Андрій Орлов: "Україна зі своїми ідіотами йде в Європу, Росія зі своїми – у 17-е століття"

Про те, чому опозиція не завжди добре, що спільного у росіян і українців і обсягах ідіотизму в житті - в інтерв'ю Styler

Styler зустрівся з Андрієм Орловим за кілька годин до його виступу в одному зі столичних клубів. Розмова з російським поетом тривала майже годину. Що думає Орлуша про російську опозицію, про ідіотів в Україні та Росії і чи допомагає йому перебування в "білому списку" Мінкультури України, - в інтерв'ю Styler.

Раніше в Facebook ви публікували більше своїх віршів, ніж зараз. Чому?

Мені зараз менше став цікавий Facebook. Тому що всі вважають, що можуть все говорити в коментарях. Facebook став майданчиком для "срача", а не для дискусії. Якщо я публікую щось, то або без коментарів, або це новини про заходи. Facebook як майданчик мені зараз цікавий менше.

Інколи мені нецікаво з кимось дискутувати на Facebook. Особливо з малознайомими людьми. Я не відповідаю на коменти. Ні на що: ні на "Орлов - геній", ні на "Орлов - покидьок", ні на "Орлову - Нобелівську премію", ні на "Орлов - геть з Росії".

Фото: Я не відповідаю на коменти. Ні на що: ні на "Орлов - геній", ні на "Орлов - покидьок", ні на "Орлову - Нобелівську премію", ні на "Орлов - геть з Росії", - Андрій Орлов (РБК-Україна)

У житті - так само. Є люди, яким я подобаюся ззовні або як автор. А є люди, яким я не подобаюся. Це особиста справа кожного.

Після дискусії російського опозиціонера Олексія Навального і бізнесмена Алішера Усманова ви написали останньому вірш-реакцію. В кінці тексту заявили, що чекаєте від Усманова відповідь в особистих повідомленнях. Він вам написав?

Це ж жарти, хлопці. Існує ліричний герой, особливо в гумористичних віршах. Ти можеш написати: "Я запросив на свій день народження англійську королеву. Чекаю відповіді". Якщо правильно відправиш за протоколом, то найсмішніше, що отримаєш відповідь від англійської королеви. Буде написано, що, на жаль, в плани Її величності не входить відвідування твого дня народження. Запросити – не значить розраховувати на якусь відповідь.

Я спокійно проживу без iPhone, без Усманова. Усманов в дискусії з Навальним виглядав дивно і нерозумно. Втім, так само, як і Навальний.

Різниця була у їхніх позиціях. Хороші люди можуть бути дурнями, погані люди можуть бути розумними. Я не беру участі в цій політичній дискусії. Мені здалося це просто смішним. Особливо напівблатна манера Усманова висловлювати свою думку. Це не означає, що я чекаю від Усманова листів. Я вважаю, що зворотна реакція дуже часто шкодить творчості. Люди не повинні читати про себе коментарі.

Для вас позиція Навального більш прийнятна?

Я писав не про дискусію і не оцінював позицію Навального. Я писав про відповідь Усманова Навальному. Відповідь була ідіотською. Гумор народжується там, де починається ідіотизм, а не без приводу. Навальний займається своєю справою. Він вважає, що робить це добре і правильно. Усманов відповів по-ідіотськи.

Не боїтеся, що ваші вірші може використовувати опозиція в Росії для своїх цілей?

Хай використовують. Що значить, чи боюся я? Як опозиція може використовувати у Росії мої вірші? Для чого?

Фото: "Будь-яка людина може використовувати будь-який текст у своїй ідеології або у своїй роботі", - Андрій Орлов (РБК-Україна)

Проти Путіна або влади.

Вони і так достатньо проти Путіна і проти влади. Але будь-яка людина може використовувати будь-який текст у своїй ідеології або у своїй роботі. Припустимо, вони використовують. А мені чогось бояться?

Таким чином використовують або можуть використовувати ваше ім'я.

