На Волині виявили ікону, яку ймовірно реставрував сам Шевченко

За місцевими переказами, Шевченко побував у цьому селі в 1846 році

У Старовижівському районі на Волині знайшли ікону, яку ймовірно реставрував Тарас Шевченко. Про це передає ТСН.

Місцеві жителі переказують народні переказ, що Шевченко був у селі Секунь та домалював на іконі Богородиці намисто.

"Якщо подивитися так на ікони - немає таких коралів або таких прикрас. Можна сказати, що він додав", - припускає священик Анатолій Оверчук.

За місцевими переказами, Шевченко побував у цьому селі в 1846 році. Нібито священик попросив його відреставрувати ікону Божої матері.

Святині із зображенням Богородиці та Ісуса вже тоді було більше трьохсот років. За переказами, змалювали її з польської королеви Бони.

"Така була баба Луця. І вона казала, що Шевченко був у Секуні. Заходив у церкву, і ночував у цьому будинку", – розповідає місцева мешканка Ніна Деркач.

"Приїжджав, гостював у священика Іллі Мусійовича. Бачили, як ішов. Поважний пан у довгому одязі, в капелюсі", - додає Анатолій Оверчук.

Шевченкознавець Віктор Жедько побачив на іконі автограф поета і напис "1846 рік".

Фото: Медальйон на іконі з написом Шевченка (Віктор Жедько/fakty.ua)

"Ось я знайшов в емблемі внизу "1846". Воно вже було заложено, важко було. Це треба було збільшувати", - говорить Жедько.

Але не всі дослідники вірять в цю історію.

Навряд чи Шевченко відважився на іконі залишати свої ініціали, дату у медальйоні. Він професійний художник, нехай навіть на кілька годин йому доручили таку роботу", - вважає доктор філологічних наук, завідувач відділу шевченкознавства інституту літератури НАН України Олександр Боронь, але визнає, що з упевненістю про це говорити не можна, адже поет справді побував на Волині і міг реставрувати цю ікону.

Відео: На Волині знайшли старовинну ікону, яку нібито реставрував Тарас Шевченко (youtube.com/ТСН)

Раніше в Одеській області припинили спробу контрабанди старовинної ікони.

Ще ми писали про неймовірне богослужіння біля храму Зарваниці, місця появи Богородиці.

Рекомендуємо до перегляду:

Івана Купала. Традиції та обряди