"Дев'яності все ще живуть в нас у крові": режисер Сергій Шляхтюк про те, чи є шанс для розвитку українського кіно
В Україні повним ходом йде підготовка до зйомок фільму "Понад усе". Молода знімальна група хоче зробити фільм таким, що принесе прибутки і навіть зламає стереотипи про український кінематограф загалом: хлопці хочуть показати, що кіно в Україні може бути якісним, і кіно в нашій країні може сприйматися як прибутковий бізнес. Зараз продовжується кастинг акторів.
Наскільки важко зняти в Україні якісний фільм, який може зібрати в кіно повні зали? Чим відрізняється знімальний процес в нашій країні від того, як це відбувається за кордоном? Чому українці звикли до телешоу і серіалів низької якості, а кіно все ще не вважають бізнесом? На ці та багато інших питань у інтерв'ю для Styler відповідає режисер фільму "Понад усе" Сергій Шляхтюк.
“Має пройти етап становлення жанрового кіно, тоді людям захочеться більшого”
Боротьба з корупцією, гостросюжетні розбірки, драма і трохи романтики – режисер Сергій Шляхтюк хоче зняти фільм про події, які відбуваються в Україні у 2025 році. За словами Шляхтюка, це буде фільм про справжнє життя.
"Чому 2025 рік? Це задумане для того, щоб повністю відійти від Радянського Союзу. Я хочу, щоб у кадрі був старий і новий сучасний Київ: із архітектурою, яка не має жодного відношення до СРСР. Я хочу задавати людям стандарти європейської якості. Жодного радянського союзу, жодних панельок, жодних кухонь по 6 квадратних метрів", - пояснює своє бачення режисер.
Відео: Трейлер майбутнього фільму “Понад усе” (Youtube-канал Сергей Шляхтюк)
Він хоче обрати для зйомок фільму дві основні локації - Київ та Львів.
"На жаль, в Києві для зйомок зараз дуже складно знайти хоч невеликий куток, де не було б вуличної реклами. Складно знайти місце, де можна зняти гарну картинку. Зйомки у Львові – це вихід. Історичний центр міста – дуже цілісний, і знімати там буде дуже зручно. Львів для картинки значно кращий, якщо треба зняти картинку до відповідної епохи або просто показати цілісність архітектури. Тим більше, що Львів – це і є справжня Україна", - каже Сергій Шляхтюк.
Коли він шукав продюсера фільму,в ході переговорів дехто пропонував йому поєднати у кінокартині нуар із бойовиком. Але такий мікс жанрів в одному кіно, на думку Шляхтюка, – не дуже гарна ідея.
"Нуар, альтернативна реальність, пост-апокаліпсис, якщо ми знімаємо фільм саме про Україну, нашого глядача не зачеплять. Такі фільми можна знімати, коли люди звикли до хорошого жанрового кіно. Має пройти певний етап становлення жанрового кіно, тоді людям захочеться більшого, нуар можна буде знімати. Та зараз нам бракує звичайного доброго "велосипеду". І коли людям вже набридне цей велосипед, можна поступово додавати до нього колеса – три, п'ять", - додає він.
Про авторський стиль і різницю між зйомками реклами і кліпу
Сергій Шляхтюк також розповів про свій досвід зйомки кліпів та реклами.
"Замовники, буває, кажуть: "Хочу кліп, придумайте щось". Я сам часто придумую теми – комусь підходить щось соціальне, комусь – романтика. Буває, я просто вмикаю трек, до якого требаю зняти кліп, можу з годину його слухати на повторі. Відключаю мозок і намагаюся зрозуміти, що відчуваю. Коли сам починаю посміхатися чи сумувати, тоді швидко записую думку і намагаюся розвинути цю історію. Це може бути буквально одна сценка. Тоді ти її розвиваєш, культивуєш. Часто буває, що замовники беруть саме перші два сценарії кліпу, а не ті, що придумуються потім. Особисто я люблю кліпи із сюжетами. Якось мені важко знімати арт-хаус, щось образне. У мене вже виробився свій стиль, мені ближче сюжетні кліпи, історії", - каже він.
