Представники різних конфесій поділилися своїми міркуваннями на "гостру" сьогодні тему. Як священнослужителі відносяться до столичного Маршу Рівності та одностатевих шлюбів - в матеріалі Styler
Офіційно одностатеві стосунки не підтримує жодна існуюча нині світова релігія. Окремі ініціативи локальних церков з дозволу одностатевих шлюбів трапляються, але піддаються критиці.
Одностатеві відносини традиційно розглядаються як гріх у християнстві, іудаїзмі, ісламі. Засуджуються вони і в буддизмі. Але, за словами релігієзнавців, ставлення до цього питання у буддистів все-таки більш "м'яке". І називається скоріше не гріхом, а "неправильною сексуальною поведінкою".
До гомосексуалів ставилися як до грішників протягом практично всієї історії християнства – як у православ'ї, так і в католицизмі. У мусульман гомосексуальні стосунки, згідно одноголосній думці богословів, є забороненими.
Напередодні Маршу Рівності в Києві Styler звернувся за коментарями до священнослужителів різних конфесій, щоб більш детально дізнатися про позицію церкви щодо гомосексуальності.
Також ми спробували з'ясувати, чи існують "дружні" для геїв церкви, де церква реєструє одностатеві шлюби і хто з священнослужителів набрався сміливості заявити про свою гомосексуальну орієнтацію відкрито.
Про перегляд думки з приводу одностатевих шлюбів заговорили ще в другій половині 19 століття. Але досі лояльне ставлення представників церкви до геїв і лесбійок навіть при толерантне ставлення у суспільстві (особливо в Скандинавії, США та окремих країнах центральної Європи) – швидше виняток, ніж тенденція, і не носить масового характеру.
В останні десятиліття з'являється все більше богословів-представників різних конфесій, які оскаржують офіційне церковне засудження гомосексуальних відносин. Також відомо, що деякі протестантські релігійні організації в Західній Європі, Північній Америці та Океанії заявили про невизнання гомосексуального поведінки гріховним.
Влітку 2016 року Папа Франциск заявив, що католицької церкви потрібно просити прощення у гомосексуалів за її колишнє ставлення до сексуальних меншин. Про це він повідомив після свого візиту у Вірменію. Він нагадав, що в різних країнах і культурах ставлення до гомосексуалів різне, але висловив при цьому впевненість, що це не повинно служити підставою для дискримінації та маргіналізації геїв. Цікаво, що Папа Франциск першим серед своїх попередників вжив термін "гей" замість "гомосексуал".
Однією з найбільш лояльних до гомосексуалів вважають Церкву Швеції - найбільшу християнську деномінацію Швеції. Це найбільша лютеранська церква Всесвітньої лютеранської федерації, членами якої є близько 6,4 мільйонів людей або трохи більше половини населення країни. Після 2000 року ця церква -відокремлена від держави.
Церква Швеції почала благословляти одностатеві шлюби у 2007 році, а з 2009 року почала їх реєструвати. Таким чином, вона стала однією з перших в світі церков, яка почала відходити від гетеросексуального шлюбу як традиційного. До речі, згідно з дослідженням 2008 року, 71% шведів вважали, що потрібно дозволити одностатеві шлюби.
У листопаді 2009 року світ облетіла новина про те, що Церква Швеції в сан єпископа звела першу в світі відкриту лесбійку-священнослужителя. 55-річна Єва Брунне стала першим у світі єпископом-лесбійкою і п'ятою жінкою-єпископом Швеції. Церемонію рукопокладання бойкотували представники деяких національних церков, а архієпископ і глава Церкви Швеції на заході й зовсім не з'явилися, делегувавши на нього тільки своїх представників.
"Живіть, як вам завгодно, але не намагайтеся переконати нас, що це норма"
В Україні православна і католицька церкви різко негативно ставляться до одностатевого кохання, а тим паче – до одностатевих шлюбів.
Так, УПЦ (МП) активно закликала не допустити проведення у Львові Фестивалю рівності" в березні 2016 року, адже він "пропагує гріх, як свято, яке розбещує людську душу і тіло". Про це заявив єпископ Львівський і Галицький Філарет (Кучеров).
“Церква засуджує содомські гріхи. Ми не можемо і не будемо мовчати, коли пропагується гріх, що яке розбещує людську душу і тіло. Господь прийшов, щоб спасти грішників, але Він не давав нам права шукати компроміси з гріхом", – відзначив єпископ.
Коли прихильники одностатевих відносин публічно заявляють про свою позицію, різко реагує і греко-католицька церква. У коментарі Styler отець Петро Жук, ректор-протоієрей трьохсвятительської духовної семінарії УГКЦ пояснює позицію конфесії.
