Чи може м'ясо викликати онкологію, чи шкідлива насправді вакцинація і чому рак - це зовсім не хвороба цивілізації - в цитатах відомого німецького вченого
Нещодавно в Києві відбулася по-справжньому унікальна подія: 18 і 19 вересня столицю України відвідав лауреат Нобелівської премії в галузі фізіології і медицини за 2008 рік Харальд цур Хаузен - першовідкривач вірусів папіломи людини (ВПЛ), які викликають рак шийки матки.
Відразу ж після прибуття в аеропорт, знаменитий учений зустрівся з колегами-лікарями, а на наступного дня цур Хаузен провів лекцію для студентів Київського національного університету імені Т.Шевченка.
Після зустрічі з Нобелівським лауреатом редакція Styler публікує найцікавіші висловлювання знаменитого вченого, якими він поділився з колегами в Україні.
Протягом 20 років (1983-2003) Харальд цур Хаузен очолював Німецький центр дослідження раку, а сьогодні є почесним професором.
Дослідити роль вірусу папіломи людини в розвитку раку шийки матки вчений почав ще в 1970-х роках у німецькому місті Гейдельберг.
У 1983 році йому вдалося виявити різновид ДНК вірусу в пухлині і відкрити канцерогенний тип вірусу HPV16. Наступного року результати досліджень показали: вірус папіломи людини був виявлений у 99,7% жінок, у яких раніше був підтверджений діагноз раку шийки матки.
Відкриття вірусної природи раку стало для світової науки революційним. Адже якщо хоч і невелика кількість видів раку викликана вірусом, отже, від них можна знайти захист.
Колеги часто критикували теорію цур Хаузена, а деякі відкрито висміювали вченого. Та він виявився правий, і з часом його теорія отримала потужну доказову базу, яка тепер щодня підтверджується онкологами зі всього світу.
За своє відкриття Харальд цур Хаузен отримав Нобелівську премію у 2008 році, розділивши її з Люком Монаньє і Франсуазою Барре-Сінуссі, які займалися дослідженнями разом з ним.
Завдяки відкриттю вченого, були розроблені засоби для запобігання раку шийки матки - вакцина, ефективність якої сягає 95%. Зараз вакцини проти ВПЛ рекомендовані у багатьох країнах. Одну з перших вакцин стали активно використовувати з 2007 року. Так, у Франції держава оплачує дівчатам 65% витрат на вакцинацію виходячи з вартості 135 євро за одне щеплення (їх потрібно три).
Сьогодні у світі рак шийки матки займає п'яте місце серед причин смертності від онкологічних захворювань у жінок. Щороку у світі з'являється близько 470 000 нових випадків цього виду раку, а приблизно 233 000 закінчуються смертю хворої.
Вакцини не лікують, а захищають жінок від зараження вірусом, тому не дають розвинутися передраковим патологіям та раку, які викликаються цими вірусами. Вакцинують, як правило, дівчаток від 9 до 14 років (до першого сексуального контакту). Але ось перевірити, чи знизилися випадки раку у вакцинованих, поки складно: для цього маэ пройти не менше десяти років з початку вакцинації, доки нове покоління подорослішає.
Харальд цур Хаузен не хоче говорити про те, яка з нині існуючих вакцин проти ВПЛ краща або гірша за інші.
"Я не хотів би говорити про марки вакцин, щоб не рекламувати жодної з них", - пояснив він.
Але, за словами професора, вакцинація сама по собі безпечна: задокументований лише один випадок побічного ефекту на мільйон доз вакцин такого типу, а інформація про їх небезпеку – чутки.
“Мене дуже засмучує, коли до вакцин ставляться критично батьки і діти, коли вони відмовляються вакцинуватися. Але набагато більше мене засмучує незнання і некомпетентність деяких лікарів у цьому питанні", - говорить професор.
За його словами, був період, коли колеги часто критикували його висновки, адже вони здавалися їм надто вже нетиповими.
“У моєму житті були моменти, коли колеги сильно критикували мене. Коли я говорив, що рак шийки матки викликаний деякими типами папіломавірусів, а в той час ще не було прямих доказів цьому, наді мною глузували. Але я був впевнений, що правий, і що я на вірному шляху. Я народився в Вестфалії (історична область на північному заході Німеччини – ред.) і, можливо, цей менталітет зробив мене більш витривалим. Це також допомогло мені долати труднощі", - сказав Харальд цур Хаузен.
