Ті, хто живуть на "мінімалку", - ідеальні виборці: результати соціального експерименту українця

STYLER LIFE 13.04.2018 - 13:08
Життя на "мінімалку" (фото: РБК-Україна) Життя на "мінімалку" (фото: РБК-Україна)

У березні активіст Клим Братківський зважився на екстремальний експеримент - прожити місяць на 3723 грн. Як у нього це вийшло, які цікаві відкриття він для себе зробив, і на що він витратить зекономлені гроші - в матеріалі Styler

3723 грн в місяць - це багато чи мало? А адже саме такий розмір мінімальної зарплати з 1 січня 2018 року встановив уряд для громадян України. Але чи можна прожити на ці гроші і "не померти з голоду"? Відомий юрист, громадський активіст та блогер Клим Братківський, який весь березень жив лише на "мінімалку", вважає: можна, але складно.

Про те, як життя на "мінімалку" позначилася на здоров'ї Клима, як треба складати план витрат, живучи на 3723 грн, і в чому правий міністр соцполітики Андрій Рева - в інтерв'ю Styler.

Ті, хто живуть на "мінімалку", - ідеальні виборці: результати соціального експерименту українця

Клим Братківський (фото: facebook.com/klimetin)

Якось в лютому я піднімався по Вознесенському узвозу і на зустріч йшов чоловік пенсійного віку. Коли ми порівнялися з ним, він мене спитав, чи не можу я дати йому трохи грошей. Людина не бомж, я багатьох жебраків зустрічав, але це явно був не аферист. Тоді я дав грошей і запитав: невже не вистачає на життя пенсії, після того, як її підвищили? Він відповів, що збільшили до 3600 грн чи близько того, але на неї важко прожити в Києві.

1 березня я згадав цю історію і вирішив провести експеримент - чи можна прожити місяць на мінімальну зарплату в розмірі 3723 грн в Києві. При цьому я розумів, що повноцінно прожити на "мінімалку" неможливо, тому обмежив витрати на оплату комунальних платежів, їжу та проїзд по місту.

Яка була основна мета експерименту? Мені було цікаво, чи можна прожити в столиці на мінімальну зарплату з сплатою комунальних платежів, а також дізнатися, що відчуває людина, яка живе на "мінімалку".

Було місцями складно. Але думки про те, щоб кинути цю затію, мене не відвідували.

Найскладніше в цьому експерименті було прожити перші 10 днів, так як я до кінця не розумів, скільки я повинен буду заплатити комунальних платежів за лютий. Чесно кажучи, я розраховував на велику суму, тому посилено економив, але виявилося, що у мене витрати на комунальні платежі не такі вже й високі - 1440 грн разом з оплатою телефону та Інтернету. Таким чином, мені потрібно було прожити цілий місяць на 2283 грн. Мінус транспортні витрати (в сумі приблизно 350 грн) - і у мене на їжу залишилося 1933 грн. Тобто, в день на їжу я повинен був витрачати не більше 62 гривень, а це трохи більше $2,3. У підсумку витрачав навіть менше - $1,5, а це нижче стандарту ООН ($2)!

Ті, хто живуть на "мінімалку", - ідеальні виборці: результати соціального експерименту українця

Скріншот поста (facebook.com/klimetin)

Я не включив в експеримент ні одяг, ні гігієнічні засоби, ні побутову хімію. В мої плани входило заощадити максимум на їжі, щоб можна було купити хоча б мило, шампунь, зубну пасту, туалетний папір і пральний порошок, а також пару шкарпеток (посміхається). Крім того, "мінімалка" не передбачає ніяких платних розваг. Якщо мене безкоштовно запрошували на заходи, то звичайно йшов.

Кожен день повноцінно харчуватися (перше, друге і третє страви) не вийде, але вмерти з голоду не вийде теж. Я готував собі супи, каші, салати і нормально себе почував.

Як треба складати план витрат, живучи на "мінімалку"? Думаю, що їжа повинна бути на першому місці, а не оплата комунальних платежів. Після їжі слідують ліки, одяг і так далі. У першу чергу потрібно відмовитися від будь-яких платних культурних заходів (концерти, музеї, виставки), відвідування кафе, проїзду на транспорті, де можна пройтися пішки і так далі.

