"Місцевість була перекопана не раз у пошуках скарбів": У Полтавській області археологи виявили скіфські кургани та поселення епохи козацтва

Рятувальні археологічні роботи проходили поблизу села Покровська Багачка, Полтавська область. Протягом місяця на відкритій ділянці землі співробітники Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України досліджували цікаві знахідки – три скіфських кургани V ст. до н.е., а також поселення епохи козацтва.

Недалеко від вказаного села йде будівництво обходу, що є однією з частин проекту реконструкції дороги державного значення М03 Київ - Харків - Довжанський.

За словами директора "Рятівної археологічної служби" Олега Осаульчука, фахівці науково-дослідного центру ще в 2009 році обстежили територію проектованого об'єкта і виявили, що в смугу будівництва потрапляє два об'єкта археологічної спадщини – частина курганного могильника скіфського часу і поселення часів козацтва.

Безпосередньо розкопки проходили з 7 квітня по 4 травня 2017 року. Однак археологи запевняють, що виділеного часу було достатньо для повноцінного вивчення знайдених артефактів.

Начальником експедиції є відомий полтавський археолог, кандидат історичних наук Олександр Борисович Супруненко.

Молоді воїни і піддане смерті немовля: Що знайшли в скіфських курганах V ст. до н.е.

Фото: Поховання, знайдене в одному з скіфських могильників V ст. до н. е. (В'ячеслав Шерстюк)

На пам'ятнику скіфського часу археологи дослідили одночасно три могильники (умовна назва об'єкта - "Покровська Багачка-3").

Заступник начальника експедиції і керівника дослідницького проекту В'ячеслав Шерстюк зазначає: знайдені матеріали дозволяють віднести "скіфську знахідку" до V ст. до н. е.

У першому кургані дослідники виявили кістки, які належали як мінімум одному дорослому і дитині. При цьому археологи припускають, що тут могли бути поховані троє людей. Сказати більш точно на даний момент складно, так як лише невелика частина цього поховання залишилася непорушеною.

"Тут (ред. – у першому кургані) знайшли залишки дерев'яного перекриття могили і уламки античної імпортної червоноглиняного лекифы - маленького флакона для парфумів або пахощів", - говорить В'ячеслав Шерстюк.

Лекиф – давньогрецька ваза з вузьким горлечком і невеликий ніжкою. Використовувалася не тільки для зберігання рідин, а також як похоронний дар у V ст. до н. е.

Під час дослідницьких робіт у першому кургані знайшли перстень на пальці небіжчика! Така знахідка підштовхнула археологів до думки, що тут могла бути похована жінка. Однак слід зазначити, що в той час окремі жіночі поховання були досить рідкісними.

Фото: Кістка з перснем на ній. За словами археологів, кургани були розграбовані ще в скіфські часи. Швидше за все, коли в курган проникли грабіжники, небіжчик/покійниця перебував у не зовсім истлевшем стані (В'ячеслав Шерстюк)

Справа в тому, що, за твердженнями дослідників, земляні насипи зазвичай споруджували над похоронною ямою, де покоїлися останки воїна. Над жіночими похованнями такі насипи не зводили.

Фото: Заступник начальника експедиції і керівника дослідницького проекту В'ячеслав Шерстюк (з особистого архіву)

Проте В'ячеслав Шерстюк зазначає, що в скіфські часи жінки також могли бути воїнами. Їх поважали і після смерті ховали в курганах з належним інвентарем.

Так, ще в 1957 році запорізький краєзнавець і археолог Олександр Бодянський досліджував скіфський могильник IV-III століть, знайдений в Запорізькій області. В могильнику тоді знайшли не тільки намисто, жіночі головні убори, але і зброю, що дозволило зробити висновок археологи виявили поховання жінки-воїна.

В'ячеслав Шерстюк також нагадує: багато історики-археологи вважають, що славно відомі амазонки, про яких вперше пише давньогрецький історик Геродот, цілком могли вийти з наших територій.

Як би там не було, однак один із знайдених в Полтавській області могильників навряд чи належав жінці войовниці.

"Мабуть, більш детальні дослідження знайдених кісток покажуть, що був насипаний курган над могилою подружньої пари", - говорить дослідник.

Крім того, археологи відзначають, що у скіфів існували досить жорстокі за сьогоднішніми мірками похоронні обряди. Приміром, у поховальну яму загиблого воїна могли покласти не тільки зброю і речі, які визначали його соціальний статус, але також наложницю, рабів, дружину або навіть дітей, яких спеціально вбивали.

"Наприклад, коли ховали когось більш заможних, то могли забити табун коней, убивати рабів або навіть тих, хто насипав курган... В першому кургані, судячи зі знахідок, був похований хтось солідний. Ми знайшли античну посуд. Також були знайдені останки дитини. Є велика ймовірність того, що він помер не своєю смертю", - припускає В'ячеслав Шерстюк.

Фото: Знайдені в курганах наконечники стріл. Металева паличка" - шматочок шпильки. Також бачимо колечко і трапецієподібну уздечную бляшку "з вушком" (В'ячеслав Шерстюк)

Фото: Наконечники стріл (В'ячеслав Шерстюк)

В інших знайдених могильниках, за попередніми висновками, були поховані молоді воїни.