Фото: “На жаль, в Києві для зйомок зараз дуже складно знайти хоч невеликий куток, де не було б вуличної реклами” - режисер Сергій Шляхтюк (надане автором)
Якщо перед роботою над кліпом більшість домовленостей з клієнтом і знімальною групою проходять здебільшого на словах, то при зйомці комерційної реклами часто підписують великий стос документів, де прописані всі деталі. Це убезпечує обидві сторони від непередбачуваних моментів.
"Якщо знімаємо рекламу чайників, то підписуємо документ, що можна брати лише ці п'ятнадцять чайників, а не інших. Якщо в ході зйомки замовник хоче чайник, який не входить у затверджений підписами список, то оплачує витрати додатково. Це додаткові кошти і додатковий час. Чому такого здебільшого немає при зйомці кліпу? Кліп – це 5-15 тисяч доларів, а реклама може коштувати 200 тисяч. При зйомці реклами замовник все контролює більш чітко", - розповідає Сергій Шляхтюк.
“Наше телебачення вважає, що глядач – ідіот. Насправді ж навіть малоосвічений глядач все бачить і все розуміє”
Нормальна практика до і під час зйомок повнометражного фільму або серіалу – консультація знімальної групи з професійним психологом. Фахівець консультує про сценарію, по підбору акторів.
"Психологи-біхевіористи чітко розуміють мову тіла. Будь-який глядач, який зовсім не знається на біхевіористиці, мову тіла зчитує на підсвідомому рівні. Добре продумана за допомогою психолога поведінка допомагає акторам на майданчику поводитись відповідно до психотипу героя, якого вони грають. Щоб у кадрі він не утнув щось таке, що описаному психотипу не притаманне. Бо тоді глядач швидко зрозуміє, що його обдурюють", - каже Сергій.
За його словами, на телебаченні це правило часто ігнорують, знімаючи серіали з мінімумом зусиль і видають часто примітивну картинку.
"Наше телебачення вважає, що глядач – ідіот. Насправді ж навіть малоосвічений глядач все бачить і все розуміє! Бо камера повністю розкриває, коли ти брешеш. Все видно по очах, по міміці. Але такі фільми і далі дивляться, бо глядачі це пробачають. Тут справа у менталітеті. Через вплив Радянського Союзу українці, білоруси, росіяни звикли до такого ставлення. Люди все "хавають", на все погоджуються", - звертає увагу Сергій Шляхтюк.
На жаль, українці звикли до того телепродукту, який має низьку якість, додає він. За словами режисера, часта практика в Україні – зняти кіно якнайдешевше, віддати в кінотеатри, а потім про нього забути.
"Часто кажуть, що у нас погані актори, погані продюсери і режисери. Кажуть, що українське кіно "стоїть на колінах", і найкращий спосіб його відродити – це показувати лише щось патріотичне, щоб у кадрі розвивалися жовто-блакитні стрічки. Але люди хочуть прийти в кіно, щоб побачити класну історію. Побачити класного чоловіка, класну жінку, які цілуються і вирішують свої проблеми. Загальновідомо, що наш арт-хаус бере перші місця на конкурсах в Європі. Це, звісно, добре, але жанрове кіно у нас не розвивається", - зауважує Шляхтюк.
"Людей зацікавлюють ще на етапі зйомки фільму"
Режисер згадує: часто українські інвестори не бачать у повнометражному фільмі великого проекту, не бачать у ньому бізнесу.
"Але гарний і якісно зняте кіно - це не просто фільм. І інвестор отримує не просто золоту пташку в золотій клітці. Вона ще може нести золоті яйця", - каже він.
Чим більше до кіно в Україні буде підходу як до бізнесу, тим краще воно розвиватиметься, вважає Шляхтюк:
"Недостатньо фільм просто зняти і віддати в кінотеатри. По-перше, навколо фільму треба створити ажіотаж, пояснити людям, чому на це кіно треба йти. Навіть до повнометражного фільму можна ставитись як до серіалу. Не в сенсі продовження, а в сенсі інтерактивну і залученні аудиторії, яка може відчути себе учасником подій. Ви зможете слідкувати за героями, разом з нами бути на зйомках. Це інтертейнмент у повному обсязі. Саме так роблять і з Marvel".
Наприклад, в Інстаграмі Раяна Рейнольдса, який грає Дедпула, постійно йде активність, пов’язана із фільмом, яка підігріває інтерес фанів.