З іншого боку, вчений впевнений: в науці важливо піддавати сумніву багато фактів. Навіть ті, які ніби як доведені і беззаперечні.
“Наприклад, догма про те, що бородавки – безпечні і не несуть шкоди. Це було невірно, як потім виявилося. У вченого повинен бути внутрішній порив до певного скептицизму. І прагнення пізнавати щось нове. На цій основі з'являються наукові факти", - додав професор.
Онкологія – зовсім не хвороба цивілізації, впевнений знаменитий професор.
“Хвороба вражає людей по всьому світу навіть у країнах, які розвиваються. Тобто не тільки у тих, які досягли значного прогресу. Є також форми раку, які з'являються у людей у промисловому середовищі. Але, насамперед, рак – це хвороба старості", - підкреслює знаменитий учений.
Є думка, що в різні періоди історії люди частіше хворіли одними видами раку, а іншими – рідше. Але підрахувати ці дані складно, каже цур Хаузен.
“Навряд чи можна знайти статистику по хворобах за минулі століття і порівняти їх із сучасністю. Але відомо, що випадки раку шлунка були більш частими сто років тому. Люди більше їли грубої, шкідливої їжі. Але тепер охолодження і інші методи обробки продуктів поліпшили наш раціон, і це зменшило випадки раку шлунка. Також люди їдять менше солі. Але ризик раку все одно збільшується з віком людини", - говорить професор.
Сьогодні багато людей по всьому світу не відмовляються від куріння, і це в рази збільшує ризик раку легенів, нагадує він.
“Гарні приклади країн, де різко зменшили споживання сигарет - це Австралія, США, Нова Зеландія. Там стали менше курити, і випадків раку легенів, особливо у чоловіків, теж стало менше. Але от у Німеччині рак легенів – найпоширеніший вид онкології", - пояснив цур Хаузен.
За його словами, за останній час з'явилося кілька нових підходів до вивчення раку. Але вчений не робить ніяких прогнозів про те, коли саме можуть знайти засіб, який би вилікував онкологію зі 100% гарантією.
“Мова йде скоріше про удосконалення тих методів, які є сьогодні. Наприклад, розробка методів молекулярної біології з часом поліпшить діагностику раку. У перспективі в лікуванні раку буде використовуватися генна терапія. Але багато процедур ще мають пройти клінічні дослідження, і в цьому сенсі є ще багато невирішених проблем", - розповів він.
Ще одна наукова пристрасть Харальда цур Хаузена – вивчення зв'язку раку прямої кишки зі споживанням м'яса яловичини, особливо сирого. Професор вивчає це питання вже багато років.
Кілька років тому світові ЗМІ облетіла новина про те, що ВООЗ визнала ковбасні продукти канцерогенними. В організації заявили, що копчене, в'ялене і іншими способами оброблене м'ясо викликає рак прямої кишки. А червоне необроблене м'ясо стали вважати "ймовірно канцерогенним".
Харальд цур Хаузен був одним із тих учених, які лише частково погодилися з таким висновком ВООЗ. Професор вважає, що не варто зараховувати до канцерогенних відразу всі види м'яса. Сам професор більше уникає сирого м'яса, бо впевнений, що в ньому можуть бути віруси, що викликають рак.
“З досліджень ми знаємо, що рак прямої кишки пов'язаний з споживанням саме яловичини. А не, наприклад, курячого м'яса. І не завжди рак викликається температурною обробкою. Якщо готувати курку, то ризик раку зовсім не такий високий, якщо готувати яловичину. Наприклад, якщо ви їсте багато сирої або сиров'яленої яловичини, то входите у фактор ризику. Хоча деякі виробники м'яса вже навіть скаржилися на те, що я висловлююся про це публічно. І так, я сам уникаю сирого м'яса", - стверджує він.
За його словами, приблизно 10% всіх випадків раку шлунка пов'язані з вірусом Епштейна-Барра, і до 30% всіх пухлин рота та горла викликають папіломавіруси. Крім того, не лише віруси, але і деякі бактерії і паразити можуть викликати інфекційний рак, каже вчений.