Відома у Німеччині авторка путівників про те, що приваблює іноземних туристів в Києві і як Євробачення 2017 вплинуло на сприйняття України європейцями
Гайке Марія Йогенінґ - популярний у Німеччині автор книг-путівників. Вперше вона побувала в Києві близько двадцяти років тому, і тоді місто здалося їй дуже зеленим і...екзотичним.
Виявилося, що німецьких туристів в Києві по-справжньому дивує радянська мозаїка і сталінська архітектура. А православні церкви й підйомник від Арки Дружби народів до Труханового острова, за словами письменниці, – у списку найперших об'єктів, які планують відвідати в Києві туристи з Німеччини.
Письменник і перекладач Гайке Марія відкриває німецькій публіці Київ, створюючи путівники столицею України. Вона вивчила місто навіть краще, ніж деякі українські екскурсоводи.
"На момент, коли я починала писати про Київ, вже дуже добре його знала. Я вивчала історію мистецтв, і мені інтуїтивно легко впізнати, до якої епохи і якого стилю належить та чи інша будівля", - каже письменниця.
За її словами, інтерес німецьких туристів до Києва колосально зріс у період проведення чемпіонату з футболу "Євро-2012". З тих пір книга Гайке про Київ була перевидана вже тричі, а її нову роботу "Київ архітектурний", написану у співавторстві, презентують на Книжковому Арсеналі. До речі, аналога цій книзі на українському ринку поки немає.
До речі, на зустріч із читачами у Києві Гайке Марію запросила Оксана Забужко, яка є однією із кураторів програм виставки.
Незабаром після Євробачення 2017 і напередодні масштабної книжкової виставки Styler поспілкувався з перекладачем і автором путівників про те, якою бачать столицю України туристи з Німеччини і розпитав, що саме до нас їдуть дивитися іноземці.
"У Києві я вперше побувала близько двадцяти років тому. Віталій Кличко, завжди дуже популярний в Німеччині, якось сказав: "Ви просто повинні відвідати Київ, він прекрасний!". І я подумала, а чому б не поїхати?. Багато в чому рішення побувати в зовсім невідомому місті й невідомій країні приймається за порадою людини, який має авторитет. З тих пір я побувала в Києві вже дев'ять разів", - розповідає Гайке Марія.
Фото: Книга німецької письменниці про Київі видається в оновленому форматі вже втретє (www.instagram.com/k_honcharova)
"Я говорю російською, але українську мову мені все одно зрозуміти дуже складно. Знаю деякі слова, але проблеми це не вирішує. Коли я приїхала у Київ вперше, англійською тут майже ніхто не говорив. Але зараз бачу, що ситуація радикально змінилася. У знанні англійської бачу просто фантастичний прогрес! Це особливо важливо для моїх туристів. "Моїх" - я називаю так німецькомовних європейців, для яких писала свою книгу".
"У київському метро двадцять років тому зовсім не було вказівників англійською. У той час орієнтуватися по Києву іноземному туристу було просто неможливо! Мені якось писали дві жінки. Їм було далеко за сімдесят, і вони приїхали подивитися Київ. Писали мені, що ніхто, просто ніхто не зміг відповісти їм англійською! Їм навіть молодь не могла підказати, у який бік іти й що де знаходиться. Розуміння, спілкування – це точка, яка "чіпляє" і змушує повернутися. Але коли є повне нерозуміння, то хто захоче приїхати знову?", - говорить про "мовну проблему" письменниця.
Далі автор путівника розповіла про "архітектурні цікавинки" української столиці.
"Під час першої поїздки в Київ архітектура міста здалася мені такою собі сумішшю Європи і Росії. Масивні "сталінки", і в той же час - багато архітектури з Європи. Тут є і бароко, і навіть арт-нуво. Я відразу подумала: Київ - більш європейський, ніж Пітер чи Москва. Люди в Києві - більш відкриті, з більш широким кругозором, ніж у містах Росії".
"Одна з переваг Києва – він розміщується на річці. Це просто чудово. Німецькі туристи захоплюються тим, що пляж знаходиться зовсім недалеко від центру міста. Ось у Берліні, наприклад, такого немає".
"Великий розділ моєї нової книги про Київ німецькою мовою я присвятила революції на Майдані. Тоді, під час драматичних подій я думала, що у Київ взагалі ніхто не приїде. Але, як бачите, часи змінюються, і туристи знову до вас їдуть. Це не може не радувати".
"Багато українців скаржаться, що в країні дуже погані дороги. Але я б не сказала. Дороги стають щораз краще. Принаймні, в самому Києві. Гуляти по центру міста – легко і зручно", - заспокоює німецька письменниця.
"Ви навіть не уявляєте, наскільки важливо з точки зору туризму те, що в Києві пройшло Євробачення 2017! І те, що в наступному році – ліга чемпіонів. Може, цього й непомітно відразу, але крок за кроком європейці відкривають для себе Україну. І багато з них повернуться сюди знову".
"Цього разу я приїхала в Київ зі своїм братом, який хотів потрапити на Євробачення. Він був просто в захваті! Ну і, звичайно, відкрив для себе ще одне приємне і гостинне місто".
"Кожні два роки мені треба приїжджати в Київ, щоб оновлювати інформацію для книги. Одні ресторани закриваються, інші відкриваються. Але в Берліні з цим ще гірше: я рекомендую новий ресторан, а він уже закрився. Якщо я рекомендую заклад, а там його вже немає, то читачі це відразу помічають і пишуть мені листи. А пишуть мені регулярно. Але я не отримувала жодного листа від читачів про те, що Київ їх розчарував. Всі, хто приїжджали, були просто переповнені позитивними емоціями".
