У Солом'янському парку час від часу активізується будівництво різних об'єктів. Хто продає ділянки землі під зведення житлових будинків та чи мають намір активісти захищати унікальну місцевість від чергової неконтрольованої забудови – у матеріалі Styler
Днями в редакцію Styler звернулися активісти "Ініціативної групи Солом'янського ландшафтного парку". Вони висловили занепокоєння тим, що в мальовничому парку неподалік від центру Києва може з'явитися нова скандальна забудова.
За словами активістів, нещодавно на загальнодоступному сайті вони помітили оголошення про продаж земельної ділянки, що знаходиться саме на території парку.
В оголошенні зазначено, що цільове призначення ділянки – будівництво житлового будинку. У зв'язку з цим жителі району в черговий раз стали побоюватися, що такий крок – ще одне рішення на шляху до знищення мальовничого парку. Який, до речі, має належати місту, а не якійсь приватній компанії.
Раніше в цьому місці вже намагалися будувати, але місцеві жителі не дозволили проекту реалізуватися. Втім, навіть якщо землю зараз куплять, то активісти будуть і далі захищати цю частину Солом'янського парку від будівництва.
Ми вирішили дослідити проблему і дізнатися про цей об'єкт більше інформації. Як виявилось, однією лише можливою забудовою по вул. Волгоградській, 18а справа не обмежується.
На даний момент маємо ситуацію, коли Солом'янський парк давно став місцем "освоєння територій" як забудовниками багатоквартирних будинків, так і комерційними підприємствами. А тим часом зелених насаджень в цьому місці стає все менше.
У чому унікальність цієї місцевості? Солом'янський ландшафтний парк площею 30 га був створений в 1983 році в Солом'янському районі Києва на честь 40-річчя визволення міста від німецько-фашистських загарбників. Територія парку має складний багаторівневий рельєф: парк пересічений численними ярами і ровами, створеними річками Либідь і Мокра.
Ця територія є дуже цікавою з точки зору природного фонду. Зокрема, Протасів Яр і сам Солом'янський ландшафтний парк мають унікальну флору і фауну, яка частково охороняється Бернською конвенцією.
Фото: Одна з петицій на захист Солом'янського парку зібрала поки що зовсім мало підписів
Також парк є автентичним природним ландшафтом Києва, має унікальні археологічні та історичні пам'ятки, які, до речі, ще не досліджені до кінця.
Чинним Генеральним планом розвитку Києва до 2020 року передбачено повне збереження території Протасового яру.
Але, за словами експерта Національного екологічного центру України Олега Андроса, цей пункт зовсім не виконується. Шляхом махінацій з прийнятою у 2005 році Програмою розвитку зеленої зони м. Києва територыя Протасового яру була урізана на 19 га щодо Генплану, тобто певна частина парку формально втратила статус зеленої зони, стверджує він.
Такі дії порушують чинний Генеральний план розвитку міста Києва, згідно з яким на цій території передбачено створення парку районного значення.
Крім того, у Солом'янському районі показник забезпеченості зеленими насадженнями становить близько 8 кв. м на одного жителя і є найнижчим по місту.
На превеликий жаль, зараз парк активно забудовується, а протести проти новобудов вже мають довгу історію. Забудова парку неминуче призведе до знищення його унікальної екосистеми і посилення зсувів ґрунту, стверджують місцеві жителі.
Зараз громадські активісти хочуть зберегти Солом'янський парк в тому вигляді, в якому він є. Крім того, можна провести ремонт окремих ділянок парку.
Наприклад, оновити освітлення і відремонтувати асфальтні доріжки, які були прокладені тут ще в 1980-х роках і вже досить застаріли. Але ні про яку забудову унікальної природної місцевості мова йти не повинна, кажуть захисники парку.
То що ж відбувається навколо земельної ділянки по вул. Волгоградській, 18а, яку нещодавно виставили на продаж?
Як з'ясувалося, ця територія рішенням Київської міськради передана товариству з обмеженою відповідальністю "РІАЛТІНВЕСТ" для будівництва житлового будинку з підземним паркінгом ще в 2004 році, коли мером Києва був Олександр Омельченко.
Цим же рішенням Київської міської ради анулювалось право використання цієї ділянки Міністерством охорони здоров'я, адже ще за часів СРСР дану ділянку землі відвели під будівництво гуртожитку для медперсоналу клінік та науково-дослідних інститутів.
У складі проекту будівництва "РІАЛТІНВЕСТ" зобов'язали виконати "розрахунки по забезпеченню населення об'єктами соціальної сфери (дитячі дошкільні заклади, загальноосвітні школи, об'єкти охорони здоров'я тощо) і передбачити їх розміщення одночасно із спорудженням житлового будинку".
Як бачимо, ні розрахунків, ні будинку поки немає. Але вже незабаром можуть з'явитися, нагадують мешканці Солом'янського району.
У тому ж 2004 році ОСН "КМ "Батиєва Гора" вперше поставив питання перед районною та міською радами щодо законності рішення передачі землі цій компанії. Активісти провели численні акції протесту, небайдужі люди зібрали більше 3000 підписів під зверненням до Київради з вимогою заборонити забудову парку.
Крім того, жителі району на громадських слуханнях відхилили запропонований адміністрацією Солом'янського району проект реконструкції парку, який передбачав передачу третини території парку забудовникам (у т. ч. ТОВ "Ріалтінвест") та "благоустрій" за їх рахунок залишків парку.
