очевидець анексії Криму розповів, як змінилося життя на півострові після його окупації

Чому в Криму заборонено мітингувати, чи ремонтують на півострові дороги та чи повернеться Крим до складу України найближчим часом – у матеріалі Styler

Наприкінці лютого 2014 року, коли в Україні з жалем переживали недавні трагічні події на Майдані - розстріли героїв Небесної Сотні, випуски новин заповнили нові драматичні події. Тепер йшли тривожні звістки з Криму: там захоплювали адміністративні будівлі й почали активізуватися російські війська.

Кримський татарин Осман Соцький, один з очевидців анексії Криму, добре пам'ятає захоплення адміністративних будівель у Сімферополі в 2014 році.

Мовчазна згода з окупацією більшості кримчан, а потім - радісні зустрічі російських військових - все це здавалося Осману чимось нереальним. Події нагадували йому сюрреалізм або сценарій до якогось драматичного фільму. Але, на жаль, все це було більш ніж реальним.

Як кримчани ставилися до кримських татар ще до окупації, що зараз думають про Україну, як змінилося життя на півострові після анексії та про те, чи повернеться Крим до складу України в найближчі роки – в інтерв'ю Османа Соцького для Styler.

"Окупацію сприйняли, як факт"

Коли у Криму тільки почали розгортатися драматичні події в кінці лютого 2014 року, далеко не всі місцеві жителі почали виходити на вулицю й агітувати за приєднання півострова до Росії, говорить Осман Соцький.

“Добре пам'ятаю той період. В один із днів я мав їхати на роботу, але рано вранці виявилося, що все місто оточене. Скрізь ходила міліція. Здавалося, що це - за межею реальності. Я думав, що в сучасному світі такого не буває", - згадує Осман.

Фото: Кримський татарин Осман Соцький переїхав в Київ незабаром після анексії півострова Росією

Міліція, як відомо, не чинила опору загарбникам, нагадує він.

“Вони бачили, що поруч – важке озброєння, що ризикувати не варто. І, до того ж, ходили розмови, що не потрібно йти на рожен, що це все може погано закінчитися. Зараз можна почути, що більшість кримчан були за приєднання Криму до Росії. Але більшості там не було. Окупацію сприйняли, як факт. Була така собі нейтральна сторона, яка згодом анексію і підтримала", - говорить Осман.

"Опір окупації майже ніхто не чинив. Крім кримських татар"

Багато кримчан тоді зайняли "спостережну позицію" і чекали, що ж далі станеться. А потім вже вони прийняли реальність такою, якою вона є. Після початку війни на сході України нейтральна частина громадян зайняла проросійську сторону, каже кримський татарин.

“Україна нічого не робила. Не думаю, що вистачило б сил ці всі будівлі обороняти. Але ж можна було б показати свою силу, перекрити переправу. Якось маневрувати. Та цього не було. Всім було зрозуміло, що українська армія на півострові складається в основному з місцевого населення. І чинити опір ніхто не хотів. Спочатку вони всі там вмєсте з чорноморським флотом добре здружилися. У них там бази поруч стояли. Ніхто не вірив у якийсь конфлікт. Думали, що якийсь час пройде, і це все потім "розрулиться". Тим більше, що Росія до останнього подавала це як якісь маневри і навчання", - коментує Осман Соцький.

За його словами, крім кримських татар, опір анексії півострова практично ніхто не чинив.

Фото: Чинили опір окупації в основному тільки кримські татари і лише невелика частина іншого населення півострова

“Аж до самого референдуму ми проводили мітинги. Але після вбивства Решата Аметова та низки зникнень людей опір припинився. З патріотів-українців, які явно показували свою неприязнь, був Володимир Балух. Він вивісив прапор України на своєму будинку і назвав вулицю у своєму селі в честь героїв Небесної Сотні. Але в кінці 2016-го його заарештували, зараз судять, обирають запобіжний захід", - згадує він.

заблоковані росіянами військові частини кримські татари приносили їжу

Ще до окупації Криму Росією в Перевальному та Феодосії були найбільш боєздатні частини української армії, але вони взагалі нічого не зробили, каже Соцький.

