У Києві попрощалися з Левком Лук'яненко (фоторепортаж)

Траурна церемонія проходила у Клубі Кабінету міністрів

У Києві 10 липня попрощалися з відомим українським дисидентом, політиком, автором акту "Про Незалежність України", письменником і громадським діячем Левком Лук'яненком, який помер 7 липня на 90 році життя.

Траурна церемонія почалася у Клубі Кабінету міністрів.

Попрощатися з дисидентом прийшли сотні українців, а також високопоставлені особи.

Фото: У Києві прощаються з Левком Лук'яненко (РБК-Україна)

Віддати останню данину Лук'яненко прийшли голова Верховної Ради Андрій Парубій, перший заступник голови ВР Ірина Геращенко, голова РНБО Олександр Турчинов та голова Міноборони Степан Полторак.

Фото: У Києві прощаються з Левком Лук'яненко (РБК-Україна)

Пізніше прийшли інші члени Кабміну на чолі з прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом.

Фото: У Києві прощаються з Левком Лук'яненко (РБК-Україна)

Члени Кабміну принесли квіти та висловили співчуття родині дисидента.

Труну з тілом Героя України перенесуть до Володимирського кафедрального собору, де духовенство проведе обряд відспівування.

Поховають Левка Лук'яненка на Байковому кладовищі.

Левка Лук'яненка було 89 років. Він народився 24 серпня 1928 року в с. Хрипівка Чернігівської області.

Співзасновник Української Гельсінської групи. Політик і громадський діяч. Герой України. Письменник. Автор "Акту проголошення незалежності України". Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка 2016 року.

У 1958 році разом зі Степаном Вируном і Василем Луцківим вирішив створити підпільну партію Українська Робітничо-Селянська Спілка (УРСС). У наступному році його однодумцем став Іван Кандиба. Ще через рік відбулася перша організаційна зустріч партії, де обговорили її програму. Вже 22 січня 1961 року підпільників арештували.

А в травні 1961 Львівський обласний суд засудив Лук'яненко до розстрілу за ст. 56 ч. 1 і 64 КК УРСР. Через 72 доби Верховний Суд замінив розстріл 15 роками позбавлення волі. Інші дістали терміни від 10 до 15 років позбавлення волі.

У таборі Лук'яненко познайомився з шістдесятниками. Там вони вели боротьбу з адміністрацією таборів. За організацію страйку в 1974 році Чусовський районний суд засудив трьох ініціаторів, у тому числі Лук'яненко, до тюремного ув'язнення у Владимирській тюрмі.

У 1976 році увійшов до складу Української Гельсінкської групи. Тоді ж Лук'яненко написав звернення до Бєлградського наради 35 країн з приводу дискримінації українців, зокрема, права на еміграцію.

Черговий арешт стався 12 грудня 1977 року. Лук'яненко вирішив оголосити голодування. У червні Чернігівським облсудом засуджений до 10 років позбавлення волі і 5 років заслання та визнаний особливо небезпечним рецидивістом.

Указом ПВР від 30 листопада 1988 Левко Лук'яненко помилуваний, звільнений із заслання. На початку 1989 повернувся в Україну і почав займатися активною політичною і громадською діяльністю.

Раніше повідомлялося, що в селі Хотів під Києвом попрощалися з Левком Лук'яненком в його будинку.

Герої, загиблі в червні 2018