"Скажімо, починаючи ще з першої частини фільму вже йде реклама другої. Дедпул приходить до фанів, вони із Х'ю Джекманом один із одного всюди приколюються, саме як у фільмі Дедпул жартує над Росомахою. Людей зацікавлюють ще на етапі зйомки кіно. Вони хочуть бути причетними до цих персонажів", - додає режисер.
В його планах - створити невеликий "всесвіт", де в кожному фільмі були б відсилки до наступного фільму. Наприклад, в кадрі за спиною головного героя в його кімнаті можна було б помітити постер до наступної частини фільму.
"Це те, як створюють "всесвіт" Marvel. Хочеться створити такий всесвіт, але не супергероїв, а просто прикольних людей, за якими круто спостерігати. І фани, які вже потім з'являться, будуть це помічати і переглядати минулі фільми. Тому це буде вже не просто похід на один фільм, і все", - додає він.
Втім, гарний приклад залучення аудиторії і зберігання інтересу до кіно продукту є і в Україні, каже режисер. Таким прикладом може бути серіал "Школа", який зробив зірок із раніше невідомих молодих акторів. Зараз вони їздять по Україні, збирають натовпи прихильників і спілкуються із фанами в соцмережах, потроху анонсуючи другий сезон серіалу.
“Warner Brothers вибрали для зйомок не Україну, а Болгарію”
Не зважаючи на те, що ситуація з українським кіновиробництвом поки далека від ідеалу, Сергій Шляхтюк сподівається, що ситуація в найближчі роки покращиться, бо кіно у нас знімають все краще і краще.
"Коли у людей додасться гонору, вони зможуть вибирати, що дивитися. Але вже зараз ми даємо можливість для цього нове підґрунтя. Але, в той же час, в українському кінобізнесі поки панують дев’яності. Ще на початку 2000-х, як мені розповідали, в Україну хотіли зайти Warner Brothers і використовувати наші локації для зйомок своїх фільмів. Тоді ще не було Держкіно, і якась приватна компанія з України порахувала, скільки могли б коштувати американцям зйомки у нас. Виявилося, ціни вони поставили мало не вищі, ніж в Нью-Йорку. Доходило навіть до абсурду, коли за оренду лопати вписали ціну ледь не сто доларів на день! Тоді у Warner Brothers вибрали для зйомок не Україну, а Болгарію. Дев'яності ще живуть у нас у крові. В Україні кінобізнес - це поки паразитуючий вид бізнесу. Панує підхід, коли тут і зараз треба отримати все. Про довгострокову перспективу мало хто думає".
Фото: “В Україні кінобізнес - це поки паразитуючий вид бізнесу. Панує підхід, коли тут і зараз треба отримати все. Про довгострокову перспективу мало хто думає” - режисер Сергій Шляхтюк (надане автором)
Сергій Шляхтюк – прибічник думки, що глядачеві в Україні необхідно давати нових героїв, нові образи, але водночас, щоб вони були близькі людині.
"Треба, щоб це були не алкоголіки, не товсті торгаші. Адже у нас в країні не лише такі люди живуть! В серіалах, до речі, потроху з'являються підприємці, прогресивні хлопці. Хочу зробити все на порядок вище і краще, щоб до цього тягнулися", - додає режисер.
Він нагадує, що в Україні все-таки є талановиті і успішні режисери. Часто їх родини також пов’язані із цією професією, і тоді вони одне одного дуже підтримують і надихають, разом справляються із труднощами.
"Любомир Левицький - відомий і гарний режисер. Його дружина – талановитий продюсер. Ахтем Сеітаблаєв – також відомий режисер, і його дружина – талановитий продюсер. Ці люди мають ім'я, бо вони знають, як робити свою роботу якісно. Маю за честь, що працював і товаришую із Любомиром. До речі, своїм фільмом "Тіні незабутих предків" Левицький особисто мені показав, що в Україні можна і треба знімати круте кіно, що гарні ідеї можуть втілюватись і знаходити свою аудиторію. Любомир для мене є і хорошим другом, і особистим прикладом у професії режисера", - говорить Сергій Шляхтюк.
Відео: Олег Сенцов. Один в полі воїн (video.rbc.ua)
Раніше ми писали, як в Україні зніматимуть видовищний “голлівудський” бойовик.