Ті, хто живуть на "мінімалку", - ідеальні виборці: результати соціального експерименту українця

Скріншот поста (facebook.com/klimetin)

Думаю, що ті, хто живе на мінімалку – це ідеальні виборці. Мені тепер стало ясно, чому деякі легко голосують на виборах за "гречку". Будь-яка шара сприймається, як велике благо.

Підвищення цін на доступні продукти для бідних - ось це найбільше обурило і засмутило. Наприклад, морквина в супермаркеті коштувала 8 грн/кг, а потім 11 грн, а далі 16 грн. Навіть подорожчання продуктів на кілька гривень - це відчутно для бідних.

У наших громадян дійсно немає культури правильного харчування, так що міністр соцполітики Андрій Рева в чомусь правий (в одному з інтерв'ю Рева сказав, що українці вважають одним з основних пріоритетів в житті - повноцінно поїсти, що викликало хвилю обурення серед наших співвітчизників - Ред.). Я подивився, що купують люди, які живуть на маленьку пенсію або зарплату, і прийшов до висновку, що деякі харчуються такими продуктами, які б не варто було купувати, наприклад, дешеві сосиски або дешеве масло. Крім того, багато людей готують їжу на два-три дні, думаючи, що цим вони економлять на їжі. На мій погляд, це спірний момент. Особисто я готую їжі стільки, щоб її з'їсти за раз, максимум до кінця дня.

Життя на "мінімалку" позначилося на моєму фізичному і моральному здоров'ї. Один час я був у пригніченому стані, але потім все налагодилося, навіть став виглядати краще, ніж до експерименту.

Свій експеримент я висвітлював у Facebook і натякав одному мережевому супермаркету, що непогано було б стати моїм спонсором. Але вони належним чином не відреагували. Можливо, їм не потрібен піар типу, що їх магазин доступний для бідних.

Ті, хто живуть на "мінімалку", - ідеальні виборці: результати соціального експерименту українця

Скріншот поста (facebook.com/klimetin)

Мені вдалося заощадити грошей завдяки експерименту. Суму не назву. Витрачу їх на відпочинок і благодійність.

Життя на "мінімалку" можливе, якщо дуже сильно економити. З іншого боку прожити на "мінімалку" неможливо, оскільки таке життя принижує людську гідність.

Жити на "мінімалку" у селі, де є город, та в Києві, де немає свого городу - це зовсім різні речі. Тому повинен існувати коефіцієнт підвищення "мінімалки" від місця проживання, наприклад, для села він повинен бути 1К, а для Києва - 2К. Сума нинішньої "мінімалки" неадекватна для життя. Особливо для столиці. Для того, щоб жити, а не виживати в Києві, пересічний громадянин повинен отримувати не менше 1,5 "мінімалки" (тобто +- 5584,5 грн).

5 порад людям, які живуть якщо не на "мінімалку", то на наближену до неї суму

  1. Перегляньте своє харчування. Можливо, ви купує продукти, від яких можна відмовитися, наприклад, плавлений сирок.
  2. Дуже бажано самому готувати, а не купувати вже приготовані продукти, наприклад, дешеві сосиски.
  3. Придивіться до інших продуктів, які ви раніше не купували, наприклад, хребти лосося, корінь селери, чорну редьку і так далі. Ці продукти можуть урізноманітнити ваш раціон харчування.
  4. Шукайте продукти зі знижками. Буває так, що навіть в дорогих супермаркетах деякі продукти дешевші, ніж в дешевих супермаркетах.
  5. Думайте, як урізноманітнити своє харчування. Деякі люди  харчуються досить одноманітно, наприклад, макаронами або картоплею. Організму потрібні вітаміни і мінерали. Не підривайте своє здоров'я неправильним харчуванням. В супермаркетах бувають знижки на фрукти, наприклад, грейпфрути, апельсини за ціною яблук (20 грн/кг).

Ті, хто живуть на "мінімалку", - ідеальні виборці: результати соціального експерименту українця

Скріншот поста (facebook.com/klimetin)