Вірш відомого російського поета Сергія Єсеніна "Лист до матері" вирішили перекласти русинською мовою. Відповідне відео опубліковане на каналі Юрія Криливця в YouTube.
Нову версію вірша прочитав автор перекладу Іван Ситар.
Відео: "Лист до матері" русинською (YouTube/Юрий Криливец)
Автор перекладу Іван Ситар народився в Ракошині. Там же закінчив середню школу. В 1957 році поступив на фізико-математичний факультет УжДУ. Після закінчення університету працював асистентом кафедри теоритичної фізики в рідному університеті, а потім вчителем математики і фізики в різних школах Закарпаття. Має 55 років педагогічного стажу. Пише вірші, прозу та робить переклади на русинську мову творів відомих поетів і письменників України та світу.
Нова версія твору, яку створив Ситар, вразила користувачів мережі:
"У мене мурашки по шкірі….Дуже файно".
"Прекрасний переклад".
Styler наводить оригінал твору 1924 року відомого російського письменника та поета:
"Письмо матери"
Ты жива еще, моя старушка?
Жив и я. Привет тебе, привет!
Пусть струится над твоей избушкой
Тот вечерний несказанный свет.
Пишут мне, что ты, тая тревогу,
Загрустила шибко обо мне,
Что ты часто xодишь на дорогу
В старомодном ветxом шушуне.
И тебе в вечернем синем мраке
Часто видится одно и то ж:
Будто кто-то мне в кабацкой драке
Саданул под сердце финский нож.
Ничего, родная! Успокойся.
Это только тягостная бредь.
Не такой уж горький я пропойца,
Чтоб, тебя не видя, умереть.
Я по-прежнему такой же нежный
И мечтаю только лишь о том,
Чтоб скорее от тоски мятежной
Воротиться в низенький наш дом.
я вернусь, когда раскинет ветви
По-весеннему наш белый сад.
Только ты меня уж на рассвете
Не буди, как восемь лет назад.
Не буди того, что отмечалось,
Не волнуй того, что не сбылось,-
Слишком раннюю утрату и усталость
Испытать мне в жизни привелось.
И молиться не учи меня. Не надо!
К старому возврата больше нет.
Ты одна мне помощь и отрада,
Ты одна мне несказанный свет.
Так забудь же про свою тревогу,
Не грусти так шибко обо мне.
Не xоди так часто на дорогу
В старомодном ветxом шушуне.
А це версія твору Ситара:
Ци живі'сьте, мої любі мамко?
Няньо як? Кланявуся йому!
Най над вашов хижков каждый рано
Куряться з яловых дров дымы.
Пишуть ми, ож вам в ночи не спиться,
Пудлий сон вам давить душу знов.
Вам ся снить, ож з мене злі п'яниці
В корчмі цідять в лавор з сирця кров.
Што за сны? За што вам ся покута?
Лем коби од них вас Господь спас.
Не такий я вже страшний планіта
Бым умер не відівши всіх вас.
Я остався люблячов дітинов,
І навхтема думку мав єдну,
Про того як ви казали: "Сину,
При біді вертайся гет думу."
Я ся верну, мої любі мамко,
Як в яри розквітне старый сад.
Лем уже ня не зганяйте рано,
Як колись, як много літ назад.
Бо тото што вмерло - не збудити,
Што'м задумав - мало ся вдало.
Много бід і горя пережыти
Мені без вас ся в світі довело.
І уже не вчіть ня ся молити,
Бо старому вертаня не є. ?
Я і так вас буду всіх любити
Доки вічна тьма ня не пов'є.
І порвіть думок тяжких тых друтя
Я вас прошу, мамко, знов і знов.
Не ходіть так часто на розпутя.
Вбы ся скорше стрітити зо мнов.
До речі, москвичів запитали, на кого б вони поскаржилися Путіну.