Кіотський протокол - це міжнародна угода про необхідність скорочення викидів парникових газів до рівня 1990 року. Як додатковий документ до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату він вступив в силу в 2005 році. І є декілька причин, чому він не досягає результатів. Про це сказав директор Національного екологічного центру Дмитро Іванов.
"Перша - непоступлива політика окремих держав: ряд країн, у тому числі США, відмовилися продовжувати брати участь в угоді. Друга - хоч договір і передбачає для країн з перехідною економікою механізм фінансових надходжень до бюджету з метою впровадження нових технологій, що зменшують вплив господарської діяльності на клімат, на ділі гроші використовувалися для наповнення кишень корупціонерів. Тобто деякі країни, наприклад Україна, не скористалися можливостями Кіотського протоколу для власного розвитку", - зазначив він.
За його словами, Україна зменшила викиди парникових газів в 90-х роках, але збільшила, хоча й ненабагато, у другій половині 2010-х внаслідок зростання виробництва.
"У 2012 році, при Януковичі, 4 мільярди 700 мільйонів гривень "кіотських" грошей просто розчинилися, а повинні були піти на утеплення шкіл, лікарень та дитсадків. Крім грошей в той же час була запланована покупка гібридних авто для поліції, але ефективність їх використання, за даними Державної аудиторської служби, склала не більше 5%", - заявив Дмитро Іванов.
"Проблема "кіотських грошей" в Україні виникає в першу чергу через неефективне використання коштів. Контролем якості реалізації проектів та контролем над тендерними умовами щодо "кіотських" грошей має займатися окремий орган, але в Україні він фактично не працює. Без нього гроші, що виділяються, можуть не тільки "зникати", але і "зависати" без діла", - додав експерт.
Раніше Styler писав про те, що в Україні досі немає контролю за "кіотськими" грошима.