99% електронних книг в Україні скачують безкоштовно, кажуть видавці
Платні електронні книги в Україні поки практично не користуються попитом. Багато хто і справді спершу шукає, де можна скачати книги того чи іншого письменника, а не де їх купити. Мовляв, якщо книга є в загальному доступі, то чому її купувати? Часто навіть не задумуючись над тим, що і колектив видавців, і автор, недоотримують грошей за свою працю.
Одні експерти кажуть: на фоні економічної кризи, падіння ВВП книжкове піратство - не така вже й страшна проблема, тому її практично не обговорюють у суспільстві. Інші ж упевнені: одне одному ніяк не заважає, і чим довше не говорити про це, тим більше інтелектуального продукту в Україні крастимуть і надалі.
Видавці кажуть: в Україні - повальне, 99-відсоткове електронне піратство, а кількість прочитань книжки в інтернеті у 5-10 разів вища, ніж її прочитання у паперовому варіанті. Це було б добре, якби за електронні книги у нас платили так само, як в Європі.
Ми вирішили дізнатись, що треба зробити, аби зменшити книжкове піратство, і чи готові самі українці платити за інтелектуальний продукт.
У грудні 2017 року набув розголосу скандал, пов'язаний з одним із українських Telegram-каналів. Його користувачі скидалися по кілька гривень і купували електронну версію книги, після чого ділилися нею з усіма. Більшість книжок належала українському видавництву “Наш Формат”. Після широкого розголосу проблеми у соцмережах Telegram-канал було видалено.
Письменниця Катерина Бабкіна називає таку поведінку “піратів” принизливою. Вона закликала скаржитись на подібні канали за порушення авторських прав.
Фото: Скріншот (facebook.com/kateryna.babkina)
Коментуючи історію із Telegram-каналом, юрист Інституту книги Сашко Лютий на своїй сторінці у Facebook повідомив: в Україні відсутня судова практика щодо захисту творів в інтернеті, а надто - у соціальних мережах та інтернет-сервісах. Тому і неможливо контролювати все, що потрапляє у мережу.
Фото: Скріншот (facebook.com/sashko.liutyj)
А от голова ВГО “Українське піратське співтовариство” Сергій Яригін у коментарі для Styler стверджує, що не тільки чув цю скандальну історію, а й скористався можливістю безкоштовно скачати книгу видавництва.
“Із задоволенням прочитав “Плутократи” Христі Фріланд. До речі, тепер планую придбати “Плутократів” у свою бібліотеку”, - коментує Яригін.
На тезу про те, що такими безкоштовними скачуваннями автори позбавляють хоч і невеликих, але все-таки коштів, Сергія Яригін відповідає:
“У “Плутократах” влучно описаний випадок з Леді Гагою - з 60-ти зароблених мільйонів за рік, левова частка була зароблена концертами, а не від роялті. В реаліях України треба звертати увагу не тільки на ті гроші, які "недозаробили" видавництва (це ще питання, чи недозаробили вони). А на те, що сучасна система авторського права є гальмом розповсюдження знань та інформації”.
Після скандалу з “піратами” Telegram-каналу співвласник і директор видавництва “Наш Формат” написав у себе на сторінці у Facebook, що роботу над електронними книжками продовжить і вдосконалить систему їх захисту.
“Ми проектуємо систему захисту книжок, щоб не віддавати файл на пристрій користувача у звичайному не зашифрованому форматі, - пояснює Антон Мартинов у коментарі для Styler. - Ця розробка – дуже дороге задоволення. Можливо, це буде наше ноу-хау. В світі мало хто може дозволити собі подібні речі: тут треба або дуже чітко розуміти специфіку задачі, або мати шалений (як для книжкового ринку) бюджет”.
Перед новорічними святами стала відома ще одна новина: США призупинять низку торгових преференцій для України. У США тимчасово не будуть продовжувати чинний до 2018 року режим безмитного ввезення товарів з України, що діяв у межах програми Генеральної системи преференцій, повідомляє BBC.com.
Таке рішення ухвалили у зв'язку із невдоволенням у Вашингтоні ситуацією із дотриманням авторського права в Україні. Торгові преференції призупинять на чотири місяці - доки Україна не покращить свою систему захисту прав інтелектуальної власності, йдеться у заяві Офісу торгового представника США.
Більшість експертів різко засуджує піратство електронних книг в Україні.
Співзасновник видавництва "Видавництво", відомий український ілюстратор, книжковий дизайнер і поет Ілля Стронґовський до книжкового піратства ставиться різко негативно. "До піратства слід ставитись як до ватности. Крадеш - вали за поребрик", - написав він на своїй сторінці у Facebook.
Фото: Скріншот (facebook.com/strng)
Фото: Скріншот (facebook.com/sashkozavara)
Співзасновник видавництва “Самміт-книга” Ігор Степурін написав на своїй сторінці у Facebook, що Україну недавно назвали лідером серед порушників авторських прав.
Він закликав об’єднатися навколо цієї проблеми і почати щось робити. Тим більше, що крім піратства електронного, в Україні процвітає ще й піратство паперових книг. Так, за його словами, безліч завезеної контрабандою літератури продається, зокрема, на книжковому ринку "Петрівка".