“Якщо людина живе з таким прагненням, нехай собі живе, і ніхто не буде за це засуджувати. Але коли це відбувається на рівні демонстрації, заохочення, то церква, звичайно, буде реагувати. Тому що заохочувати до гріху не можна. Особисто я ніколи не мав претензій до таких людей. Але є претензії тільки до того, чому вони не намагаються контролювати те, що їх спонукає до тих чи інших гріховних намірів. Одностатеві стосунки церква не сприймає. Це не є нормою", - пояснює протоієрей.
Церква дивиться на такі питання у світлі Святого Письма, яке є джерелом віри. Святе Письмо говорить, що таку форму поведінки Господь не схвалює, говорить священнослужитель.
“Хоче людина жити у своїх неприродних відносинах - нехай живе. Мені здається, що українське суспільство нічого такого не забороняє. Але коли ці люди представляють неприродне як природне і вдаються до маніпуляцій, то на це будуть реагувати і церква, і прості люди. Їм кажуть: “Живіть, як вам завгодно, але не намагайтеся переконати нас, що це норма". Не можна демонструвати одностатеві стосунки відкрито. Демонстрація - це пропаганда. Це псевдоєвропейські цінності", - додає він.
Деякі священики-геї настільки відважні, що не бояться сказати про свою гомосексуальність відкрито. Добре розуміючи, які наслідки для них така відвертість може спричинити. Тому подібних випадків "камінгаутів" серед служителів церкви - одиниці.
В 2008 році в Каліфорнії (США) римокатолицький священик не тільки підтримав одностатеві шлюби, але і заявив, що сам є геєм. Преподобний Джеффрі Фарроу з парафії Святого Петра під час меси на тему "полюби свого сусіда свого як самого себе" закликав віруючих голосувати проти поправки до законів штату, яка повинна була заборонити одностатеві шлюби.
У своїй проповіді священик сказав: “Пропонуючи голосувати за Пропозицію 8 (проти одностатевих шлюбів – ред.), деякі церковні діячі Каліфорнії не тільки виходять на політичну арену. Вони просто ігнорують новітні досягнення нейрології, психології і навіть власні слова Церкви про те, що гомосексуальність є вродженою".
Після закінчення меси преподобний сам зізнався в гомосексуальності під час інтерв'ю репортерам телекомпанії ABC.
“Я усвідомлюю, що ці слова істини обійдуться мені дорого. Але промовчавши, я зробив би їх ціну ще вищою, ставши спільником морального зла, яке позбавляє геїв і лесбійок їх громадянських прав і самого людського достоїнства", - заявив Фарроу.
За таке висловлювання священика звільнили від виконання обов'язків відсторонили від посади. Він також позбувся зарплати, пенсійних надбавок і медичного страхування. Йому було заборонено відвідувати парафії, в яких він служив.
Але Фарроу і далі продовжував публічно виступати, захищаючи права геїв, лесбійок, бісексуалів і трансгендерів. 22 червня 2009 року Законодавча асамблея Каліфорнії висловила вдячність Фарроу за його щедру і невпинну роботу в спільноті ЛГБТ.
Як бачимо, буває, що офіційна позиція церкви відрізняється від позиції окремих її представників.
Нещодавно Олександр Дедюхін, священик Української Православної Церкви Київського Патріархату (УПЦ КП) написав на своїй сторінці в Facebook, що "гей-парад анітрохи не чудніший за натовп попів в різнокольороому одязі і прикольних шапках під час хресної ходи".
Ми попросили Олександра більш детально пояснити свою позицію з приводу Маршу Рівності в Києві та одностатевих стосунків в цілому.
“Особисто я не вважаю правильними гомосексуальні стосунки, але найкращий спосіб це висловити - це ігнорувати всі їх прояви здалеку. Що стосується Маршу, то особисто мені не шкода, нехай ходять. Я взагалі за те, щоб ходили всі: геї, очкарики, народні депутати. Адже ми живемо у вільній країні, а у вільній країні має бути дозволено все, що не шкодить іншим", - прокоментував Дедюхін Марш Рівності.
Він також додав, що сам як священнослужитель брав і буде брати участь у хресних ходах.
"Але сьогодні, якщо ми будемо забороняти марш будь-яких меншин, то завтра хтось нам скаже: "а давайте заборонимо хресний хід". Не потрібно забувати, що таке може трапитися. Тому я не проти того, щоб хтось виходив заявляти про свої права. Я не великий спеціаліст у правах геїв. Але при цьому я розумію, що гей-парад не можна однозначно назвати пропагандою одностатевих відносин. Як заявляється, ці заходи – саме про проблеми прав. Це не пропаганда відносин, а боротьба за свої права", - пояснив священнослужитель.
Але, за його словами, на цю ситуацію потрібно дивитися комплексно.
“Якщо мова про легалізацію, то в даному випадку треба говорити не тільки про шлюби. З точки зору держави все може вирішитися дуже просто. Щоб вирішити проблему спадщини або усиновлення – нехай для цього буде якийсь, умовно кажучи, союз. Це можуть бути дві подружки. Двоє друзів. Або абсолютно різні люди, які разом ведуть господарство. Адже не обов'язково, щоб у них були сексуальні стосунки! Але зроблять це чи ні – це питання до політиків", - додав Дедюхін.
На питання про те, чи стало українське суспільство, на його думку, більш толерантно ставитися до одностатевих стосунків, священнослужитель відповів негативно.
“Я такого не спостерігаю. Загалом, ситуація навряд чи змінилася", - резюмував він.
В мусульманстві тема гомосексуальності - заборонна, говорить шейх Саїд Ісмагілов, один з найбільш авторитетних духовних лідерів мусульманської громади України, муфтій Духовного управління мусульман України "Умма" і Президент ВГО "Український центр ісламознавчих досліджень".
“В Корані це чітко прописано. Всевишній Господь звертається до людей, і в першу чергу - до чоловіків: "зі своїми статевими пристрастями відправляєтеся до чоловіків, залишаючи дружин ваших, створених для вас Господом, ви люди грішні, що переступили всі мислимі немислимі заборони" - приблизно так говориться в Корані", - пояснює Саїд Ісмагілов.
Мусульмани вважають одностатеві зв'язки і публічну демонстрацію цього явищем ненормальним і нездоровим, додає він. Мусульманський світ категорично засуджує такі дії.
“У нас є правило: якщо є такі недоліки, то їх треба приховувати, а не виставляти напоказ. Зараз, на жаль, тенденція якраз така, що поведінка, яка засуджують усі світові релігії, виставляють напоказ", - говорить він.
Марш Рівності - це не заява про права, а однозначно попаганда одностатевих відносин, вважає муфтій.
“Одного разу, ще кілька років тому, я зустрівся з представником католицької церкви, і він сказав: “Скоро у вас будуть марші гомосексуалів. А релігійних діячів, які проти цього, будуть висміювати і ображати". Я не повірив і дуже здивувався. Подумав: як таке може бути в Україні, в країні дуже релігійній і високодуховній? У нас, починаючи з часів Помаранчевої революції і до Революції Гідності релігійні організації мали і мають найбільшу довіру народу. Це дуже авторитетний для людей громадський інститут. Я не вірив, що в нашій країні таке може бути. Але виявилося, священик був правий", - додав він.
В цілому, гомосексуальність та інші девіантні відносини - старі як Старий Заповіт, додає він.
“Якщо ми відкриємо книгу Старого Заповіту, то побачимо, що ця ж ситуація описувалася багато тисяч років тому. Навіть примітивні релігії, традиційні язичницькі, засуджували одностатеві відносини. У них не було поняття добра і зла. Замість цього були поняття користі і шкоди. І на все, що шкодило, накладали табу. Навіть примітивні культи бачили, що від одностатевих відносин не народжуються діти, не збільшується чисельність племені, чоловіки втрачають мужність. Ми ж вважаємо, що якщо Бог створив чоловіка чоловіком, то він повинен бути чоловіком. Якщо створив жінкою, то повинна бути жінкою", - сказав Саїд Ісмагілов.
Ставлення православної церкви до "гидоти перед Господом" - загальновідоме. Ліберальні православні священики або групи ліберальних православних священиків – нечисленні, і на перегляд позиції всієї церкви поки не впливають.
Представники УПЦ говорять, що в позиції з приводу одностатевих відносин потрібно виходити з того, що написано у Святому Письмі. Такої думки дотримується і протоієрей Сергій Ющик, перший проректор Київської духовної Академії УПЦ (МП).
Священик також висловив свою думку щодо Маршу Рівності. На його думку, тут слід розрізняти обстоювання фундаментальних прав людини і пропаганду одностатевих шлюбів.
“Про Марші мені важко що-небудь говорити. Справа в тому, що під соусом Маршу Рівності, коли люди нібито відстоюють свої права, нам може подаватися пропаганда гріха. І якщо ми в даному випадку говоримо не про захист, а про пропаганду гріха, то це біда. Нам не варто забувати про важливі соціальні явища, які дійсно потребують уваги: права чоловіка та жінки в сім'ї, насильство в сім'ї. Але ці проблеми в будь-якому випадку не варто ставити в одну категорію з одностатевими шлюбами", - зазначив священик.
Сергій Ющик підкреслює, що це його власна думка, але в ній він не дозволяє собі виходити за межі Священного Писання.
“Священне Писання говорить нам, що ми не маємо права любити гріх, але в той же час зобов'язані поважати людину, яка скоює гріх. Тому що кожна людина має право на покаяння. Не можна вказувати пальцем на ту чи іншу людину і говорити: "Подивіться, ось ця людина чинить так, а не інакше!".
За його словами, не треба ходити і публічно говорити про людину, що вона грішить. Тому що кожен грішник має право на виправдання.
“Це моя позиція як парафіяльного священика. Але содомія - це гріх. І це факт. Рекламувати гріх не можна", - зазначив протоієрей.
В кожній конфесії знайдеться церква, яка неофіційно підтримує і одностатеві стосунки, і одностатеві шлюби. Але зазвичай це мало де документується, про це рідко говорять відкрито. А геї і лесбійки в більшості випадків дізнаються про такі церкви швидше за допомогою "сарафанного радіо", аніж з оголошення біля входу в храм.
Існує міжнародна громадська організація GALIP Foundation, яка "покликана нести послання про любов і примирення Бога до спільноти геїв, лесбійок, бісексуалів і трансгендерів". Організація була заснована в 1999 році дівчиною на ім'я Елейн і її дружиною. За цей час вони придумали і втілили в життя багато волонтерських проектів.
Сайт організації допомагає знайти церкви, в яких добре ставляться до одностатевих стосунків. Організація пропонує для цього термін - "welcoming churches". Більшість із пропонованих організацією церков знаходяться в США і Канаді.
На ресурсі зібрана інформація про церкви, де до геїв і лесбійок ставляться дружньо – це може бути ісламська мечеть, буддійський монастир чи православний храм. Також є інформація, в яких церквах можуть вінчати одностатеві пари. Це відбувається, як правило, в країнах, де одностатеві шлюби дозволені законом.
Фото: Священник Ендрю Кейн, відкритий гей, що вступив у шлюб зі своїм партнером, пізніше був обраний у Генеральний синод Англіканської церкви (telegraph.co.uk)
Ірландець Бернард Лінч - перший у світі священик, який офіційно вступив у цивільне партнерство, а пізніше - уклав шлюб. В одній зі своїх публікацій він пише:
“Багато лесбійок і геїв хочуть не просто відвідувати церкву, але і створювати власні форми релігійної практики, що відображають їх неповторний досвід і стиль життя. Такі церкви, як американські "Церква Гідності", "Общинна Церква Метрополії", Рух лесбійок і геїв-християн в США, а також "Церква пошуків", яка діє у Великобританії - лише окремі зразки змін, що відбуваються".
До речі, у 2003 році в Росії стався випадок, пов'язаний з вінчанням одностатевої пари, що буквально сколихнув "традиційну" громадськість і викликав справжній скандал у РПЦ. В Нижньому Новгороді православний священик повінчав пару гомосексуалів. Цей випадок став першим публічно відомим у Росії, коли гей-пару повінчали за всіма традиціями православної церкви. Раніше двоє чоловіків з Нижнього Новгорода, Денис Гоголєв і Михайло Морозов, відкрито заявляли про свої стосунки і розповідали про це в телеефірах.
Кажуть, що нижньогородський священик повінчав пару за 15 тисяч рублів. Пізніше священнослужитель Володимир Енерт, який і проводив обряд, категорично заперечував свою провину. Мовляв, його "підставили". Але слова виправдання не допомогли священику уникнути покарання: після проведеного єпархією розслідування подій незабаром він був заборонений у священнослужінні.
Один із тих, хто вінчався, Денис Гоголєв, пізніше розповів пресі, що каплиця, в якій проходив обряд, була негайно зруйнована. У лічені дні її буквально розібрали на шматочки.
Отець Петро Жук, ректор-протоієрей трьохсвятительської духовної семінарії УГКЦ говорить, що в традиційній церкві, яка дотримується всіх канонів, гей-пару ніколи б не повінчали.
“Є традиційні церкви, які базуються на вченні, що не змінюється століттями. А є ті, які повстають проти слова, даного Богом. Мені складно назвати їх традиційною церквою. В Україні, якщо десять людей об'єднуються, то вже можуть створити церкву. Мене не цікавить, як вони назвуть себе. Але було б цікаво дізнатися, на чому вони базуються. Зазвичай церква спирається на слово Боже. А там – які орієнтири? Чи церква це, або просто організація? Вони створюють медійний прецедент. Чи, може, орієнтуються на політичну ситуацію? Скажімо, якась церква дозволила вінчання одностатевих пар. Але чи це дійсно справжня церква? Це велике питання", - резюмує священнослужитель.