“Їх потужності вистачило б для того, щоб зупинити те беззаконня, що коїлося, але не було волі й наказу. До речі, згадую цікаві моменти, пов'язані з українськими військовими. Наприклад, коли офіцери української армії запрошували російських солдатів до себе в баню скупатися. Можна уявити, наскільки вони були не готові воювати проти них. Також першими волонтерами серед допомагають української армії були саме кримські татари. У заблоковані росіянами українські частини вони приносили їжу", - додає він.

Кримський татарин вважає, що дозвіл розмістити на своїй території іноземну армію – спочатку було великою помилкою України, яку вона зробила ще раніше, задовго до всіх цих подій.

"Не варто було йти на цей крок і розміщувати у нас російську армію. Адже сама ідея незалежності увазі, що ніякі збройні формування інших країн не можуть бути присутніми на території держави. З перших днів незалежності потрібно було будувати національну державу", - ділиться своєю думкою Соцький.

Повернення на півострів і новий конфлікт

Осман разом з сім'єю переїхав в Крим в 2012 році з Ташкента. За його словами, батько давно мріяв повернутися на рідну півострів, звідки походять їхні предки. Але Росія прийшла сюди, окупувавши Крим.

Фото: "Україна нічого не робила. Не думаю, що вистачило б мощі ці всі будівлі обороняти. Але ж можна було б показати свою силу, перекрити переправу" - Осман Соцький

Осман в той час працював режисером на кримськотатарському телеканалі ATR, і вже після окупації разом зі співробітниками телеканалу переїхав в Київ.

“Я виїхав із Сімферополя 1 липня 2015 року. У той час я дуже сильно відчував неприязнь до того, що відбувалося на полуоострові. Грубо кажучи, було таке відчуття, ніби мене облили лайном, а я ходжу і терплю це. Я змушений на це дивитися, але не було сенсу чинити опір. Було вже пізно щось робити", - говорить він.

Дуже довго російське населення півострова негативно ставилося до кримських татар. І ближче до 2014 року напруга значно посилився.

“Справа в тому, що ще до анексії ми всі разом ніби як зжилися, звикли один до одного. Здавалося, що негатив значно знизився. Адже практично не було міжнаціональних конфліктів. Та й коли вони виходили мітингувати за Росію, то і гасла були такими: "Ми з вами брати, давайте бути разом", "Нам ділити нічого, давайте не влаштовувати безлади", "Крим – наш спільний дім". Після окупації росіяни відчули, що Росія як держава їх підтримує, і тиск на кримських татар стало зростати з кожним днем", - згадує Осман.

Воздух, переповнений напругою

Моральний тиск можна було відчувати, навіть просто прогулюючись по вулиці, розповідає кримський татарин. У ті дні панувала така атмосфера, ніби повітря переповнене напругою.

“Позиція кримських татар була всім зрозуміла – ми були за Україну. Мої друзі, наприклад, говорили: “Навіщо тобі це треба? В Росії теж не погано!". Пам'ятаю, як вони часто повторювали: "Все буде класно, не переживай". Ті люди, які мене в цьому переконували – не знаю де вони і як. Я втратив з ними зв'язок", - говорить Осман.

Незабаром після анексії Криму на вулицях Сімферополя стало помітно ще більше росіян. А також – чеченців.

Фото: Багато кримчан досі вірять у надумані міфи про "бандерівців" і "кривавою хунті"

“Для чеченців навіть такий занепад на півострові – це нормально. Для них там все і так добре. Але для місцевих – просто жахливо. Я приїхав у Сімферополь в 2012 році. І здавалося, це такий приємний для мене місто. Там була хороша атмосфера, дуже така цікава. Скрізь люди, рух, всі гуляють, центр міста заповнений людьми. А от останнім часом я нічого такого не помічав. Людей на вулицях стало менше. Населення – дуже "зомбированное". Всі до єдиного бояться висловлювати свою точку зору. Адже людей залякали: у ЗМІ часто з'являються новини про обшуки у кримських татар. Ті, хто чинив опір окупації,в кращому випадку сидить у в'язниці, а кому пощастило менше або вбитий, або безвісти зниклий", - розповідає Осман Соцький.

За його словами, на півострові раніше досить зневажливо ставилися до всіх силових структур. Але зараз російський силовий блок дуже добре себе там почуває. У будь "невигідною" ситуації вони можуть діяти радикально.

