Савченко-депутат, е-декларації і Театр на Подолі: Styler пропонує читачам вибрати "зради" і "перемоги" року

Styler пропонує читачам вибрати "зради" і "перемоги" року
Фото: "Зрада" або "Перемога" - ось в чому питання (voxukraine.org)

"Зрада" або "Перемога" - редакція Styler вирішила дізнатися вашу думку про найбільш суперечливі події року, що минає

2016-й видався насиченим різними подіями роком не тільки для України, але і всього світу.

Перемога Джамали на Євробаченні 2016, повернення Савченко в Україну, феєрична перемога українських паралімпійців в Ріо, а також вихід Великобританії з ЄС, Перемога Трампа в президентських виборах США, розлучення Джолі та Пітта, створення Pokemon Go, зрештою – все так відразу і не перерахувати.

Якісь історичні моменти хотілося б відзначити двічі, а деякі взагалі не хочеться згадувати.

Проте деякі події розділили українське суспільство на згідних і незгідних. Styler підібрав лише малу частину суперечливих, але однозначно гучних, новин року, що минає. "Зрада" або "Перемога" - вирішувати кожному з вас, дорогі читачі!

1. Савченко-депутат

Майже два роки Надія Савченко провела в російському полоні. Вся Україна разом зі своїм кумиром – "символом боротьби і волі" – переживала тривалий судовий процес.

Повернувшись додому, в Україну, Савченко взялася за роботу (ще в кремлівському полоні її обрали до парламенту за списком "Батьківщини").

Підтримці Савченко з боку українців міг позаздрити будь-який політик. Їй пророкували яскраве політичне майбутнє і навіть говорили, що надія має всі шанси стати Президентом України.

Проте "політика партії" швидко змінилася. Хто б міг подумати два роки тому, що сьогодні про Савченко будуть малювати жартівливі меми та карикатури? А після недавніх переговорів з ватажками самопроголошеної Донецької та Луганської "народних республік" парламентарія виключили з фракції "Батьківщина". Народна обраниця заявила, що українцям варто особисто відвідати захоплену терористами територію Донбасу.

Хто ж вона, леді Савченко – ще один кумир, який подарував розчарування українцям, чи все ж далекозорий і сильний політик?

 

2. Відставка Михайла Саакашвілі

Своє рішення екс-глава Одеської області мотивував тим, що будь-які позитивні "реформи для народу" згортаються, а президент підтримує два клани в Одесі та області "здають ворогам України".

"Одеську область здають не лише корупціонерів – здають ворогам України. Я не маю наміру про це мовчати. Мені це все дійсно набридло", – висловився якось Саакашвілі.

Посаду голови Одеської області Саакашвілі отримав в травні 2015 року. При цьому деякі політологи вважають, що активна діяльність Саакашвілі була спрямована на телекамери. Як кажуть у Комітеті виборців України, популіст Саакашвілі не виконав більшість своїх обіцянок.

 

3. Е-декларації чиновників

Отже, термін обов'язкового подання декларацій для держслужбовців минув вже 30 жовтня 2016 року. В українських чиновників і депутатів згідно з електронними деклараціями на руках сумарно знаходиться 26,8 млрд грн. З них на банківських рахунках розміщені 6,17 млрд грн, 16,17 млрд грн готівкою, 2,48 млрд грн позначені як кошти, які були надані в борг третім особам.

Гучний процес е-декларування залишив чимало новин, репортажів, аналітичних статей.

Е-декларування, як стверджують в НАПК, допоможе викорінити, нарешті, корупцію в Україні.

Член правління "Центру протидії корупції" Олександра Устінова назвала процес е-декларування "свого роду новою революцією для України". А колишній генсек НАТО, радник президента України Андерс Фог Расмуссен взагалі закликав всю Європу звернути увагу і "аплодувати цього важливого кроку".

І все ж поки що "антикорупційного ефекту від процесу е-декларування чиновників не надійшло. Зате в НАПК вже заявили, що з 2017 року електронні декларації будуть подавати навіть керівники управлінь освіти та навчальних закладів державної та комунальної форм власності.

Що ж нам принесло е-декларування: потужна зброя проти корупції або чергову "гру в реформи"? Ваша думка?

 

4. Офшори нардепів

до Речі, на основі аналізу електронних декларацій стало відомо, хто з народних депутатів володіє найбільшою кількістю компаній в офшорних зонах.

