Глава МОЗ дала важливі поради, що насправді треба робити, якщо з людиною трапився інсульт
Виконуюча обов'язки міністра охорони здоров'я Уляна Супрун спростували поширені серед українців міфи про інсульт, а також розповіла, що насправді треба робити при захворюванні. Про це вона написала на своїй сторінці в Facebook.
Супрун звернула увагу, що є поширений міф, щодо інсульту - підозрюючи хворобу, треба почекати поки мине або ж звернутися до сімейного лікаря.
Фото: facebook.com/ulanasuprun
За її словами, насправді, інсульт - це невідкладний стан. Якщо у людини раптово змінилось мовлення, перекосило обличчя або почали погано слухатись рука чи нога на одній половині тіла, слід негайно зателефонувати 103 і наполягати на доправленні у ту лікарню, де є КТ або МРТ, адже від того, як швидко та якісно буде надане лікування у перші години інсульту, залежить одужання і якість життя пацієнта.
Глава МОЗ розвіяла поширені міфи щодо інсульту.
"Насправді, всі люди, що мають інсульт, повинні якнайшвидше бути доправлені до лікарні. Ситуації, коли перевезення в умовах автомобілю швидкої може погіршити стан здоров'я пацієнта, трапляються дуже рідко (тиск нижче 80 мм рт.ст., не зупинена кровотеча, кома та ШВЛ). Якщо пацієнт знаходиться у маленькій або погано оснащеній лікарні, слід порівняти ризики транспортування і ризики лікування у лікарні, де немає належних ресурсів (спеціалісти, томограф, сучасна лабораторія тощо)" – відзначила Уляна.
"Усім людям, які пережили інсульт (навіть з минущими порушеннями), необхідні термінова консультація лікаря-невролога, що спеціалізується на інсульті, і обстеження, яке дозволить зрозуміти причину і призначити необхідну профілактику. Тільки таким чином можна зменшити ризик повторного інсульту на 50-80%", - радить в. о. міністра.
За її словами, у більшості випадків інсульту крапельниці мають сенс лише протягом 1-2 діб від початку захворювання. Більшість ліків, які при інсульті широко використовуються в Україні та вводяться за допомогою крапельниць (ліки для "захисту", "лікування" чи "відновлення" мозку, так звані нейропротектори, "судинні препарати", антиоксиданти, антигіпоксанти тощо) не мають науково доведеної безпечності та ефективності та не використовуються для лікування інсульту.
Супрун підкреслила, що, насправді, реабілітація при гострому інсульті має розпочатися за 2-3 дні після надходження до лікарні. Чим пізніше розпочнеться реабілітація, тим меншою буде від неї користь.
"Насправді, мозок людини має певну здатність самостійно відновлювати свою роботу, що призводить до зменшення порушень, але відбувається це лише протягом перших 2-3 тижнів, не у кожного пацієнта (здебільшого при невеликих ураженнях) і зазвичай не повною мірою", - каже Уляна.
"Сьогодні фахівці добре знають фактори ризику інсультів. Вони включають похилий вік, нездоровий спосіб життя і медичні проблеми. До чинників способу життя, що підвищують ризик інсульту, належать куріння, зловживання алкоголем, недостатня фізична активність (менше 150 хв. на тиждень) і ожиріння. До числа медичних проблем відносяться підвищений кров'яний тиск (більше ніж 140/90 мм рт.ст. - головна загроза, навіть якщо пацієнт добре почувається), цукровий діабет, миготлива аритмія (підвищує ризик інсульту у 5 разів!) і високий холестерин", - розповіла глава МОЗ.
Уляна вважає, що "прокапування" немає жодних науково доведених переваг у профілактиці інсульту і не рекомендоване для використання у розвинених країнах.
Раніше заступник Супрун назвав лікування онкохворих недоцільним.
Топ-10 розвінчаних міфів від Уляни Супрун