У третій книзі римського військового письменника Флавія Вегеция "Короткий виклад військової справи" знаменита фраза має продовження: "Хто хоче світу - хай готується до війни; хто хоче перемоги, нехай старанно навчає воїнів; хто бажає отримати сприятливий результат, нехай веде війну, спираючись на мистецтво і знання, а не на випадок". Вітчизняне військове відомство і підконтрольний йому "Укроборонпром" виявилися настільки не готові до окупації українських земель, ніби і не задумувалися про збереження миру.
Можна довго говорити про те, що жодна з умов забезпечення миру, зазначених у стародавньому трактаті, в Україні довго і систематично не виконували. Скільки виділялося бюджетних коштів на армію? Що виробляла сотня державних підприємств "Укроборонпрому"? Скільки складських запасів було розбазарено злодійкуватими прапорщиками? На яких офшорних рахунках зберігаються кошти, отримані штабними генералами за "ліві" поставки техніки та амуніції? Чому колишній Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України, тобто президент, виявився "в гостях" у того, хто напав на його країну? Відповіддю на ці та багато інші питання стала ситуація, в якій опинилася Україна в 2014 році.
За два роки нова влада не змогла показати, що може забезпечити мир краще, ніж стара. Народу фактично надали своїми силами відстоювати що б то не було - незалежність, можливість спокійно працювати за гідну зарплату і їздити по рівних дорогах, нормальну систему освіти і охорони здоров'я.
З 2014 року політики ведуть боротьбу за владу в країні, народ якої за свої гроші (що залишилися від сплати податків) бореться за територіальну цілісність держави. Незліченна кількість дипломатичних зустрічей і переговорів, дебати на телебаченні, гучні заяви, піар, корупційні скандали, відсутність відчутних реформ і змін у ситуації на сході країни - здається, нова влада, як і стара, не дуже то si vis pacem. Адже Не секрет, що війна - дуже вигідний бізнес.
У 2014 році в Україні почалося "час волонтерів". Для тих, хто встав на захист людської гідності, небайдужі українці збирали їжу, одяг, екіпіровку, зброю... З'явилася величезна кількість громадських та волонтерських організацій, робота яких спрямована на допомогу тим, хто протистоїть російській агресії. З'явилися і комерційні організації, також ставлять своєю метою допомогти українським солдатам.
Фото: Засновник компанії "Русский Броня" Дмитро Хвиля залишив кар'єру програміста заради допомоги українським солдатам (Віталій Носач, Styler.rbc.ua)
Проект "Українська Броня", як і багато інших, подібні йому, пройшов шлях трансформації волонтерського об'єднання активістів, які допомагали тим, хто був на Майдані в 2014 році, в невелике підприємство по виробництву захисту для захисників. Попит створив пропозицію.
“20 лютого я був на Майдані. Коли там залунали постріли, стало зрозуміло, що просто так там вже не можна - потрібен захист від куль. Мені відразу ж почали телефонувати люди з питаннями, де можна дістати "броніки". Я теж став обдзвонювати знайомих, і вже ввечері ми опинилися десь під Києвом - дивилися металеві пластини, які залишилися від афганських бронежилетів, а інші люди, кожен у себе вдома, шили самі жилети. Гроші на купівлю всього, що було необхідно, швидко зібрали по знайомим. Правда, зібрати бронежилети з того, що було, ми змогли тільки через три дні, коли на Майдані в них вже не було потреби. Тому перші наші сорок бронежилетів ми передали громадській організації, яка вже відправила їх нашим бійцям на сході", - розповідає про зародження компанії "Русский Броня" її засновник - Дмитро Хвиля.
Молодий хлопець з хвостиком і бородою виглядає як програміст. Він і був програмістом. Але ситого і безтурботного життя в Америці волів боротьбу за виживання в Україні. До нього приєдналися такі ж молоді й активні люди. Зараз на заводі їх близько двох десятків, а з урахуванням всіх, хто задіяний в процесі - близько сотні.
“Я продовжив вивчати питання, пов'язані з бронежилетами, їх виробництвом, характеристиками. Бачив потреба в такому продукті. І вирішив продовжувати. До цього всього я був стартапером в сфері IT, збирався їхати працювати в Каліфорнії, але все це залишив", - каже Дмитро.
У жовтні 2014 року, коли активісти вже встигли допомогти тисячам людей, вирішили залучати кошти і інвестувати в обладнання для серійного виробництва. Півроку пішло на вивчення інформації з закритих і напівзакритих ресурсах спільнот інженерів, сформувалася команда відправилася за досвідом на закордонні виробництва такого спорядження.
Фото: Директор підприємства В'ячеслав Наливайко розповідає про характеристики, представлених в шоу-румі моделей продукції (Віталій Носач, Styler.rbc.ua)
Виробництво бронезахисту організували на території київського Заводу цивільної авіації №410. Заводські будівлі і територія ніби відображають картину стану української армії і промисловості - разваливающееся радянська спадщина, яка роками йшло до стану крайнього занепаду. Орендовані приміщення заводу №410, де розташоване виробництво, офіс та шоу-рум "Українська Броня" дуже виділяються на цьому тлі. Ремонт 600 квадратних метрів орендованої площі, кажуть, "влетів в копієчку".
Фото: Андрій Стрілець демонструє один з тестових зразків, які пройшли випробування. Чотири постріли - ні одного на виліт (Віталій Носач, Styler.rbc.ua)
На екскурсію по заводу запросили курсантів Військового інституту КНУ імені тараса Шевченка та журналістів. Виробництво, правда довелося зупинити, а частину приміщень - закрити, оскільки за законодавством таке виробництво - режимний об'єкт, який вимагає ретельної охорони і спеціальних допусків. Продукцію навіть наказано зберігати в закритих сейфах. Тим не менш, гостям показали всі етапи трудомісткого процесу.
