Від визнаного шедевра радянської архітектури до майбутнього Музею науки: чим живе "Тарілка на Либідській" у Києві

Styler дізнався, в якому стані сьогодні знаходиться будівля "Тарілки" на Либідській, що буде з легендарним конференц-залом і яким буде майбутній Музей науки

В потемнілому фасаді з вигляду абсолютно покинутої будівлі-"свічці" біля станції метро "Либідська" у Києві складно розгледіти колись визнаний шедевр радянського модернізму. В наші дні увагу перехожих привертає тільки химерної форми конференц-зал – немов зависла в декількох метрах над землею "літаюча тарілка". Власне, цей архітектурний комплекс у народі так і називають – "Тарілка на Либідській".

І все ж сьогодні в будівлі розміщується Український інститут науково-технічної експертизи та інформації (УкрІНТЕІ), а також Державна науково-технічна бібліотека України. Хоча, як з'ясувалося, інститут і бібліотечні фонди займають далеко не всі приміщення будівлі "Тарілки". Цілі поверхи простоюють вже десятки років. А "традиційний" гігантський рекламний банер на висотці приховує від сторонніх очей почорнілі стіни і щілини в старих віконних рамах.

Ще в 2016 році про київську "літаючу тарілку" активно заговорили, пообіцявши подарувати радянській споруді друге життя. Було прийнято рішення про створення першого в Україні Музею науки за прикладом подібних центрів в Лондоні, Варшаві (Центр науки "Коперник"), Амстердамі (Музей NEMO). Влітку цього року офіційно оголосили: майбутній Музей науки розміститься в стінах УкрІНТЕІ, де сьогодні простоює 5000 кв. м вільних площ!

Не забули і про футуристичний конференц-зал. "Тарілку" також пообіцяли реставрувати.

Styler відправився в легендарну "літаючу тарілку", щоб дізнатися, що зараз знаходиться у приміщенні УкрІНТЕІ, як живе інститут і бібліотека, і головне – яким буде унікальний для України Музей науки.

Архітектор Флоріан Юр'єв: "Комісія з 50 архітекторів виступила проти мого проекту, сказали, що це формалізм"

"Інопланетний" конференц-зал обіцяють реставрувати (фото: РБК-Україна)

Будівлю Інституту науково-технічної експертизи та інформації в Києві було збудовано ще в 1970-х роках. Над проектом працювали відомі архітектори Флоріан Юр'єв і Лев Новіков. Загальна площа становить 17 000 кв. м.

До речі, у вертикально-горизонтальному ансамблі модерної будівлі добре простежується вплив Палацу Національного конгресу Бразилії, будівництво якого завершилося в 1960-х роках.

Палац Національного конгресу Бразилії, 1960-ті (фото: wikipedia.org)

1981 рік. Либідська (Дзержинського) площа, вид зверху (фото: starkiev.com)

"Родзинкою" будівлі УкрІНТЕІ є, звичайно ж, сферичної форми величезний конференц-зал, який дбайливо "покладений" на виступаючий горизонтальний фасад комплексу. Причина такого рішення – виділена під забудову ділянка була занадто вузькою. Тому довелося піти на хитрість і буквально "повісити" зал для зустрічей над головами перехожих.

Проект "тарілки" Флоріан Юр'єв розробляв як "світлотеатр". Незвичайна концепція світло-музичного театру з'явилася у нього ще в 1960-х роках. Юр'єв завжди цікавився "синтезом мистецтв", намагаючись відшукати зв'язок між музикою і кольором, що, на думку архітектора, сприяє кращому сприйняттю звуку людиною. Так, по всьому периметру сферичного залу Юр'єв хотів встановити світлові установки, однак грандіозному проектові не судилося збутися.

І все ж "тарілка" Юр'єва була визнана Віденським музеєм архітектури як видатний європейський архітектурний проект. Крім того, за цей проект архітектор був удостоєний нагороди "За новаторство в архітектурі".

Інтер'єр конференц-залу в будівлі УкрІНТЕІ мало змінився з моменту свого створення. І все ж деякі трансформації відбулися (фото: РБК-Україна)

За задумом архітектора, по периметру сферичної зали повинні були розміщуватися світлові установки (фото: РБК-Україна)

Конференц-зал має унікальну акустику завдяки підвісній стелі, увігнутій над залом-амфітеатром "куполом всередину". Таке рішення дозволяє без залучення додаткових установок насолодитися всім діапазоном музичних інструментів в будь-якій точці "театру".

Незважаючи на різні нагороди і визнання унікальності цього об'єкта, "тарілка" сьогодні не має жодного охоронного статусу.