“Мітингувати заборонено. Кажуть: "Все, відмитингували за двадцять з чимось років, вистачить». Як-то Козаки, затяті прихильники руського світу, вийшли висловити свою незгоду з діями нової влади, так їх усіх запакували і відвезли у відділок. Проявляти свою незгоду стало заборонено. Я ні разу не бачив мітингів навіть на підтримку відкриття школи. Або, наприклад, на захист тварин. Я думаю, вони можливі, але ніяких політичних гасел при цьому не повинно", - говорить він.

"стелять Асфальт такий тонкий, як масло на хлібі"

Багато кримчан до цих пір вірять в те, що з приходом нової влади в Україні, на півострові настала б повна українізація.

“На початку це дуже сильно вірили. Я пам'ятаю, ми з нашою знімальною групою як стояли під пам'ятником Леніна, надійшла інформація що приїде поїзд з бандерівцями і будуть валити монумент. Так там до нас зібралися місцеві молодики й охороняли Ілліча. І так донині люди зомбовані пропагандою, досі вірять у цю маячню", - розповів він.

Зараз в Криму українські телеканали можна зловити тільки з допомогою супутникової антени. Тобто ті, хто не має для цього спеціальних технічних можливостей і не задається такою метою, продовжує і далі дивитися виключно російське телебачення.

Фото: У Криму досі повно плакатів і вивісок, що вихваляють "приєднання" до Росії

Що стосується видимих поліпшень життя кримчан після анексії півострова – тут мало що помітно, каже Осман.

“Скажу так. Дороги, які раніше були хороші, тепер стали погані. Ті, що спочатку були поганими – відремонтовані. Але полагодили їх так, що кожен рік потрібно знову робити ремонт. Стелять Асфальт такий тонкий, як масло на хліб. Ну а стелити асфальт в не сезон – цією "хворобою" і при Україні страждали. Це суто пострадянський менталітет", - пояснює він.

Мабуть, найбільш помітні зміни у Криму за останні три роки – це те, що на вулицях скрізь розвішені прапори Росії.

“На кожному стовпі – портрети Путіна. Пропагандистські гасла «Крим нарешті повернувся у рідну гавань, тепер все буде круто». У Криму добре живуть ті, хто працює в держструктурах. Особливо - в силовому блоці: поліція, ФСБ, прокуратура. У них на порядок підвищилися зарплати. Якщо при Україні вони отримували 3-4 тисячі гривень в кращому випадку, то після окупації – близько тридцяти тисяч, теж у перерахунку на гривні. Це ті, хто ні краплі не шкодує, що виступав за Росію. Інші кримчани мають мало способів заробити грошей. - каже Осман.

"Україна забула про Крим"

Але в той же час Соцький скептично ставиться до можливого сценарію, коли кримчани нібито самі попросяться в Україну, якщо у нас буде економічне зростання.

“Справа в тому, що там можуть навіть і не знати, що у нас почала зростати економіка. Вони там дивляться тільки російські телеканали, а там про Україну не говорять нічого хорошого. Там менталітет такий – "я живу в лайні, нехай і сусіди в лайні живуть". Самі кримчани до нас найближчим часом не захочуть. Адже там повна інформаційна блокада", - розповів Осман.

Фото: "Спочатку російські військові все вмєсте з чорноморським флотом добре здружилися. У них там бази поруч стояли. Ніхто не вірив у якийсь конфлікт" - Осман Соцький

За його словами, просвітлення в умах кримчан поки не настає. Є поодинокі вогнища прояву громадянської позиції, але це відбувається вкрай рідко.

Він також шкодує, що Україна забуває про Крим. про півострові згадують тільки в пам'ятні дні (23, 26 лютого і 18 травня).

“Україна забула про Крим. Подивіться: всі суди по Криму починаються тільки зараз. У держави немає політичної волі щось вирішувати. Можливо, є якийсь хитрий план, але ми поки про нього не знаємо. Є зовнішньополітичний тиск, але цього мало. Думаю, найближчим часом нічого не зміниться. На жаль внутрішньополітична ситуація в Україні, грає на руку пропаганді та в Криму навряд чи стануть думати про повернення до складу України в осяжному майбутньому", - підсумував Осман Соцький.