. Європейці люблять бувати там, де ще не були. І навіть якщо замок в неідеальному стані, то все одно він представляє туристичний інтерес. Туристи люблять порівнювати: ось це нагадує Німеччину, ось це – Словаччину. Мій брат приїхав на Хрещатик і відразу сказав: "О, так це дуже схоже на Берлін!".
"Часто туризм – це зовсім не вивчення місцевого фольклору, а яхти, клуби або виставки сучасного мистецтва"
"Треба розуміти, що крім соборів, церков і національних українських костюмів та етнічних візерунків, туристам з Європи цікаві й інші речі. Часто туризм – це зовсім не вивчення місцевого фольклору. А яхти, клуби або виставки сучасного мистецтва. До речі, чула, що багато туристів хочуть знайти в Києві будівлю, на яку можна залізти і подивитися Київ з висоти. Такий собі хмарочос, на який пускають туристів. Туристи дуже люблять роздивлятися деталі в перспективі, здалеку. Молоді цікаві паби, сучасна ресторанна культура".
"Для західного туриста "сталінки" - це екзотика. Це цікаво. Багато в чому тому, що у нас такі будівлі – рідкість. Хоча в східному Берліні теж є радянська архітектура. За нею доглядають, намагаються зберегти колишній вигляд. Такі будівлі оновили всередині і зовні, але стиль повністю збережений. Але ті будівлі, що на Хрещатику, все одно набагато красивіші!".
"Окремий інтерес європейського туриста - радянські мозаїки. Про них взагалі можна писати безліч книг. Це дуже цікаво. В моєму видавництві в Берліні вийшла нова книга про радянську мозаїку в Україні. Книгу переклали англійською, і вона вже отримала багато позитивних відгуків".
Фото: Православні церкви і, зокрема, Лавра представляють величезний інтерес для європейців, стверджує Гайці Марія (надано автором)
"Я кілька разів жила в "хрущовках", коли була і в Києві, і в Москві. Це дуже негарні і некомфортні будинки! Всередині або дуже жарко або дуже холодно. "Середнього" варіанту бути не може. І ці прохідні кімнати, де ти живеш, а хтось повз тебе постійно ходить! Жах".
"Молодим туристам дуже цікавий український стріт-арт. У Німеччині - безліч подібних об'єктів. Але в Україні мені говорили, що стріт-арт часто використовується замість того, щоб відремонтувати будинок".
"Туристи їдуть в Україну дивитися православні церкви. Лавра – це одна з найкрутіших пам'яток! Дуже цікава Андріївська церква. Іноземці пізнають у ній стиль бароко. Але це самобутнє українське бароко. Не те, що ми звикли бачити в Європі".
"Думаю, що Україні варто орієнтуватися на молодіжний туризм. Кав'ярні, бари, стріт-арт, сучасні (не тільки народні) фестивалі. Наприклад, всі знають, що Вудсток - це у США, а Гластонберрі проходить недалеко від однойменного міста у Британії. Вам варто створювати такий же, але свій унікальний сучасний продукт, який буде асоціюватися тільки з Україною".
"Дорога в Європу складна. Але все починається з одного кроку. Його ви вже зробили".