До речі, на початку листопада цього року під куполом "тарілки" проходила тематична лекція з Флоріаном Юр'євим, під час якої архітектор розповів, чому ще в 1960-х роках йому не вдалося реалізувати свою ідею "светотеатра".

Автор проекту "Тарілки" - архітектор Флоріан Юр'єв (фото: РБК-Україна)

Архітектор також нагадав про відвідини Хрущовим московської виставки авангардистів у грудні 1962 року. Тоді керівник СРСР не оцінив абстрактного мистецтва, різко розкритикувавши художників. Власне, після цієї події почалася кампанія проти формалізму і абстракціонізму в СРСР.

"Тоді Хрущов висловився проти московських художників, обзивав їх поганими словами... В Києві швиденько захотіли "виділитися" і почали шукати формалізм. І знайшли! Знайшли мій проект ресторану "Метро" і пошматували його; мою виставку абстрактного мистецтва, яку заарештували. У тому числі цей об'єкт (ред. – "світлотеатр") також потрапив під заборону", - поділився спогадами Юр'єв.

У листопаді 2017 Флоріан Юр'єв відвідав своє "дітище", де провів тематичну лекцію (фото: РБК-Україна)

За словами архітектора, тільки завдяки наполегливості, постійним дискусіям і суперечкам, йому вдалося в підсумку "дати зелене світло" своєму проекту – більше десяти років після його розробки.

Озираючись по сторонах, Флоріан Юр'єв з трепетом згадував, як для ідеальної акустики вимірювали все буквально до міліметра. Творець "тарілки" запевняє, що навіть штукатурку наносили тонким шаром, щоб вона не "глушила" звуки.

"Було проведено дуже серйозне акустичне налаштування. І коли ми здавали цей об'єкт, все звучало ідеально. Сьогодні, на жаль, чутні вже деякі похибки... Звичайно, тут повинні були розміщуватися спеціальні світломузичні установки. На жаль, не дозволили цього реалізувати", - нарікає архітектор.

Будівлю УкрІНТЕІ відремонтують за рахунок інвестора

Величезний рекламний банер на фасаді радянської будівлі - вже його традиційний "атрибут", який приховує почорнілі стіни і... захищає від протягів (фото: РБК-Україна)

Сьогодні не тільки "тарілка", але і в цілому вся будівля УкрІНТЕІ знаходиться в критичному стані. І потребує серйозного ремонту. Тут не працює система опалення. Необхідно повністю замінити каналізаційну систему, водопостачання, вентиляції, пожежогасіння. Крім того, необхідно відремонтувати фасад будівлі.

При цьому наголошується, що всі бетонні стіни, підпірні колони побудовані капітально і прослужать ще не один десяток років.

Адміністрація інституту неодноразово підіймала питання про ремонт цієї будівлі, однак бюджетних коштів на таке "задоволення" не вистачало.

Рішення проблеми знайшлося по сусідству – поряд з "Тарілкою" розгорнули чергове будівництво торгового центру. Приватний інвестор погодився виділити гроші на ремонт будівлі УкрІНТЕІ і профінансувати частину майбутньої експозиції Музею науки.

Директор Національного центру "Мала академія наук України" Оксен Лісовий (фото: РБК-Україна)

"У нас є ситуація, коли позаду будівлі будується новий торговий центр. У зв'язку з чим інвестор хоче отримати в оренду частину приміщення УкрІНТЕІ з виходом на фасад (ред. – та частина будівлі, де знаходиться конференц-зал, "тарілка"). Згідно з проведеним конкурсом і підписаним договором між Фондом держмайна та інвестором, останній отримує під цільову оренду вказану частину будівлі. Але є кілька умов такої оренди!

По-перше, провівши ремонт у приміщенні, де зараз знаходиться "тарілка", інвестор має право здавати його в оренду під певні види діяльності, які не будуть суперечити майбутньому Музею науки. Це не повинні бути ресторани, бари, бутіки і т. д. А різні активності, пов'язані з наукою, освітою, культурою: курси англійської мови, якісь мейкерскі магазини, лего-простори і т. п.

Друга умова оренди – повний ремонт будівлі УкрІНТЕІ. Крім того, що інвестор повинен відремонтувати всю цю будівлю, він повинен також сплатити частину експозиції майбутнього Музею науки – інтерактивні експонати, на яких будуть грати діти", - розповів Styler Директор Національного центру "Мала академія наук України" Оксен Лісовий.