"Були і такі відгуки: "Якщо б не було вашої книги, ми поїхали б в інше місце". Тобто в Київ поїхали просто тому, що була моя книга! Мені говорили, що путівники по столиці України німецькою мовою дуже складно було знайти".
"Часто показую в Німеччині друзям фото з поїздок. Захоплюються: "Ого, нічого собі! Це що, Київ? Так він, виявляється, дуже красивий! З одного боку, це добре, а з іншого – сумно. Адже Україна – це прекрасна країна, але про неї просто не знають".
"Не можу не зауважити, що в Україні відбувається просто фантастичний прогрес: у книговиданні, в мистецтві, в музиці. Українські ілюстратори створюють просто неймовірні речі! Але запитати німця, що він знає про це – скажуть, що нічого не знають. У вас є все. Ці досягнення просто потрібно рекламувати за кордоном. Ну або взяти ті ж пам'ятки. Попросіть німця перерахувати три пам'ятки Парижа – він їх назве. Три пам'ятки Києва – ні".
"В Німеччині, звичайно ж, є тенденція будувати нові споруди поруч із древніми будівлями. Наприклад, у Берліні часто можна побачити, як будівля з скла споруджено поруч із стародавнім собором. Особливо популярні дахи із скла. Але коли я побачила будівлю нового театру на Андріївському узвозі, то була просто шокована! Це ж жахливо! Це не театр, а якась коробка темного кольору. Якщо архітектор хотів створити сучасну архітектуру, потрібно було б придумати щось більш цікаве. Наприклад, будівлю зі скла і металу. Це зараз тренд".
"Мені дуже подобається набережна біля Поштової площі. Із сучасної архітектури - будівлі посольства Німеччини і посольства Нідерландів на Подолі. Подобається стадіон біля метро Олімпійська. До речі, його начебто будували німці".
"В Європі багато міст запрошують проектувати будівлі іноземців. Будувати будинки в Європу з'їжджаються архітектори з усього ЄС, але не з України. Це дуже сумно. І це при тому, що в Києві дуже багато талановитих молодих архітекторів, які мислять прогресивно".
"Дуже смішно вийшло з підйомником, яким від арки Дружби Народів спускаються на Труханів острів. До нього шикувалися цілі черги. Я включила підйомник у нове видання мого путівника і навіть винесла на обкладинку його опис як одну з найбільш цікавих "фішок" Києва. Перед поїздкою сказала братові: "Ну що, політаємо над Дніпром!". Приїжджаємо – а підйомника немає! А нове видання книги вже надруковано".
"Європейці люблять розглядати палаци. І замки. Мені українці говорили: та що там дивитися, ось в Європі своїх замків вистачає!. Але це не так. Європейці люблять бувати там, де ще не були. І навіть якщо замок в неідеальному стані, то все одно він представляє туристичний інтерес. Туристи люблять порівнювати: ось це нагадує Німеччину, ось це – Словаччину. Мій брат приїхав на Хрещатик і відразу сказав: "О, так це дуже схоже на Берлін!".
"Треба розуміти, що крім соборів, церков і національних українських костюмів та етнічних візерунків, туристам з Європи цікаві й інші речі. Часто туризм – це зовсім не вивчення місцевого фольклору. А яхти, клуби або виставки сучасного мистецтва. До речі, чула, що багато туристів хочуть знайти в Києві будівлю, на яку можна залізти і подивитися Київ з висоти. Такий собі хмарочос, на який пускають туристів. Туристи дуже люблять роздивлятися деталі в перспективі, здалеку. Молоді цікаві паби, сучасна ресторанна культура".
"Для західного туриста "сталінки" - це екзотика. Це цікаво. Багато в чому тому, що у нас такі будівлі – рідкість. Хоча в східному Берліні теж є радянська архітектура. За нею доглядають, намагаються зберегти колишній вигляд. Такі будівлі оновили всередині і зовні, але стиль повністю збережений. Але ті будівлі, що на Хрещатику, все одно набагато красивіші!".
"Окремий інтерес європейського туриста - радянські мозаїки. Про них взагалі можна писати безліч книг. Це дуже цікаво. В моєму видавництві в Берліні вийшла нова книга про радянську мозаїку в Україні. Книгу переклали англійською, і вона вже отримала багато позитивних відгуків".
Фото: Православні церкви і, зокрема, Лавра представляють величезний інтерес для європейців, стверджує Гайці Марія (надано автором)
"Я кілька разів жила в "хрущовках", коли була і в Києві, і в Москві. Це дуже негарні і некомфортні будинки! Всередині або дуже жарко або дуже холодно. "Середнього" варіанту бути не може. І ці прохідні кімнати, де ти живеш, а хтось повз тебе постійно ходить! Жах".
"Молодим туристам дуже цікавий український стріт-арт. У Німеччині - безліч подібних об'єктів. Але в Україні мені говорили, що стріт-арт часто використовується замість того, щоб відремонтувати будинок".
"Туристи їдуть в Україну дивитися православні церкви. Лавра – це одна з найкрутіших пам'яток! Дуже цікава Андріївська церква. Іноземці пізнають у ній стиль бароко. Але це самобутнє українське бароко. Не те, що ми звикли бачити в Європі".
"Думаю, що Україні варто орієнтуватися на молодіжний туризм. Кав'ярні, бари, стріт-арт, сучасні (не тільки народні) фестивалі. Наприклад, всі знають, що Вудсток - це у США, а Гластонберрі проходить недалеко від однойменного міста у Британії. Вам варто створювати такий же, але свій унікальний сучасний продукт, який буде асоціюватися тільки з Україною".
"Дорога в Європу складна. Але все починається з одного кроку. Його ви вже зробили".