Андрухович пояснив різницю між двома Майданами

Письменник вважає, що річниця Помаранчевої революції несправедливо забута

Відомий український письменник Юрій Андрухович проаналізував причини Помаранчевої революції та Революції Гідності та пояснив, якою є різниця між цими Майданами. Про це він пише у блозі для видання "Збруч".

"Про третю річницю Євромайдану, й цього разу згадувалося, звісно, багато. На жаль, не завжди доречно або, краще сказати, не завжди не всує. Робиться дедалі тривожніше за всі подальші річниці – п’яту, десяту. Що казатимуть про Революцію Гідності року, скажімо, 2025-го? На дванадцяту її річницю? Про дванадцяту річницю Помаранчевої революції, наскільки я зауважив, і цього разу майже нічого не згадувалося. Хоч початком її варто вважати те саме 21 листопада – день другого туру президентських виборів 2004 року", - каже Андрухович.

Він вважає, що обидві революції розпочалися саме через відверте приниження суспільства владою.

"2004-го – масових фальсифікацій при підрахуйстві голосів на президентських виборах. 2013-го – раптової відмови "йти в Європу" саме тоді, коли в суспільстві запанував рідкісний консенсус щодо привабливості такого курсу. В обох епізодах маємо відчуття жахливої образи громадян за це приниження. (У цьому сенсі в Помаранчевій теж ішлося про гідність, аякже). Ініціаторами та виконавцями приниження в обох епізодах є, до речі, ті самі дійові особи з Віктором Януковичем на передньому плані. У першому епізоді Путін за його спиною лише вгадується відсотків на сімдесят п’ять. У другому – увиразнюється на всі сто. Це також своєрідна тяглість. Із неї видно, як поступально й наступально діяла Росія і як далеко просунувся її контроль над нашою країною протягом 2005 – 13 років", - пише автор.

За його словами, Помаранчева революція була більш радикальною.

"Мені здається, в оптимізмі. Я не можу забути, як з того першого Майдану ми вночі забігали на чай до редакції "Критики" і які імпровізовані форуми там виникали. І як самі що не є довершені (нині сказали б – кончені) ліберали (нині сказали б – ліберасти) без тіні сумнівів і без жодного екстремізму абсолютно спокійно погоджувалися в тому, що "Бастилія в кожному разі мусить бути зруйнована, до останньої цеглини", - пише він.

Андрухович пояснює, що під Бастилією малася на увазі цілком конкретна будівля Адміністрації Президента на Банковій.

"І від неї справді не мало лишитися навіть каменя. Настільки жахлива в неї, даруйте на слові, генетика. Настільки безнадійна гнітюча аура. Але вона не тільки досі не зруйнована – вже й самої теми її зруйнування давно не існує. А ви дивуєтесь та обурюєтеся", - завважив письменник.

До речі, відомі письменники, в тому числі Юрій Андрухович, записали мотиваційні відеоролики із закликом переходити на українську мову.