План будівлі УкрІНТЕІ. На фото зеленим - приміщення майбутнього Музею науки, блакитним - приміщення під цільову оренду, жовтим і помаранчевим позначені простору, де буде знаходитися бібліотека та інститут науково-технічної експертизи та інформації (фото: РБК-Україна)

Загальна вартість проекту (ремонт будівлі та частина експозиції), за розрахунками інвестора, складе близько 150 млн грн. Підкреслюється, що всі зазначені витрати покриє саме інвестор!

"Ми порахували, що на 250 експонатів майбутнього Музею науки піде приблизно 2,5 млн євро. Однак все залежатиме від вартості ремонту. Якщо ремонт будівлі буде обходитися все дорожче, то на експозицію буде залишатися все менше коштів.

До приміщень майбутнього Музею науки добираємося на стареньких ліфтах. Співробітники інституту кажуть, що ці ліфти вже 25 років як відпрацювали термін своєї експлуатації. При цьому полагодити ліфти не можна - комплектуючі для них вже давно не виробляються (фото: РБК-Україна)

На даний момент ми розраховуємо, що коштів інвестора вистачить на оснащення базової експозиції, яка розміститься на другому поверсі, на організацію так званої travel exhibition (виставки, які "мандрують" по всьому світу з одного музею до іншого) і, можливо, на оснащення студій.

Це було б в ідеалі. І все ж найголовніше – отримати добре відремонтовану будівлю, "корпус", який потім можна буде наповнити чим завгодно. Також важливо полагодити систему опалення, пожежогасіння і т. д.", - зазначає Оксен Лісовий.

Так сьогодні виглядає один з порожніх поверхів будівлі УкрІНТЕІ. У майбутньому тут можна буде розмістити 2-3 інтерактивних експонати Музею науки (фото: РБК-Україна)

Ремонтні роботи чекають серйозні. В будівлі інституту сьогодні не працює опалення, нормально не функціонують системи водопостачання та пожежогасіння (фото: РБК-Україна)

У майбутньому організатори Музею науки для його подальшого розвитку та наповнення різними експонатами будуть працювати з фондами, грантами, спонсорами.

Реалізувати масштабний проект планують всього за рік, тобто до кінця 2018 року вже має бути проведений ремонт будівлі УкрІНТЕІ і відкрито Музей науки.

Як уже зазначалося, загальна площа майбутнього Музею науки складе 5 000 м. кв Принцип його роботи буде дещо відрізнятися від аналогічних музеїв в інших країнах.

"Ми створимо еталонне простір. В майбутньому будемо масштабувати цей проект по Україні. Тобто і в інших містах України будуть створюватися подібні простори. Але спочатку ця технологія, розробка педагогічних методик, організаційних рішень буде створюватися в Музеї науки в Києві".

В підвальних приміщеннях планують також розмістити бібліотечні фонди. На даний момент величезні простори покриваються цвіллю і пустують (фото: РБК-Україна)

Колись у підвалах "будівлі-тарілки" розміщувалися різні майстерні. Однак чимало приміщення ніяк не використовувалися ще з часів розпаду СРСР (фото: РБК-Україна)

Більш того, за словами Оксена Лісового, в напівпідвальному приміщенні будівлі УкрІНТЕІ, яке зараз знаходиться в жахливому стані, планують розмістити виробничі майстерні. Тут будуть не тільки ремонтувати, але і створювати інтерактивні експонати, які можна буде направляти на аналогічні центри в інших містах України.

В підвальних приміщеннях радянської будівлі на Либідській збереглося багато "артефактів" (фото: РБК-Україна)

У цілому, майбутній Музей науки в Києві буде розділений на такі простори:

• Експлораторіум – освітні майданчики з інтерактивними експонатами, що пояснюють дію законів природи (дошкільний вік, молодша школа).

• Дитячі наукові студії (молодша та базова школи).

• Наукові секції (базова та старша школи).

• Відкриті лабораторії – для дослідницько-експериментальної роботи з природничих, точних, інженерних, суспільних та гуманітарних дисциплін (старша школа).

• Науковий коворкінг та науковий інкубатор – для доведення наукових ідей до впровадження (старша школа, студенти, молоді науковці).

• Тренінговий центр для педагогів.

• Профорієнтаційний та діагностичний центр для дітей та підлітків.

Перший поверх будівлі інституту. В майбутньому тут буде розміщуватися інфраструктура гостинності: каси Музею науки, гардероби, "пересувні" виставки. В цілому, передбачається до 800 чоловік одночасного перебування (фото: РБК-Україна)

Повністю безкоштовним відвідування Музею не буде. Для цього передбачається вхідний квиток.

