У моніторинговій місії ООН з прав людини закликають розслідувати злочини, скоєні в Іловайську та на його околицях у серпні 2014 року
У кінці серпня 2014 року розгорнулися жахливі події у Іловайську, коли українські війська і добровольці понесли великі втрати від бойовиків та російських найманців.
Крім того, зазнало втрат і цивільне населення. Більшість зі скоєних злочинів так і не розслідувані, а винні не понесли покарання, нагадують у моніторинговій місії ООН.
Моніторингова місія ООН з прав людини закликає пришвидшити розслідування порушень, які були скоєні під час подій в Іловайську та на його околицях у серпні 2014 року. Про це на прес-конференції у Києві заявила Фіона Фрейзер, голова моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. Вона також презентувала доповідь на цю тему в Українському кризовому медіа-центрі.
Доповідь стосується порушень прав людини, а також міжнародного гуманітарного права, вчинених в контексті подій під Іловайськом у серпні 2014 року.
"Доповідь місії ООН охоплює порушення, скоєні у місті Іловайськ та його околицях проти цивільних осіб та тих, які перестали брати активну участь у бойових діях. Також аналізували дані про тих, кого позбавили волі в контексті цих подій. Ми провели понад 80 інтерв'ю по обидва боки конфлікту", - розповідає Фіона Фрейзер.
У моніторинговій місії ООН свідомі того, що бойові дії, які мали місце в Іловайську та на його околицях в серпні 2014 року, широко обговорюються в Українському суспільстві, додає вона.
"Однак у нашій доповіді основна увага приділяється переважно військовим та політичним аспектам. Ми представляємо дослідження порушень прав людини, від яких постраждали цивільні особи. В тому числі це були обстріли житлових районів, наслідком яких стали жертви із цивільного населення, вбивства цивільних та інших осіб і незаконне затримання, насильницьке зникнення, катування цивільних осіб", - пояснює Фрейзер.
Пройшло чотири роки, а проведене розслідування досі не відображає повною мірою порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права, що були скоєні в Іловайську в серпні 2014 року, особливо проти цивільного населення, каже Фіона Фрейзер.
"Важливо гарантувати, щоб винних було притягнуто до відповідальності, щоб жертви отримали відшкодування та компенсації, та що такі порушення не повторяться знову", - підкреслює вона.
Вона також розповіла про контекст подій, під час яких були скоєні досліджувані місією правопорушення:
"Українські сили почали операцію по відновленню контролю над Іловайськом на початку серпня 2014 року. В період з 18 по 28 серпня місто, в якому залишалося близько 12 тисяч жителів, було розділене на частини, які контролювалися українськими силами та частини, які контролювалися озброєними групами. Бойові дії мали руйнівний вплив на цивільне населення в Іловайську та в навколишніх селах", - каже вона.
За даними звіту моніторингової місії ООН з прав людини, в той період щонайменше 36 цивільних осіб загинуло в результаті невибіркових обстрілів.
"Також 600 із 1800 приватних будинків були знищені. Було пошкоджено 116 багатоповерхових будинків. Протягом трьох тижнів цивільні жителі Іловайську не мали електрики, газу та водопостачання. Ситуація з медичною допомогою була катастрофічною".
Після того, як в ніч з 7 на 8 серпня у єдину лікарню міста потрапив снаряд, персонал лікарні, 90 пацієнтів та операційні перемістилися до підвалу. Там протягом трьох днів лікарі та медсестри надавали медичну допомогу та проводили операції в жахливих умовах, згадується у звіті.
"10 серпня лікарню вимушені були закрити через те, що в ній закінчилися медикаменти. З того часу і до 30 серпня в місті не було жодного діючого медичного закладу, і за медичною допомогою люди зверталися, йдучи додому до лікарів та медсестер. Одна з медсестер згадувала: ми допомагали, чим могли. Я порвала всю білизну та простирадла вдома для імпровізованих перев’язочних матеріалів", - каже Фрейзер.
