"Стіни заляпані кров'ю": звільненні з полону ультрас розповіли про катівні "ЛНР"
Фото: Артем Ахмеров і Владислав Овчаренко (facebook.com/andrew.gordienko.9843)
"Були випадки, коли людину ставили під стінку, ніби збираючись стратити, але постріли робили свідомо невлучно", - розповідають хлопці
Ультрас луганського футбольного клуба "Зоря" Артем Ахмеров і Владислав Овчаренко, які були засуджені бойовиками "ЛНР" за шпигунство та звільнені під час обміну полоненими в грудні, розповіли всю правду про полон журналісту "24 Каналу".
"Спочатку сидів у підвалі колишньої будівлі СБУ. Це називається спецізолятором МГБ. То звичайна катівня. Стіни заляпані кров’ю, навколо – койки. До туалету нас виводили двічі на день – зранку і ввечері. А били в кабінетах, під час допитів. З 6 жовтня 2016 року мене перевели в СІЗО. Умови там не відрізняються від схожих приміщень на всій території України", - каже Владислав.
"У підвалі було дуже холодно, постійно горіло бліде світло. Годували двічі на день. Холодним борщем. Здається, лише раз теплий принесли. А ще одного разу зробили справжнє свято – принесли ще теплі, свіжоспечені солодкі булочки. Мабуть, у тодішнього "міністра держбезпеки ЛНР", а зараз в.о. глави цього збіговиська Пасічника День народження був", - із сарказмом каже Артем.
Хлопці зізнаються, що такі знущання і катування важко витримати.
"Важко залишатися незламним, коли тебе постійно б’ють, морально знущаються, глумляться, кажуть, мовляв, залишишся тут назавжди, тебе ніхто обмінювати не буде, рідні і близькі від тебе відмовилися. У найскладніші моменти, коли охоплював відчай, думав над тим, щоб вистрибнути у вікно кабінету, в якому проводився допит", - зізнався Артем.
"У мене були думки, щоб напасти на співробітника МГБ. Коли сміються над тобою, ще витримати можна. Інша річ – коли починають словесно знущатися з твоїх близьких, батьків. Такий психологічний тиск витримати нереально важко. Вони намагалися зламати не стільки наші переконання, скільки нас як особистостей", - говорит Владислав.
За словами Ахмерова, бойовики пропонували йому втікти під розстріл, а для інших імітували смертну кару.
"Доходило до того, що ці товариші пропонували: "Давай, щоб ти не мучився, побіжиш, а ми тебе розстріляємо за спробу втечі". А були випадки, коли людину ставили під стінку, ніби збираючись стратити, але постріли робили свідомо невлучно. Уявляю, що відчули ті, хто пережив щось схоже", - каже Артем.
Нагадаємо, що Руслана розповіла, як ледь не загинула в окупованому бойовиками Донецьку.