Фото: Скріншот (facebook.com/igor.stepurin)
Андрій Кокотюха – один з найпопулярніших українських письменників. Книжкове піратство - проблема комплексна, вважає він. У цьому сенсі в Україні досі діє певна підміна понять, розповідає він у коментарі для Styler.
“По-перше, досі діє підміна понять, коли книжкове піратство прирівнюють до права на вільне отримання інформації й навіть боротьбу з цензурою. При тому, що переважна більшість користувачів "піраток" в коментарях прирікають легальні е-версії книжок на небуття, бо, цитата, "паперова книга краще пахне й взагалі живіше виглядає". По-друге, самі видавці не розвивають цей бізнес”, - коментує Андрій Кокотюха.
Йому відома практика “Клубу Сімейного Дозвілля”, який паралельно з паперовими випускає е-книги.
“Коштують вони, до речі, не аж так дешевше. Потім, купивши е-книгу раз, її далі можна досить легко поширювати. Мети, правда, не розумію: як це перепродати. При цьому видавець кістьми лягає, аби вмовити читача купити хоча б один примірник паперової книги. Що заважає перевести папір у е-версію і теж продавати їх так само завзято?” - продовжує письменник.
Третій чинник, на думку Кокотюхи, це те, що читач віком 16-25 років просто не звик напружуватися.
“Він би купив паперову, але для чого витрачати на це час? До того ж, “сусід "качає", чому це я, лох, маю за те саме платити?” Загалом будь-яка легалізація електронних книг забуксує, як перевізник вантажів на українських автошляхах. Ви забезпечите швидкісним інтернетом села й маленькі міста? Ви поясните старшим людям, що таке рідер і як купити е-версію легким порухом руки? Ми говоримо так, ніби 100% України покрито інтернетом, а на будь-якому хуторі можна дізнатися про вихід книжки, переглянути в мережі анонс і здійснити оплату через платіжну систему, чи то Приват 24, чи іншу”, - продовжує письменник.
Вже рік працює інтернет-книгарня, де можна придбати паперові книги Андрія Кокотюхи. Також читачі запитують про можливість придбати е-версії, але таких замовлень - значно менше, каже він.
“Таких запитів не так багато, але зо два десятки на рік набереться. Хай книга 20 гривень, і 400 гривень загального заробітку - не та сума, заради якої варто витрачати час, готуючи е-версію. Але я, по-перше, не вмію це робити. По-друге, якби навіть зібрав усі заявки й передав видавцю, той не став би морочитися. Ось і виходить: корінь проблеми у тому, що поки бізнес на е-книжках робити не можуть верхи й не хочуть низи”, - каже Андрій Кокотюха.
“Проблем галузі багато, але відсутність попиту – не головна. Не відсутність попиту заважає більшості видавців займатися електронними книжками, а нерозуміння світових тенденцій і незнання технологій. А світові тенденції такі: електронні видання в США та Британії зайняли близько чверті ринку, а у країнах Європи 5-10% від обороту всієї галузі”, - коментує креативна директорка видавництва "Наш формат" Катерина Аврамчук.
За її словами, ми нічим, загалом, у цьому сенсі від Європи не відрізняємося.
“У українців так само дві ноги, дві руки, два ока, одна голова. Але є одна проблема: ті, хто сам не створює або не бере участі в створенні якогось продукту або цінності (не обов’язково матеріальної), не цінує працю інших і часто глузує з тих, хто чогось досяг. Саме тому платити за контент в Україні поки що не прийнято. У нас панує філософія “ти шо, самий умний?”, що означає: не виділяйся, не треба щось створювати, краще кради і жалійся, що все навколо погано, ніж старайся і заробляй, щоб дозволити собі оплатити роботу тих, хто теж працює разом з тобою над якісним продуктом”, - каже Антон Мартинов.
На її думку, знищити піратство повністю за наступні 50 років не вийде.
“На законодавчому рівні варто збільшити відповідальність осіб, а також змусити провайдерів видаляти піратський контент примусово після першої заяви правовласника, а після другої – починати судові справи”, - каже вона.
На питання, чи стали українці більше розуміти, що за контент треба платити, Катерина Аврамчук відповідає:
“Чи стали більше розуміти - так. Кілька десятків людей перейшли на сторону добра. Як скоро знизиться рівень піратства – спрогнозувати неможливо. Залежить від кількості і якості дискусій на цю тему”.
Голова ВГО “Українське піратське співтовариство Сергій Яригін впевнений, що закони про захист авторських прав в Україні треба змінювати. Він вважає: перш за все потрібно дати більше прав авторам і споживачам і зменшити захист посередників.
“Подивіться на галузь колективного управління авторським правом в Україні. Згідно нашим законам, юридична структура може залишити до 50-ти відсотків зібраних коштів собі. Сьогодні саме посередники мають максимальний захист і мінімальні зобов'язання. А автори і споживачі навпаки - максимальні зобов'язання і мінімальні права. Хіба це нормально? При зміні економічної моделі митці тільки виграють. Але монополісти, які звикли заробляти шалені кошти на митцях, - проти таких змін. В цьому і є проблема сучасного авторського права. Пірати (ГО “Українське піратське співтовариство” - ред.) виступають проти монополії на інформацію, а не за те, щоб всю інформацію безкоштовно використовувати”, - каже Яригін.