"Побавляться і тіло залишать": переселенка з Донецька розповіла про злочини чеченців у місті

Донеччанка поділилась страшними спогадами

Коли у Донецьк приїжджали чеченці, батьки боялися випускали дівчат самих на вулиці. Про це розповіла переселенка, яка після двох з половиною років в окупованому Донецьку переїхала до Львова і зараз живе в одному з жіночих греко-католицьких монастирів, в інтерв’ю "Радіо Свобода".

Вона відзначила, що найбільш страшно було, коли в окупованому Донецьку з’являлись чеченські найманці.

"Дуже було страшно, коли приїжджали чеченці. Один одного попереджали, щоб дівчат батьки самих не випускали на вулиці", – розповіла переселенка.

Вона пригадала, що влітку і до вересня 2014 року було страшно вийти на вулицю.

"Дітей батьки водили містом. Крали на околицях Донецька, якщо їх знаходили, то вже мертвими. Візьмуть, побавляться і тіло залишать. Люди про це все знали. А як мали реагувати? З травня почали ходити з автоматами і досі так ходять", – розповіла жінка.

Переселенка відзначила, що тільки у Львові зрозуміла, якою сильною була російська пропаганда на Донбасі, яка вклала людям міф у голови, що "донецькі годують "западенців".

До речі, у Вінницькій області зарізали 27-річного АТОшника.

"Загиблому нанесли один удар в область ключиці справа, ніж дістав легені, – говорить він. – Він мешкав у селі Вища Кропивна Немирівського району, а той, хто наносив удар — в селі Остапківці. Після скоєння злочину зловмисник втік. Зараз проводяться розшукові дії", - повідомив начальник Немирівського відділення поліції у Вінницькій області Олександр Король.

Загиблого військового демобілізували рік тому.

"Сашко пішов працювати на тік, зійшовся з жіночкою, півроку тому народилась дитина. Тепер малесенький син Сашка залишився без батька. А Сашко ж пройшов в зоні АТО Авдіївську промзону, де було дуже гаряче, а загинув вдома, від ножа. Там дуже заплутана історія. Кажуть, що ще одного підрізали, зараз він в реанімації. Знаю, що в кафе "Юність" у Немирові відпочивали дві компанії АТОвців. Між ними були якійсь непорозуміння. Частина АТОвців вже розійшлась, а Сашко поїхав на підтримку побратимів. Був тверезий, а ось як вийшло", - згадує староста Ситковецької громади.