Догхантер Олексій Святогор: "Захисту підлягають рідкісні тварини, а не бродячі собаки"

5 серпня в Україні вступив у силу Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження гуманного ставлення до тварин". Styler детально писав про суть змін, які передбачають суворіше покарання за порушення поводження з тваринами.

Як це не дивно, схвальні відгуки щодо посилення відповідальності лунали з обох таборів – як від зоозахиснків, так і від догхантерів. Чому останні вважають новий документ кроком гуманності у ставленні до тварин, Styler вирішив запитати у відомого активіста Олексія Святогора. Він – юрист та співзасновник "Спілки журналістів - догхантерів", яку Міністерство юстиції заборонило.

З досить контроверсійними, але відкритими поглядами Олексія ЗМІ давно охрестили "головним догхантером країни". В інтерв'ю Styler Олексій запевнив, що не повинно бути бродячих тварин на вулицях міста як у неприродньому для них середовищі. За його словами, комунальники повинні забирати тварин. Але оскільки і в притулках можливе порушення умов їх утримання, то тварин потрібно всипляти. Прямо в інтерв’ю він про це не каже, таку позицію можна "прочитати" між рядками. Водночас Святогор виправдовує жителів міста, які труять самостійно бродячих домашніх тварин. Сам же він так і не зізнався, попри безліч "натяків" на це у своєму Facebook.

І хоч на початку розмови він зазначив, що "догхантер" - лише ярлик, у подальшому неодноразово називає себе і своїх соратників таким чином. Так часто, як і словом зоозахисник.

Дохгантер VS Зоозахисник

ЗМІ вас називають ледь не "головним догхантером країни". Ви ж себе називаєте зоозахисником. Це не суперечить одне одному?

Абсолютно не суперечить. Я співзасновник "Спілки журналістів-догхантерів". Ця громадська організація була зареєстрована та існувала. Зараз Мін’юст скасував реєстрацію, ми через суд поновлюємо.

Немає значення, хто як кого називає. Давайте відходити від штампів. "Зоозахисник" – це теж є штамп. І "догхантер" - штамп.

Ні для кого не секрет, що дикі бродячі собаки на вулиці не потрібні. З цим треба погодитися, і ніхто не буде казати іншого. Вони не потрібні людям, тому що смітять, кидаються, гавкають, какають, пісяють, розносять хвороби. І це не потрібно для тих же собак. За законом України про захист тварин від жорстокого поводження, собаки це - домашні тварини. А домашні тварини відрізняються від всіх інших тим, що їх традиційно утримують люди, і собаки не можуть мати стійких популяцій без людини. Тобто на вулиці собака перебуває в неприродному для себе середовищі. Це як риба без води.

Зважаючи на це, – як догхантер чи не як догхантер, - я просто прошу виконувати вимоги закону. Зазначається, що всі собаки, які знаходяться на вулиці, підлягають безумовному відлову - це ст. 24 ЗУ "Про захист тварин від жорстокого поводження". У ст. 3 Європейської конвенції про захист домашніх тварин вказано, що жодна домашня тварина не може бути покинута, залишена напризволяще. Тобто всі люди, які просто стверджують, що собакам не місце на вулиці, без господарів – це 99,9% нормальних людей - називаються "догхантерами". Хтось більш, а хтось менш радикальний. 0,01% - це, на моє переконання, не зовсім повноцінно психічні особистості або відверті злочинці. Вони популяризують бездомність, вихваляють безпритульність і називають себе зоозахисниками або захисниками бродячих собак. Це  все одно що захищати безпритульних дітей, пропагуючи їхнє подальше перебування на вулиці. Собаки - це ж як ті малі діти. Без дорослих вони не зможуть повноцінно існувати.

Якщо не буде собак на вулицях, то ніяких зоозахисників теж не буде. У нас немає зараз захисників кенгуру, тому що немає кого захищати. На моє хлопське розуміння, захисту підлягають рідкісні види тварин, занесені в "Червону книгу", а не бродячі собаки, яких на вулицях зграї. Якого, вибачте, біса їх захищати? З якою святою метою? Не зовсім я це розумію.

Закон і раніше не виконувався. Люди перебирають на себе функції держави. Які у цьому випадку для вас прийнятні методи виконання закону самоорганізованими людьми?