Електронні декларації показали, що майже половина іноземних компаній у власності українських держслужбовців і депутатів - розташовані в офшорах.

Як би і погано. Але все ж добре, що дізналися. Чи ні?

 

5. Націоналізація "Приватбанку"

19 грудня святий Миколай "подарував" українцям приголомшливу новину – найбільший банк країни "ПриватБанк" переходить в держвласність. Націоналізацію банку назвали вимушеним заходом, так як "Приват" - важливий системний банк у забезпеченні стабільності фінансового сектору України – не зміг виконати програму докапіталізації. У 2016 році ліквідність банку значно знизилася, а недолік капіталу склав 148 млрд. грн. Крім цього, станом на грудень, банк прострочив 14 млрд. гривень заборгованості по рефінансуванню, сообщает РБК.

Безумовно, таке рішення не обійшлося без громадської критики. Звучали варіанти, що банк просто "віджали", що це все вдала інформаційна атака, яка обернулася плачевно для його колишнього керівництва.

Ще й перший заступник голови правління "Приватбанку" Олег Гороховський "підлив масла у вогонь": "Рішення про добровільну і мирну передачу банку у володіння державі було прийнято в той момент, коли ми зрозуміли, що цю інформаційну атаку ми не можемо пережити, і що під загрозою можуть опинитися наші клієнти".

Так що ж собою являє націоналізація найбільшого банку країни – "зраду" чи "перемогу".

 

6. Призначення Анастасії Дєєвої на посаду заступника міністра МВС

Що вже там, скандал з призначенням 24-річної Анастасії Дєєвої на посаду заступника міністра внутрішніх справ з питань євроінтеграції викликав у цьому році небувалу хвилю обговорень. Мало того, що в резюме дівчата зазначений 10-річний робочий стаж, так ще й публікація в мережі відвертих знімків заступник міністра підігріла обговорення в мережі.

Одні проти, другі кажуть – дорогу молодим. А ви як вважаєте?

 

7. Театр на Подолі

Звичайно, на тлі декларацій і офшорів питання реконструкції столичного театр виглядає дрібнувато. І все ж!

Театр на Подолі викликав чималий суспільний резонанс. Основний суперечка точиться навколо оновленої архітектури культурного закладу. Претензії такі: зовнішній вигляд театру не сумісний з історичною забудовою Андріївського узвозу, "коробка" порушує загальну архітектурну композицію.

Представники іншого "табору" підтримали проект і вважають, що Театр на Подолі – чи не єдиний приклад вдалої сучасної архітектури в Києві.

До того ж, не варто забувати, що це вперше, коли в Києві "з нуля" побудували театр. Не автомат чи бізнес-центр, не типовий хмарочос, а театр.

 

8. Дозвіл експрес-шлюбів

Міністерство юстиції запустило проект, в рамках якого закохані пари зможуть зареєструвати свої відносини за 24 години. Проект "Шлюб за добу" доступний на Донбасі, в Києві, Львові та Одесі. Але з 2017 року пошириться на всю країну. Рішення було прийнято на засіданні уряду 13 липня. Лише за місяць роботи проекту цією послугою скористалися 643 пари.

Здавалося б, все чудово. Але навіть тут є свої "але".

Експерти бачать в такому проекті ряд проблем. По-перше, прискорення процедури одруження може призвести до збільшення "експрес-розлучень". Більш того, ряд експертів переживають, що експрес-шлюби приведуть до багатоженства, так як з-за прискореної процедури реєстрації шлюбів буде складно відстежити, не одружується, бува, людина вже в п'ятий раз за день. А адже це може призвести до різних махінацій.

 

9. Заборона продажу алкоголю в нічний час

22 вересня Київрада ухвалила рішення про заборону продажу алкоголю у Києві з 23:00 до 10:00. Цікаво, що адміністративна колегія Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету визнала незаконним рішення Київської міської ради про заборону продажу алкоголю в нічний час. Згідно з цим рішенням Київрада у місячний строк зобов'язана скасувати зазначене розпорядження.

Так добре або погано було б заборонити продавати алкоголь в нічний час?

 

10. Безвиз

Ну і про наболіле. Питання про надання безвізового режиму Україні був перенесений на 3 квітня 2017 року у зв'язку з тим, що раніше не були визначені чіткі критерії механізму його припинення для третіх країн. І це враховуючи те, що безвізовий режим українцям обіцяли до кінця літа, до кінця 2016 року.

Почекаємо ще?

 
On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся