"За цим стоятиме черга": експерт розкрила секрети ведення бізнесу в регіонах
Всі знають: починати новий бізнес в умовах складної економічної ситуації – непросто. Особливо – коли це ваш перший бізнес, і тим більше, коли досвіду в управлінні власною справою ви не мали. Але часом це не така вже й велика проблема, як здається на перший погляд, впевнена Мирослава Козачук, відомий експерт із франчайзингу.
Мирослава - керуючий партнер компанії Franchise Group і Першої школи франчайзингу. Вона є провідним спеціалістом у галузі франчайзингу в Україні й за кордоном. Козачук здійснює операційне управління бізнесом і керує напрямом стратегічного консалтингу з розвитку франчайзингових мереж і виходу на міжнародні ринки.
На форумі ресторанного франчайзингу Franchithink, де зустрілися представники ресторанних франчайзингових мереж України і світу, вона розповіла про франчайзинг як каталізатор малого і середнього бізнесу.
У перерві між виступами спікерів форуму ми поспілкувались із Мирославою про те, чи справді існує “суто український франчайзинг”, як цей вид бізнесу може підняти економіку регіонів і про те, яких помилок допускають бізнесмени при купівлі франшизи, особливо - коли запускають бізнес вперше.
“Якщо у невелике місто заходить класний бренд, він точно стане у кращій локації, яка тільки може там бути”
На думку Мирослави Козачук, коли в будь-якому регіоні України купують франшизу і відкривають кафе, це в так чи інакше позитивно впливає на мешканців міста. Франчайзинг – це великий каталізатор розвитку малого і середнього бізнесу, впевнена вона.
“З точки зору клієнта, якщо це кафе гарне і якісне, воно стає місцем, куди приходять і тусуються. Такі місця формують смаки, привчають гостя до того, що послуги надаються якісно. Для самого бізнесмена це – створення робочих місць. І чим більше таких закладів, тим вища інвестиційна привабливість регіону. Це шанс дати зрозуміти регіонам, що вони живі і що вони розвиваються”, - каже експерт.
“У регіонах із цим декілька видів проблем. По-перше, ті, хто купує франшизу, не завжди розуміє сутність самого франчайзингу. Хтось, наприклад, вважає: “Я купив готову бізнес-модель і заплатив за неї кілька доларів, і тепер все запрацює”. Насправді ж франшиза – це успішна бізнес-модель, яку ти купуєш, але займатись нею маєш самостійно. Це щоденна важка робота”,- каже вона.
Але в той же час в Україні за останні роки почала зростати культура ведення бізнесу, помічає експерт.
“Культура ведення бізнесу – це те, що можна “вирости”. Для цього є професійні майданчики, форуми, де люди обмінюються досвідом. Це поступово приносить у регіони певний прогрес”, - констатує Мирослава Козачук.
За її словами, ведення такого бізнесу у великих обласних центрах і в невеликих містах багато в чому відрізняється і має свою специфіку.
Один із “плюсів” ведення бізнесу по франшизі у регіонах – це те, що в невеличкому місті значно простіше знайти гарну локацію.
“Для великих міст пошук гарної і вигідної локації може справді бути великою проблемою. Кращі точки можуть бути вже зайняті. Дехто думає: “От якби Хрещатик або Майдан були більшими за площею, то там можна було б вмістити, відповідно, більше закладів”. Але Майдан є таким, яким він є. В регіонах із цим простіше. Якщо у невелике місто заходить якийсь класний бренд, то він точно стане у найкращій локації, яка тільки може там бути”, - каже Мирослава Козачук.
"Навіть найбільш класну в країні франшизу можна вбити, якщо не займатись нею постійно"
Після купівлі франшизи і запуску бізнесу у себе в місті підприємці в регіонах іноді допускають певні помилки.
На прохання Styler Мирослава Козачук перераховує основні з них.
“По-перше, це не дуже серйозне відношення до самої франшизи, повна впевненість у тому що франчезер має зробити абсолютно все, і навіть щодня контролювати його персонал. По-друге, це небажання відповідати всім прописаним заздалегідь стандартам. Також – не дуже високе розуміння франчайзингу загалом. Бо недостатньо просто назбирати гроші і купити готову бізнес-модель. Якщо говорити про гроші, то Україна надзвичайно багата країна. Більшість із тих, хто до нас приходить по франшизу, гроші має. Але навіть найбільш класну в країні франшизу можна вбити, якщо не займатись нею постійно. Як ви управляєте цим бізнесом на місцях, як його розкручуєте – залежить вже тільки від вас. Навіть якщо ви купили досвід, який інша компанія здобувала протягом 20 років”, - каже вона.
В той же час розуміння того, як вести цей вид бізнесу, за останні роки точно стає кращим, додає Мирослава Козачук.
“Ще коли я починала займатись франчайзингом, ми робили по регіонах України конференції. Там я виходила із доповіддю про роль франчайзингу у розвитку бізнесу. Мене іноді просили повторити ось це слово на “ф”. А потім підходили після доповіді і казали: “О, прикольно, ви чимось таким займаєтесь. Я чув, на цьому можна гроші заробити. Чув те слово на “ф”, але забув, як воно точно звучить! Та ці часи вже минули, і тепер вже практично всі знають, що таке франшиза, і багато хто легко перераховує її види”, - згадує експерт.
"Україна, на жаль, не є привабливою для інвестицій. Але ми над цим працюємо"
Не секрет, що розвивати власний бренд або вести придбану франшизу в Україні складніше, ніж, скажімо, в ЄС або США.
На форумі навіть звучали думки про те, що є “суто український франчайзинг”, коли учасники бізнесу мають шукати виходу з непростої ситуації, яка склалася у нас в країні.
“Мабуть, суто український франчайзинг - це не таке вже й перебільшення. От сьогодні, скажімо, до нас приїхали виступити іноземні спікери. У цьому бізнесі їм було простіше з трьох причин. По-перше, вони проходили етапи свого становлення у розвинених країнах. Вони розвивалися там, де давно вкорінена ділова етика бізнесу і є культура його ведення. По-третє, вони мають на це гроші, якщо не свої, то під дуже низький відсоток кредитування. Україна жодного з цих фактів поки немає. Україна, на жаль, не є привабливою для інвестицій, але ми теж над цим працюємо. Зокрема, скоро запустимо програму кредитування такого виду бізнесу з одним із українських банків. І навіть той факт, що ми привезли на Franchithink п’ять міжнародних спікерів зі штатів, з Європи, говорить про те, що Україна їм цікава”, - каже Мирослава.
Вона радить підприємцям із регіонів максимально часто бувати на профільних заходи – семінарах, форумах, майстер-класах.
“Наш проект “Перша школа франчайнизгу” вже випустив 120 власників бізнесу. Це крок за кроком формує у українців розуміння, що бізнес – це не тільки про гроші, а й про прозорі відносини, про свого партнера. Це завжди саме про дві сторони”, - каже Козачук.
"Ні один геніальний бренд не міг би існувати, якби за ним не стояло геніальної людини, яка дарує йому свою енергію"
Власникам франшизи постійно треба працювати над брендом, каже Мирослава Козачук.
“Це загальновідомо: спочатку інвестуються гроші у те, щоб створити по-справжньому якісний продукт. Якщо ти створив щось дійсно унікальне – за ним стоятиме черга. Все має бути продумане до найменших деталей. Ти як власник бізнесу всі стандарти юридично захищаєш, фінансово рахуєш, дизайном оформлюєш. Має бути пророблена копітка робота”, - радить вона.
“Мені казали: “От ви так все добре розповідаєте, а насправді ж це звичайний салон краси!” Так, це звичайний салон краси, таких салонів краси у Києві штук двісті. Але тільки одна людина змогла це все розвинути до таких масштабів, бо дуже любить свою справу і рухає її вперед. Знаменитий український маркетолог Андрій Федорів каже: “за кожним брендом має стояти жива людина, яка його своїми емоціями і своєю енергією постійно підтримує”. Це не просто слова, а теза, яка працює у реальному житті, - каже Мирослава Козачук.
“А це вже моя власна думка: ні один геніальний бренд не міг би існувати, якби за ним не стояло геніальної людини, яка дарує йому свою енергію. І, звісно, потрібна хороша команду управляючих. Тому що всі бренди збудували люди. Ні один бренд не збудувався ось так, “із повітря”. За кожним успішним брендом завжди стоїть одна людина, а з нею - група людей, яка щодня виконує величезний, просто колосальний об’єм роботи. Цей хліб потрапляє до нас у тарілку, і здавалося б, усе так просто. Але для цього має виростити пшениця, мають скластися добрі погодні умови, люди мають перетерти борошно, вірно змішати складники і спекти цей хліб. Так само кожен бренд має пройти багато етапів свого становлення, щоб врешті вийти на бізнес-ринок”, - стверджує вона.
"Франчайзинг – це як одружитися або вийти заміж"
Звісно, при відкритті власної справи у багатьох є страхи, є побоювання – вийде чи ні. Але всі ці страхи - лише у нас в голові, каже Мирослава Козачук.
“І всі кордони – теж у нашій голові. За недавній період ми вивели на закордонні ринки 12 українських брендів. Вони прекрасно працюють в інших країнах. Деякі з них у певних країнах навіть є лідерами свого сегменту. Більше того: частина з них пішли в одну країну, а потім відкрилися відразу в чотирьох. Тому – все залежить саме від нас”, - вважає експерт.
“Якщо все підсумувати, то франчайзинг – це як одружитися або вийти заміж. Адже це пошук ідеального партнера. Все має бути ідеально підібрано: за цінностями, за різними спільними речами, які символізують любов до своєї справи. Не може будь-хто, хто має гроші, розвивати такий вид бізнесу. Ну і власне ті, хто має гроші, мають працювати так, щоб справа приносила задоволення і радість” - підбиває підсумок Мирослава Козачук.
До речі, відома маркетолог Надія Перевізник дала поради про те, як розпрочати власну справу.