Коли держава не виконує свої функції, то загалом люди були змушені виконувати ці функції самі. Коли ми виходимо на вулиці, а під під'їздом - гори сміття, то люди організовуються і проводять суботники, прибирають.

Якщо люди в підвалі просять потруїти щурів, мишей, а ніхто не труїть, зрештою вони ідуть на базар, купують отруту, труять цих щурів, і чомусь ніхто не захищає цих бездомних жалісливих тваринок. Вони ж хребетні та відносяться до тієї ж класифікації, що і всі інші. А їх ніхто не захищає від жорстокого поводження, не репетує "а може ж дитина підібрати отруту", "а можуть вагітні і діти побачити, що цей щур загинається".

Тобто люди просто були змушені самі це робити в умовах, коли була блокована діяльність комунальних підприємств цими захисниками. Коли хворі на голову тітки збиралися і починали верещати "Собачки на вулиці! Ми їх любимо! Не смійте! Ми їх тут всі любимо, ми їх годуємо!"… Ну яким чином ще робити? Вибачте, у нас права людини знаходяться на першому місці. Є безпека, цінність, свобода. І коли здорова людина бачить, що бігає зграя собацюр розміром, як я, і може просто завтра не дійти додому, ніхто не буде на них дивитися.

Зважаючи на рівний статус всіх тварин, то це можуть бути ті ж самі методи, які застосовуються до інших тварин, які є хребетними. Інші тварини – це і щури, і миші. Чим щурі відрізняються від диких собак? Люди будуть самоорганізовуватися. Так само як було це на Майдані. Можливо, це некоректне порівняння, але є ситуація, яка людей не влаштовує. Міста - для людей.

Я правильно розумію, що для вас прийнятне отруєння? Бо дехто і відстрілює собак.

З приводу відстрілу. Ст. 33 Закону України "Про мисливство та мисливське господарство" пише, що обов'язок мисливців та мисливських господарств - відстрілювати собак. Ніхто там не репетує. У лісі кажуть, що собаки небезпечні для зайців, для лосів і їх треба відстрілювати, щоб вони не знищували ціле поголів'я диких тварин. А у містах, де собаки шкодять людям, чомусь усе по-іншому, і система шкали цінностей знижується. Завдяки старанням та безглуздим крикам безумних тіток, які впевнили суспільство своїми дикими воплями у такій фігні. У людей просто виникло збочене розуміння.

Не дуже й так багато є веганів, хто не хоче їсти свинину. Всі наїдяться котлет, а потім розказують про захист: "От треба їх захищати!".

Яким чином? Заберіть їх додому. Це – домашні тварини. Ні, "ми будемо їх захищати на вулиці". Який на**р захист? Це ж треба додуматися – ловити собак, різати їх (тут і далі в значенні "стерилізувати", - ред.), калічити, викидати на вулицю, потім пояснювати, що після цієї пастеризації (тут і далі мається на увазі стерилізація, - ред.) собаки втратили агресивність. Але, мовляв, вони будуть захищати вулиці від прийдешніх злих собак, а тому їх прибрати не можна. Бо нібито зразу на їх місце прийдуть злі собаки. Та ви шо, дебіли? Що за х**ню, вибачте, говорите?

Ви особисто труїли собак?

Та це не має значення.

Ви у Facebook про це писали.

Мало що я там писав. Давайте не будемо про це. Чому? Я ж не знаю, може, ви представник зоошистів. І от вони скажуть: "Ми зараз Святогора… скажемо, що він труїв". Та щурів труять! В цьому немає нічого незаконного. Хто незгоден, ось, будь ласка, гляньте на Санітарну службу Києва. Вона труїть щурів пачками.

Я, до речі, інколи думаю, чи можна труїти? Пишу в поліцію заяву, мовляв, ось труять щурів і питаю, чи можна? Відповідають: та можна, труємо, іди нафіг зі своїми заявами. Яка там проблема до бідного нещасного Святогора? Святогор виконує вказівки, дотримується закону про захист тварин від жорстокого поводження, і зараз його діяльність буде сконцентрована на тому, щоб змусити державні органи виконувати приписи закону. Тобто, ніякої пропаганди жорстокого поводження з тваринами в частині навіть розмов, що собак можна порізати і викинути.