"Безкоштовним вхід бути не може. Та й всі подібні простори в інших країнах є платними. Правда, вартість вхідного квитка не може бути комерційною, так як ми неприбуткова організація. І все ж вона повинна бути виправданою собівартістю. Ми передбачаємо групові квитки для школярів, будуть різні програми лояльності для різних категорій відвідувачів", - говорить Оксен Лісовий.

"У Києві обов'язково повинен бути такий музей. І він повинен бути організований не як бізнес-розважальний простір, а освітній центр. Експозиції будуть спрямовані на пробудження у дітей інтересу до науки", - підсумував Директор Національного центру "Мала академія наук України".

Чим зараз живе будівля "Тарілки на Либідській"

Музей науки займе 5 000 кв. м площі або 8 поверхів радянської споруди (фото: РБК-Україна)

До речі, сьогодні у приміщенні під "Тарілкою" організовують виставки. В майбутньому цей простір буде передано інвестору під цільову оренду (фото: РБК-Україна)

Фонди Державної науково-технічної бібліотеки України перемістяться на інші поверхи будівлі (фото: РБК-Україна)

Співробітниця бібліотеки Людмила Степанівна знає все про справу, якою завідує. Вона згадує, як раніше, до "епохи комп'ютеризації", читальні зали наукової бібліотеки працювали до 10 вечора, без вихідних (фото: РБК-Україна)

У самій ж будівлі сьогодні працює 150 співробітників УкрІНТЕІ, а також 75 – Державної науково-технічної бібліотеки.

Після реконструкції будівлі офісні приміщення перемістяться на його останні поверхи, туди ж – бібліотеку.

Як розповіла Людмила Степанівна, у науковій бібліотеці понад 2 тис. найменувань журналів, великі фонди словників: від арабського до японської мови. Тут зберігаються патенти, авторські свідоцтва, Гости, промислові каталоги, енциклопедії і т. д. (фото: РБК-Україна)

Самі ж бібліотечні фонди перемістять в підвал, де для таких цілей більше місця.

На час реконструкції всі співробітники інституту і бібліотеки не будуть припиняти працювати.

"Офісні простори будуть правильно спроектовані, будуть сучасні опенспейси", - уточнює Оксен Лісовий.

Майбутнє "Тарілки"

Лекційний зал збережуть, а ось радянськими гравюрами доведеться пожертвувати (фото: РБК-Україна)

Що стосується лекційного залу-"тарілки", останнім часом вже з'явилася інформація, мовляв, "унікальний об'єкт будуть зносити".

В УкрІНТЕІ заспокоюють: "тарілка" залишається на своєму місці! Її також відреставрують. Крім того, вона буде перебувати у спільному користуванні з інвестором.

Сходи, що ведуть до конференц-залу "тарілки", вже сама по собі представляють цікавий дизайнерський об'єкт (фото: РБК-Україна)

"Звичайно, "тарілка" буде збережена для подальших заходів культурного і наукового характеру. Це дуже важливо! Бо демократичних просторів для таких цілей в Києві дуже мало.

В договорі, укладеному між Фондом держмайна та інвестором, передбачений окремий пункт на спільне використання "тарілки".

Конференц-зал також будуть реставрувати. Але це дуже тонка справа, так як там була закладена специфічна акустика. На жаль, за десятки років цей зал трохи трансформувався, щось порушено. Необхідно обережно підходити до його реставрації", - розповідає Директор Національного центру "Мала академія наук України" Оксен Лісовий.

Технічна зона лекційної "тарілки". Тут також необхідно все реставрувати (фото: РБК-Україна)

Експерт підкреслює, що в цілому в питанні ремонту будівлі УкрІНТЕІ необхідно знайти компроміс між тим, щоб створити щось актуальне і зберегти щось цінне.

"Наприклад, як говорив Флоріан Юр'єв, не потрібно повністю змінювати фасад будівлі – його необхідно грамотно відреставрувати".

Декоративні барельєфи на фасаді будівлі рекомендують зберігати й оновити (фото: РБК-Україна)

"Або взяти хоча б зовнішні барельєфи. Їх також можна почистити, трохи освіжити, встановити підсвічування. Треба залишити, так як це частина специфічної архітектури будівлі.

Пройде ще років 10, і подібних будівель залишиться зовсім мало. Вони будуть "фішкою" міста, іноземці взагалі дивляться на таку архітектуру іншими очима", - ділиться своєю думкою Оксен Лісовий.

На сьогоднішній день активно проходять обговорення проекту реставрації та ремонту приміщень інституту з інвестором. Відзначається, що проектні роботи почалися вже в серпні.