Знакове місце на карті Києва: яким буде меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр"
"Какие новые Яры, Майданеки, Хиросимы, Колымы и Потьмы – в каких местах и каких новых технических формах – скрыты еще в небытии, в ожидании своего часа? И кто из нас, живущих, уже, может быть, кандидат в них? Будем ли мы понимать когда-нибудь, что самое дорогое на свете – жизнь человека и его свобода? Или еще предстоит варварство?"
Анатолий Кузнецов, "Бабий Яр"
Бабин Яр – урочище в Києві, що знаходиться неподалік від станції метро Дорогожичі і масиву Куренівка.
Це місце стало всесвітньо відомим після того, як під час окупації Києва німецькими військами тут відбулися масові розстріли євреїв та представників інших національностей. У цьому урочищі з 29 вересня 1941 по жовтень 1943 роки гітлерівська окупаційна влади по-звірячому знищила понад 100 тисяч людей.
Всього за період окупації Києва було розстріляно і закатовано понад 50 тисяч євреїв.
Вже через багато років поступово почала відкриватися інформація про безліч випадків, коли кияни рятували євреїв від смерті: багато хто протягом тижнів і місяців ховав у себе вдома цілі єврейські сім'ї, ризикуючи своїм життям. Пізніше більш як півсотні мешканців міста були удостоєні почесного звання "Праведники Бабиного Яру".
Перший на пострадянському просторі меморіал Голокосту буде саме в Києві
Тепер Бабин Яр - одне з найвідоміших пам'ятних місць, пов'язаних із жахливою людською трагедією, поряд із трагедією Освенцима.
Трагедії Бабиного Яру присвячені експозиції провідних меморіалів світу, але от у Києві, де і відбувалися трагічні події, єдиного комплексу, присвяченого пам'яті жертв трагедії, поки немає. Але вже незабаром масштабний меморіал Голокосту повинен з'явитися на карті міста.
Історики стверджують: на території колишнього СРСР усього було знищено 2,5 мільйона євреїв, але в жодній пострадянській країні поки що немає меморіалу, присвяченій трагедії Голокосту. Судячи з усього, перший на пострадянському просторі меморіальний центр Голокосту має з'явитися саме в Києві.
Створення меморіалу підтримали влада міста і президент Петро Порошенко. Повідомляється, що меморіал має стати "місцем потужної щеплення, символом шани та поваги до всіх українців незалежно від національності до трагедії та вшанування Голокосту".
Відкриття комплексу планується на 2021 рік: до 80-ї річниці трагедії Бабиного Яру.
Напередодні Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту ми вирішили дізнатися, як увічнять пам'ять загиблих в Бабиному Яру в Києві.
Яким буде меморіал, чим він важливий для всієї України і як проходить підготовка до створення цього знакового місця на карті Києва – з такими запитаннями ми звернулися до Яни Баринової, виконавчого директора Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".
"Из Бабьего Яра неслись отчетливые, размеренные выстрелы из пулемета: та-та-та, та-та...
Тихая, спокойная, размеренная стрельба, как на учениях. Наш Бабий Яр лежит между Куреневкой и Лукьяновкой, чтобы попасть на кладбища, стоит только перейти его. Их, оказывается, гнали оттуда, с Лукьяновки, в этот наш овраг.
Дед выглядел озадаченным и испуганным.
– Может, это стрельбище? – предположил я.
– Какое стрельбище! – жалобно закричал дед. – Вся Куреневка уже говорит, на деревья лазили – видели. Виктор Македон прибежал – жену-еврейку провожал, едва спасся, Матерь Божья, Царица Небесная, что же это, да зачем же это их?
Мы пошли в дом, но сидеть там было невозможно. Стрельба, стрельба".
Анатолий Кузнецов, "Бабий Яр"
"Перемога над одним тоталітарним режимом, що нищив людей, привела до влади інший тоталітарний режим"
Яна Баринова підкреслює: зараз далеко не всі знають про такі найважливіші віхи нашої історії як трагедія Бабиного Яру і Голокост. Але на те були причини: при СРСР про це замовчували.
"Тут потрібно розуміти, що перемога над одним тоталітарним режимом, що нищив людей, привела до влади інший тоталітарний режим, який знищував вже пам'ять про загиблих. За радянських часів історію було прийнято розглядати крізь призму партійної ідеології, а значить, тема Голокосту і трагедії Бабиного Яру була забороненою. А після проголошення Незалежності протягом 26 років наша держава було зайнята більш насущними проблемами – вихід з економічної кризи, боротьба зі стагнацією економіки, а сьогодні це і війна на Сході країни", - говорить Баринова.
За її словами, саме з цих причин виробити правильну мову пам'ятання, говорити про трагедії відкрито, навчати молоде покоління, просто не було можливості.