Судові тяжби тривали дев'ять років! 17 травня 2013 року постановою Вищого Господарського суду був визнаний неправомірним позов КМДА про скасування договору оренди.
Весь цей час громадські організації та місцеві жителі боролися з намірами забудовника - ходили на суди і збирали підписи під зверненнями до влади.
За словами активістів, забудовник начебто розуміє всю незручність ситуації з подальшою забудовою парку, оскільки це призведе до серйозних зіткнень з місцевою громадою. Тому забудовник, швидше за все, вирішив перекласти проблеми на тих, хто не досить обізнаний з цією проблемою і вирішив ділянку просто продати.
Але, хто б не став покупцем – і громадськість, і активісти, знову готові боротися, адже парк потрібно оберігати.
Фото: вулиця Волгоградська, на якій передбачається будівництво нового житлового будинку
"І новому покупцеві, якщо такий знайдеться, як кажуть, "не позаздриш". Якщо землю куплять, то активісти і далі будуть "тиснути" на КМДА і вимагати, щоб договір оренди був розірваний", - говорить Олег Андрос.
Солом'янський парк – це мальовничий куточок природи в центрі Києва і велика частина екологічного комплексу Батиєвої Гори, нагадує Олег Андрос.
"Ще в 2004 році групою вчених і експертів були розроблені наукові обґрунтування для того, щоб вся територія парку, зазначена в Генплані м. Києва, стала заповідною зоною. Ці обґрунтування були підписані Інститутом зоології і кількома громадськими організаціями. Пропозицію подали в КМДА", - пояснює експерт.
Якщо б цю пропозицію розглянули і Київрада проголосувала за неї, то це підвищило б статус парку. І, можливо, відпала б проблема його хаотичної забудови і знищення. Але цього не сталося.
Активісти й надалі не втрачали надії на вирішення цієї проблеми, і в 2006 році вдалося зібрати 1000 підписів під місцевою ініціативою на користь підвищення статусу парку.
Цю пропозицію також мали розглянути. Пройшло вже 11 років, але жодного кроку в цю сторону від КМДА та Київради не було зроблено.
"Тим часом у парку спостерігаються тривожні процеси. Бачимо, що починається забудова на деяких ділянках. По вулиці Солом'янська, 15а вже збудований будинок. А поруч, на Солом'янській, 17а, був виритий котлован. Зараз йде боротьба за цю ділянку, але частина парку вже знищена", - розповідає Олег Андрос.
Як повідомляють громадські активісти, є інформація про майбутню забудову ще десяти об'єктів у парку.
"Наприклад, сюди відноситься і цей наш об'єкт по вулиці Волгоградській, 18а. Це частина парку, але за документами ділянка нібито перебуває в оренді. У результаті ,на даний момент маємо ситуацію, коли Солом'янський парк з усіх боків оточений забудовами", - каже Олег.
На його думку, один з можливих способів узаконити подальшу забудову цього місця – це так званий проект реконструкції парку.
У 2006 році за замовленням районної адміністрації було розроблено проект реконструкції парку, проте мешканці не схвалили його, оскільки він давав можливість для земельних зловживань та варварської забудови парку. Тоді були проведені громадські слухання, які не схвалили проект реконструкції.
В 2015 році КМДА знову ознайомила громадськість з новим проектом реконструкції парку. Слухання щодо цього проекту пройшли також і в 2017 році.
"По суті, нас ставлять перед фактом, що в парку є сірі зони під забудову. І що парку потрібно якось заробляти. Для цього пропонується встановити в парку МАФи та інші комерційні заклади. Виручені гроші нібито будуть йти на розвиток парку, але насправді чиновники нам не дають такої гарантії. Крім того, на території парку вже є шиномонтаж, який незрозуміло на яких підставах функціонує, і кілька інших об'єктів, які ніяк не приносять користь парку", - додає він.
Головна проблема полягає в тому, що у міста зараз фактично немає реально діючого генерального плану, каже координатор Ради з урбаністики Києва Григорій Мельничук.
"Є Генплан, формально чинний до 2020 року. З іншого боку, є проект Генерального плану до 2015 року, але цей проект не сприймається ні громадськістю, ні експертами. Його ніяк не можуть затвердити. Це і створює проблему, коли в будь-якому районі Києва то там, то тут, з'являється точкова і хаотична забудова", - розповідає він.
З містобудівної документації у нас приймаються тільки детальні плани територій, каже експерт.
"На практиці це відбувається так: береться окремо взятий шматок землі і на ньому щось будується зовсім без урахування інфраструктури, яка знаходиться поряд. Плюс – детальні плани територій не проходять громадських слухань, як це робиться у всіх цивілізованих країнах", - каже Григорій Мельничук.
"Адже для жителів не повинно бути сюрпризом, що в якомусь одному місці буде будівництво, а в іншому парк перероблять в промислову зону або навпаки. Не повинно бути раптового будівництва. Все повинно бути чітко спланованим", - додає він.
За його словами, у нас зовсім не відпрацьований механізм громадських слухань як таких. У підсумку, все вирішується за інтересами забудовників кулуарними шляхами.
"У чиновників немає чіткого розуміння, як це все здійснити. Проблему може вирішити якраз прийняття Генерального плану міста, але тільки на рівні максимальної взаємодії з місцевими жителями", - наголошує Григорій Мельничук.