Я випускаю вірші у відкритий простір. Я пропагую піратство. Будь-яка людина може їх читати. Я навіть дозволяю їх видавати за свої, якщо це потрібно, щоб знайомиться з дівчатами. То що, мені гроші з них брати за це?

Чому ви нечасто відвідуєте різні акції протесту в Росії?

Я два рази брав участь у так званих акціях протесту. Перший раз - це був так званий марш миру проти анексії Криму і війни в Україні, організований моїм другом Борисом Нємцовим. Я йшов і ніс перший плакат. З Борисом Нємцовим і Михайлом Касьяновим.

Фото: "Я був на марші пам'яті Нємцова. І тоді я йшов в колоні, що підтримувала Надію Савченко", - Андрій Орлов (РБК-Україна)

І другий раз я був на марші пам'яті Нємцова. І тоді я йшов у колоні, яка підтримувала Надію Савченко.

Я вважаю, це особисте право людини робити те, що вона вважає за потрібне у даний момент. З величезним числом так званої опозиції в Росії я не згоден по принциповим моментам.

У чому саме?

Якщо я кажу, що мене зачепила війна в Україні або смерть Бориса Нємцова, тоді я беру участь. Мене не зачіпає метушня заради виборів в Думу, у яку, припустимо, хоче пролізти опозиція. При цьому не знає, що хоче змінити, а бажає просто зайняти місця тих, хто зараз краде. Імовірно, хочуть бути чесними. В принципі, багато що з цього ви бачите в Україні. "Красти будуть лише чесні і порядні люди" – так я називаю ситуацію, коли люди, яких ви підтримували, приходять. Ти вибираєш чесну людину – вона починає красти. Якщо акції протесту заради цього робляться, я не підтримую цю метушню.

Фото: "У дуже великого числа опозиції в будь-якій країні немає жодної програми, окрім як прийти до влади", - Андрій Орлов (РБК-Україна)

У дуже великого числа опозиції в будь-якій країні немає жодної програми, окрім як пройти у владу. Немає ні економічної програми, ні програми національної ідеї. Я думаю, ви тут в Україні це бачите дуже чітко. Людина, яка йде під прапором, припустимо, Майдану чи націоналізму, проходить у Раду і починає голосувати за зміни тютюнового законодавства так, що видно, що він просто взяв гроші. І його голос стає таким же продажним, як голоси тих, кого він замінив.

Якщо опозицією називати просто меншу політичну силу, то я в цій політиці в Росії дуже давно не беру участі.

Ви говорили колись, що у вас раз на 10 років збігається думка з позицією влади. Які позиції за останні роки у вас збіглися?

Це я процитував відомий жарт чи притчу про те, що два рази на добу годинник, що зупинився, показує правильний час. Розумієте, якщо годинник зупинився без п'яти шість, то без п'яти шість ранку і вечора - це найточніший годинник у світі.

Влада ж не може жити в країні і весь час говорити не те. Навіть людина, яка краде, дає бабусі якусь копійчину. Я думаю, що серійні вбивці і ґвалтівники іноді з дітьми роблять шпаківні. І тоді – "збігаються".

Де і коли ви побачили найбільше ідіотизму за своє життя?

За мої майже 60 років, думаю, обсяг ідіотизму в житті не змінився ніяким чином. Ідіотизм в житті був і буде завжди. При чому, в тому ж обсязі. Не сподівайтеся ні на що. Завжди будуть розумні і дурні люди при владі, і завжди хтось буде говорити дурниці.

Інша справа - важливо розуміти, чи небезпечний цей ідіотизм і дії для життя людей, цілих поколінь і регіонів, чи ні.

Фото: "Якщо не брати до уваги європейський вектор і вектор свободи в Україні, а в Росії агресивність або отупіння телевізором, то люди дуже схожі по обидві сторони кордону", - Андрій Орлов (РБК-Україна)

Який ідіотизм, що зачепив, ви побачили протягом останніх років в Україні?

