Накрутку голосів і атаку ботів офіційно підтвердила комісія, проте далі процес не рухається
У жовтні 2018 року розгорівся скандал з перейменуванням вулиці Російської у Дарницькому районі Києва на честь героя АТО Юрія Литвинського, який трагічно загинув в Іловайську у 2014-му році. Тоді дружина та син героя побачили на сайті КМДА відверту накрутку голосів проти перейменування.
Громадське обговорення тривало два місяці – з 10 серпня по 10 жовтня минулого року. Особливо підозріло було те, що голоси "проти" стали різко зростати в останні дні голосування.
Коли настав останній день обговорення, 10 жовтня, на сайті виявилося 755 голосів "за" перейменування і 820 голосів "проти".
При цьому кількість голосів "проти" продовжувала рости і пізніше, згадує син загиблого героя АТО Павло Литвинський. За його словами, така атака і накрутка голосів були і в обговореннях перейменування вулиць столиці на честь інших героїв. Наприклад, в перейменуванні однієї з вулиць Києва на честь Аміни Окуєвої.
Як повідомила у коментарі для Styler дружина загиблого героя Світлана Литвинська, все це свідчить про атаку ботів і накрутку голосів, яку помітно навіть тим, хто не так глибоко розбирається в інформаційних технологіях.
"Крім цього інциденту, атака була також на обговорення про перейменування вулиць на честь Юрія Глушка, Аміни Окуєвої, Джохара Дудаєва, Івана Виговського. За результатами голосування, вдалося перемогти лише Окуєвій. Я впевнена: це маніпулювання громадською думкою, засіб інформаційної війни. Це загалом підриває довіру до таких обговорень загалом", - каже Світлана Литвинська.
Жінка зверталася до міського голови столиці із проханням перевірки голосування. Також було кілька депутатських звернень про це, були й звернення волонтерів та громадських діячів. У департамент Кіберполіції також зверталися, але там просто не брали слухавку, пояснює Павло Литвинський.
Styler слідкує за розвитком подій і поцікавився, як розвивається ситуація далі.
Як виявилося, у КМДА провели перевірку і виявили, що накрутка дійсно була. 10 жовтня Світлана Литвинська надіслала запит із проханням про перевірку, а лист у відповідь надійшов їй наприкінці листопада. Перевірка тривала більше місяця. Її результати засвідчили, що стороннє вторгнення у голосування дійсно відбулося.
"Такого висновку дійшли у департаменті суспільних комунікацій КМДА. Вони й надіслали мені цей лист. У ньому говориться, що атака ботів на наше обговорення таки доведена офіційно. Фахова перевірка виявила масове накручування голосів "проти", сплановане зависання сайту, що ускладнило доступ і можливість проголосувати киянам. Найбільше атакували саме перейменування вулиці Російської", - каже жінка.
У листі-відповіді департаменту суспільних комунікацій йдеться про те, що справжня кількість голосів "проти" було всього 41. До перевірки було аж 962 голоси, хоча більшість із них виявилися фейковими.
Те, що накрутку голосів підтвердили офіційно, стало для родини другим етапом у боротьбі за справедливе голосування. Проте далі процес рухатися просто перестав, каже жінка.
"Згодом голова комісії Резніков подав заяву на звільнення. За півроку ніхто нічого більше не робив. Комісія за півроку так жодного разу і не збиралася. Крім того, ними не затверджені й інші перейменування, які пропонувалися раніше. Нікому це не треба, всі мовчать. Така сама ситуація і по перейменуванню на честь Аміни, гетьмана Івана Виговського та інших. Все замовкло", - каже Світлана.
На її особисту думку, одна з можливих причин, чому ніяких рішень не приймають – час перед виборами.
"У мене складається таке враження, що чекають виборів. Можливо, до влади прийде хтось із проросійськими поглядами, і ситуація з перейменуваннями повністю переграється на інший бік. Вичікують невідомо чого. Раптом на виборах піде відкат", - каже вона.
Крім того, додає Світлана Литвинська, нещодавно змінилися правила механізму перейменування вулиць у Києві. Тепер це вирішуватиме не громадське обговорення на сайті, а опитування мешканців тієї вулиці, яку пропонуватимуть перейменувати.
"Треба буде збирати і записувати живі голоси мешканців цієї вулиці. Як це буде реалізовано – невідомо. Хто це буде робити? І хіба при опитуванні мають стояти на вулиці мати, дружина, дітки загиблого, кожного вмовляти дати згоду? Кожному буде треба доводити, чим прізвище їхнього чоловіка достойне бути увіковіченим у назві вулиці. Хіба це справедливо? Крім того, на вулиці може жити багато проросійських мешканців, які можуть влаштовувати провокації, обзивати і лаяти цих людей", - каже вона.
Минулорічне обговорення перейменування вулиці Російської на честь героя АТО Юрія Литвинського відбувалося за старими нормами, проте як це відбуватиметься зараз, коли процедуру змінили, родина не знає.
Світлана Литвинська підкреслює: так чи інакше, цей процес зараз зупинився, і невідомо, коли його продовжать знову.
Юрій Литвинський, позивний "Монгол", в АТО був заступником командира з озброєння й начальником технічної частини 2-го батальйону спеціального призначення "Донбас" Північного оперативно-територіального об‘єднання НГУ.
З перших днів Революції Гідності був на Майдані.
Там він очолював 3-й взвод 8-ї "афганської" сотні Самооборони Майдану. У ніч на 20 лютого 2014 року під час активних протистоянь на Інститутській отримав вогнепальне поранення у плече.
Навесні 2014-го став добровольцем: вступив до лав 2-го батальйону спецпризначення "Донбас" Північного оперативно-територіального об‘єднання НГУ (військова частина 3027). Займався організацією забезпечення підрозділу технікою та озброєнням.
Під час війни на Донбасі, починаючи з літа 2014-го, захищав Україну. Брав активну участь у плануванні й проведенні спеціальних операцій. Зокрема, у спецопераціях по звільненню населених пунктів Попасна, Лисичанськ, Первомайськ та інших. Разом з бійцями батальйону звільняв від терористів українські міста та села. Має безліч нагород.
Нагадаємо, куратор батальйону “Кривбас” відверто розповів про трагедію Іловайську.
Також раніше писали історію добровольця, який у 2014 році пережив Іловайський котел.