Автор геніального роману "Собор" свого часу розповів, що погубить РФ
У вівторок, 3 квітня, виповнюється 100 років з дня народження Олеся Гончара - геніального українського письменника, мислителя, громадського діяча, першого лауреата республіканської премії імені Тараса Шевченка, академіка НАН України, Героя України.
Олесь Гончар (фото: facebook.com/aleksandr.olbik)
З нагоди ювілею письменника ми пропонуємо згадати, що він говорив про Росію і українських політиків, а також про Донбас.
Так, в 1992 році в одному зі своїх щоденників письменник написав, що "Росію погубить ненависть".
"Росію знищити ненависть, яку вона розпалює в собі, - ненависть до України... Хоч, може, і нас погубити... У Сімферополь полетіла ватага шовіністів на чолі з генералом Макашовим, нібито збираються роздмухати друге Придністров'я. А наші державці ні кують, ні мелють. Кретини в державних кріслах. Для чого ж ми вас обирали? Щоб товкти воду в ступі?" - написав Гончар.
Наче сьогодні написано, чи не так?
Більш того, Гончар передбачив війну на Донбасі ще понад 20 років тому.
"Донбас - це ракова пухлина, то відріжте його, киньте в пельку імперії, хай подавиться! Бо метастази задушать всю Україну! Що дає Донбас нашій духовності, нашій культурі? Ковбасний регіон і ковбасна психологія! Єдину українську школу й ту зацькували... Ні, хай нас буде менше на кілька мільйонів, але це буде нація. Ми здатні будемо відродитись, увійти в європейську цивілізовану сім’ю... А так ніколи ладу не буде. Буде розбій і вічний шантаж", - писав він у щоденнику.
У своїх записах автор геніальних романів дякує Всевишньому за те, що дав йому право народитися українцем.
Плюндруються твої сади,
Твоє чужинець поле крає.
Вже лицарів твоїх сліди
У полі вітер замітає.
Та все ж люблю тебе, ясна,
Як гнаний син нещасну матір.
Тобі по краплі, всю, до дна
Готовий кров свою віддати.
І не страшить мене Сибір,
І не страшать кайданів дзвони.
Велика Україно, вір:
За тебе встануть ще мільйони.
І лицемір’я упаде,
І славословіє погине.
Розправить крила молоде
Безсмертне плем’я України!
(1941 рік, Харків)
Гончар народився 3 квітня 1918 року в Дніпрі. 30-і роки в житті Олеся Терентійовича - період формування його як письменника. До вступу в Харківський університет навчався в українському книжково-газетному технікумі.
У вересні 1938 року вступив на філологічний факультет Харківського державного університету. Вже в 1941 році він разом з іншими студентами пішов добровольцем на фронт. Вірші, що народжувалися в перервах між боями, сам письменник назве згодом "конспектами почуттів", "поетичними чернетками для майбутніх творів".
Ліричний герой "Атаки", "Думи про Батьківщину", "Братів" та інших фронтових поезій Гончара духовно, емоційно близький до героїв повоєнних його романів і новел, передусім - роману "Прапороносці".
Після завершення роботи над трилогією "Прапороносці" героїка війни і далі хвилювала митця. В кінці 1940-х і на початку 1950-х років він пише низку новел.
Видані протягом 50-60-х років книги присвячені мирному життю людей, важливим моральним аспектам їхніх взаємовідносин. Серед них - романи "Тронка" і "Собор".
Але якщо роман "Тронка" приніс авторові Ленінську премію, то доля "Собору" склалася менш успішно.
Життя відомих людей: Олесь Гончар
Відео з YouTube/Телеканал Лтава
Назва роману відбувається від майже зруйнованого дерев'яного, побудованого без єдиного цвяха, козацького собору, що стояв на тій же вулиці, де жили батьки і сестра письменника.
Перші рецензії на нього були схвальні, але невдовзі критика піддала його тенденційному остракізму, і твір було вилучено з літературного процесу на два десятиліття. Нищівна кампанія проти роману "Собор" у Дніпрі стала своєрідним каталізатором дисидентського руху в регіоні.
Твори Олеся Гончара переведені на 67 мов, а творчий досвід письменника переймається і вітчизняними, і зарубіжними майстрами слова.
Помер письменник 14 липня 1995 року.
Відео з YouTube/Сніданок з 1+1