Я свого часу писав щодня у віршах новини для "Чисто NEWS" для "Кварталу 95". Я багато писав про ідіотські новини. Щодня знаходилось щось. Якщо не брати до уваги європейський вектор і вектор свободи в Україні, а в Росії агресивність чи отупіння телевізором, то люди дуже схожі по обидві сторони кордону. Вони також не хочуть платити податки, хочуть мати нульову комуналку. На побутовому рівні ви почуєте стільки дурниць, як і практично в будь-якій іншій країні світу.

Чимось відрізняється дурість в Росії і в Україні?

На щастя, останнім часом дуже. Якщо країна вирішить обрати європейський шлях розвитку, кількість розумних людей або кількість людей без почуття гумору, або кількість дрібних злодюжок не зменшиться. Вони просто всі разом будуть йти в бік Європи. Ви йдете в сторону Європу разом зі своїми ідіотами, Росія йде в 17-е століття разом зі своїми ідіотами.

Ви часто приїжджаєте в Україну. Колись ви називали себе українцем. Чому ви живете в Росії, а не в Україні?

Так, я задекларував політичне українство. Зараз взагалі ти можеш бути українцем і жити в Америці.

Я був в українських клубах у Нью-Йорку. Там російського слова не почуєш, а люди одне одному в туалеті б'ють морду чистою українською мовою. Зате всі танцюють національні танці, чого я в Києві не побачив. Ти б відчув себе там не зовсім зручно, тому що не та мова ще, не зрозумієш. Вони не є меншими або більшими українцями.

Не обов'язково може співпадати етнічна національність з громадянством. Я народився і виріс в Росії. Зараз я бачу, що країна котиться в прірву. Мені всі кажуть: вали звідти. Ну що, я звалю, хтось займе мою квартиру... Якби всі звалили з України за два дні до Майдану, не погодившись з владою, що було б? У мене є надії на те, що моє слово комусь потрібне. Дозвольте не втрачати цих надій.

Якщо стане нестерпно, я поїду. Не обов'язково в Україну. Я люблю жити і працювати в Туреччині, я спокійно живу в Нью-Йорку. Я знаю, що я міг би психологічно і фізично спокійно жити в Києві, у Львові або в улюблених мною Карпатах, в гуцульських селах, де я відчуваю себе комфортніше, ніж в Києві. Зараз я живу там і роблю те, що вважаю за потрібне.

Мені отримати швейцарське громадянство набагато простіше, ніж українське. Навіть статус біженця в Україні вкрай складно отримати. Я не кажу, що треба брати приклад з Путіна, який зараз видає паспорти українцям одразу після написання заяви.

Українець зараз – це не обов'язково етнічна національність. Мої друзі євреї, грузини й етнічні росіяни, які живуть тут, я думаю, - це Україна більше, ніж ті, хто воює нині проти України з боку Донбасу і Луганська. А вони ж українські громадяни, багато з них - етнічні.

Ви буваєте в Одесі. Де море для вас краще: в Одесі чи в Криму?

Я не купаюся в морі. Тому якщо ходжу на пляж, то щоб просто подивитися на людей або на море. Зазвичай взимку. У морі не купаюся вже років 20.

Море в Криму мені здається кращим. В Одесі, по-перше, з міста бачиш порт. У Криму більше подобається клімат. Правда, нещодавно був на Корсиці, там мені теж море сподобалося.

Мені подобається зелененьке, не випалене. Одеса для мене все-таки трошки "степнувата".

Коли ви востаннє були у Криму?

Минулого року.

Виступали?

В Криму жодного разу не виступав. У мого українського друга був день народження. Я запросив дозвіл в українського консульства в Москві. Вони не знали, як мене оформити. Сказали, що вони повідомлені.

Ніколи не було бажання виступити в Криму?

