Як українці трансформують музичну індустрію за допомогою блокчейна

Як українці трансформують музичну індустрію за допомогою блокчейна
Фото: українці трансформують музичну індустрію за допомогою блокчейна

І чому знову не в Україні?

У цьому році Україна піднялася на чотири позиції у рейтингу легкості ведення бізнесу від Світового банку (СБ) "Doing Business 2018". “Тепер ми 76-і серед 190 країн. Продовжуємо реформувати країну", — відрапортував президент.

На терасі дорогого київського ресторану особливо відчуваються ці чотири пункти. Послужливі офіціанти і ввічливі, кава чудовий, а ціни створюють відчуття, що ми вже в першій десятці. Втім, мої співрозмовники не поділяють цього оптимізму.

Наші і блокчейн

Андрій Даховский і Павло Єлізаров задумали здійснити модернізацію на світовому ринку музичній індустрії. У них є все для цього — досвід, команда і технологія блокчейн, яка сьогодні є рушійним фактором найбільш проривних рішень у багатьох галузях.

“Вся моя професійна кар'єра пов'язана з музичною індустрією. Я очолював лейбл, і знаю всю традиційну кухню музичного бізнесу зсередини, - розповідає Андрій, засновник Younk — першого громадського музичного лейблу на блокчейні. — Існуюча модель — робоча, але має класичні проблеми та обмеження. Головним чином це пов'язано з тим, що відбором пісень, які потім ми чуємо всюди, займаються певні співробітники. Далі слід досить складний процес бюджетування, продюсування. Виходить, що в наш час відкритої інформації користувачу все одно пропонується чужий вибір. Блокчейн дозволяє створити по-справжньому колективний вибір, громадський лейбл, де користувачі не тільки оберуть найкращих виконавців, але і стануть інвесторами та співвласниками прав на композиції".

До створення Younk Андрій Даховский був президентом компанії Ukrainian Records / Universal. Павло Єлізаров — партнер Андрія по Younk теж не з чуток знайомий з новими краудфандинговими моделями. У минулому, співзасновник "Савік Шустер Студія", директор телеканалу 3S.TV він створив першу в Україні краудфандингову модель фінансування телеканалу.

Younk заручився підтримкою вельми впливових на музичному ринку, наприклад, Дона Грірсона — ще один партнер компанії, що отримав свого часу премію Golden Apple від The Beatles і підписав перший контракт з Селін Діон на запис в США.

Як українці трансформують музичну індустрію за допомогою блокчейна

Незважаючи на заслуги перед вітчизняною медійної індустрією, українські партнери будують бізнес не в Україні. “Наша країна знаходиться в унікальній ситуації, — каже Павло. У нас талановиті розробники, заповзятливі люди. І навіть інноваційні технології, зокрема, блокчейн, нами освоєні і вивчені. Ми могли б зробити сьогодні справжній технологічний ривок. Але законодавство України у цих питаннях настільки інертно, що реалізовувати тут серйозні проекти ніхто не хоче".

На жаль, це правда. Регулювання багатьох інноваційних сфер, де наша країна могла б стати лідером, просто немає. Це означає, що талановитим і заповзятливим українцям простіше виходити з продуктами відразу на західний ринок.

Українцями засновані такі світові компанії, як Paymentwall, DepositPhotos, Augmented Pixels, Petcube, Viewdle, Neuromation, DMarket, Propy і багато інших. Все це бізнеси з мільйонними оборотами. І горді заголовки в ЗМІ про черговий стартап, створений українцем викликають змішані почуття гордості й подиву.

Експерти згодні, що українське законодавство в ряді ключових законів не просто відстає, а ніяк не вийде з дрімучого лісу застарілих підходів.

"У Верховній Раді зараз кілька законопроектів, що пропонують своє бачення регулювання галузі. Проблема в тому, що у світі немає єдиної практики з цього питання, тому просто взяти за основу, наприклад, європейський досвід, ми не можемо.

Зараз над своєю концепцією блокчейна активно працюють МВФ і Світовий банк. Швидше за все, більшість країн будуть орієнтуватися на їх підхід", — говорить Ростислав Дюк, голова "Української асоціації фінтех та інноваційних компаній".

Ростислав вважає, що в Україні багато застарілого законодавства з 90-х, яке вимагало першочерговим роботи. Наприклад, закон про валюту, прийнятий в липні, змінив регулювання 25-річної давності. “Крім того, у ряді країн регулювання фінтех-сфери йшло "зверху вниз", що сприяло більш швидкому регулювання. В Україні почався процес "знизу вгору", від інтересу ринку. Але ми бачимо активізацію регуляторів у цьому питанні. Наприклад, в комплексну програму реформ доданий проект з розвитку ринку Fintech. Це дає надію, що регулювання галузі прискориться і, при цьому, буде ринковим", — додає він.

На думку експерта Михайла Чобаняна, засновника першої в Україні публічної криптовалютной біржі KUNA.io, інтелектуального простору BIockchain HUB Kyiv, президента Асоціації Блокчейн України: "Законодавча влада працює в цьому напрямку дуже неефективно і стримує темпи розвитку, які може демонструвати IT сектор і українська блокчейн-спільнота". Михайло також вважає, що прийнятий закон про валюту обнадійливим, але для поліпшення бізнес клімату необхідні законодавчі ініціативи у сфері дерегуляції, зниження податкового тиску і відмови від ПДВ.