"У одного зібраний весь поховальний інвентар, знайдені наконечники стріл. Цікаво, що всі вони не дуже хорошої якості, багато браку. Це говорить, по-перше, про те, що ці хлопці не були багатими воїнами, вони не встигли ще заробити собі ні грошей, ні слави. Як ми розуміємо, що це були ще зовсім юні хлопці? В похованнях були знайдені молочні зуби. Приблизно можна говорити про віком 12-16 років. Тобто, вони вже починали тренуватися, брали в руки зброю, але ще не стали шанованими воїнами. Тому в поховальні ями їм поклали зброю не дуже хорошої якості", - пояснює В'ячеслав Шерстюк.

Фото: Грабіжницький лаз, на щастя, не привів шукачів скарбів до мети (В'ячеслав Шерстюк)

На жаль, знайдені в Полтавській області скіфські кургани були неодноразово пограбовані.

"Нам навіть вдалося простежити один з грабіжницьких лазів, глибиною приблизно п'ять метрів. Правда, він був марним, так як грабіжники не дісталися до поховання. Ці кургани були перекопані не раз в пошуках скарбів. Тому цілої похоронної камери ми не знайшли, вдалося виявити лише вже перемешаные фрагменти скелетів", - говорить заступник начальника експедиції і керівника дослідницького проекту В'ячеслав Шерстюк.

Археолог розповідає, що грабіжницькі лази робили шукачі скарбів ще тих часів, до яких власне і належать знайдені могильники.

"Ті, хто брали участь у похованні, могли потім повернутися і пограбувати його. Довгий серпантин грабіжницького лазу - це швидше за все спроби пограбування поховання саме у скіфські часи... Крім того, в XVII столітті під час нової хвилі козацької колонізації кургани також активно руйнували і обкрадали", - зазначає дослідник.

За словами археолога, лише 1% скіфських поховань залишається не розграбованим до наших днів.

до Речі, за насипом кургану вчені знайшли залишки похоронної тризни (завершальна частина поховального обряду), представленої уламками амфори та кістками тварин.

На перетині стратегічних шляхів: Поселення епохи козацтва

Фото: Пляшка і кухоль, кінець другої половини XVIIII - початок XIX ст. (В'ячеслав Шерстюк)

Ще одна визначна пам'ятка, яку досліджували археологи, поселення "Настасовка-2". Датується воно XVIII-XIX ст. і належить до епохи козацтва.

За словами В'ячеслава Шерстюка, поселення було досить велике і простежується на ділянці довжиною 400 метрів.

Вчені зафіксували близько 30 об'єктів: в основному господарські та сміттєві ями. Більшість знахідок типові для того часу - кераміка, скло, наперстки, жіночі прикраси тощо.

На даний момент, археологи припускають, що знайдене поселення не було селом, а швидше – хутором.

"Поки не скажу про нього дуже докладно. Тому що ми не знаємо, що саме це був хутір. Треба буде підняти документи. На деяких картах тут вказано саме хутір, але без назви", - пояснює В'ячеслав Шерстюк.

Фото: Козацький хутір вдалося виявити не поблизу міста чи фортеці, а посеред степу (В'ячеслав Шерстюк)

Фото: На жаль, археологи змогли дослідити лише незначні рештки фундаментів і господарських ям (В'ячеслав Шерстюк)

Археолог пояснює, що знайдене поселення по-своєму унікальне. Справа в тому, що виявлено воно не було поблизу великого міста або який-небудь фортеці, а посеред степу – під відкритим небом.

"Цікаво подивитися, як жили люди того часу без фортець, постійної оборони... Звичайно, нічого унікального немає. Але цікаво, що раніше подібні розкопки проходили на території великих міст. Приміром, Полтава і Кременчук. А це розкопки поселення епохи козацтва, які проходили в межах області. Це звичайний козацький хутір, де швидше за все жили люди середнього достатку: не бідні, але і якихось чудернацьких речей ми не знайшли. Як би тоді сказали – "середнячки", - каже археолог.

Фото: Знайдені на розкопках речі епохи козацтва: різні браслети, замок, перстень (В'ячеслав Шерстюк)

Також співробітники "Рятівної археологічної служби" відзначають, що досліджувана ділянка знаходиться досить далеко від водних артерій. Зате хуторок розташований якраз на перехресті важливих сухопутних шляхів.

"Це дві дороги. Та, яка зараз веде з Києва до Харкова. Також в цьому місці в давнину з півночі на південь пролягала ще одна дорога – це так званий Ромоданівський шлях. Виходить, що знайдений козацький хутір розташовувався на перетині цих двох шляхів. Бути може, цей хутір був таким собі "пунктом зупинки". Згодом сюди почали заходити більш, скажімо так, заповзятливі люди. Так, якщо більш прості матеріальні знахідки відносяться до кінця XVIII-середині XIX ст., то пізніше тут сьали з'являтися імпортні речі. Бути може, з часом ці землі відійшли якомусь поміщикові", - робить припущення археолог В'ячеслав Шерстюк.

На жаль, до наших днів збереглися лише незначні залишки господарських приміщень і кілька ділянок з фундаментами. Тому судити про форму та розміри житлових будинків поселення "Настасовка-2" практично неможливо.

Майбутнє знахідок

Фото: Команда археологів на розкопках в Полтавській області (В'ячеслав Шерстюк)

В даний момент знайдені артефакти вивчають і реставрують. За словами археологів, речі будуть спрямовані Полтавський краєзнавчий музей.

У результаті очікується збори великий презентаційної колекції артефактів, які будуть відображати господарський побут XVIII - XIX століть.