Десять головних книг цієї зими: зарубіжні автори

У новинки сучасної зарубіжної літератури є щось неперекладне ні на одну мову, на якому вони видані, бытуя на ринку наших ідей, надій і відвертих мрій. А саме - непогамовне відчуття того, що часи змінюються, а жити, любити і вбивати це саме час нам доводиться все тими ж незмінними способами.

Доки всі гадали, що ж таке новий роман Мішеля Уельбека "Покора" (Х.: Фоліо) - антиутопія або політична сатира? - сам автор пояснив, що "просто ущільнює ту еволюцію, яка здається йому можливою". І політична підкладка його дітища не менш проста, адже письменник давно конфліктував з ісламом.

Хоча, його герой, 44-річний професор літератури Франсуа не проти прийняти чужу віру, сподіваючись, що три нові дружини урізноманітнюють йому нудне співжиття зі студентками. Адже головне в "арабської" проблеми - це не іслам, а ісламісти, тлумачні Коран самим радикальним способом.

У веселій книжці "Европеана" Патріка Оуржедника (Л.: Видавництво Старого Лева) світ складається з "художніх" осколків фіктивних епізодів та інших парафраз. Росіяни винайшли революцію, американці - бюстгальтери, а німці - спеціальних жінок, які під час війни розпилювали згорілі трупи для добрива дерев.

Одна жінка не захотіла пиляти, і її вирішили розстріляти за саботаж, але солдати за цей час встигли дезертирувати. Але занурення в постмодернізм триває, і після емансипації жінок та винаходи контрацептивів і одноразових пелюшок кількість дітей в Європі зменшилася, зате зросла кількість іграшок, гойдалок, собак і хом'ячків.

Збірник Гурама Одішарія "У Сухумі очікується дощ" (Л.: Видавництво Анетты Антоненко) - це вірші і проза людину, що втратила буквально все в результаті недавньої війни в Абхазії і тепер роздає багатство своїх спогадів. Родина живе у нього в глибинах підсвідомості: "Нам добре відомо, що бачать / Розплющені очі. / Но що ввижається / Очам заплющеним?" Тому пальми тут - "зелені зірки", а Гагра - "брама неба і моря".

У прозі в автора збірки також суцільні екскурси в минуле. Йде, наприклад, у Тбілісі дощ, але він не такий, як в Сухумі, розумієте? "Бо мені тепер, напередодні завтрашнього дощу, всі спогади пов'язаність язують, поєднують лише з довоєнним Сухумі, роблять його плоттю і кров'ю".

Унікальна "Казка казок" Джамбаттіста Базіле завжди була обділена успіхом. Всі послідовники цього автора зразок братів Грімм та Шарль Перро видавалися багато й часто, а його самого перевели тільки в 1925 році.

Так і при житті автора не особливо шанували, адже казки Базіле для дорослих втілювали в собі те, чого соромилися італійські просвітителі - тілесний низ і все, що в людині первіснообщинного, і що на століття може зберегти тільки мова. У цій книжці він такий же гострий, як у часи, "коли Сонце, як невдачлива повія, переходило з одного кварталу в другий, і король, закликавши музикантів і запросивши васалів, влаштовував велике свято".

У романі "Чарівна ти" Чака Паланіка (Х.: Клуб Сімейного Дозвілля), в якому трилер з бойовиком замішані на детективній інтризі, мова йде про нинішні часи, коли жінки, минаючи плиту і дітей, йдуть в юриспруденцію і ракетобудування.

А все тому, що головний герой вирішив довести їх до стовідсоткової явки в його мережі магазинів інтимних послуг. Запитаєте, для чого? Дистанційне управління мільйонами оргазмів - ось що зруйнує горезвісну " американську мрію і продовжить задоволення від цього фантастичного за своєю шаленою задумом роману.

Світ у збірнику "Сто бід" Еміра Кустуріци (СПб.: Абетка) ділиться на дві нерівні долі однієї країни, сім'ї та малолітнього героя. Це час до і після розпаду Югославії і розвалу всього соціалістичного табору. Ну а що дії героїв передбачувані, так це тому, що всі вони родом з фільмів Кустуріци.

Тут дитині на день народження дарують можливість посидіти в танку, а на наступний рік - вистрілити разок з пневматичної гвинтівки. Не дивно, що після цього він думає, що "життя нічого не варте, сто бід і нічого більше". А більше, додамо, нічого й не треба, оскільки хлопчик виріс і описав своє дитинство в книжці.

По суті, роман "Дублинеска" Енріке Віла-Матаса (М.: Ексмо) - це історія старіючого інтелектуала, яких чимало в літературі і кіно. Недарма протягом всього оповідання вони постійно цитуються і обігруються. Наприклад, Джойс, описав один день свого героя в Дубліні, куди поспішає і герой нашого роману.

З іншого боку, "Дублинеска" - справжня насолода для літературних гурманів, адже всюди тут - безумовний Джойс, алюзіями на якого сповнений цей роман-гра, роман-мозаїка, роман-епітафія курній епосі паперових книг.

Чудовий збірник "Час серця" Інгеборга Бахмана і Пауля Целана - це справжній роман у листах, що почався в німецьких таборах переміщених осіб у 1948 році і закінчився восени 1961-го року в Парижі.

Любовні стосунки між обома найвидатнішими німецькомовними літераторами ХХ століття - євреєм з Чернівців та віденської красунею - цілком укладаються в эпистолярную колекцію знаменитостей ХХ століття на зразок Джона Леннона і Йоко Оно. І хоч листівок кшталт "Дихай!" наші герої один одному не посилали, зате Целан міг заявити своєї коханої: "Ти - наче фен". Не в сенсі її запалу, а просто поетові іноді дозволено мучити кохану, яка після обов'язково опише ці муки у своїй книжці.

Епістолярна та поліграфічне диво - "Щоденники Енді Уорхола" (М.: Ad Marginem і Музей сучасного мистецтва "Гараж") - це цілком художнє чтиво і заодно сама відверта книга ХХ століття, в якій зібрані щоденні записи короля поп-арту. Автор "Щоденників" - не сторонній спостерігач, що пише своє життя, а безпосередній її персонаж.

Він дійсно живе в щоденнику, розповідаючи про свої щоденні пригоди. Серед інших тут зустрічаються Джим Моррісон і Трумен Капоте, Йоко Оно і Джон Леннон, Вільям Берроуз і Лайза Мінеллі, Мік Джаггер та Жан-Мішель Баскія, Деббі Харрі і Мохаммед Алі, Лу Рід, Брюс Спрінгстін і Палома Пікассо.

Взагалі-то замість автобіографічних "Гиллиамесок" Террі Гілліам (М.: АСТ: CORPUS) - учасник легендарної групи "Монті Пайтон" і режисер "Страху і ненависті в Лас-Вегасі" - хотів видати щось таке надзвичайне. З колекцією живописних робіт, а також піснями і танцями духів пам'яті, яких з надлишком накопичилося в мемуарній скарбниці знаменитого ексцентрика.

Але, на жаль, варто було включити диктофон, і вийшло те, чого й слід було очікувати. "Мене вже було не заткнути, - сумує автор, - і в результаті вийшла автобіографія у дусі гри Grand Theft Auto: скажена автомобільна гонитва через усе моє життя, із заметами та аваріями, так що найкращі миті зі свистом проносяться мимо".

До речі, зі списком головних книг цієї зими від українських авторів Styler знайомив вас трохи раніше.