Тобто все, що на Facebook пишете, не обов'язково правда? І поїздка в Одесу, щоб труїти собак, теж?

Що ви вчепилися до Святогора? Давайте про проблеми із собаками розглядати. Та Святогор – нікчемна людина, на**р він кому потрібен?

Просто, пропагуючи щось, було б дивно, шоб ви не робили це ж саме.

Навіщо достьобуватися до якогось нещасного Святогора? Святогор просто називає речі своїми іменами: дикі собаки не потрібні на вулиці. Так само, як і сміття. І те, і інше підлягає прибиранню. Закон так вимагає.

Той же класик Остап Вишня писав: "Винищуйте бродячих собак". Це в епілозі до книжки "Мисливські усмішки" зазначено. Ці книги в бібліотеках є, в шкільній програмі. Давайте достібемось до Міністерства освіти та науки і всіх шкіл, мовляв, ось вони пропагують жорстоке поводження з тваринами. Давайте достібемося до санстанції, яка труїть безневинних щурів, хребетних тварин. Давайте до рибалок, які хребетних риб ловлять страшними крючками. Це вдуматися – в горлянку бідній рибі запихають крючок, витягують, а потім ще й це розказують про це, популяризують.

Чому ви не пропагуєте дії, які б змушували уповноважені органи виконувати законодавство, а не пропагувати самоорганізацію людей?

Чому це? Я пропагую? Боже збав. Просто, я стверджую і пояснюю, що люди були змушені. Коли наркомани нас**ли у під'їзді і ніхто це не прибирає, то люди самі це роблять.

Фото: "Я не ховаюсь", - Олексій Святогор (РБК-Україна)

Олексій Святогор: "При будь-якому нападі застосую зброю на ураження"

Осінню 2013 року на одному з телеефірів на вас накинулася жінка. І після того були низка замахів. Навіть граната вибухала у вашому під'їзді. Чому це відбувається і на скільки часто це відбувається?

З приводу жінки, яка напала, - справа зараз в суді. Ми цивілізовано вирішуємо ці питання.

Це зайвий раз демонструє рівень адекватності собакозахисників. Вони не захищають собак, прибираючи їх з вулиці, а пропагують напади на людей.

Періодично так, відбуваються замахи. Дійсно було 12 січня цього року закладено вибуховий пристрій в поштовій скринці. Не можна це вважати прийнятним, допустимим і нормальним, коли якісь у**ани закладають вибуховий пристрій в загальному будинку, де ходять поштальйони, діти.

Cправа кваліфікована відразу за чотирма статтям: замах на вбивство, вчинений загально небезпечним способом; терористичний акт; диверсія; замах на життя журналіста. За це "світить" пожиттєве позбавлення волі.

Цей приклад якраз характеризує зоозахисників. Це - люди, які ненавидять інших людей. І це люди, які найбільше ненавидять цих собак. Тому що ті, хто пропагує бездомність, кричить "давайте їх скалічимо, викинемо на вулицю" або "давайте їх тримати в закутку, в квартирі по 40 штук, щоб вони там гадили один на іншого, були без вигулу" - це не є нормальні адекватні люди, і це не є захисники тварин.

Зважаючи на те, що було кілька епізодів, які повторюються, то зараз поліція і СБУ розслідують, проводять паралелі, сканують осіб, які в той момент контактували між собою.

Недавно відбулася акція зоозахисників біля київської прокуратури. Вони закликали розслідувати провадження проти вас і ще двох людей. Прокурор сказав, що справа розслідується, але ще не передана до суду. Як це провадження розслідується, як часто викликають вас на допити?

Говорити про процес розслідування без дозволу слідчого я не маю право. А раптом це ви там цих собак мордували чи труїли? З приводу перспектив можу сказати, що ці справи лежать не один рік.

Загалом, ці акції – це цивілізований прояв. Замість того, щоб різати собак, викидати їх і тримати по смітникам, нехай люди хоч ходять культурно спілкуються з прокурором. Це їх право.

У Facebook ви також писали, що в Адміністрації Президента просили видати зброю. Для чого?

У мене є зброя як у журналіста. Я маю всі дозволи. Вона весь час при мені і при будь якому інциденті, нападі, я відразу застосую її на ураження.