Фото: Над кроєм і пошиттям жилетів працює п'ять-шість чоловік (Віталій Носач, Styler.rbc.ua)
Фото: У швейному цеху працюють тільки жінки... А броньовані труси - реально існуюча екіпірування (Віталій Носач, Styler.rbc.ua)
Новий бронежилет або каска з'являються спочатку в уяві людини з команди "Українська Броня". Ідея обговорюється на зборах. Якщо вона знаходить підтримку - створюється ескіз, готуються елементи конструкції (тканинна основа для жилетів, пластини броні), конструюється дослідний зразок, що його тестують знову і знову - в лабораторії та в повсякденному використанні. Потім його відчувають ті, для кого призначена ця модель екіпіровки, проводиться тест для сертифікації продукції - лише після цього продукт запускається в серійне виробництво.
Фото: В каталозі продукції компанії є й захист для чотирилапих бійців (Віталій Носач, Styler.rbc.ua)
Кожен клас захисту вимагає певних властивостей броні. Наприклад, базовий - перший, здатний захистити людину від кулі, випущеної з пістолета "Макарова" з відстані у 5 метрів. Сама просунута броня - 6-го класу, - захищає від пострілу з снайперської гвинтівки. Чим вище клас, тим товщі захисні пластини, тим важче амуніція.
Фото: Випробування пройшло успішно. Матеріал - Надвисокомолекулярний поліетилен (Віталій Носач, Styler.rbc.ua)
Хлопці вистрілюють сотні патронів, перевіряючи кожне виріб. Носять їх самі. Дають носити добровольцям. Зате кінцевий продукт витримує навіть більше, ніж повинен.
В інтернеті стало популярним відео, в якому хлопець каже, що впевнений в "Українській броні" на сто відсотків, а потім стріляє у себе з пістолета.
Як розповіли представники компанії, що людина на відео не їхній співробітник і ролик зняв за власним бажанням, а потім прислав запис в "Українську Броню". Хлопці вирішили використовувати креативне відео в промо.
"Українська Броня" не використовує в якості броні сталь - кажуть, це не вчорашній, а позавчорашній день. Хоча саме в такий амуніції доводиться воювати нашим солдатам - близько 90% всіх бронежилетів для української армії і представників правопорядку використовують захист зі сталевими пластинами. Такі бронежилети важкі і незручні. Зате набагато дешевше, що, мабуть, набагато важливіше для тих, хто відповідає за закупівлі для силових відомств.
Фото: Інженер техвідділу Іржавський Олександр демонструє процес вирізання форми в СВМПЭ (Віталій Носач, Styler.rbc.ua)
Набагато ефективніше цієї мети служать більш сучасні матеріали - арамідне волокно (кевлар), кераміка і спеціальний пресований багатошаровий поліетилен (балістичний ПЕТ). Ці матеріали легше стали, а захищають навіть краще. Так, від сталевої пластини бронежилета рикошетом куля може потрапити в людини, що знаходиться поруч, а з пластинами з перерахованих матеріалів такого не відбувається. До того ж, за рахунок гнучкості їх можна використовувати для збільшення площі захисту без втрати зручності носіння.
Фото: Для створення шоломів використовується арамід, який викладається шарами і пресується (Віталій Носач, Styler.rbc.ua)
Зараз "Українська Броня" використовує у виробництві кераміки на основі оксиду алюмінію, проте розглядає перспективу застосування більш ефективного матеріалу на основі карбіду бору і карбіду кремнію. Така кераміка дещо легше, але коштує істотно дорожче "алюмінієвої".
Фото: Вакуумний прес, в якому запікають керамічні плити, поєднуючи їх з арамидом (Віталій Носач, Styler.rbc.ua)
Надвисокомолекулярний поліетилен (СВМПЭ) є самим легким матеріалом для бронепластин. Він також широко використовується компанією "Українська Броня" у виробництві. Наприклад, у виробництві прихованого носіння бронежилета 1 класу захисту Velcro. Вартість такої моделі - близько 3800 грн. Він забезпечує площа захисту 25 квадратних дециметрів при вазі всього в 1,08 кілограм.
Фото: Бронежилети прихованого носіння. Зліва - модель Velcro (Віталій Носач, Styler.rbc.ua)
Зараз у списку продукції, виробленої підприємством "Українська Броня", значаться військові бронежилети 3-6-го рівнів захисту ДСТУ, бронежилети прихованого і полускрытого типу 1-2-го рівнів ДСТУ і з захистом від холодного зброї, шоломи пулезащитные рівня 1а, бронеплиты керамічні, легкі з пресованого нвмпе, арамідні, стальні та титанові, м'яка балістична захист проти осколків 1-2-го рівнів захисту ДСТУ, бронежилети для мисливців, захист для військових (К9), поліцейських і мисливських собак, а також тактична амуніція: РПС, розвантаження, підсумки будь-яких типів.
Фото: Курсанти з професійним інтересом слухали спікерів, задавали питання, а потім з натхненням переміряли всі представлені зразки продукції. Цілком можливо, незабаром комусь з них доведеться носити цю амуніцію з обов'язку служби (Віталій Носач, Styler.rbc.ua)
За словами Дмитра Хвилі, його компанія за необхідності готова забезпечити виробництво практично будь-якого обсягу продукції.
Читайте також: київські волонтери побудували на базі "ЛуАЗ" транспорт для оперативної евакуації поранених з поля бою.