29 серпня українські сили почали відступ з Іловайська та його околиць після того, як були оточені озброєними групами (бойовиками - ред.), нагадують у звіті моніторингової місії ООН з прав людини.
"Ці озброєні групи як повідомляється українськими солдатами, отримали підкріплення і зброю з Російської Федерації. Невдовзі після виїзду колони українських сил потрапили під інтенсивний обстріл з тяжкого озброєння, стрілецької зброї та легкого озброєння" – каже Фрейзер.
Сотні українських військовослужбовців в той період були вбиті чи поранені, уточнюють у звіті. Більшість військовослужбовців, з якими було проведено інтерв’ю офісом ООН с прав людини, стверджували, що на них напали та захопили солдати Російської Федерації.
Фіона Фрейзер звертає увагу:
"Ми отримали повідомлення про вбивства трьох українських військовослужбовців після того, як вони здалися 29 серпня 2014 року. За повідомленнями, троє українських військовослужбовців було вбито незважаючи на те, що вони були позбавлені боєздатності. Ми також задокументували випадок насильницького зникнення лікаря чоловічої статі, внаслідок чого він, можливо, загинув".
Українські військовослужбовці, в тому числі поранені, захоплені 29 і 30 серпня 2014 року під час відступу з Іловайська, протягом двох днів тримали в тимчасових пунктах збору, розташованих у відкритому полі поблизу зони бойових дій.
Щонайменше чотири поранених українських військовослужбовців та добровольців загинули через відсутність адекватної медичної допомоги.
31 серпня та 1 вересня близько 300 захоплених українських військовослужбовців та добровольців було доставлено до трьох місць тримання під вартою у Донецьку та одного – у Сніжному, які знаходились під контролем бойовиків-терористів "ДНР/ЛНР". Умови тримання під вартою були нелюдськими і такими, що принижували гідність та досягали рівня жорстокого поводження.
"Зокрема, умови були нелюдські через переповненість, відсутність денного світла, брак свіжого повітря, неадекватні санітарні умови, неадекватну кількість або відсутність їжі та брак медичної допомоги", - каже представниця моніторингової місії ООН.
Захоплених українських військових на окупованих територіях поділили на дві групи. Перша складалася з військовослужбовців збройних сил України і призовників, друга - із добровольців батальйонів. Як повідомляється, останніх тримали в гірших умовах.
"Під час допитів їх катували з метою покарання за приєднання до добровольчих батальйонів або для того, щоб ті приєдналися до них. Найпоширенішими формами катувань були побиття, імітація страти та погрози фізичним насильством. Добровольців родом з Донецької, Луганської та Харківської областей озброєні групи вважали зрадниками та піддавали ще більш жорстокому поводженню", - зазначає Фрейзер.
Вона нагадує: минуло чотири роки з часу подій під Іловайськом, однак сторони зробили обмежені кроки щодо розслідувань ймовірних порушень прав людини, а також порушень міжнародного гуманітарного права, особливо проти тих, які були здійснені проти цивільного населення.
"Ми вітаємо розслідування Генеральною прокуратурою України випадків катування українських військовослужбовців та добровольців зі сторони озброєних груп, однак більшість порушень прав людини, імовірно вчинених українськими силами проти цивільного населення, не розслідуються. Жертви, їхні родичі та суспільство мають право знати правду. Ті, хто скоїли правопорушення, мають нести відповідальність незалежно від їхньої приналежності. Також жертви мають отримати доступ до правосуддя, до відшкодування, Зокрема, до реабілітації та механізмів репарації. Я вважаю, що завжди є можливість притягнути винних до відповідальності і це - одна із цілей нашої доповіді", - підкреслює Фрейзер.
Відео: Наші відважні дівчата у лавах української армії (video.rbc.ua)
Нагадаємо, автор книги "Іловайськ" Євген Положій написав новий роман про життя, війну і справедливість.
Також, як стало відомо, що знамениті особистості культури написали листа полоненому Олегу Сенцову, який зараз голодує у тюрмі в Росії.