Це - травматичний пістолет. Травматичний також вражає, звісно, дуже непогано. Але вважаю, що негідників, які пропагують жорстоке поводження з собаками і дозволяють собі стрибати на журналістів, слід вбивати на місці за самою лише спроби нападу.

Тобто ви не відчуваєте себе в безпеці?

Чому? Я ж звами спілкуюсь, моє обличчя відкрите. Я не ховаюсь. Чесній людині ховатися не потрібно. Вона завжди відчуває себе в безпеці.

Що значить "відчуваю"? Маємо факт – ці негідники закладають вибухові речовини в поштові ящики. Вони ходять між нами, в одному транспорті їздять з нами, ходять в магазини, по паркам, дихають з нами одним повітрям.

Комусь із нас не подобається уряд, комусь - конкретні політики. Так що, це - привід? Ми ж у цивілізованому світі. Просто ці так звані зоозахисники повністю копіюють своїх господарів. Їх господарі – це бродячі собаки. Собаки так само себе поводять, коли намагаються напасти, вгризнути. Якщо дати черевиком по морді, вони зразу тікають, ховаються, скавучать. У зоозахисників такий самий спосіб поведінки.

Звісно панічного страху немає. Але, як і в кожної людини, пересторога є.

Фото: "Собаки на вулиці – не природно. Заберіть їх з вулиці", - Олексій Святогор  (РБК-Україна)

Олексій Святогор: "Гуманність – це коли буде комфортно і людям, і собакам"

5 серпня вступив в дію закон щодо посилення відповідальності за жорстоке поводження з тваринами. В одній із аналітичних записок ви назвали його "кроком до гуманізації у ставленні до тварин". В чому це полягає?

Коли ми кажемо "жорстоке поводження", ніхто ж не знає, що це таке. Закон нарешті це визначив. Бо хтось помилково вважає, що труїти – це жорстоке поводження. Якщо б труїти щурів було жорстоким поводженням, то держава б цим не займалася.

З 5 числа заклики тримати тварин на вулиці - це акт жорстокого поводження. Популяризація таких дій - до 8 років ув'язнення. Не буде собак на вулиці - ніхто їх не буде чіпати. І самі не будуть гинути.

Чомусь таке відбувається нагнітання, що собаки гинуть тільки від догхантерів. Тобто вони ніколи самі не вмирають, не потрапляють під колеса, не давляться кістками чи жерстянками на помийках, не вмирають від хвороб, по дротам не лазять і розривають шлунки, один одного не заражають сказом? Ми кажемо: вибачте, собаки на вулиці – не природно. Заберіть їх з вулиці. Тому я - зоозахисник, захисник цих собак.

Ми кажемо, що по закону, жорстоке поводження – це вигул собак без намордників. Якщо це в законі прописано, то, вибачте, н**уй верещати "а їм потрібно погуляти", "вони добрі", "вони святі".

З автором змін Андрієм Немировським ми співпрацювали під час написання Закону. Я і мої колеги догхантери надсилали пропозиції, які, в принципі, були враховані. От врахована така пропозиція, що покинути собаку напризволяще - це акт жорстокого поводження.

Хочемо чи ні, але ми будемо це виконувати. І негідники, психи, хворі на голову тітки як казатимуть, що собак треба різати і викидати на вулицю, це матиметься на увазі залишати їх напризволяще. І за популяризацію та заклики до таких дій, поширення інформації про це передбачена кримінальна відповідальність.

Після того, як собаку забрали з вулиці і помістили в притулок, вона перебуває там приблизно 2 місяці. Це – якщо все нормально, якщо пролікували, відгодували. Тобто вона сидить під дахом, за нею відбувається ветеринарний догляд. Вона звикає до людей. А потім кажуть "та ми господарів не знайшли" і, пробачте, її викидають пеньком під жопу на той же смітник, в якому її зловили. Це хто - шкуродер, падлюка чи скотиняка? Ми, хто кажуть "якою х***ою ви страждаєте?", чи такі тітки? Додуматися – собака звикла до людей, вижила, втратила агресивність, втратила навики життя на смітнику - і тут пеньком під жопу.

Навіщо це робити, витрачати такі гроші? При тому, що в нас війна іде, є купа переселенців. 3 мільйона людей зірвані з місць.

На вашу думку, коли тоді буде повністю гуманне ставлення до тварин, якщо ці зміни – лише "крок"?

