В Києві починається підготовка до відзначення 5-ї річниці Революції Гідності
"Найкращою пам’яттю про загиблих Героїв Небесної Сотні були б зміни в країні, бо вони загинули за те, щоб держава змінилася. У 2012 році, мабуть, ніхто б не міг навіть подумати про ту Україну, яку ми маємо зараз. До 5-ї річниці Революції Гідності ми вкотре говоримо про обставини загибелі та необхідність покарання винних. Більшість цих процесів зараз заблоковано, тому потрібні зміни в усій судовій системі. У нас ще дійсно багато роботи, щоб побудувати ту країну, про яку мріяли Герої".
Володимир Бондарчук, голова ГО "Родина Героїв Небесної Сотні"
Дискусії про пам'ять героїв Небесної Сотні активізуються переважно на річниці революційних подій, але після цього доволі швидко затихають.
Більше того: все частіше експерти кажуть, що інтерес до цієї теми спадає, бо люди все більше розчаровуються у владі, у політиках і в судах. Зокрема тому, що винні за розстріли на Майдані досі не покарані.
Як в Україні збираються увіковічнити пам'ять про Революцію Гідності та героїв Небесної Сотні – у матеріалі Styler.
В Україні починається підготовка до відзначення 5-ї річниці Революції Гідності. На Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності цього року уряд виділив 200 млн грн. Зараз проводиться підготовка проекту меморіальної частини комплексу.
Крім того, 27-28 червня проведуть засідання міжнародного журі з визначення переможця проекту Музею Героїв Небесної Сотні – Революції Гідності, розповів міністр культури України Євген Нищук на брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
"Дискутувати ми можемо ще і п'ять, і десять років. Я боюся, що ці дискусії згодом можуть затихати. Тому важливо тримати градус пам'яті в конкретних діях", - сказав Нищук.
Серед інших проектів, передбачених на цей рік – зйомка короткометражних фільмів про героїв Небесної Сотні, соціальна реклама, запис інтерв'ю, на основі яких складатимуть усні історії Майдану. Також затверджений план заходів у Мистецькому Арсеналі, присвячених 5-й річниці Революції.
Євген Нищук нагадав, що недавно також був оголошений конкурс на фільми патріотичного спрямування. У Мінкульті сподіваються, що серед претендентів, можливо, є конкретні проекти про події Майдану.
"Дехто каже, має для створення подібних фільмів має пройти тривалий час. Я не дуже погоджуюся. Бо з часом багато речей зникає, нівелюється, зумисне переводиться в той стан, коли навіть звучить теза, мовляв, "так а за що вони померли?". На це питання бути чітка відповідь, в усіх має бути розуміння на всі віки, що хлопці померли за найвищі цінності у розумінні людства", - сказав Нищук.
"Як громадянин України і учасник Майдану вважаю за необхідне зберегти пам'ять про те, через що ми усі разом із вами пройшли. Це важливо для мене й як для історика, важливо зафіксувати це в історії України та навіть в історії світу", - говорить голова Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.
Попри те, що Інститут до певного моменту не займався ніякими темами поза 20 сторіччям, у ньому вирішили займатися збереженням пам'яті про Майдан. Один із найбільших проектів, який триває в Інституті національної пам'яті з цієї теми – це запис усної історії Майдану.
"На сьогодні ми записали понад 1300 інтерв'ю по всій Україні учасників Майдану. Частково вони публікуються. На своє здивування, нам до рук потрапив підручник, де писали, що Майдан був всюди, крім Криму і Донбасу. Нам важливо спростувати ось такі міфи, які поступово починають виникати", - сказав він.
Приблизно за два роки величезний відеоархів в Інституті сподіваються викласти у відкритий доступ, щоб його могли використовувати у освітніх програмах.