Останнім часом запрошують. Я кажу, що це неможливо, аби не порушувати закони України. Я не хочу порушувати закони, навіть якщо я не згоден з ними. Не тому що я боюся, що мене кудись не пустять. Це дуже дружня і близька мені країна.

Мені здається дурнуватим, що за порушення закону карають чомусь тільки акторів і музикантів, а не карають бізнесменів, банкірів, водіїв автобусів. Закон порушують кожен день - 5 тисяч осіб переправляються по поромній переправі.

Це те ж саме, що за їзду в п'яному вигляді штрафувати тільки відомих особистостей.

При яких умовах ви погодилися б поїхати в Крим з виступом?

Дотримання резолюції ООН і міжнародного законодавства, визнання Криму кордоном України. І відповідність гонорару моїм очікуванням.

Ви досі в "білому списку" Мінкульту України?

Напевно. Я його не складав, і я не знаю, чи існує він чи ні. Тому що на кордоні його немає. "Чорний список" є, а "білого" чомусь немає. Тобто, мені потрібно надати запрошення, показати афішу, контракт.

Я намагався поговорити з минулим міністром культури Кириленком на тему цього списку. Із задоволенням зустрінуся з нинішнім і поговорю про "білий список" і про те, що це мені дає. Насправді немає ніяких преференцій ні по оренді залу нашим промоутерам, ні по рекламі.

Список дає можливість робити проекти в Україні, але нікого не сповістили про включення в цей список. Багатьом цей список нашкодив. Лії Ахеджаковій перекривали гастролі, виступи та концерти. Вона геніальна жінка, але немолода, і переживала це дуже важко.

Я пропонував кілька проектів міністерству культури, але це так і залишилося на рівні проектів. У 2015 році я хотів зробити проект з робочою назвою "Pray for Ukraine", в якому могли б заспівати музиканти світового рівня. Але міністерству теж потрібно було б писати якогось роду листи, потрібно було в кінці-кінців запросити сюди. Але я так розумію, немає ні бюджету, нічого. А займатися самостійно, оплачувати поїздку, наприклад, Біллі Джоелу у мене немає можливості.

Вам не заважає цей список?

Мені крім мене ніхто не заважає жити. Якщо знову говорити про дурнів... Дурні, які хочуть допомогти, це краще, ніж розумні люди, які шкодять.

Наприклад, днями я сказав в ефірі радіо "Ехо Москви", що це мій останній ефір в якості гостя і більше не прийду. Не встиг закінчитися ефір, як в якомусь виданні написали "Орлов зірвав ефір", "Скандальний демарш". Я ж казав: я гість, а не ведучий. Сказав, що мене не буде на радіостанції з політичних причин, бо "Ехо Москви" дає майданчик для висловлювання людям, які підтримують війну на Донбасі, і те, що відбувається в Криму. Це моя особиста справа.

З подивом час від часу читаю на українських ресурсах новини "Орлуша вдарив по Путіну". Дивлюся - це вірш і відео п'ятирічний давності, який написав не я, а Дмитро Биков, і читає Єфремов.

Звичайно такого роду ідіотизм шкодить. У Москві ми з Мішею читаємо концерти більш різкі, ніж тут. Тому нашкодити мені інформація звідси не може. А можуть нашкодити автори сенсаційних новин, яким потрібно, щоб я обов'язково що-небудь зірвав.

На яких майданчиках ви готові виступати в Росії?

У Росії немає таких передач і програм. Хоча, може, я чогось не знаю. У мене телевізора немає, через комп'ютер я теж телебачення не дивлюся.

"Дождь", наприклад. Є думка, що – це опозиційний канал.

"Дождь" - канал з позицією, що підтримує багатьох опозиціонерів. Але на "Дожді" може бути дискусія Навального зі Стрєлковим-Гіркіним... Свого часу з "Дождя" проект "Гражданін поет" вигнали через вірш про Дмитра Медведєва.

Якщо зробити величезну демонстрацію за або проти уряду, і в тій і в іншій частині ви побачите своїх друзів та ворогів.