Ми ж не закликаємо мучати бідних собак. Ви дарма навіюєте, що Святогор ходить і думає порізати собак. У мене багато іншої своєї роботи, ніж за собаками бігати.

Що таке гуманізм? Це – система цінностей, яка передбачає верховенство людини і її прав. Гуманне ставлення – певна мета, яку можна тлумачити по-різному. Хтось буде казати, що гуманне ставлення – це не їсти м'яса, не користуватися шкіряними виробами. Тобто якась частина людей так і пропагує це.

Гуманність – це створення таких умов співжиття, коли всім буде комфортно. І людям, і собакам. Собакам на вулиці некомфортно. Як тільки не будуть дотримуватися актів жорстокого поводження з тваринами, от це можна назвати гуманністю.

Жорстоке поводження – це поміщати в непристосовані для цього умови. Риба без води – жорстокість. Собака на вулиці – жорстокість. Білих ведмедів тримати на півдні – жорстокість.

Замість того, щоб зоозахисникам гранати підкидувати і платити за це бабки найманцям, побудуйте притулок. Але це притулок, який буде повністю відповідати вимогам. Тобто це не повинен бути сарай посеред поля, куди зігнали собак. Бо потім оголошення розповсюджують: "Наші собаки страждають від голоду, дайте гроші". Якого х*ра ти взялася будувати притулок і займатися цим, якщо в тебе немає грошей? Ось це - шкуродерство.

Ви надсилали лист в поліцію з вимогою виконувати ухвалені зміни. Виконується Закон?

Він тільки почав діяти. Я сповнений надії, що закон буде виконуватися. Передбачаю, що всілякі збоченці-шкуродери, які називають себе зоозахисниками, будуть чинити шалений супротив крокуванню закону, моїм діям та моїх колег по його імплементації.

У цьому ж листі ви згадуєте, що законодавством не заборонене умертвіння. Таким чином ви підказуєте службам, як можна діяти? Чи попереджаєте, що люди будуть самоорганізовуватися і самі труїтимуть тварин, якщо закон не виконуватиметься?

Люди будуть організовуватися незалежно від того, буду я їм підказувати чи ні. Бо ніхто на собак не буде дивитися.

В цьому випадку я підказую. Просто, може статися така ситуація: Закон може наполовину виконатися. Комунальники сидітимуть і думатимуть "зрубати" бабла – ловитимуть собак, триматимуть в притулку заради якоїсь святої цілі. Собаки там з голоду пухнутимуть.

Тому підказую, щоб не вчиняли інший злочин - порушення правил тримання домашніх тварин. Вони повинні бути з належним харчуванням, доглядом, ветеринарним забезпеченням. Не просто загнані в клітку.

Якщо вони нікому не потрібні, то в Корею можете продати. Але не тримайте їх в голоді і не дай Боже їх викидати на вулицю.

Коли ми швидше наведемо порядок, тобто зменшимо поголів'я безпритульних тварин, і не буде куди їх діти, коли собак залишиться десяток, ця проблема буде не такою.

Ви часто апелюєте до законів. Ухвалення цих змін проходило у два читання. Під час другого вносилися правки до ст. 299 Кримінального кодексу України "Жорстоке поводження з тваринами". В законі це не відображено, а в порівняльній таблиці правок є примітка, де розписано значення активного жорстокого поводження і пасивного. До активних стосується і отруєння, якщо це здійснено неуповноваженою особою. Чи не засуджуєте дії людей, які самоорганізовуються і труять тварин?

Що там активне, що там пасивне - я не зовсім розумію. Я читаю закон, який опублікований. Наша справа виконувати закони, які не хтось під ковдрою писав, видумував.

Нам, простим людям, простим адвокатам, простим зоозахисникам, простим догхантерам, простим журналістам, нам глибоко… нас цікавить своя безпека. І найголовніше - безпека собак. Бо на вулиці їм х**ово. І ми - за права собак. За новим законом, щоб вони на вулиці не лазили, порвемо глотку негідникам, які їх викидають.

Я керуюсь тим, що закон ухвалили, і він - класний. Більше того, скажу, що не буде потреби у людей самоорганізовуватися чи не самоорганізовуватися, коли комунальники будуть виконувати вимогу закону. Якщо собак половили, як це прописано за законом, кого труїти?