"Що стосується проекту Музею Майдану, то станом на зараз вже створено юридичну особу "Музей Революції Гідності", і він започаткував свою роботу. В результаті конкурсу знайшли Ігоря Пошивайло, який очолив музей і сформував команду. Музей Майдану - це і політичний запобіжник від можливого реваншу проросійських сил, який, як ми відчуваємо, так чи інакше готується. Тільки цією пам'яттю ми завадимо, щоб нас знову повернули в часи Януковича чи навіть глибше - у радянські часи", - сказав Володимир В'ятрович.
За його словами, поступово сприйняття цієї теми в суспільстві починає змінюватися не у кращий бік.
"Ми бачимо, як наростає збайдужіння, в тому числі наших колег з органів влади. Бачимо, як наростає збайдужіння навіть в суспільстві, і звучить ось ця теза "а навіщо це було?". Ми боїмося, що якщо організовано не протиставитися цьому, то така атмосфера може справді бути сприятливою для реваншу. Я переконаний, що саме пам'ять про Майдан є тим запобіжником, який не дозволить нам повернутися в минуле", - додав очільник Інституту національної пам'яті.
За кілька років у центрі Києва має з'явитися Музей Майдану та окремо – меморіальний комплекс. присвячений революційним подіям, нагадує директор Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло.
Поки музей не має постійного приміщення, і деякі експонати та кабінети співробітників музею знаходяться в тому числі і в Музеї Гончара.
"Створення меморіалу і відкриття першої і другої черги наступного року – це один із результатів, до якого ми йдемо. Попри політичні можливі зміни, попри вибори. Треба, аби музей не асоціювався лише із певними політичними кон'юнктурами", - сказав директор музею.
За його словами, зараз є немало ініціатив створити музеї Майдану в окремих регіонах.
"Треба розуміти, що одночасно ми не змінимо Україну, не зупинимо гібридну війну, не змінимо свідомість громадян. Але крок за кроком, системно працюючи, ми це зробимо", - додав Ігор Пошивайло.
Також невдовзі збираються зняти короткометражні фільми про кожного із героїв Небесної сотні, каже Володимир Тихий, режисер, лауреат Шевченківської премії.
"На свідомість молоді значно більше сьогодні впливає інтернет. Відео, блоги домінують у свідомості молодих людей, і над цим треба працювати. На кожного Героя Революції Гідності збираємося зробити невеликий фільм на три хвилини, який би наголошував на тому, що Революція має обличчя. Це був би зріз активної частини суспільства України. Над цим проектом ми із Babylon'13" будемо працювати найближчим часом", - каже Володимир Тихий.
Він також згадав слова історика Станіслава Грещишина про те, що розстріли на Майдані стали трагічним досвідом для українців, який досі багато хто несе як великий тягар.
"Грещишин якось звернув увагу на те, що мільйони українців у цей час сиділи біля моніторів і у прямих ефірах бачили, як знищують людей, знищують надію. Вони не могли нічого з цим зробити. Це сформувало відчуття провини, і ми маємо цей посттравматичний синдром подолати. Кажуть, суспільство збайдужіле. Ні, воно не збайдужіле, але несе цей тягар. Люди думають: "якби я був там, цього б не сталося". Треба дати людям допомогти звільнитись від цього тягаря, подолати його", - сказав Тихий.
Режисер зазначив, що є пропозиція створити закон про Революцію Гідності.
"Зараз ми бачимо певний казус. А саме - законодавча невизначенність цих подій саме як Революції дозволяє вміло цим питанням спекулювати. Наприклад, коли судовий процес над узурпатором влади перетворюється на прес-конференцію людини, яка хизується і показує себе жертвою. Тому виникла ідея ініціювати закон про Революцію Гідності. Він не має бути довгим. Але він має поставити чітку крапку над розумінням цих подій, щоб спекуляції були абсолютно поза контекстом, коли ми говоримо про Революцію Гідності", - підкреслив режисер.
Відео: День пам'яті та примирення (video.rbc.ua)
Раніше Ігор Пошивайло розповів, яким хочуть створити Музей Майдану в Києві.