Вона додає: сьогодні, на щастя, багато хто вже чув про Голокост і трагедію в Бабиному Яру, просто не завжди знають деталі або не розуміють масштабів цієї жахливої події.
"Це часто породжує не стільки міфи, скільки помилкове сприйняття подій. Саме зараз спільно з однією з провідних світових компаній, ми проводимо соціологічні дослідження для того, щоб розуміти, де потрібно розповісти, на чому зробити акцент, що хотілося б дізнатися пересічному українцеві", - розповідає Яна Барінова.
"Тільки створивши у свідомості прямий зв'язок "знецінення особистості = геноцид", ми зможемо прищепити себе від повторення трагедій"
Яна Баринова впевнена: щоб про Голокост в Україні знали більше, на державному рівні потрібно більше дискусій на цю тему.
"Однозначно потрібно більше говорити, навчати, працювати над збереженням пам'яті. Адже сьогодні свідки тих подій йдуть з життя дуже швидко, і часу у нас залишається все менше. Але, при цьому, навіть просто пам'ятати недостатньо! В епоху постправди нам потрібно набагато сильніше концентруватися на тому, щоб вивчати уроки минулого, постійно працювати над вивченням причин події. Тільки створивши у свідомості людини пряму зв'язок "знецінення особистості = геноцид", ми зможемо прищепити себе від повторення трагедій", - говорить виконавчий директор Меморіального центру.
За її словами, саме над цим має працювати держава: над підвищенням цінності людського життя, повагою до особистості, плеканням толерантного суспільства.
Унікальний комплекс на 77 000 квадратних метрів
Зараз передбачається, що площа майбутнього меморіалу буде займати близько 77 тисяч квадратних метрів. 19 жовтня 2017 року були презентовані результати дослідження земельних ділянок.
Це дало можливість визначити межі ділянки в Бабиному Яру, де планується подальше будівництво: комплекс буде межувати з історичною територією єврейського кладовища з одного боку, а з іншого боку буде виходити до Алеї Мучеників - місця, де у 1941 році нацисти розстріляли близько 30 тисяч євреїв.
Прикладом для київського комплексу послужать кращі приклади споруд подібних центрів: меморіал Яд Вашем в Єрусалимі і також – музей Голокосту у Вашингтоні.
Архітектурне бачення меморіалу буде винесене на конкурс. Передбачається, що у конкурсі на проект будуть брати участь імениті архітектори світу, а зведення комплексу підвищить важливість і авторитет Києва на міжнародній арені.
У свою чергу, міський голова Києва стверджує, що зведення комплексу не знищить уже існуючу паркову зону у Бабиному Яру.
За словами Яни Баринової, це буде не просто меморіал, а унікальний комплекс світового рівня, який буде гідно увіковічувати трагедію. Вона розповідає:
"Це місце буде називатися Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" (BYHMC). Наша мета – створити центр, який буде включати освітню і дослідницьку платформи, присвячені трагічним подіям вересня 1941 року в Бабиному Яру, і одночасно підтримувати ідею демократичного і стійкого суспільства на основі опрацьованої та інклюзивної історичної картини".
"Проект був ініційований мером Києва і знаходиться під його патронажем. Ми також перебуваємо в організаційному комітеті при АП з питань перспективного розвитку Національного Заповідника. У вересні 2017 року в рамках співпраці з Національним заповідником ми запустили проект Лапідарію з могильних плит колишнього єврейського кладовища", - говорить Яна Баринова.
У Меморіальному центрі розповідають: зараз іде робота над наративом комплексу. У листопаді 2017 року також відбулося відкрите громадське обговорення першого драфту.
"Ми зібрали українських істориків і культурних діячів, вислухали їхні коментарі щодо перших нарисів, зараз вносимо правки. А трохи пізніше, цього року, планується проведення архітектурного конкурсу. Після нього ми зможемо представити громадськості якісь креслення, конкурсні роботи. Наш проект - відкритий і прозорий, про що ми не раз говорили. Все, що ми робимо і над чим працюємо, є на нашому сайті", - підбиває підсумок Яна Баринова.
"В двадцать пятую годовщину первых расстрелов, а именно 29 сентября 1966 года, в Бабий Яр потянулись люди со всего Киева. Говорят, это было внушительное зрелище. Возник стихийный митинг, на котором выступали Дина Проничева, писатель Виктор Некрасов, молодой украинский публицист Иван Дзюба – и опять они говорили о памятнике...
Операторы киевской кинохроники, услышав о митинге, примчались и засняли его на кинопленку, затем на студии разразился скандал, директор был снят с работы, а кинопленка передана КГБ".
Анатолий Кузнецов, "Бабий Яр"
Раніше ми підготували репортаж з табору Освенцим, місця найжорстокіших злочинів нацистського режиму.
Також у Києві показали фільм про українців, які рятували євреїв під час Голокосту.