"В даний час у Верховну Раду народним депутатом Олексієм Мушаком подається законопроект про регулювання ринку цифрових валют, який ми створювали спільно з ініціативною групою галузевих експертів, - каже Михайло Чобанян. — Ми збираємося його зареєструвати до закінчення поточної сесії цього скликання Парламенту і розраховуємо на перше читання вже цієї осені. А до кінця року очікуємо схвалення документа народними обранцями і підпис президента".

Михайло Чобанян вважає, що це буде першим і дуже важливим імпульсом з боку держави для підтримки і розвитку блокчейн галузі та всіх галузей, що становлять основу четвертої промислової революції.

Засновник і керуючий партнер українського венчурного фонду AVentures Capital Андрій Колодюк вважає, що одних законопроектів буде недостатньо.

“Зараз пропонуються різні законопроекти щодо регулювання блокчейна крипторынка. Але важливо розуміти, що один законопроект (яким би вивіреним він не був) не зможе вирішити всі аспекти ринку: майнінг, проведення ICO, регулювання бірж, використання блокчейн технологій і т. д.

Саме тому криптосообщество України зібралися разом, об'єднавшись в UA Blockchain Policy Group і вже більше півроку ми працюємо разом над Policy Paper.

Головне завдання цього документа – стати основою для створення єдиного нормативно-правового поля, на який в подальшому будуть спиратися при створенні регулюючих документів. У лютому 2018 року з моєї ініціативи з'явилася робоча група", — розповідає він.

Подібні ініціативи "знизу" вносять деяке пожвавлення і сіють надію, що влада почує потреби ринку і побачить його перспективи. Policy Paper та інші документи закладуть основи діалогу між учасниками крипто-ринку і законодавчими інститутами з питань регулювання блокчейн галузі, але все це в Україні розтягується на тривалі, а то й невизначені терміни.

Younk не має наміру чекати, адже у проекту є всі шанси стати в ряд видатних IT компаній, створених українцями за межами України.

Андрій захоплено розповідає про нової моделі музичного бізнесу, якому він присвятив більшу частину життя. Він каже, вибір, що слухати і кого продюсувати буде доступний самої зацікавленої аудиторії — ком'юніті людей, готових відбирати і підтримувати улюблених музикантів.

Музична децентралізація

“Як працює музичний бізнес зараз? — говорить Андрій Даховский. - Є лейбли, у яких спеціальні співробітники відбирають потенційні хіти, серед тисяч демо записів, які надсилають їм початківці артисти. З відібраними артистами підписується контракт. До 70% доходів належать найбільшим лейблам Universal, Sony і Warner Music. Вони вирішують, яка пісня буде хітом у всьому світі, і хто буде наступною зіркою шоу-бізнесу. Younk — перший децентралізований лейбл, керований спільнотою, самими слухачами".

Як українці трансформують музичну індустрію за допомогою блокчейна

Якщо коротко описати платформу Younk, то виглядає це так: нові талановиті виконавці (групи) завантажують демо-версії пісень. Спільнота слухає їх і оцінює таланти. Два кращих виконавця від спільноти і один від експертів платформи потрапляє на музичний краудфандінг (хитфандинг) , де треки можна підтримати вже токенами (аналог внутрішньої валюти). Інвестиції токенами, які відслідковуються і управляються завдяки смарт-контрактами, дають можливість отримувати дохід з музичних творів на протязі 50 років. А інвестиції спільноти спрямовуються на продюсування, просування і випуск виконавця "у світ".

В якості прикладу на сайті Younk наводиться мега-популярний хіт Depasito Луїса Фонси. Якби в минулому році була вже можливість підтримати його, інвестувати в майбутню зірку світових чартів, то кожні вкладені 100 доларів вже в цьому році принесли б 50 000.

Немає часу чекати

Державна підтримка стартапів і високотехнологічним компаніям могла б істотно змінити економіку України, сформувати імідж країни. Простіше, говорити про маркетинг територій, ставити нам в приклад "азіатських тигрів" (зростаючі економіки Південної Кореї, Сінгапуру, Гонконгу і Тайваню), Європу, після плану Маршалла, Польщі, Грузії та інших, ніж прийняти рішучі законодавчі ініціативи.

Ринок не любить чекати. Він просто рухається, несучи своїм потоком тих, хто готовий плисти з його швидкістю в майбутнє і залишаючи на березі порожні розмови.

Бізнес-спільнота не сидить склавши руки, але його зусиль для ривка явно недостатньо.

“Справді, українська IT-галузь — єдина в світі розвивалася самостійно, без підтримки з боку держави. І зараз є однією з лідируючих в світі. Але на це пішло понад 20 років. З блокчейном, крипторынком так теж могло б вийти – ринок здатний самоорганізуватися — але часу у нас практично немає. А шанс стати суб'єктом, а не об'єктом світової економіки — є. Але чи скористається їм держава?" — задає риторичне питання Андрій Колодюк.

Українці дійсно вміють творити світові компанії і бренди, і неодноразово довели це, але чекати зручного моменту — це протиріччя розвитку. Підприємець завжди діє і знаходить зручний момент сам, а не чекає його.

Восени Younk виходить в реліз і заголовки ЗМІ знову потішать нас, що українці створили революцію в музичній індустрії... на жаль, не в Україні.

Треба пишатися за своїх і привід є. Але чи є привід для гордості за державу?

До речі, вперше в чартах кліпів YouTube 1-е місце посіла пісня на українській мові.

Бумбокс & The Gitas презентували новий кліп

 

 

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся